Ухвала

від 06.11.2023 по справі 140/2698/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

06 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 140/2698/23 пров. № А/857/16809/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Іщук Л. П.суддів -Обрізка І. М. Шинкар Т. І.перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області та Державної податкової служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі № 140/2698/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпіс-Волинь» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: апеляційну скаргу подано з пропуском строку апеляційного оскарження, а також до неї не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Копію зазначеної ухвали скаржники отримали 23 жовтня 2023 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" , що підтверджується довідками Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.

03 листопада 2023 року на адресу суду надійшла заява Головного управління ДПС у Волинській області та Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження та про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яка мотивована відсутністю коштів для сплати судового збору.

Апеляційний суд звертає увагу, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Апеляційний суд зауважує, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року вже було продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги і скаржником не надано суду жодних належних і допустимих доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, після залишення апеляційної скарги без руху та після продовження йому строку усунення недоліку апеляційної скарги.

Таким чином, доводи скаржника про необхідність продовження процесуального строку є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів наявності обставин, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону ним не надано.

Щодо покликання скаржника про запровадження на території України воєнного стану, як додаткову причину неможливості сплати судового збору, то апеляційний суд зазначає, що питання продовження строку для сплати судового збору у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути самодостатньою та безумовною підставою для продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Крім того, підпунктом 2 пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану встановлено черговість здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, однак не передбачено заборону або обмеження щодо проведення платежів зі сплати судового збору. Норми Закону України «Про судовий збір» мають вищу юридичну силу, ніж норми вказаного підзаконного нормативно-правового акту.

Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалах від 02 березня 2023 року (справа №160/14730/21), від 02 березня 2023 року (справа № 640/4201/22).

Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для продовження строку усунення недоліку апеляційної скарги.

Таким чином, у встановлений судом строк скаржником не усунуто недоліку апеляційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Волинській області та Державної податкової служби України про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області та Державної податкової служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі № 140/2698/23 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар