Рішення

від 07.11.2023 по справі 172/1696/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/1696/23

Провадження № 2/172/462/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.11.2023 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшла вищевказана позовна заява. В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що вона перебувала з 27.11.2010 року у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27.01.2021 року розірваний. Від шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , 2011 року народження і ОСОБА_4 , 2014 року народження. За час шлюбу ними за договором купівлі-продажу від 15.06.2016 року був придбаний житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Після розлучення вони з чоловіком не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного майна, яким є, зокрема, вказаний житловий будинок. Оскільки це майно було придбане у період шлюбу, воно належить їм як подружжю на праві спільної сумісної власності. Просить суд здійснити поділ майна житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та присадибної земельної ділянки кадастровий номер 1220755100:04:017:0070 площею 0,1350 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а також визнати за нею право власності 1/2 частину цього майна, стягунти з відповідача судові витрати.

Ухвалою від 18.09.2023 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачка надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні підтримує.

Відповідач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Сторони перебували у шлюбі зареєстрованому 27.11.2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Новомосковську Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 520.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27.01.2021 року шлюб між сторонами розірваний. Рішення набрало законної сили 01.03.2021 року.

15.06.2016 року між ОСОБА_5 (продавцем) та ОСОБА_2 (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку А-1 загальною площею 44,7 кв.м., жилою площею 27,3 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами: сараю Б-1, сараю В-1, огорожі № 1, що розташовані по АДРЕСА_1 на присадибній земельній ділянці кадастровий номер 1220755100:04:017:0070 площею 0,1350 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

Відповідно до п. 7 договору від 15.06.2016 року покупець повідомив продавця, що на момент придбання цього нерухомого та підписання цього договору, він в зареєстрованому шлюбі перебуває із громадянкою ОСОБА_1 , яка надала нотаріально-посвідчену Васильківською ДНК від 15.06.2016 року за реєстром № 1083, заяву про згодяу на посвідчення цього договору.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина 1 ст. 61 СК України визначає, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно з частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1, 2 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» видно, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Таким чином, позивачка довела достатніми, достовірним та належними письмовими доказами, що спірне майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , був придбаний під час шлюбу з відповідачем. Тому зазначене нерухоме майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя і відповідно до чинного законодавства підлягає поділу між подружжям в річних частинах.

За змістом статей12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згіднозі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з урахуванням повного визнання відповідачем позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає таке.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі, серед іншого, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачкою сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 1073,60 грн.

Відповідач до початку розгляду справи по суті надав заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 , у зв`язку з чим на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України з державного бюджету позивачці слід повернути 50 % судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду, тобто в сумі 536,80 грн., а іншу частину судових витрат (судового збору) стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 372 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 69, 70 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України,

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

2. Визнати житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

3. Визнати в порядку поділу майна за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і складаються з: житлового будинку А-1 загальною площею 44,7 кв.м., жилою площею 27,3 кв.м., сараю Б-1, сараю В-1, огорожі № 1 та присадибної земельної ділянки кадастровий номер 1220755100:04:017:0070 площею 0,1350 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

4. Визнати в порядку поділу майна за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і складаються з: житлового будинку А-1 загальною площею 44,7 кв.м., жилою площею 27,3 кв.м., сараю Б-1, сараю В-1, огорожі № 1 та присадибної земельної ділянки кадастровий номер 1220755100:04:017:0070 площею 0,1350 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

5. Зобов`язати Головне Управління Державної Казначейської служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155, адреса: 49000, вул. Челюскіна, 1, м. Дніпро), здійснити повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, сплачений відповідно до квитанції № 0.0.3199010534.1 від 15.09.2023 року.

6. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду можебути поданадо Дніпровськогоапеляційного судучерез ВасильківськийрайоннийсудДніпропетровської областіпротягомтридцятиднів здняйогопроголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк