Вирок

від 08.11.2023 по справі 401/3025/23

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

копія

справа № 401/3025/23

1-кп/401/365/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2023 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря ОСОБА_2 ,

сторони справи: прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Світловодську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості щодо якого 16 серпня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022120000000611 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Світловодську Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, тимчасово не працює, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимості не має,

- за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.149 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

09 червня 2003 року зареєстровано юридичну особу - Світловодську міськрайонну благодійну організацію «Християнський центр реабілітації осіб залежних від наркотиків та алкоголю «Істина» (код ЄДРПОУ: 26322184) юридична адреса: Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Глинськ, вул. Чкалова, 28, засновниками якої є: ОСОБА_5 (керівник Центру), ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Основною метою діяльності центру є: задоволення та захист законних соціальних, економічних та інших спеціальних інтересів своїх членів, а також протистояння епідемії наркоманії, ВІЛ/СНІД, алкоголізму, допомога нужденним і сиротам та поліпшення духовного стану населення України, сприяння розвитку суспільства в дусі християнського милосердя. 21.08.2021 року керівник центру ОСОБА_5 за невстановлених під час досудового розслідування обставин виїхав за межі України та за усною домовленістю запросив наглядати за роботою центру свого знайомого ОСОБА_4 .

При цьому, ОСОБА_4 , будучи офіційно не працевлаштованим та не маючи законного джерела доходів, бажаючи мати стабільне джерело грошових коштів від протиправної діяльності внаслідок вчинення кримінального правопорушення та розуміючи його суспільно-небезпечний характер, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел направлений на вербування людини з використанням обману та уразливого стану з метою подальшої трудової експлуатації та подальшого одержання прибутку, вирішив здійснити вербування з метою трудової експлуатації особи, яка звернеться за необхідною допомогою до Світловодської міськрайонної благодійної організації «Християнський центр реабілітації осіб залежних від наркотиків та алкоголю «Істина».

Так, 19.11.2022 року до Світловодської міськрайонної благодійної організації «Християнський центр реабілітації осіб залежних від наркотиків та алкоголю» Істина» звернувся ОСОБА_8 , який є внутрішньо переміщеною особою з м. Торецьк Донецької області та опинився в скрутних життєвих обставинах через втрату постійного місця проживання (особистого житла) та отриману травму ноги внаслідок обстрілів військовими Російської Федерації території України.

В ході розмови ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на вербування особи з метою подальшої трудової експлуатації, достовірно знаючи про уразливий стан та стан здоров`я ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи швидкого і незаконного збагачення шляхом його використання в трудовій експлуатації ввів в оману про умови перебування в реабілітаційному центрі.

Після отримання згоди ОСОБА_8 на його перебування в центрі ОСОБА_4 забрав всі офіційні документи ОСОБА_8 та ввівши в оману, примусив написати згоду про його добровільне перебування в центрі та відсутність будь-яких претензій на умови перебування в реабілітаційному центрі. Тим самим ОСОБА_4 завербував ОСОБА_8 та помістив до Світловодської міськрайонної благодійної організації «Християнський центр реабілітації осіб залежних від наркотиків та алкоголю «Істина» з метою його подальшої трудової експлуатації. При цьому ОСОБА_4 достовірно усвідомлював, що жодних коштів від роботи ОСОБА_8 отримувати не буде.

В період перебування в реабілітаційному центрі «Істина», а саме з моменту звернення 19.11.2022 року до дня втечі з центру - 22.04.2023 року, ОСОБА_8 будучи введеним в оману ОСОБА_4 , змушений був виконувати роботи різного типу (копав ями для поховань, обробляв городи та збирав врожай місцевих мешканців) на користь третіх осіб, за що ОСОБА_4 отримував грошові кошти як оплату за здійснену роботу виконану ОСОБА_8 , про те останній жодних грошових коштів не отримував.

Зокрема 31.03.2023 року, ОСОБА_8 , за вказівкою ОСОБА_4 здійснював збір урожаю кукурудзи на присадибній ділянці у ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , яка попередньо домовилась про виконання зазначених робіт з ОСОБА_4 , і останній отримав за виконану роботу 1500 грн. та обернув їх на свою користь.

Зазначені дії ОСОБА_4 суперечать чинному законодавству України та Протоколу про попередження й припинення торгівлі людьми, а також покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року («Палермський протокол 2000 року»), (Дата підписання: 11 листопада 2000 року; дата ратифікації: 4 лютого 2004 року; дата набуття чинності для України: 21 травня 2004 року.) й Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року (Дата підписання: 16 травня 2005 року; дата підписання від імені України: 17 листопада 2005 року; дата ратифікації Україною: 21 вересня 2010 року; дата набуття чинності для України: 1 березня 2011 року), Конвенцію Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю (дата підписання 10 червня 1930 року, дата ратифікації 10 серпня 1956 року), які визначають поняття торгівлі людьми, окреслюють коло суспільно-небезпечних діянь, які підлягають обов`язковій криміналізації, передбачають основні стандарти запобігання, протидії торгівлі людьми.

Так, відповідно до п. 1 ст. 2 Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року примусова праця - всяка робота чи служба, що вимагається від будь-якої особи під загрозою якогось покарання, для котрої ця особа не запропонувала добровільно своїх послуг.

Прикладами примусової праці може бути праця у будь-якій сфері виробництва чи послуг взагалі без оплати або з оплатою, що не відповідає характеру та інтенсивності роботи. Примусове надання послуг є різновидом примусової праці, коли остання здійснюється у сфері послуг.

Про те, що праця є примусовою, можуть свідчити такі обставини, як застосування до особи психічного чи фізичного насильства, відсутність трудової угоди, відібрання в особи паспорта, утримання частини заробітної плати або невиплата її взагалі та інші обставини.

Наявність трудової угоди не обов`язково свідчить про відсутність примусової праці або торгівлі людьми.

Своїми навмисними, протиправними діями, ОСОБА_4 вчинив вербування з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану потерпілого, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 149 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 в інкримінованому злочині винуватим себе визнав повністю, фактичні обставини справи, які викладено в обвинувальному акті він повністю визнає, щиро розкаявся. Суду ОСОБА_4 повідомив, що дійсно у реабілітаційному центрі «Істина» в с. Глинськ він перебуває з 2009 року. Керівник Центру через війну виїхав за кордон та призначив його старшим. У листопада 2022 року у Центр було прийнято переселенця з м. Торецьк Донецької області ОСОБА_8 , який шукав місце проживання та роботу, та який мав проблеми зі здоров`ям після отримання поранень внаслідок обстрілу. Він прийняв ОСОБА_8 та використовував його на підсобних оплатних роботах у місцевих жителів сіл Глинська, Григорівки, Федірок. За роботу ОСОБА_8 він отримував по 40 грн. за годину роботи. Отримані грошові кошти використовував на власний розсуд. У скоєному він щиро розкаявся, зробив для себе висновки, та просив суд не позбавляти його волі.

Потерпілий ОСОБА_8 про час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, до суду не прив, через прокурора подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Крім повного визнання ОСОБА_4 своєї вини у вчинені кримінального правопорушення, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_4 з мобільного терміналу систем зв`язку, в якому активовано Sim-карта з номером № НОМЕР_1 , яким користується громадянин ОСОБА_4 , які зафіксовано в протоколі проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 07 грудня 2022 року. Негласні слідчі (розшукові) дії проводилися на підставі ухвали Кропивницького апеляційного суду від 07 вересня 2022 року. Аудіозаписом проведення проведення негласних слідчих (розшукових) дій, який міститься на DVD-R диску, який є додатком до протоколу; результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо, відеоконтролю місця, які зафіксовано в протоколі проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 07 грудня 2022 року, відеозаписом проведення негласної слідчої дії, який міститься на DVD-R диску, який є додатком до протоколу. Негласні слідчі (розшукові) дії проводилися на підставі ухвали Кропивницького апеляційного суду від 03 листопада 2022 року; результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, контроль за телефонними розмовами відносно ОСОБА_4 з мобільного терміналу систем зв`язку, в якому активовано Sim-карта з номером № НОМЕР_1 , яким користується громадянин ОСОБА_4 , які зафіксовано в протоколі проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 06 грудня 2022 року, відеозаписом проведення негласної слідчої дії, який міститься на DVD-R диску, який є додатком до протоколу; результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_4 з мобільного терміналу систем зв`язку, в якому активовано Sim-карта з номером № НОМЕР_1 , яким користується громадянин ОСОБА_4 , які зафіксовано в протоколі проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 30 травня 2023 року. Негласні слідчі (розшукові) дії проводилися на підставі ухвали Кропивницького апеляційного суду від 22 березня 2023 року. Аудіозаписом проведення проведення негласних слідчих (розшукових) дій, який міститься на DVD-R диску, який є додатком до протоколу; результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо, відео контроль місця шляхом аудіо, відеозапису за допомогою технічних засобі відносно ОСОБА_4 з мобільного терміналу систем зв`язку, в якому активовано Sim-карта з номером № НОМЕР_1 , яким користується громадянин ОСОБА_4 , які зафіксовано в протоколі проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 03 серпня 2023 року. Негласні слідчі (розшукові) дії проводилися на підставі ухвали Кропивницького апеляційного суду від 22 березня 2023 року. Аудіозаписом проведення проведення негласних слідчих (розшукових) дій, який міститься на DVD-R диску, який є додатком до протоколу; результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді візуального спостереження за особою відносно ОСОБА_4 , які зафіксовано в протоколі проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 03 серпня 2023 року. Негласні слідчі (розшукові) дії проводилися на підставі ухвали Кропивницького апеляційного суду від 22 березня 2023 року. Аудіозаписом проведення проведення негласних слідчих (розшукових) дій, який міститься на DVD-R диску, який є додатком до протоколу; результатами пред`явлення особи для впізнання, які зафіксовано в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09 травня 2023 року в ході якого потерпілий ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_4 ; результатами проведення обшуку, які зафіксовано в протоколі обшуку від 31 травня 2023 року; протоколом огляду предметів та документів від 31 травня 2023 року; речовими доказами, та іншими матеріалами справи. (а.с.37-146, том №1).

Проаналізувавши викладене, враховуючи, що учасниками процесу фактичні обставини справи не оспорювалися, зібрані досудовим розслідуванням докази під сумнів не ставилися, дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, проаналізувавши та оцінивши зібрані у справі докази в їх єдності, і сукупності, та у взаємозв`язку, суд доходить висновку, що зібрані докази є належними, допустимими, достовірними та поза розумним сумнівом достатніми для визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Даючи оцінку результатам судового розгляду справи суд визнає, що винуватість ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведена повністю, дії обвинуваченого суд кваліфікує як вербування з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану потерпілого, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.149 КК України.

При призначенні покарання, відповідно до ст.65 КК України, з врахуванням роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, сукупність усіх обставин, що характеризують злочини (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

За змістом ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, яке застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Так, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), «Фрізен проти Росії» (рішення 24.03.2005) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Суд зазначає, що у відповідності із статтею 12 КК України скоєне обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, належить до категорії тяжких злочинів. Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він не має судимості, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, свою вину повністю визнав, щиро розкаявся у вчиненому, працює, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, не перебуває на обліку у нарколога і психіатра.

Крім того, з часу вчинення кримінального правопорушення, і до розгляду справи судом, обвинувачений нових кримінальних правопорушень не скоював, зробив для себе належні відповідні висновки, себе засуджує у вчиненому.

Обставинами, що пом`якшують покарання є сприяння розкриттю злочину, щире каяття обвинуваченого.

При цьому, обставин, що обтяжують покарання органом обвинувачення не виявлено, судом не встановлено.

З урахуванням встановлених обставин справи, та даних, що характеризують особу обвинуваченого, виходячи з загальних засад призначення покарання, законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання і призначення менш суворого покарання особі, яка раніше не вчиняла злочини, враховуючи, що призначене покарання повинно бути відповідним обставинам та характеру скоєного правопорушення, та необхідним і достатнім для виправлення винної особи, враховуючи, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.1 ст.149 КК України у виді позбавлення волі на певний строк.

Суд враховує, що прокурор в судових дебатах просив призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк.

При цьому, суд враховує інформацію, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_4 , яка міститься у досудовій доповіді уповноваженого органу пробації, відповідно до якої орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без обмеження чи позбавлення волі та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб).

На підставі викладеного, беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, висновок органу пробації, про те, що обвинувачений не є суспільно небезпечною особою, суд визнає, що виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції його від суспільства, і його можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням на визначений іспитовий строк з покладанням на нього, передбачених ст.76 КК України обов`язків.

Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Запобіжний захід під час розгляду справи обвинуваченому не обирався.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути документально підтверджені судові витрати.

Долю речових доказів суд вирішує, керуючись правилами ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 22, 26, 100, 124, 174, 349, 368, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим за ч.1 ст.149 КК України на підставі якої призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язок повідомляти органи пробації про зміну свого місця роботи та проживання, та періодично з`являтися для реєстрації.

Речові докази у справі залишити на зберігання в матеріалах справи прокурора.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Світловодський міськрайонний суд упродовж 30 днів з дня його проголошення, а засудженим - у той же строк з дня отримання копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду ОСОБА_1

Згідно з оригіналом