Ухвала

від 08.11.2023 по справі 128/4185/23

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/4185/23

провадження № 2/136/491/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року м. Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Липовецького районного суду Вінницької області з Вінницького районного суду Вінницької області надійшла вищевказана позовна заява за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2023 позовна заява розподілена для розгляду судді Шпортун С.В.

Приписами ст.32 ЦПК України, передбачено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовну заяву слід прийняти до провадження Липовецького районного суду Вінницької області.

Судом встановлено, що питання про відкриття провадження у справі Вінницьким районним судом Вінницької області не вирішувалось.

Перевіривши позовну заяву на зміст та форму та дотримання вимог ст.175, 177 ЦПК України, судом встановлено, що позов не в повній мірі відповідає визначеним вимогам.

Так, на виконання вимог п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивач зазначає у позові ціну у розмірі 34386,53 грн. згідно з листом від 26.09.2023 №0-2-0.6-5064/2-23 Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

У пункті 2частини першоїстатті 176ЦПК України закріплено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 за №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», пунктом 12 передбачено, що«вході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Прицьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості».

При цьому обов`язок щодо визначення дійсної вартості майна покладається виключно на позивача.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У частині першійстатті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

За змістом статті 3 зазначеного Законуоцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно із частиною шостою статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Отож належним доказом ціни позову є звіт про оцінку майна складений суб`єктом оціночної діяльності.

Встановлені судом обставини свідчать, що визначена позивачем ціна позову не є дійсною вартістю майна, а докази на її підтвердження є неналежними, що ставить під сумнів сплачений розмір судового збору.

Крім цього, судом встановлено, що на вирішення суду позивач ставить наступні вимоги: визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 2,00 га та усунути перешкоди у користуванні цією земельною ділянкою.

Вказані вимоги є як майнового так і немайнового характеру.

Разом з цим, відповідно до платіжного документу позивач сплачує розмір судового збору 1073,60 грн. за пред`явлення цього позову, що може розцінюватись як сплата судового збору за вимогами немайнового характеру, відтак позивачеві слід сплатити судовий збір за вимогами майнового характеру залежно від ціни позову за платіжними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Липовець/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA508999980313131206000002880; Код класифікації доходів бюджету 22030101, про що надати до суду відповідний документ, в іншому випадку зазначити підстави звільнення від його сплати в силу приписів ст.175, 177 ЦПК України.

Крім цього, суд зазначає, що позивачем у позові було ініційоване клопотання про витребування доказів.

Водночас, суд звертає увагу, що таке клопотання має відповідати вимогам ч.2 статті 84 ЦПК України.

Позивач не дотримався вказаних вимог, оскільки не зазначив вжиті заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, тоді як суд не може збирати докази та має забезпечити змагальність процесу.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на те, що нормами чинного законодавства не передбачено можливості вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою, яка не відповідає вимогам закону, тому суд надає позивачеві строк для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права власності на земельну ділянку, - прийняти до провадження Липовецького районного суду Вінницької області.

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права власності на земельну ділянку, - надавши позивачу строк для усунення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатись неподаною і повернеться позивачеві.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбаченоЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Світлана ШПОРТУН