Постанова

від 07.09.2023 по справі 910/6905/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2023 р. м.Київ Справа№ 910/6905/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 07.09.2023:

від позивача: Безштанько С.М.;

від відповідача: не з?явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія"

на ухвалу Господарського суду м. Києва

від 20.06.2023

про залишення позову (заяви) без розгляду

у справі № 910/6905/23 (суддя Ю.О. Підченко)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком"

про стягнення 249 525, 79 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" (далі також - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 249 525,79 грн за договором поставки № 4600045608 від 13.08.2019.

Ухвалою суду від 04.05.2023 відкрито провадження у справі № 910/6905/23, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

25.05.2023 до суду звернувся відповідач із заявою про заперечення проти вирішення спору в господарському суді, яку мотивовано тим, що між сторонами укладено третейську угоду про передачу всіх спорів, що випливають з Договору поставки на вирішення в Постійно діючий третейський суд при Товарній біржі "Київська Універсальна біржа". Відповідач просив про залишення позову без розгляду.

Позивач 31.05.2023 надав письмові пояснення та заперечив проти заяви відповідача про заперечення проти вирішення спору в господарському суді.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.06.2023 у справі № 910/6905/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" про заперечення проти вирішення спору в господарському суді задоволено. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" про стягнення заборгованості в розмірі 249 525,79 грн за договором поставки № 4600045608 від 13.08.2019 залишено без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

- суд дійшов висновку, що передбачене п. 10.2 договору поставки третейське застереження відповідає вимогам діючого законодавства, а обставини, з якими закон пов`язує визнання третейської угоди недійсною, судом не встановлено;

- з огляду на наведене та те, що відповідач з посиланням на п.10.2 договору наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, про що останнім подано відповідну заяву до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду згідно з п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" (26.06.2023 згідно штемпеля поштової установи на конверті, в якому апеляційну скаргу направлено до суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.06.2023 у справі № 910/6905/23 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні ухвали неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права щодо безпідставного встановлення наявності обставин залишення позову без розгляду, зокрема:

- позивач вважає, що відповідач порушив свої зобов?язання за договором поставки щодо оплати заборгованості за товар;

- позивач, подаючи позовну заяву до Господарського суду міста Києва про стягнення заборгованості, добровільно відмовився виконувати свої зобов?язання, передбачені і п. 10.1 договору та письмово відмовився від них, у зв?язку, зокрема, з неможливістю виконання, оскільки Постійно діючий третейський суд при Товарній біржі «Київська універсальна біржа» не має відповідних видів діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що стосується його діяльності як незалежного, об?єктивного та компетентного органу, що в свою чергу свідчить про створення перешкод у можливості захисту порушених прав та інтересів позивача у вказаному суді

- суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що стосується видів економічної діяльності (КВЕД) на діяльність із вчинення правосуддя, які не зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно діяльності відповідного третейського суду;

- в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Девір проти Бельгії» від 27.02.1980 зазначено, що звернення фізичних та/або юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулася за вільним волевиявленням сторін спору (рішення).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.06.2023 у справі № 910/6905/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/6905/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділуГосподарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.06.2023 у справі № 910/6905/23.

10.07.2023 на виконання ухвали з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/6905/23.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 27.07.2023 по 28.07.2023 включно перебував у відпустці, суддя Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею доповідачем, з 08.07.2023 по 16.07.2023 перебувала у відрядженні, з 17.07.2023 по 30.07.2023 включно, з 31.07.2023 по 02.08.2023 включно перебувала у відпустці, суддя Шаптала Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, з 17.07.2023 по 30.07.2023 включно перебував у відпустці і вирішення питання стосовно поданої апеляційної скарги здійснюється після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського сууд від 03.08.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/6905/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.06.2023, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань, розгляд справи призначено на 07.09.2023.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судовому засіданні 07.09.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" (скаржника) підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач в судове засідання 07.09.2023 представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача, до суду апеляційної інстанції у встановлений ухвалою строк - не надходив.

Частиною 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, дійшов висновку, що неявка представників відповідача в судове засідання, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи -відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" про стягнення заборгованості в розмірі 249 525,79 грн за договором поставки № 4600045608 від 13.08.2019.

Як погоджено сторонами у пунктах 10.1 та 10.2 договору поставки № 4600045608 від 13.08.2019 (в редакції Додаткової угоди від 01.10.2020), всі спори, розбіжності, вимоги та непорозуміння, які можуть виникнути у зв`язку і укладенням та виконанням положень даного договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України "Про третейські суди", домовляються про те, що всі спори, розбіжності та вимоги, що виникають з даного договору чи у зв`язку з ним, підлягають розгляду і вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа", за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 57, рішення якого є остаточними і обов`язковими для обох сторін, і оскарженню не підлягають, крім випадків передбачених Законом України "Про третейські суди". Сторони погодили, що в процесі розгляду та вирішення спорів буде застосовуватися Регламент Третейського суду при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа". Правом, що регулює даний договір - є матеріальне право України.

25.05.2023 до суду звернувся відповідач із заявою про заперечення проти вирішення спору в господарському суді, яку мотивовано тим, що між сторонами укладено третейську угоду про передачу всіх спорів, що випливають з Договору поставки на вирішення в Постійно діючий третейський суд при Товарній біржі "Київська Універсальна біржа". Відповідач просив про залишення позову без розгляду.

Позивач, у свою чергу, 31.05.2023 надав письмові пояснення та заперечив проти заяви відповідача про заперечення проти вирішення спору в господарському суді.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.06.2023 у справі № 910/6905/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" про заперечення проти вирішення спору в господарському суді задоволено. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" про стягнення заборгованості в розмірі 249 525,79 грн за договором поставки № 4600045608 від 13.08.2019 залишено без розгляду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Пунктом 14 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.

Згідно з ч. 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи п вилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як погоджено сторонами у пунктах 10.1 та 10.2 договору поставки № 4600045608 від 13.08.2019 (в редакції Додаткової угоди від 01.10.2020), всі спори, розбіжності, вимоги та непорозуміння, які можуть виникнути у зв`язку і укладенням та виконанням положень даного договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України "Про третейські суди", домовляються про те, що всі спори, розбіжності та вимоги, що виникають з даного договору чи у зв`язку з ним, підлягають розгляду і вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа", за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 57, рішення якого є остаточними і обов`язковими для обох сторін, і оскарженню не підлягають, крім випадків передбачених Законом України "Про третейські суди". Сторони погодили, що в процесі розгляду та вирішення спорів буде застосовуватися Регламент Третейського суду при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа". Правом, що регулює даний договір - є матеріальне право України.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім:

1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті;

2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7 - 13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті;

3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.

За приписами ст. 1 Закону України "Про третейські суди", до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Третейською угодою є угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом (ст. 2 Закону України "Про третейські суди").

Юридичні та/або фізичні особи мають право згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законодавством. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.

Відповідно до ч. 1, 4, 9 ст. 12 Закону України "Про третейські суди", третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена, зокрема, шляхом обміну листами. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу приписів ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підписавши договір, у якому міститься третейське застереження, позивач фактично погодився з передбаченим у ньому порядком вирішення спорів, що виникають з вказаного договору. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обставини щодо підписання договору поставки № 4600045608 від 13.08.2019 з третейським застереженням, свідчать про вільне волевиявлення сторін на розгляд спору саме третейським судом.

Підвідомчість справ третейським судам та визначений вичерпний перелік винятків, коли спір не може бути розглянутий таким судом, встановлена ст. 6 Закону України "Про третейські суди".

За приписами цієї статті третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб;

3) справ, пов`язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;

7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;

8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;

10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов`язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;

11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;

13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб`єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;

14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Таким чином, з системного аналізу положень вищевказаної норми закону вбачається, що третейські суди в передбаченому цим Законом порядку можуть розглядати будь-які справи, які виникають із цивільних та господарських правовідносин, за певним винятком. Вищезгадана правова норма носить імперативний характер і встановлює вичерпний перелік справ, не підвідомчих третейському суду.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, предметом спору в межах заявлених вимог, є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №4600045608 від 13.08.2019, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказаний спір підвідомчий третейському суду та може бути розглянутий останнім.

За змістом ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Таким чином, виходячи з положень даної статті та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками сууд першої інстанції про те, що підписуючи договір поставки №4600045608 від 13.08.2019, сторони досягли згоди щодо розгляду спорів, пов`язаних із цим договором у Постійно діючому Третейському суді при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа".

Доводи скаржника про те, що Постійно діючий третейський суд при Товарній біржі "Київська універсальна біржа" не має відповідних видів діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що стосується його діяльності як не залежного, об`єктивного та компетентного органу, що в свою чергу свідчить про створення перешкод у можливості захисту порушених прав та інтересів позивача в такому суді, - судом апеляційної інстанції відхиляються саме як підстава для скасування оскаржуваної ухвали, з огляду ан наступне.

За електронною адресою в мережі Інтернет https://kubcourt.com.ua міститься офіційний сайт Постійно діючого третейського суду при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа", на якому розміщено відомості про місцезнаходження суду, його реквізити; розміщено Положення про Постійно діючий третейський суд при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа", Регламент третейського суду, Список третейських суддів.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо відсутності перешкод у виконанні угоди позивача та відповідача про передачу спорів на вирішення третейського суду (Постійно діючого третейського суду при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа").

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що Постійно діючий третейський суд при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа" - діє без статусу юридичної особи, про що зокрема зазначено і у п. 1.5 Положення Постійно діючого третейського суду при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа" (яке міститься на вищенаведеному сайті), а об`єктами класифікації у КВЕД (які затверджені наказом Держспоживстандарту України

11.10.2010 № 457) є види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти), що їх на вищих рівнях класифікації групують у галузі, а отже, зазначення КВЕД стосуюється саме економічної діляльності юридичної особи.

Також, обставин недійсності, втрати чинності чи неможливості виконання угоди позивача та відповідача про передачу даного спору на вирішення третейського суду - не встановлено ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції під час апеляційного провадження.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Рішенням Конституційного Суду України №1-рп/2008 від 10.01.2008 в справі №1-3/2008 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) встановлено, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських відносин може бути переданий його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків встановлених законом (статтею 17 ЦПК України, статтею 12 ГПК України, статтею 6 Закону України "Про третейські суди"), оскільки гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України). Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин є звернення до третейського суду.

При цьому, рішення третейського суду, який діє відповідно до Закону України "Про третейські суди", можуть бути оскаржені до господарського суду з огляду на підстави, визначені чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Правосуддя - це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ (пункт 3 мотивувальної частини ухвали Конституційного Суду України від 14.10.1997 у справі № 44-з).

За приписами ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м`якого покарання від 02.11.2004 у справі № 15-рп/2004). Тому в контексті ст.55 Конституції України органи судової влади можуть здійснювати функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України "Про третейські суди", є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного ч. 5 ст. 55 Конституції України.

У рішенні Конституційного Суду України від 10.01.2008 у справі № 1-3/2008 (справа про завдання третейського суду) визначено, що можливість передачі державою на розгляд третейських судів спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин визнана зарубіжною практикою, заснованою, в тому числі, на міжнародному праві. Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що звернення фізичних та/або юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулася за вільним волевиявленням сторін спору (Рішення у справі "Девір проти Бельгії" від 27.02.1980).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладаючи договір поставки, сторони вільно обрали спосіб та реалізували за взаємною згодою своє право на захист порушеного права у незаборонений чинним законодавством України спосіб, а третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду - не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі, а тому його доводи стосовно відмови від третейської угоди - не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.09.2021 у справі № 910/1022/21.

Доводи скаржника про те, що в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Девір проти Бельгії» від 27.02.1980 зазначено, що звернення фізичних та/або юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулася за вільним волевиявленням сторін спору (рішення) - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки як зазначено вище, обставин недійсності, втрати чинності чи неможливості виконання угоди позивача та відповідача про передачу даного спору на вирішення третейського суду - не встановлено ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції під час апеляційного провадження, а стверджувана відмова позивача не є такою в розумінні вимог процесуального законодавства, що спричиняє відсутність правових підстав для розгляду відповідного спору третейським судом.

П. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

З наведеного вбачається, що господарський суд, до якого подано позов з питання, що є предметом третейської угоди, залишає позов без розгляду у випадку, якщо від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Відповідно до ст. 161 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

При цьому приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

З матеріалів справи вбачається, що заява відповідача, в якій він просив суд першої інстанції залишити позов без розгляду з огляду на третейське застереження, яке міститься в договорі поставки, надійшло до початку розгляду справи по суті та до подання першої заяви щодо суті спору, у строк, визначений ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 12.05.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що передбачене п. 10.2 договору поставки третейське застереження відповідає вимогам діючого законодавства, а обставини, з якими закон пов`язує визнання третейської угоди недійсною, - судом апеляційної інстанції не встановлено.

З огляду на наведене, враховуючи те, що відповідач з посиланням на п.10.2 договору наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, про що останнім подано відповідну заяву до початку розгляду справи по суті, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду згідно з п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, про що судом першої інстанції обгрунтовано постановлено оскаржувану ухвалу, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 280 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, ухвала суду першої інстанції постановлена з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, обумовлені ст. 277, 280 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 20.06.2023 у справі № 910/6905/23 - відсутні за наведених доводів та обгрунтувань.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.06.2023 у справі № 910/6905/23 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.06.2023 у справі № 910/6905/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 910/6905/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту постанови: 06.11.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала