Ухвала

від 06.11.2023 по справі 904/4165/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про розстрочення виконання рішення суду

06.11.2023м. Дніпро№ 904/4165/23За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт", м. Дніпро

про розстрочення виконання судового рішення

У справі:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська виробнича харчова компанія", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт", м. Дніпро

про стягнення 917 297,43грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача (заявника): Ромасько Є.В., адвокат, ордер серії АР №1138684 від 31.08.2023

С У Т Ь С П О Р У:

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська виробнича харчова компанія" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" заборгованість у розмірі 917 297,43грн, з яких: основний борг у розмірі 693 600,00грн; пеня у розмірі 191 927,67грн; інфляційні втрати у розмірі 31 769,76грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська виробнича харчова компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" про стягнення 917 297,43грн задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська виробнича харчова компанія" заборгованість у розмірі 693600грн, пеню у розмірі 78372,88грн, втрати від інфляції у розмірі 23557,2грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 7906,54грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

20 жовтня 2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" до господарського суду надійшла заява про розстрочку виконання судового рішення, якою просить розстрочити виконання рішення господарського суду від 10.10.2023 по справі №904/4165/23 та затвердити наступний графік виконання судового рішення: до 31.10.2023 - 267 812,00грн; до 30.11.2023 - 267 812,00грн; до 31.12.2023 - 267 812,62грн.

Заява мотивована скрутним фінансовим становищем підприємства.

Ухвалою суду від 25.10.2023 прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд у засіданні на 06.11.2023.

У судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення та зазначив, що відповідачем сплачено згідно графіка частину боргу у розмірі 267 812,00грн.

Позивач (стягувач) у судове засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини другої статті 331 Господарського процесуального кодексу України заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" про розстрочення виконання судового рішення, дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Суд наголошує, що відстрочка за своєю суттю є відкладенням (перенесенням) виконання рішення на новий строк, який визначається судом, та не є підставою для звільнення від його виконання (від відповідальності за його невиконання).

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Зі змісту приписів ст. 331 ГПК України вбачається, що розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Для належного вирішення питання щодо надання відстрочки виконання судового рішення, суду необхідно з`ясувати чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Боржником (відповідачем) направлено на адресу позивача (стягувача) лист з проханням погодити наступний графік погашення заборгованості за рішення господарського суду від 10.10.2023 у справі №904/4165/23 у загальному розмірі 803436,62грн: до 31.10.2023 - 267 812,00грн; до 30.11.2023 - 267 812,00грн; до 31.12.2024 - 267 812,62грн (а.с. 91).

У відповідь на звернення Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська виробнича харчова компанія" повідомило, що не заперечує проти запропонованого графіка погашення заборгованості у загальному розмірі 803 436,62грн (а.с. 92)

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 "Чижів проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та оцінювання не лише доводів боржника, а й заперечень кредитора.

При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Оцінивши доводи боржника, враховуючи його фінансовий стан, відсутність заперечень з боку стягувача, часткову сплату заборгованості, суд дійшов висновку, що надання розстрочення виконання рішення на три місяці не порушить принцип збалансованості інтересів сторін.

Розстрочення виконання рішення суду на два місяці, в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Враховуючи вищевикладене, фінансовий стан сторін, наявність наміру відповідача здійснити добровільне погашення суми заборгованості, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача (боржника) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2020 року по справі №904/4165/23, за наступним графіком:

- 267 812,00грн до 331 жовтня 2023 року;

- 267 812,00грн до 30 листопада 2023 року;

- 267 812,62грн до 31 серпня 2023 року.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 у справі № 904/4165/23 - задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 по справі №904/4165/23, протягом трьох місяців до 31 грудня 2023 року за наступним графіком:

- 267 812,00грн в термін до 31 жовтня 2023 року;

- 267 812,00грн в термін до 30 листопада 2023 року;

- 267 812,62грн в термін до 31 грудня 2023 року.

Ухвала набирає законної сили 06.11.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено - 08.11.2023.

Суддя Н.М. Євстигнеєва