Рішення

від 07.11.2023 по справі 910/12748/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.11.2023Справа № 910/12748/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА»

до Фізичної особи-підприємця Коваля Олександра Сергійовича

про стягнення 360 000,00 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ратківська А.Р.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРТЕВА АГРІСАЄНС Україна» (далі - позивач, ТОВ «КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Коваля Олександра Сергійовича (далі - відповідач, ФОП Коваль О.С. ) про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг № 0209ПП2/22 від 02.09.2022 (далі - Договір) у розмірі 360 000,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем умов Договору, а саме не наданням позивачу послуг у повному обсязі у встановлені Договором строки. Внаслідок невиконання відповідачем умов Договору, позивач припинив дію Договору в односторонньому порядку, про що належним чином повідомив відповідача, проте відповідач, в порушення умов Договору, не повернув на вимогу позивача суму попередньої оплати у розмірі 360 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 позовну заяву ТОВ «КОРТЕВА АГРІСАЄНС Україна» залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

21.08.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про приєднання документів на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 позовну заяву ТОВ «КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12748/23 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/12748/23.

В матеріалах справи містяться повідомлення про доставку електронного листа позивачу на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачу на його електронні адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в яких зазначено, що ухвала про відкриття провадження у справі № 910/12748/23 від 28.08.2023 доставлена 28.08.2023.

Отже, ухвала про відкриття провадження у справі №910/12748/23 була направлена відповідачу на електронну пошту відповідача, вказану в одному з державних реєстрів, а саме в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

06.09.2023 в системі «Електронний суд» сформоване та зареєстроване в автоматизованій системі «Діловодство спеціалізованого суду» повідомлення № 24128 про надання адвокату доступу до справи за допомогою Електронного кабінету.

06.09.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо застосування висновків Верховного Суду у справі.

06.09.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

28.09.2023 06.09.2023 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв`язку) від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України)

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено подані позивачем заяви по суті справи та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

02.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА» (далі - замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Ковалем Олександром Сергійовичем (далі - виконавець, відповідач) був укладений Договір № 0209ПП2/22 про надання послуг (далі - Договір або Договір № 0209ПП2/22 від 02.09.2022), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов?язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України, виконати послуги, направлені на реалізацію продукції торгової марки Pioneer (надалі - продукція), формування та підтримання інтересу сільгоспвиробників (надалі - покупці) до продукції, просування та збут продукції, здійснюючи в тому числі, але не обмежуючись наступні дії:

- укладання від імені та за рахунок замовника договорів купівлі-продажу продукції;

- збір та оформлення замовлень покупців, укладання додатків до договорів купівлі- продажу;

- інформаційно-технічний, організаційний супровід та контроль виконання покупцями укладених договорів купівлі- продажу, збір дебіторської заборгованості;

- пошук та вибір покупців, зацікавлених у придбанні продукції;

- формування та покращення клієнтської бази, підтримка інтересу споживачів до продукції;

- участь в маркетингових дослідженнях на території ринку збуту.

Замовник, в свою чергу, зобов?язується оплатити надані послуги в обсязі та в строки, обумовлені в цьому Договорі (п. 1.2 Договору).

Умовами п. 8 Додатку № 5 до Договору № 0209ПП2/22 від 02.09.2022 сторони погодили, що надання попередньої оплати замовником в рахунок майбутніх послуг виконавця може здійснюватись за умови отримання письмового звернення виконавцем із зазначенням необхідного розміру попередньої оплати з метою надання послуг замовнику. Надання такої попередньої оплати обговорюється по кожному окремому випадку звернення виконавця та оформлюється підписанням відповідно додатку до Договору в терміни погоджені сторонами.

У випадку, якщо сума виплаченої попередньої оплати перевищує суми винагороди, що підлягає виплаті виконавцю в поточному році, виконавець зобов?язується повернути суму, не покриту наданими послугами за вимогою замовника протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання такої вимоги (абз.2 п. 9 Додатку № 5 до Договору № 0209ПП2/22 від 02.09.2022).

02.09.2022 між сторонами було укладено Додаток № 6 до Договору № 0209ПП2/22 від 02.09.2022, відповідно до п. 1 якого замовник погоджується здійснити попередньо оплату в рахунок оплати послуг, що будуть надані виконавцем відповідно до предмету Договору на рахунок виконавця у розмірі 360 000,00 грн.

Пунктом 3 Додатку № 6 до Договору № 0209ПП2/22 від 02.09.2022 визначено, що виконавець підтверджує, що отримана попередня оплата у відповідності із цим Додатком № 6 має бути обов?язково покрита послугами відповідно до предмету Договору.

Згідно п. 1.4 Договору сторони погодили, що на підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг відповідно до умов цього Договору складається акт наданих послуг в порядку та в строки, передбачені цим Договором та додатками до нього.

Пунктом 5.4 Договору передбачено право замовника припинити дію цього Договору в односторонньому порядку письмово повідомивши про це виконавця за 10 (десять) календарних днів до дати припинення. Таке повідомлення може бути відправлене виконавцю на електронну пошту, що зазначена в реквізитах виконавця. Автоматичне підтвердження отримання листа програмними засобами є підтвердженням отримання електронного повідомлення виконавцем. При достроковому розірванні Договору сторони зобов?язуються провести остаточні розрахунки та оформити акт звірки розрахунків протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг відповідно до умов Договору. Якщо виконавець не направив замовнику вмотивоване заперечення щодо акту приймання-передачі наданих послуг, акт вважається погодженим сторонами. Взаємні розрахунки між сторонами має бути вчинено не пізніше 30 (тридцяти) днів з моменту підписання сторонами акту звірки розрахунків.

Відповідно до п. 6.1 Договору за надані виконавцем послуги замовник виплачує останньому винагороду, що розраховується на основі звіту та акту приймання-передачі наданих послуг за умов дотримання п. 6.4 цього Договору. Вид розрахунків - безготівковий. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку замовника.

Сторони погодились, що річна винагорода складається із сукупності винагород за звітні періоди, які сплачуються згідно наступного графіку:

- За період вересень 2022 - березень 2023 - до 20.04.2023 (винагорода за 1й звітній період)

- За період квітень 2023 - травень 2023 - до 20.06.2023 (винагорода за 2й звітній період)

- За період червень 2023 - серпень 2023 - до 20.09.2023 (винагорода за 3й звітній період)

- За період вересень 2023 - грудень 2023 - до 20.01.2024 (винагорода за 4й звітній період).

Загальна сума винагороди за Договором складається із суми всіх актів приймання-передачі наданих послуг за період дії Договору (п. 6.3 Договору).

Умовами п. 6.4 Договору передбачено, що винагорода виплачується виконавцю за надані послуги при одночасному виконанні всіх умов, зазначених в цьому пункті, по кожному окремому покупцю продукції, з якими виконавець уклав договір купівлі-продажу від імені та за рахунок замовника.

Згідно п. 6.9 Договору підставою для виплати винагороди є підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг та виставлений виконавцем рахунок.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що виконавець зобов?язується надавати звіти замовнику разом із направленням актів приймання-передачі наданих послуг. Звіт складається відповідно до форми, визначеної Додатком № 3.

За результатами наданих послуг виконавець зобов?язується оформити та направити замовнику акт приймання-передачі виконаних послуг у відповідності із строками та вимогами, що містяться у Додатку № 3 до цього Договору. Акт приймання-передачі наданих послуг має містити розмір винагороди, що підлягає виплаті замовником, а також період, за який вказані послуги були надані. Розмір винагороди визначається Додатком № 5 до Договору (п. 7.3 Договору).

Відповідно до п. 2 Додатку № 3 до Договору № 0209ПП2/22 від 02.09.2022 виконавець надає замовнику регулярні звіти та акти приймання-передачі наданих послуг згідно умов Договору у наступні періоди:

- до 10.04.2023 - за період 01.09.2022 - 31.03.2023 (включно),

- до 05.06.2023 - за період 01.04.2023 - 31.05.2023 (включно),

- до 05.09.2023 - за період 01.06.2023 - 31.08.2023 (включно),

- до 10.01.2024 - за період 01.09.2023 - 31.12.2023 (включно).

У випадку не своєчасного надання виконавцем акту приймання-передачі наданих послуг, замовник залишає за собою право застосувати санкції, передбачені п. 5.4 цього Договору (п. 7.4 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання (п. 9.1 Договору).

Умовами п. 10.3 Договору передбачено, що, у випадку, якщо виконавець не дотримався вимог до оформлення документації, визначеної цим Договором, він має виправити недоліки за власний рахунок у строк, що встановлений замовником. У випадку, якщо у визначений строк виконавець не виправив недоліки, виконавець втрачає право вимоги щодо виплати винагороди за надані послуги, що стосуються та включаються до того періоду, в якому містяться недоліки документального оформлення.

На виконання вимог Договору відповідачем 05.09.2022 було складено та передано позивачеві письмове звернення щодо надання, відповідно до п. 8 Додатку № 5 до Договору № 0209ПП2/22 від 02.09.2022, попередньої оплати з метою ефективного надання послуг у розмірі 360 000,00 грн.

20.09.2022 на виконання умов Додатку № 6 до Договору № 0209ПП2/22 від 02.09.2022 позивачем проведено попередньо оплату на банківський рахунок, вказаний відповідачем, у розмірі 360 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 160025481 від 20.09.2022.

У зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов Договору не надіслав позивачу звіти щодо наданих за Договором послуг та акти приймання-передачі таких послуг, 30.06.2023 позивачем було надіслано на адресу відповідача лист № 137 від 27.06.2023 з пропозицією протягом 5 (п?яти) календарних днів надіслати на адресу замовника звіти щодо наданих за Договором послуг та акти приймання-передачі таких послуг. Наведене підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладенням у цінний лист, накладною та фіскальним чеком з трекінг № 0103332906953.

Однак, відповідач вказаний лист не отримав, тому відправлення було повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується інформацією щодо відстеження відправлення з трекінг № 0103332906953 на офіційному сайті АТ «УКРПОШТА».

13.07.2023 позивачем було надіслано на адресу відповідача повідомлення про припинення (розірвання) Договору № 0209ПП2/22 від 02.09.2022 та вимогу про повернення повернення попередньої оплати № 149 від 13.07.2023. Наведене підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладенням у цінний лист, накладною та фіскальним чеком з трекінг № 0103333060489.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вказаний лист не отримав.

Відповіді на вказану вище вимогу матеріали справи не містять.

Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем зобов`язання за Договором, у частині своєчасного надання послуг, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 360 000, 00 грн попередньої оплати.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений позивачем та відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до норм ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор є таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі змісту пункту 1 Додатку № 6 до Договору № 0209ПП2/22 від 02.09.2022 вбачається, що позивач погоджується здійснити попередньо оплату в рахунок оплати послуг, що будуть надані виконавцем відповідно до предмету Договору на рахунок виконавця у розмірі 360 000,00 грн. А відповідач згідно п. 3 Додатку № 6 до Договору № 0209ПП2/22 від 02.09.2022 підтверджує, що отримана попередня оплата у відповідності із цим Додатком № 6 має бути обов?язково покрита послугами відповідно до предмету Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі письмового звернення відповідача щодо надання попередньої оплати було перераховано останньому 360 000,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 160025481 від 20.09.2022.

У зв`язку з тим, що послуги позивачу надані не були, 13.07.2023 позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про припинення (розірвання) Договору № 0209ПП2/22 від 02.09.2022 та вимогу про повернення попередньої оплати в розмірі 360 000,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 903 Цивільного кодексу України, у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання позивачу оплачених згідно платіжного доручення № 160025481 від 20.09.2022 послуг або повернення позивачу таких сплачених коштів.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунку щодо заявлених до стягнення сум не надав.

За наведених обставин, оскільки відповідач після отримання попередньої оплати не приступив до виконання послуг за Договором № 0209ПП2/22 від 02.09.2022, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 360 000,00 грн попередньої оплати, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 360 000,00 грн попередньої оплати.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 123 ГПК України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із проведенням експертизи (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем до позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору у розмірі 5 400,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 48 000,00 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 5 400,00 грн покладається на відповідача.

06.09.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, відповідно до якого позивач просив суд стягнути з відповідача 48 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат позивачем було подано копії Договору № 30-LS/17 від 13.11.2017 про надання правової допомоги, Додаткових угод № 1 від 26.11.2019, № 2 від 20.10.2020, № 4 від 25.01.2021 до Договору № 30-LS/17 від 13.11.2017 про надання правової допомоги, Додатку № 116 від 23.06.2023 до Договору № 30-LS/17 від 13.11.2017 про надання правової допомоги, акту надання послуг № 83 від 16.08.2021 на суму 48 000,00 грн, рахунку на оплату № 83 від 16.08.2023 на суму 48 000,00 грн, платіжного доручення № 160028277 від 23.08.2023 на суму 48 000,00 грн.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, то суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Керуючись положеннями п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, з огляду на повне задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 48 000,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись стст 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коваля Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА» (Україна, 04070, місто Київ, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 1; ідентифікаційний код 31352075) 360 000,00 грн (триста шістдесят тисяч гривень 00 коп.) попередньої оплати, 5 400,00 грн (п?ять тисяч чотириста гривень 00 коп.) судового збору та 48 000,00 грн (сорок вісім тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені стст 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 07.11.2023.

Суддя Оксана ГУМЕГА