Рішення

від 08.11.2023 по справі 908/1797/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2023Справа № 908/1797/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Антеско"доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"простягнення 144004,38 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа №908/1797/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антеско" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 144004,38 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору поставки №20/05/75 від 28.04.2020 (НАЕК №58-143-01-20-01629 від 29.04.2020) в частині оплати поставленого позивачем товару у встановлений цим правочином строк.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.06.2023 відкрито провадження у справі №908/1797/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.07.2023 справу №908/1797/23 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.

27.07.2023 матеріали зазначеної справи надійшли до Господарського суду міста Києва.

За результатами автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 прийнято справу №908/1797/23 до провадження, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

15.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив, зокрема, що позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних втрат було взято за основу більшу суму основного боргу, аніж це підтверджено первинними документами та відображено у рішенні Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі №908/734/21, яке має преюдиційне значення для вирішення спору у справі, що розглядається.

Крім того за твердженнями відповідача, позивачем невірно визначено термін прострочення грошового зобов`язання та строк, за який обчислюються інфляційні втрати, а також не підтверджено проходження вхідного контролю за якістю за видатковою накладною від 15.07.2020 №РН-0000017 на суму 10176,00 грн.

Можливістю подання відповіді на відзив відповідно до положень ст.166 Господарського процесуального кодексу України позивач не скористався.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.04.2020 між Відокремленим підрозділом "Атоменергомаш" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антеско" (постачальник) укладено договір поставки №20/05/75 (договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити в передбачені даним договором строки покупцю продукцію за наведеним переліком на загальну суму 1510296,00 грн з ПДВ, граничний строк поставки 30.06.2020, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказану продукцію. Постачальник зобов`язується виконати пусконалагоджувальні роботи та випробування в роботі обладнання, зазначеного у підпункті 24 п.1.1 цього договору. Строк виконання - 15 робочих днів з моменту отримання продукції покупцем (п.п.1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору вартість продукції за цим договором складає 1510296,00 грн, в т.ч. ПДВ 251716,00 грн. Вартість робіт згідно п.1.2 цього договору складає 26604,00 грн, в т.ч. ПДВ 4434,00 грн. Загальна сума договору складає 1536900,00 грн, в т.ч. ПДВ 256150,00 грн.

Оплата поставленої продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному договорі, протягом 60 днів після завершення приймання продукції за якістю, за результатами якого встановлено її належну якість (зокрема, проходження вхідного контролю за прийнятою у покупця процедурою) (п.4.1 договору).

Відповідно до п.4.2 договору оплата виконаних робіт, зазначених у п.1.2 договору, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом двох місяців після підписання сторонами акту здавання-приймання виконаних робіт.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити поставлену продукцію відповідно до умов цього договору.

У випадку порушення покупцем строків оплати продукції, виконаних робіт він на вимогу постачальника сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (п.7.4 договору).

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє 2 роки (п.10.1 договору).

На виконання умов зазначеного правочину позивачем у травні - липні 2020 року поставлено відповідачу на умовах DDР (м.Енергодар, Запорізька обл., вул. Промислова, 17) продукцію загальною вартістю 1507956,00 грн, що підтверджується:

- видатковою накладною №РН-0000007 від 07.05.2020 на суму 56865,60 грн, в т.ч. ПДВ 9477,60 грн, довіреністю №1/127 від 07.05.2020 на отримання цінностей згідно переліку, товарно-транспортною накладною №1 від 08.05.2020;

- видатковою накладною №РН-0000008 від 12.05.2020 на суму 110342,40 грн, в т.ч. ПДВ 18390,40 грн, довіреністю №1/127 від 07.05.2020 на отримання на цінностей згідно переліку, товарно-транспортною накладною №2 від 12.05.2020;

- видатковою накладною №РН-0000009 від 18.05.2020 на суму 858000,00 грн, в т.ч. ПДВ 143000,00 грн, довіреністю №1/132 від 18.05.2020 на отримання цінностей згідно переліку, товарно-транспортною накладною №3 від 18.05.2020;

- видатковою накладною №РН-0000010 від 01.06.2020 на суму 21312,00 грн, в т.ч. ПДВ 3552,00 грн, товарно-транспортною накладною №5 від 01.06.2020;

- видатковою накладною №РН-0000011 від 09.06.2020 на суму 52275,00 грн, в т.ч. ПДВ 8712,00 грн, довіреністю №1/157 від 10.06.2020 на отримання цінностей згідно переліку, товарно-транспортною накладною №6 від 09.06.2020;

- видатковою накладною №РН-0000013 від 16.06.2020 на суму 313200,00 грн, в т.ч. ПДВ 52200,00 грн, довіреністю №1/157 від 10.06.2020 на отримання цінностей згідно переліку, товарно-транспортною накладною №8 від 16.06.2020;

- видатковою накладною №РН-0000014 від 19.06.2020 на суму 51552,00 грн, в т.ч. ПДВ 8592,00 грн, довіреністю №1/168 від 22.06.2020 на отримання цінностей згідно переліку, товарно-транспортною накладною №9 від 19.06.2020;

- видатковою накладною №РН-0000016 від 24.06.2020 на суму 25440,00 грн, в т.ч. ПДВ 4240,00 грн, довіреністю №1/168 від 22.06.2020 на отримання цінностей згідно переліку, товарно-транспортною накладною №10 від 24.06.2020;

- видатковою накладною №РН-0000017 від 15.07.2020 на суму 17808,00 грн, в т.ч. ПДВ 2968,00 грн, довіреністю №1/196 від 15.07.2020 на отримання цінностей згідно переліку, товарно-транспортною накладною №11 від 15.07.2020.

У відповідності до п.1.2 договору позивачем були проведені пусконалагоджувальні роботи та випробування в роботі обладнання вартістю 26604,00 грн, у т.ч. ПДВ 4434,00 грн, що підтверджується технічним актом від 27.05.2020 пусконалагоджувальних робіт та випробування в роботі обладнання згідно з умовами договору №20/05/75 від 28.04.2020 та актом здачі-приймання виконаних робіт та надання послуг від 27.05.2020.

При цьому відповідачем було повернуто, а позивачем прийнято обладнання згідно накладної на повернення №ВН-0000002 від 26.08.2020 на суму 7632,00 грн, у т.ч. ПДВ 1272,00 грн та накладної на повернення №ВН-0000001 від 15.07.2020 на суму 17808,00 грн, у т.ч. ПДВ 2968,00 грн.

Зазначені вище обставини встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021 у справі №908/734/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антеско" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш", залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2021, яким стягнуто з відповідача на користь позивача 1507956,00 грн заборгованості, 26644,05 грн 3% річних, 23019,00 грн судового збору, в частині стягнення 2008,62 грн 3% річних відмовлено.

Також у вказаному рішенні судом визначено періоди прострочення відповідачем виконання зобов`язань з оплати поставленої позивачем продукції і виконаних останнім робіт.

За приписами ч.4 ст.75 Господарського кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Спір у справі виник внаслідок неналежного виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині оплати поставленого товару та виконаних робіт у строк, встановлений цим правочином, внаслідок чого позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат за період з липня 2020 року по серпень 2021 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.2 ст.267 Господарського кодексу України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вже вказувалося судом, обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленої позивачем продукції та виконаних робіт за договором, граничний строк оплати продукції встановлені у рішенні Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021 у справі №908/734/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антеско" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш", яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2021 та не підлягають повторному доказуванню в силу положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже вказувалось судом, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

За здійсненим судом перерахунком інфляційних втрат з урахуванням визначених у рішенні Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021 у справі №908/734/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антеско" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш", яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2021 граничних строків оплати продукції та робіт, фактичних оплат відповідача та дат повернення останнім частини товару, обгрунтований розмір інфляційних втрат складає 151829,60 грн, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню в межах заявлених позивачем вимог, на суму 144004,38 грн.

Доводи відповідача щодо помилок позивача при здійсненні розрахунку інфляційних втрат та покладення за основу більшої суми основного боргу, аніж це підтверджено первинними документами та відображено у рішенні Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі №908/734/21, невірного визначення терміну прострочення грошового зобов`язання та строку, за який обчислюються інфляційні втрати, спростовуються наведеним позивачем розрахунком, який перевірено судом з урахуванням граничних строків оплати продукції та робіт та сум, визначених у рішенні Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021 у справі №908/734/21.

Крім того, суд відхиляє заперечення відповідача щодо не підтвердження проходження вхідного контролю за якістю за видатковою накладною від 15.07.2020 №РН-0000017 на суму 10176,00 грн (правильна сума 17808,00 грн) належними доказами, з огляду на те, що позивачем не здійснювалося нарахування інфляційних втрат за вказаною накладною, у зв`язку поверненням продукції на суму 17808,00 грн позивачу згідно накладної на повернення №ВН-0000001 від 15.07.2020 на суму 17808,00 грн, у т.ч. ПДВ 2968,00 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Антеско" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 144004,38 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вул.Назарівська, будинок 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вулиця Павла Скоропадського Гетьмана, будинок 59, ідентифікаційний код 26444970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антеско" (04080, місто Київ, вулиця Вікентія Хвойки, будинок 18/14, корпус 1, офіс 309, ідентифікаційний код 36692097) 144004 (сто сорок чотири тисячі чотири) грн 38 коп. та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М.Смирнова