Рішення

від 31.10.2023 по справі 917/1202/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2023 Справа № 917/1202/23

за позовною заявою Керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області (вул. Бєльовська, 73а, м. Красноград, Харківська обл., 63300, Ел.адреса: krasnohradska-okruzhna@khar.gp.gov.ua)

в інтересах держави, в особі:

1. Старовірівської сільської ради Харківської області (63250, Харківська обл., Красноградський р-н, село Старовірівка, вулиця Центральна, б.60, Код ЄДРПОУ 04398092 Ел.адреса: staroverovkass@ukr.net)

2. Північно-східного офісу Держаудитслужби (Пл.Свободи, Держпром, 5, 4 під`їзд, 10 поверх, мХарків, 61022 Код ЄДРПОУ 40478572, e-mail: 202000@dasu.gov.ua)

3. Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області (вул. Гагаріна 35, с.Старовірівка, Красноградський район, Харківська область, 63251, Код ЄДРПОУ 42707493, Ел.адреса: vostarovirivka@ukr.net)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» (Код ЄДРПОУ 38194448, вул.Половки, 62, м.Полтава, 36010, Ел.адреса: office@aopnp.com)

про визнання недійсними додаткових угод до договору та повернення надмірно сплачених коштів у сумі 110 643,60 грн

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін: згідно протоколу

Керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Старовірівської сільської ради Харківської області, Північно-східного офісу Держаудитслужби , Відділ освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» про:

1. Визнання недійсною Додаткову угоду № 2 зі специфікацією від 18.03.2021 до Договору №370 від 29.12.2020;

2. Визнання недійсною Додаткову угоду № 3 зі специфікацією від 22.03.2021 до Договору №370 від 29.12.2020;

3. Визнання недійсною Додаткову угоду № 4 зі специфікацією від 07.09.2021 до Договору №370 від 29.12.2020;

4. Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 зі специфікацією від 08.12.2021 до Договору №370 від 29.12.2020;

5. Стягнення з ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» на користь держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області надмірно сплачених за Договором від 29.12.2020 № 370 грошових коштів у розмірі 110 643,60 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2023р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою від 06.07.2023р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 01.08.23.

Ухвалою від 01.08.2023р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 05.08.2023 р., запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

24.08.23 від Північно-східного офісу Держаудитслужби надійшли пояснення по справі.

Від відповідача відзив на позов не надходив.

Судом враховано, що сторони не повідомляли суд про наявність інших заяв і клопотань, необхідність вчинення дій, що передбачені у підготовчому провадженні.

У підготовчому засіданні, 05.09.2023р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 05.09.2023р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1202/23, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 10.10.2023.

Ухвалою від 10.10.2023р. відкладено розгляд справи на 31.10.23 р.

17.10.23 від відповідача надійшла заява про залучення до участі в розгляді справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

20.10.23 від відповідача надійшла заява про залучення до участі в розгляді справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПАТ «Укрнафта».

Щодо поданих відповідачем клопотань суд зазначає таке.

Законодавець чітко встановлює певні строки для вчинення певних процесуальних дій, визначаючи їх, в т.ч., і певними стадіями судового процесу.

Так, відповідно до п. 4 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справі і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Згідно з умовами ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Зі змісту ст. 207 ГПК України вбачається, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи те, що заяви про залучення третіх осіб заявлені відповідачем після початку розгляду справи по суті та ним не наведено поважних причин неподання таких заяв під час підготовчого провадження у справі, суд залишає зазначені заяви без розгляду.

Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.

Представники учасників справи у судове засідання 31.10.2023 не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, 31.03.23 судом складено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Красноградською окружною прокуратурою за результатам вивчення стану законності у сфері публічних закупівель виявлено факт порушення інтересів держави внаслідок незаконного підвищення ціни товару визначеної в договорі про закупівлю.

Зокрема, було встановлено, що Відділом освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Красноградського району (раніше Нововодолазького району) Харківської області на сайті «prozorro.gov.ua» за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-l1-26-009149-b оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UA-2020-11-26-009149-b), предметом закупівлі яких є бензин марки А-92 в талонах у кількості 7900 л, дизельне паливо в талонах у кількості 22080 л (ДК 021:2015: 09130000-9 - Нафта і дистиляти), з очікуваною вартістю закупівлі 749 500,00 грн. Основним критерієм визначення переможця зазначено ціну.

У відкритих торгах прийняли участь 2 юридичних особи:

1. ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ», код ЄДРПОУ 41449359, з остаточною пропозицією 637 711,20 грн.

2. ТОВ «Татнєфть - АЗС - Україна» код ЄДРПОУ 38194448, з остаточною пропозицією 673 784,40 грн.

За результатами відкритих торгів переможцем 17.12.2020 визначено ТОВ «Татнєфть - АЗС - Україна» з остаточною ціновою пропозицією 673 784,40 грн.

Так, відповідно до остаточної специфікації (Додаток №1 до Договору №370 від 29.12.2020) розміщеної учасником в розділі електронної картки закупівлі «Документи», остаточна запропонована ним ціна на товар становить: за бензин А- 92 в талонах - 21.90 грн/л з ПДВ, за дизельне паливо в талонах - 22.68 грн/л з ПДВ.

В подальшому, Відділом освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області в особі начальника Трегубової O.A. (далі- Покупець) укладено з переможцем відкритих торгів ТОВ «Татнєфть-АЗС- Україна» (далі - Постачальник) договір №370 від 29.12.2020 (далі- Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар (ДК 021:2015: 09130000-9 - Нафта і дистиляти) (далі - Товар), зазначений у специфікації, що додається до Договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Пунктом 4.1. Договору, визначено що сума цього Договору становить 673 784,40 грн з урахуванням ПДВ (з них ПДВ - 112 297,40).

Відповідно до специфікації (Додаток №1) до Договору №370 від 29.12.2020 сторони дійшли згоди про закупівлю наступних товарів:

-Бензину А-92 в талонах у кількості 7900 л, ціною 21,90 грн/л з ПДВ на суму 173 010,00 грн з урахуванням ПДВ;

-дизельне паливо в талонах у кількості 22080 л, ціною 22,68 грн/л з ПДВ на суму 500 774,40 грн з урахуванням ПДВ;

Відповідно до специфікації загальна вартість закупівлі становить 673 784,40 грн з ПДВ.

В подальшому сторонами укладено низку додаткових угод зі зміненими специфікаціями про збільшення ціни за одиницю товару, зменшення обсягу закупівлі по договору.

Зокрема, 19.01.2021 внесено зміни до Договору №370 від 29.12.2020 шляхом укладення Додаткової угоди №1 від 19.01.2021, якою сторонами змінено місцезнаходження та банківські реквізити сторін.

18.03.2021 внесено зміни до Договору №370 від 29.12.2020 шляхом укладення Додаткової угоди №2 від 18.03.2021 зі зміненою специфікацією (Додаток №1 до додаткової угоди №2 від 18.03.2021 до договору №370 від 29.12.2020), якою сторонами зменшено обсяг постачання товару та підвищено ціну за одиницю товару (з ПДВ): бензину марки А-92 в талонах зменшено з 7900 л до 7217,705 л (з яких 300л за ціною 21,90 грн/л з ПДВ, 6917,705 л за ціною 24,06 грн/л з ПДВ), дизельного палива в талонах зменшено з 22080 л до 20138,1686 л (з яких 300 л за ціною 22,68 грн/л з ПДВ, 19838,1686 л за ціною 24,90 грн/л з ПДВ);

22.03.2021 внесено зміни до Договору №370 від 29.12.2020 шляхом укладення Додаткової угоди №3 від 22.03.2021 зі зміненою специфікацією (Додаток №1 до додаткової угоди №3 від 22.03.2021 до договору №370 від 29.12.2020), якою сторонами зменшено обсяг постачання товару та підвищено ціну за одиницю товару (з ПДВ): бензину марки А-92 в талонах зменшено з 7217,705 л до 6635,6 (з яких 300 л за ціною 21,90 грн/л з ПДВ, 500 л за ціною 24,6 грн/л з ПДВ, 5835,5 л за ціною 26,46 грн/л з ПДВ), дизельного палива в талонах зменшено з 20138,1686 л до 18337,036 л (з яких 300 л за ціною 22,68 грн/л з ПДВ, 1500 л за ціною 24,90 грн/л з ПДВ, 16837,036 л за ціною 27,12 грн/л з ПДВ);

07.09.2021 внесено зміни до Договору №370 від 29.12.2020 шляхом укладення Додаткової угоди №4 від 07.09.2021 зі зміненою специфікацією (Додаток №1 до додаткової угоди №4 від 07.09.2021 до договору №370 від 29.12.2020), якою сторонами зменшено обсяг постачання товару та підвищено ціну за одиницю товару (з ПДВ): бензину марки А-92 в талонах зменшено з 4 6635.6 л до 6351,133 (з яких 300 л за ціною 21,90 грн/л з ПДВ, 500 л за ціною 24.6 грн/л з ПДВ, 2700 л за ціною 26,46 грн/л з ПДВ, 2851,133 л за ціною 29,10 грн/л з ПДВ), дизельного палива в талонах залишено з 18337,036 л до 18337,036 л (з яких 300 л за ціною 22,68 грн/л з ПДВ, 1500 л за ціною 24,90 грн/л з ПДВ, 16837,036 л за ціною 27,12 грн/л з ПДВ);

08.12.2021 внесено зміни до Договору №370 від 29.12.2020 шляхом укладення Додаткової угоди №5 від 08.12.2021 зі зміненою специфікацією (Додаток №1 до додаткової угоди №5 від 08.12.2021 до договору №370 від 29.12.2020), якою сторонами зменшено ціну Договору з 673 784,4 грн до 673 388,4 грн з ПДВ (в т.ч. ПДВ - 112 231,40 грн.), а також зменшено обсяг постачання товару та підвищено ціну за одиницю товару (з ПДВ): бензину марки А-92 в талонах зменшено з 6351,133лдо 6300 (з яких 300 л за ціною 21,90 грн/л з ПДВ, 500 л за ціною 24,06 грн/л з ПДВ, 2700 л за ціною 26,46 грн/л з ПДВ, 2800 л за ціною 29,10 грн/л з ПДВ), дизельного палива в талонах залишено з 18337,036 л до 17860 л (з яких 300 л за ціною 22,68 грн/л з ПДВ, 1500 л за ціною 24,90 грн/л з ПДВ, 8200 л за ціною 27,12 грн/л з ПДВ, 7860 л за ціною 29,94 грн/л з ПДВ).

Таким чином, до Договору №370 від 29.12.2020 про закупівлю у період з 08.03.2021 по 08.12.2021 внесені зміни вартості одиниці товару бензину марки А-92 в талонах збільшилась загалом з 21,90 грн за літр до 29,10 грн за літр, що склало 32,87% від початкової вартості товару. Вартість дизельного палива в талонах збільшилась загалом з 22,68 грн за літр до 29,94 грн за літр, що склало 32,01% від початкової вартості товару.

Підставою внесення змін до істотних умов Договору №370 від 29.12.2021 в Додаткових угодах №2, 3, 4, 5 зі специфікаціями до них від 18.03.2021, 22.03.2021, 07.09.2021, 08.12.2021 - вказана необхідність зміни ціни та обсягів закупівлі на підставі п.1 та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції що діяла на час укладення додаткової угоди), а саме, як зазначено сторонами у текстах Додаткових угод та специфікаціях в електронній системі, у зв`язку з коливанням ціни на товар, який накуповується.

Так, для внесення змін до договору постачальником надано Покупцеві:

- цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №705/21 від 22.03.2021 про рівень роздрібних цін (з урахуванням ПДВ) на бензин А-92, дизельне паливо на території м.Харківи та Харківської області станом на 19.03.2021.

- цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №2080/21 від 02.09.2021 про рівень роздрібних цін (з урахуванням ПДВ) на бензин А-92, А-95, дизельне паливо та скраплений газ на території м.Харкова та Харківської області станом на 02.09.2021.

Прокурор вказує, що Додаткові угоди №2, 3, 4, 5 та специфікації до них від 18.03.2021, 22.03.2021, 07.09.2021, 08.12.2021 укладені без обґрунтувань, оскільки в текстах Додаткових угод №2, 3, 4, 5 та в специфікаціях до них від 18.03.2021, 22.03.2021, 07.09.2021, 08.12.2021 - відсутні будь-які посилання на вищеперераховані цінові довідки Харківської торгово-промислової палати та в електронній системі в кожному конкретному випадку при внесенні змін до Договору №370 від 29.12.2020 у розділі «Випадки внесення змін до істотних умов договору відповідно до ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі» зазначено «зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника» та «збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії». Тобто, на думку прокурора, Постачальник ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» не надав замовникові жодних документів окрім додаткових угод, специфікацій та цінових довідок щодо підвищення ціни за одиницю товару.

Укладення додаткових угод відразу після підписання договору повністю нівелює процедуру закупівель як інститут та спричинює шкоду інтересам держави, оскільки учасником (переможцем) пропонується найнижча ціна, а потім упродовж місяця після проведення торгів додатковими угодами вона необґрунтовано суттєво підвищується. Як наслідок, заподіюється пряма шкода державі, оскільки кошти за поставлені товари фінансуються виключно за рахунок бюджетних коштів, а збільшення ціни за одиницю товару автоматично тягне за собою зменшення обсягів поставленого товару.

Так, окружною прокуратурою встановлено, що під час укладання вказаних додаткових угод Відділом освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області та ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» не було взято до уваги особливості, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Прокурор робить висновок, що ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» ініціювало укладення Додаткової угоди №2 від 18.03.2021 зі специфікацією, №3 від 22.03.2021 зі специфікацією, №4 від 07.09.2021 зі специфікацією, №5 від 08.12.2021 зі специфікацією у порушення вимог п. 1.3 щодо кількості та ціни товару (зазначені у специфікаціях) та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону Укураїни «Про публічні закупівлі», а відтак Додаткові угоди №2 від 18.03.2021 зі специфікацією, №3 від 22.03.2021 зі специфікацією, №4 від зі специфікацією, №5 від 08.12.2021 підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Разом з цим, прокурор зазначає, що відповідно до видаткових накладних, Відділом освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області прийнято від постачальника бензин марки А-92 в талонах у кількості 7200 л вартістю 171 522 грн з ПДВ, дизельного палива в талонах у кількості 17860 л, вартістю 501 866,4 грн з ПДВ, загальна сума сплачених коштів становить 673 388,40 грн з ПДВ.

Факт отримання палива підтверджується наступними видатковими накладними:

№ТН000001034 від 09.04.2021 на загальну суму 244 855,00 грн без ПДВ (293 826,00 грн з ПДВ), з них 59 535,00 грн без ПДВ оплата за 2700 л бензину марки А-92 в талонах та 185 320,00 грн без ПДВ оплата за 8200 л дизельного палива в талонах.

№ТН000000972 від 17.03.2021 на загальну суму 11 145,00 грн без ПДВ (13 374,00 грн з ПДВ), з них 5475,00 грн без ПДВ оплата за 300 л бензину марки А-92 в талонах та 5670,00 грн без ПДВ оплата за 300 л дизельного палива в талонах.

№ТН000000995 від 18.03.2021 на загальну суму 41 150,00 грн без ПДВ (49 380,00 грн з ПДВ), з них 10 025,00 грн без ПДВ оплата за 500 л бензину марки А-92 в талонах та 31 125,00 грн без ПДВ оплата за 1500л дизельного палива в талонах.

№ТН000003791 від 08.09.2021 на загальну суму 67 900,00 грн без ПДВ (81 480,00 грн з ПДВ), з них 67 900,00 грн без ПДВ оплата за 2800 л бензину марки А-92 в талонах.

№ТН000005387 від 08.12.2021 на загальну суму 196 107,00 грн без ПДВ (235 328,40 грн з ПДВ), з них 196 107,00 грн без ПДВ оплата за 7860 л дизельного палива в талонах.

Прокурор зазначає, що відповідачу протягом строку виконання умов за Договором №370 від 29.12.2020 необгрунтовано сплачено 110 643,60 грн.

При цьому, прокурор наводить у позові такий розрахунок:

сума фактично сплачена за отримане паливо - сума належна до сплати за фактично отримане паливо за ціною передбаченою Договором .№370 від 29.12.2020 = сума, що необгрунтовано сплачена Відділом освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області.

1. Кількість фактично отриманого палива (в т.ч у вигляді талонів) протягом строку виконання умов Договору №370 від 29.12.2020 про закупівлю (підтверджується видатковими накладними): Бензину марки А-92 в талонах - 7200 л Дизельного палива в талонах - 17860 л

2. Сума, фактично сплачена за отримане паливо за Договором №360 від 29.12.2020 та Додатковими угодами зі специфікаціями до нього становить 673 388,40 грн з ПДВ (підтверджується видатковими накладними).

3. Сума належна до сплати за ціною, передбаченою Договором №370 від 29.12.2020 (без урахування зміни ціни за Додатковими угодами та специфікаціями) = кількість отриманого бензину марки А-92 в талонах відповідно до видаткових накладних X на ціну, передбачену Договором №370 від 29.12.2020 + кількість отриманого дизельного палива в талонах відповідно до видаткових накладних X на ціну, передбачену Договором №370 від 29.12.2020 про закупівлю.

Ціна бензину марки А-92 в талонах передбачена Договором становить 21,90 грн/л з ПДВ;

Ціна дизельного палива в талонах передбачена Договором становить 22,68 грн/л з ПДВ; (Враховуючи те, що ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» є платником податку на додану вартість, ціна товару зазначається з урахуванням ПДВ)

7200 л (А-92) х 21,90 + 17860 л (ДП) х 22,68= 157 680,00 + 405 064,80 = 562 744,80 грн

Таким чином, за розрахунком прокурора, сума, що необгрунтовано сплачена Відділом освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області відповідачу = 673 388,40 грн - 562 744,80 грн = 110 643,60 грн

Прокурор вказує на те, що у даному випадку порушенням інтересів держави є те, що під час укладання додаткових угод №2, 3, 4, 5 зі специфікаціями до Договору №370 від 29.12.2020 сторонами порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.

Такі обставини, на думку прокурора, є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач заперечень проти позову не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Щодо правомірності представництва інтересів держави у суді прокурором у даній справі суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, яким є Закон України "Про прокуратуру".

У ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тлумачення ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Таким чином, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, у зв`язку із чим у законодавстві встановлено, що, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

При цьому, під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Згідно з ч.ч. 3, 4, 5 ст.53 ГПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, розкрите Конституційним Судом України поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У постанові від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.

У даному випадку порушенням інтересів держави є те, що під час укладання додаткових угод №2, 3, 4, 5 зі специфікаціями до Договору №370 від 29.12.2020 сторонами порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.

Укладення додаткових угод до Договору №370 від 29.12.2020 всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі» є прямим порушенням законності в бюджетній системі, яке сприяє розвитку інфляційних процесів у країні, підриває довіру громадян і спричиняє вагомий матеріальний і моральний збиток, що не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави.

Означене повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини та узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Менчинська проти Російської Федерації» зазначено, що за певних обставин (для захисту прав безпомічних груп населення (дітей, інвалідів), у випадках, коли таке порушення стосується інтересів великої кількості громадян або коли вимагається захистити інтереси держави, виступ прокурора на боці однієї з сторін може бути виправданим.

Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у захисті майнових інтересів держави, з метою поновлення порушеного права щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти територіальної громади, виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ.

Недоотримання значної суми коштів суттєво послаблює дохідну частину місцевого бюджету та призводить до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету, забезпечення виконання відповідних програм і, як наслідок, до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету. Місцеві інтереси пов`язані із загальнодержавними і, внаслідок порушення економічних інтересів місцевого самоврядування, порушуються інтереси держави. Невжиття заходів правового характеру по захисту інтересів територіальної громади є підставою для захисту цих прав органами прокуратури шляхом представництва інтересів у суді.

Отже правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.

Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави особі Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України.

Суд враховує, що правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 № 43.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, зокрема, при здійсненні державних закупівель.

Саме до повноважень Держаудитслужби та її підрозділів належить вжиття заходів контролю щодо додержання вимог законодавства при проведенні замовниками публічних закупівель, а також звернення до суду в інтересах держави з позовними заявами у разі не виконання ними вимог про усунення виявлених порушень.

Згідно пунктів 1, 3 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, Офіс підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

Красноградською окружною прокуратурою Харківської області до Північно-східного офісу Держаудитслужби направлявся лист №59-2731вих.23 від 14.06.2023, яким повідомлено про порушення під час закупівлі бензину марки А92 та А-95 в талонах (ДК 021:2015:09130000-9 - нафта і дистиляти), (ідентифікатор закупівлі UА-2020-11-26-009149-b).

Північно-східний офіс Держаудитслужби листом від 26.06.2023 за № 202025-17/2651-2023 повідомив, що підстав для початку проведення моніторингу зазначеної процедури закупівлі у Північно-східному офісі Держаудитслужби відстуні.

Разом з цим, в інформації зазначено, що викладені в листі прокурора питання будуть враховані під час проведення чергового планового заходу державного фінансового контролю у зазначеного Замовника.

Норми статті 8 Закону не передбачають вжиття таких заходів як звернення органами державного Фінансового контролю до суду, чи звернення до інших правоохоронних органів щодо спонукання до вчинення певних дій. Поряд з цим зауважено, що позицію Держаудитслужби щодо представництва інтересів держави за участю або без такої представників Держаудитслужби висвітлено в листі від 27 червня 2019 року № 25-17/395- 2019, яка підтримана листом Генеральної прокуратури України від 08 серпня 2019 року № 05/1-11616-19.

Категорію спорів, у яких органи державного фінансового контролю можуть бути безпосередньо позивачем (діяти в інтересах держави), визначено п. 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Таким чином, Північно-східним офісом Держаудитслужби, як органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо припинення та визнання недійсним додаткових угод зі специфікаціями до договору у розумний строк не вживались.

Необхідність звернення з цим позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв`язку із нездійсненням відповідних повноважень Державною аудиторською службою України - Північно-східним офісом Держаудитслужби, який держава наділила повноваженнями щодо реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю, зокрема при здійсненні державних закупівель (ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», ст.ст. 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43).

Укладання додаткових угод з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

З урахуванням наведеного Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивача у справі офісу Держаудитслужби викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №911/1497/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18).

Також прокурор пред`явив цей позов в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області та Старовірівської сільської ради Харківської області.

Рішенням XX сесії VIII скликання Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області №2984 від 20.12.2021 затверджено Положення Відділу освіт, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області (далі - Положення), згідно якого Відділ освіти, культури, молоді та спорту Староврівської сільської ради є підзвітним, підконтрольним Старовірівській сільській раді, що прийняла його у комунальну власність, підпорядковується виконавчому комітету сільської ради, сільському голові, а з питань здійснення делегованих повноважень підконтрольний відповідним органами виконавчої влади, діє у відповідності з цим Положенням.

Згідно Положення Відділу освіт, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області встановлено наступне:

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради (далі - Відділ) є структурним підрозділом Старовірівської сільської ражи, який утворюється сільською радою, є підзвітним Старовірівській сільській раді, підконтрольним та підпорядкованим сільському голові. Відділ фінансується за рахунок коштів бюжету Старовірівської сільської ради в межах асигнувань, затверджених сільською радою та є неприбутковим;

Кошторис та штатний розпис затверджується Старовірівською сільською радою;

Майно, яке знаходиться на балансі Відділу, є комунальною власністю Старовірівської сільської ради та перебуває в оперативному управлінні Відділу;

Відділ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в управлінні Державнох казначейської служби, печатку з зображенням Державного Герба України і воїм найменуванням;

Одним із основних завдань Відділу є забезпечення реалізації державної політики в галусі освіти, культури, молоді та спорту на території Старовірівської сільської ради, виконання рішень Старовірівської сільської ради, виконавчого комітету, розпоряджень сільського голови з питань, що віднесені до компетенції відділу;

Відділ очолює начальник, який призначається на посаду за рішенням конкурсної комісії та звільняється з посади сільським головою; начальник Відділу представляє інтересі Старовірівської сільської ради в галузі освіти, культури, молоді та спорту у відносинах з юридичними та фізичним особами.

Керівництво Відділу освіти, культури, молоді та спорту Староврі вської сільської ради розпоряджається коштами в межах кошторису.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Староврівської сільської ради, будучи розпорядником коштів місцевого бюджету, є власником вказаних грошових коштів та представником інтересів територіальної громади у силу вимог чинного законодавства України.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно зч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).

Порушення економічних (майнових) інтересів держави, пов`язаних із раціональним та ефективним використанням бюджетних коштів та бездіяльність позивача - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Староврівської сільської ради, полягає у наступному.

Так, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Староврівської сільської ради, як орган, у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля бензину та дизельного палива за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені у Законі України «Про публічні закупівлі».

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. До основних принципів публічних закупівель віднесено зокрема, їх максимальна економія та ефективність.

Однак, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Староврівської сільської ради, укладаючи оспорювані додаткові угоди до договору про закупівлю, усупереч вимогам ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сам сприяє порушенням цих інтересів держави, тим самим є органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, однак не здійснює та неналежно здійснює їх захист.

Порушення норм законодавства у сфері публічних закупівель у зв`язку з укладенням з порушенням вимог закону додаткових угод, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо необгрунтованого витрачання бюджетних коштів.

Виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст. 3 даного Закону.

Наведене вказує на порушення економічних (майнових) інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель, внаслідок дій уповноваженого (компетентного) органу - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Староврівської сільської ради, до функцій якого належить захист інтересів у цій сфері, яким перераховано на підставі оспорюваних угод бюджетних коштів у надмірному розмірі, чим порушено інтереси держави, про що свідчить невжиття Відділом освіти, культури, молоді та спорту Староврівської сільської ради заходів, спрямованих на захист інтересів держави.

У даних спірних правовідносинах інтереси держави та позивача повністю збігаються, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Староврівської сільської ради є отримувачем коштів, які надійдуть у разі їх стягнення.

Крім цього, позивачем у справах про стягнення надміру сплачених коштів, зокрема з підстав незаконного збільшення ціни товару може бути суб`єкт, який проводив закупівлю, отримав товар, здійснив оплату за нього, реальний і законний інтерес якого порушено внаслідок укладення цих угод.

У зв"язку з тим, що договір та додаткові угоди зі специфікаціями до нього укладались у 2021 році між ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області в особі начальника Трегубової O.A., яка діяла в межах повноважень, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування», у даному спорі Відділ освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області є стороною Договору, платником коштів та суб`єктом на користь якого мають бути повернуті надмірно сплачені кошти, тобто є належним позивачем.

Таким чином, діяльність Відділ освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області спрямована на вирішення одного із пріоритетів держави - соціальну захищеність учасників освітнього процесу.

Така діяльність має своє відображення і у ст. ст. 34, 43, 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» стосовно повноважень органів місцевого самоврядування у сфері соціального захисту населення.

Суспільно-політичні та соціально-економічні перетворення в Україні потребують вирішення широкого кола питань, пов`язаних з розбудовою демократичної держави з ринковою економікою, розвиненою системою соціальних стандартів і гарантій для кожного її громадянина незалежно від місця проживання.

Система соціального забезпечення та соціальної підтримки є важливою складовою реалізації державної соціальної політики.

Так, зокрема, при укладенні договору №370 від 29.12.2020 Відділ освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області мала намір і можливість закупити достатню кількість палива для забезпечення роботи закладу, а внаслідок укладення додаткових угод зменшено такий обсяг, відповідно гарантоване законодавчими актами право на забезпечення належних умов для підопічних закладу порушено.

Таким чином, з наведеного вбачається, що Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області делеговані владні повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами, а також делеговані завдання Держави у сфері соціального захисту учасників освітнього процесу

Також належним позивачем є Старовірівська сільська рада Красноградського району Харківської області, як розпорядник коштів місцевого бюджету.

Статтею 17 Цивільного кодексу України передбачено, що орган місцевого самоврядування здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. За таких обставин право пред`явлення позову про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю та стягнення безпідставно сплачених коштів, також належить сільській раді.

Відповідно до ч.І ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Одним із основних принципів місцевого самоврядування згідно з вимогами ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до п. З ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відповідно до положень ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» орган місцевого самоврядування, зокрема, має право звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Згідно з п. п. 4, 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) додаткових угод до договору, на підставі якого ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Як зазначено вище, Відділом освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області та Старовірівською сільською радою Харківської області не вжито належних заходів, спрямованих на захист інтересів територіальної громади у частині використання бюджету, що у будь-якому разі має наслідком порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Красноградською окружною прокуратурою Харківської області повідомлено позивача - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області про намір звернутися до господарського суду в їх інтересах із зазначеним позовом листом від 14.06.2023 № 59-2733 вих-23.

Разом з тим, з відповіді на вказане повідомлення (№01-33/468 від 27.06.2023) вбачається що Відділ освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області не має наміру звертатися до суду з позовом про повернення надмірно сплачених коштів за спірним Договором, самостійно попередньо із зазначеного питання до суду не зверталося та не заперечує проти подання позовної заяви Красноградською окружною прокуратурою в інтересах держави в особі підприємства.

Красноградською окружною прокуратурою Харківської області повідомлено позивача - Старовірівську сільську раду Харківської області про намір звернутися до господарського суду в їх інтересах із зазначеним позовом листом від 14.06.2023 №59-2732вих-23.

Разом з тим, з відповіді на вказане повідомлення вбачається що Старовірівська сільська рада Харківської області не має наміру звертатися до суду з позовом про повернення надмірно сплачених коштів за спірним Договором, самостійно попередньо із зазначеного питання до суду не зверталося та не заперечує проти подання позовної заяви Красноградською окружною прокуратурою в інтересах держави в особі підприємства.

Вказане розцінюється як бездіяльність уповноваженого органу в даному випадку.

Враховуючи викладене, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом у зв`язку із доведеною бездіяльністю вказаного компетентного органу та необхідністю захисту інтересів держави в даному випадку.

У частині першій ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 185 ГК України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 4, 5 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

У даній справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до Закону України Про публічні закупівлі" (далі Закон), цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з частиною 5 статті 41 Закону, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю що надає сторонам право змінювати умови договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Суд зазначає, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону Про державні закупівлі нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначив, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Надаючи оцінку також і ціновим довідкам Харківської торгово-промислової палати, суд вважає, що такі не підтверджують коливання ціни палива на ринку, не містять розрахунку його вартості станом на дату подання цінової пропозиції і дату укладення додаткових угод до договору; такими доказами не наведено динаміки зміни ціни в бік збільшення або зменшення, тому не можуть бути належним доказом у справі. Більш того, такі цінові довідки є орієнтованими, повинні уточнюватись з урахування конкретного періоду та умов договору та можуть бути використані для проведення консультацій щодо рівня роздрібних цін палива на внутрішньому ринку.

Таким чином, необхідність внесення зазначених змін ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Суд також зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.08.2021 у справі №912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи наведене, розглянувши матеріали та перевіривши обставини справи суд зазначає, що укладені додаткові угоди суперечать вимогам законодавства, зокрема, частині 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та положенням статті 203 ЦК України, оскільки вартість бензину А-92 в талонах збільшилась загалом з 21,90 грн за літр до 29,10 грн за літр, що склало 32,87% від початкової вартості товару; вартість дизельного палива в талонах збільшилась загалом з 22,68 грн за літр до 29,94 грн за літр, що склало 32,01% від початкової вартості товару. При цьому, обсяги поставок зменшилися.

Тому суд дійшов висновку, що такі угоди слід визнати недійсними.

Щодо вимоги прокурора про стягнення з відповідача зайво сплачених коштів, суд зазначає наступне.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Системний аналіз положень статей 11, 177, 202, 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, постановах Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15, Верховного Суду України від 25.02.2015 №3-11гс15 та від 24.09.2014 №6-122цс14.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

У цій справі недійсними визнаються додаткові угоди до договору.

Недійсність цих додаткових угод не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором №370 від 29.12.2020 про закупівлю, тобто зобов`язання є договірними.

Подібні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №927/550/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 22.07.2022 у справі № 917/1062/21.

У ч.2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК України передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч.1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами гл.54 ЦК Купівля-продаж, і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована ст. 1212 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення 110 643,60 грн., прокурор зазначає, що сума фактично сплачена за отримане паливо складає 673 388,40 грн, сума належна до сплати за фактично отримане паливо за ціною передбаченою Договором №370 від 29.12.2020 (з огляду на кількість фактично отриманого палива без урахування зміни ціни за Додатковими угодами та специфікаціями) складає 562 744,80 грн.

Отже, відповідно до поданого розрахунку, зайво сплаченими є 110 643,60 грн

Враховуючи, що додаткові угоди №№ 2, 3, 4, 5 до спірного договору визнаються судом недійсними, сторони повинні керуватись умовами договору щодо ціни товару, встановленій саме у договорі.

Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 110 643,60 грн за товар, який не був ним поставлений (зайво сплачені кошти), підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" на підставі ч.1 ст. 670 ЦК України.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 зі специфікацією від 18.03.2021 до Договору №370 від 29.12.2020;

3. Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 зі специфікацією від 22.03.2021 до Договору №370 від 29.12.2020;

4. Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 зі специфікацією від 07.09.2021 до Договору №370 від 29.12.2020;

5. Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 зі специфікацією від 08.12.2021 до Договору №370 від 29.12.2020.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» (місцезнаходження: 36010, Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Половки, будинок 62, код ЄДРПОУ: 38194448) на користь держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області (вул. Гагаріна 35, с.Старовірівка, Красноградський район, Харківська область, 63251, Код ЄДРПОУ 42707493) надмірно сплачені за Договором від 29.12.2020 № 370 грошові кошти у розмірі 110 643,60 грн.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» (місцезнаходження: 36010, Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Половки, будинок 62, код ЄДРПОУ: 38194448) на користь Харківської обласної прокуратури (за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк одержувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код МФО 820172, рахунок иАІ78201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) 13420,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.11.23 р.

Суддя Киричук О.А.