Рішення

від 08.11.2023 по справі 922/3918/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3918/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр витратних матеріалів" (61145, м. Харків, вул. Заліська, 26); до Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоринг Груп" (61072, м. Харків, вул. 23 Серпня, 20-А). про стягнення коштів у розмірі 20 880, 88 грнбез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр витратних матеріалів", м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоринг Груп", м. Харків, про стягнення заборгованості у розмірі 20 880, 88 грн, підставою нарахування якої стала несплата останнім за отриманий за видатковою накладною № 2633 від 10.02.2022 товар. Також позивач просить суд покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи № 922/3918/23 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу, відповідно до ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. У зазначений строк відповідач мав надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам ст.165 ГПК України і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2023, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.09.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 61072, м. Харків, вул. 23 Серпня, 20-А.

Але, судова кореспонденція адресована відповідачу була повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/3918/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Так, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як вказує позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант-Пак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Флоринг Груп" було укладено договір поставки у спрощений спосіб, що підтверджується видатковою накладною № 2633 від 10 лютого 2022 року, за якою ТОВ "Атлант-Пак" поставило ТОВ "Флоринг Груп" товар: стрічку поліпропіленову клейку РР-А1-45*160*38 у кількості 40 штук та стретч у кількості 40 рулонів, на загальну суму 10 291, 20 грн з ПДВ.

Видаткова накладна містить підписи відповідальних осіб постачальника та покупця.

Враховуючи несплату відповідачем за поставлений товар, 20.01.2023 ТОВ "Атлант-Пак" звернулось до ТОВ "Флоринг Груп" із листом за №01/01 вії 19.01.2023 щодо сплати заборгованості за поставлений товар у розмірі 10 291, 20 грн, а також надало акт звірки взаєморозрахунків за період з 10.02.2022 по 31.05.2019 для підписання.

На вказаний лист відповідач не відреагував, заборгованість не сплатив.

28 квітня 2023 року між ТОВ "Атлант-Пак" та ТОВ «Центр витратних матеріалів» (позивач) було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ "Атлант-Пак" передало позивачеві, а ТОВ «Центр витратних матеріалів» набув право вимоги, належне ТОВ "Атлант-Пак" і стає кредитором за видатковою накладною № 2633 від 10 лютого 2022 року на суму 10 291, 20 грн.

Відповідно до п.2 договору відступлення права вимогиі, позивач набуває право вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за укладеним договором, що полягають:

а)у сплати вартості поставленого товару;

б)інші зобов`язання, що передбачені чинним законодавством України за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, та забезпечують виконання зобов`язань та інші права, пов`язані з правами вимоги в тому числі і право на стягнення штрафу, неустойки, пені в повному обсязі.

28 квітня 2023 року між ТОВ "Атлант-Пак" та ТОВ «Центр витратних матеріалів» було підписано акт приймання-передачі документів до договору відступлення права вимоги від 28 04.2023, відповідно до якого ТОВ "Атлант-Пак" передав, а ТОВ «Центр витратних матеріалів» прийняв документи, на яких засновано право вимоги за договором відступлення права вимоги від 28.04 2023:

- роздруковану видаткову накладну № 2633 від 10 лютого 2022 року;

-податкову накладну №3 53 від 10.02.2022;

- лист вимогу на ім`я боржника про сплату заборгованості № 01/01 від 19.01.2023 з додатком (акт звірки взаєморозрахунків за період 10.02.2022 -19.01.2023;

-докази направлення листа №01/01 від 19.01.2023 боржнику (квитанція про відправлення, опис вкладеного до цінного листа);

-фільтрована виписка за період з 01.012022 по 28.04.2023.

22.05.2023 ТОВ «Центр витратних матеріалів» було направлено на адресу відповідача повідомлення про вїдступлення права вимоги від 10.05.2023 за видатковою накладною № 2633 від 10 лютого 2022 року на суму 10 291, 20 грн на підставі договору відступлення права вимоги від 28 квітня 2023 року та лист за № 03/05 від 15.05.2023 щодо сплати заборгованості.

Натомість, заборгованість за отриманий за видатковою накладною № 2633 від 10 лютого 2022 року товар на суму 10 291, 20 грн, відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно п. 2. ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, в тому числі, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно п. 1. ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Виходячи з приписів ст. 205 ЦК Українисторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Згідно ст. 181 ГК України, господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до наданої до матеріалів справи видаткової накладної № 2633 від 10 лютого 2022 року, ТОВ "Атлант-Пак" поставило ТОВ "Флоринг Груп" товар: стрічку поліпропіленову клейку РР-А1-45*160*38 у кількості 40 штук та стретч у кількості 40 рулонів, на загальну суму 10 291, 20 грн з ПДВ.

Дослідивши подану видаткову накладну, суд вважає, що вона повністю відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містить обов`язкові реквізити первинних документів, зокрема: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис осіб, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, поставка товару ТОВ "Атлант-Пак" та його отримання відповідачем свідчать про волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст. 205 ЦК України.

Таким чином, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За положеннями ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, як встановлено судом свої зобов"язання щодо своєчасної оплати за отриманий товар відповідач не виконав та не надав суду доказів на підтвердження оплати даної суми боргу.

Згідно зі ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, ненадання суду доказів погашення боргу за отриманий товар, або доказів, які б спростували наявність даної заборгованості, суд знаходить позовні вимоги в межах суми основного боргу у розмірі 10 291, 20 грн обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 7 031, 73 грн за період з 11.02.2022 по 31.08.2023, суд виходить з наступного.

Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч. 2 ст. 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Водночас ч. 6 ст. 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Відповідна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 05.09.2019 у справі N 908/1501/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84186873).

Враховуючи те, що сторонами даного спору не передбачувалось нарахування пені за порушення строків виконання грошового зобов`язання, вимога про стягнення пені у розмірі 7 031, 73 грн, є неправомірною та задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Заявлений до стягнення розрахунок перевірено судом, контрозрахунку 3% річних та інфляційних втрат відповідачем суду не надано.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 479, 00 грн та 3 078, 95 грн інфляційних витрат, нарахованих згідно ч.2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, підлягають задоволенню, як правомірні та обґрунтовані.

Як встановлено судом, 28 квітня 2023 року між ТОВ "Атлант-Пак" (постачальником) та ТОВ «Центр витратних матеріалів» (позивач) було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ "Атлант-Пак" передало позивачеві, а ТОВ «Центр витратних матеріалів» набув право вимоги, належне ТОВ "Атлант-Пак" і стає кредитором за видатковою накладною № 2633 від 10 лютого 2022 року на суму 10 291, 20 грн.

28 квітня 2023 року між ТОВ "Атлант-Пак" та ТОВ «Центр витратних матеріалів» було підписано акт приймання-передачі документів до договору відступлення права вимоги від 28 04.2023, відповідно до якого ТОВ "Атлант-Пак" передав, а ТОВ «Центр витратних матеріалів» прийняв документи, на яких засновано право вимоги за договором відступлення права вимоги від 28.04 2023.

Ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, з 29 квітня 2023 року на підставі договору відступлення права вимоги новим кредитором, який набув право вимоги по сплаті заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною №2633 від 10 лютого 2022 року, стало ТОВ «Центр витратних матеріалів».

Відповідно ст. 55 Конституції України, ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр витратних матеріалів" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст. 4, 11, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 165, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоринг Груп" (61072, м. Харків, вул. 23 Серпня, 20-А; код ЄДРПОУ 41690730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр витратних матеріалів" (61145, м. Харків, вул. Заліська, 26; код ЄДРПОУ 40377404) суму основного боргу у розмірі 10 291, 20 грн, 3% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 479, 00 грн, витрати від інфляції у розмірі 3 078, 95 грн, судовий збір у розмірі 1 780, 15 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр витратних матеріалів" (61145, м. Харків, вул. Заліська, 26; код ЄДРПОУ 40377404);

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоринг Груп" (61072, м. Харків, вул. 23 Серпня, 20-А; код ЄДРПОУ 41690730).

Повне рішення складено 08.11.2023.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/3918/23