Ухвала

від 07.11.2023 по справі 906/60/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 906/60/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги комунального підприємства "Лікарня №1" Житомирської міської ради

на рішення господарського суду Житомирської області від 29.06.2023 та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2023

за позовом ОСОБА_1

до комунального підприємства "Лікарня №1" Житомирської міської ради

про: визнання незаконним та скасування рішення; зобов`язання вчинити певні дії; визнання договору укладеним,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Лікарня №1" Житомирської міської ради (далі - лікарня, відповідач, скаржник) звернулося 31.10.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою (надійшла до касаційної інстанції 02.11.2023), в якій просить: скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 29.06.2023 у справі № 906/60/23, залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2023 (повний текст постанови виготовлено 17.10.2023) в частині стягнення з відповідача судового збору за розгляд позовної заяви у сумі 7 443 грн; скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2023; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Крім того, прохальна частина касаційної скарги містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірної постанови апеляційного господарського суду та зупинення її виконання.

Касаційна скарга відповідача не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Предметом касаційної скарги є рішення місцевого суду від 29.06.2023 та постанова апеляційного господарського суду від 12.10.2023. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, щодо якої відсутній висновок та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов`язок обґрунтувати мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому скаржник має усвідомлювати, що наслідком обґрунтованої підставності для такого звернення буде скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що першою підставою касаційного оскарження спірних судових актів відповідач зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України (вказує на невідповідність висновків спірної постанови, сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах, щодо змісту частин 8, 13 статті 13 Закону України " Про приватизацію" та пункту 49 "Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №432, викладеній у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та у постановах Верховного Суду: від 14.12.2021 у справі № 922/676/21; від 14.07.2022 у справі № 910/430/21; від 24.11.2022 у справі № 904/8630/21). Зазначена підстава узгоджуються з вимогами касаційної скарги про скасування спірних судових актів та ухваленням нового рішення у справі.

Крім того, скаржник вказує, що суди ухвалили рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (оператора електронної торгової системи ТОВ "ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА", електронного торгового майданчика ТОВ "Ю.БІЗ") - друга підстава для звернення з касаційною скаргою, яка визначена положеннями пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України з відповідним посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 287 ГПК України. При цьому лікарня зазначає про унеможливлення встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, через недослідження судами зібраних у справі доказів - третя підстава для звернення з касаційною скаргою, яка визначена положеннями пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України з відповідним посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 287 ГПК України.

Однак підстави 2-3 (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункти 8 частини першої та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України) для звернення із касаційною скаргою є необґрунтованими та взаємонеузгодженими стосовно вимог про скасування судових актів з ухваленням нового рішення у справі. Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без руху через наявність суттєвих недоліків в зазначеній частині підстав касаційного оскарження, які підлягають усуненню.

Крім того, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду звертає увагу, що з 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон № 3200-IX). Між тим статтею 291 ГПК України, в редакції Закону № 3200-IX, визначено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Зокрема, змістом абзацу 1 частини сьомої статті 42 ГПК України, у редакції Закону № 3200-IX, визначено, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Водночас, згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.12.2020 зі справи № 911/4670/13, чинне господарське процесуальне законодавство чітко визначає коло випадків, коли копії заяви, скарги чи клопотання разом з копіями доданих до них документів мають надсилатися учасникам справи саме листом з описом вкладення і наразі такі випадки стосуються виключно позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги.

При цьому неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України.

Всупереч зазначеним вимогам касаційну скаргу відповідачем подано 31.10.2023 не через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, а у паперовій формі поштовим зв`язком, а додатки до касаційної скарги не містять листа з описом вкладення про направлення касаційної скарги та додатків до неї на адресу ОСОБА_1 . Між тим, накладна від 31.10.2023 № 1000233647059 не є належним доказом повідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою. Вказані недоліки підлягають усуненню, як того вимагають положення вищезазначених норм процесуального законодавства.

Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Щодо клопотань скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження спірної постанови апеляційного господарського суду та зупинення її виконання, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на те, що касаційна скарга лікарні у справі № 906/60/23 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірної постанови апеляційного господарського суду та зупинення її виконання будуть розглянуті Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу комунального підприємства "Лікарня №1" Житомирської міської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 29.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2023 зі справи № 906/60/23 залишити без руху.

2. Надати комунальному підприємству "Лікарня №1" Житомирської міської ради строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Роз`яснити комунальному підприємству "Лікарня №1" Житомирської міської ради, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк