Постанова

від 01.11.2023 по справі 910/12597/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 910/12597/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Др. Редді`с Лабораторіз" про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в касаційному суді у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Др. Редді`с Лабораторіз" до Приватного підприємства "Туристична компанія Бітско" про розірвання договору та стягнення 2 000 000 грн,

за участю представника позивача - Печенюк Р. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У 2022 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Др. Редді`с Лабораторіз" (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства "Туристична компанія Бітско" (далі - Підприємство) про розірвання договору та стягнення 2 000 000 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. 30.03.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про задоволення позову повністю.

3. 12.07.2023 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою скасував це рішення лише у частині розірвання договору та у цій частині відмовив у позові.

4. Підприємство у касаційній скарзі просило скасувати постанову апеляційного господарського суду у задоволеній частині позову про стягнення з відповідача на користь позивача 2 000 000 грн та відмовити у позові.

5. 05.10.2023 Верховний Суд ухвалив постанову у цій справі про залишення касаційної скарги Підприємства без задоволення, а оскаржуваної постанови без змін.

Короткий зміст заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу

6. Товариство звернулося до Верховного Суду із заявою про розподіл судових витрат у зв`язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції, в якій просить стягнути з Підприємства судові витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 121 650 грн. До цієї заяви додало такі документи: звіт щодо наданих юридичних послуг № 6922 за договором від 22.10.2021 № 335/2021, додаткову угоду № 9 до цього договору, акти про надання послуг від 05.10.2023 №№ ОУ-172, ОУ-173, рахунки від 08.08. та від 05.10.2023 №№ СФ-127, СФ-162, банківську виписку з рахунку за 25.08.2023.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

7. 25.10.2023 від представника Підприємства через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зменшення заявленого Товариством розміру витрат на оплату правничої допомоги до 10 000 грн на тій підставі, що заперечення Товариства проти відкриття касаційного провадження, вартість оплати за які включена Товариством до складу заявлених витрат, Верховний Суд відхилив в ухвалі про відкриття касаційного провадження від 05.09.2023. До того ж звертає увагу на те, що аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, тотожні аргументам, викладеним Товариством раніше у запереченнях проти відкриття касаційного провадження, а тому вважає, що заявник не довів необхідності витрачати тільки час для підготовки відзиву на касаційну скаргу. Крім того, наголосив на тому, що протягом розгляду справи у судах попередніх інстанцій позивача представляло одне й теж саме адвокатське об`єднання, у зв`язку з чим також вважає недоведеною заявником обставину витрачання 1,25 години для складання заяви про розподіл судових витрат.

Позиція Верховного Суду

8. Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

9. Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

10. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

11. Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

12. Стаття 16 ГПК України передбачає право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, установлених законом.

13. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає у забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

14. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

15. У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

16. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

17. Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

18. Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 126 цього ж Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

19. За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

20. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

21. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

22. Згідно із частиною п`ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

23. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

24. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

25. Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15; від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

26. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, визначеними частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

27. Як зазначалося раніше, на підтвердження понесених витрат позивач надав: звіт щодо наданих юридичних послуг № 6922 за договором від 22.10.2021 № 335/2021; додаткову угоду № 9 до цього договору; акти про надання послуг від 05.10.2023 №№ ОУ-172, ОУ-173; рахунки від 08.08. та від 05.10.2023 №№ СФ-127, СФ-162; банківську виписку з рахунку за 25.08.2023.

28. Відповідно до відображеної у звіті № 6922 деталізації адвокат надав послуги:

- підготовка заперечень проти відкриття касаційного провадження - 4,25 години,

- підготовка відзиву на касаційну скаргу - 5,80 години,

- участь у судовому засіданні - 0,40 години,

- підготовка заяви про розподіл судових витрат - 1,25 години.

29. За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

30. Чинне процесуальне законодавство визначає критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. При цьому на предмет відповідності таким критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

31. Частини четверта - шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України передбачають випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

32. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

33. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 та від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

34. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

35. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" та від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

36. У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (правова позиція Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

37. До того ж у постановах від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

38. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

39. Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України такі докази суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням.

40. При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 цього Кодексу.

41. Керуючись зазначеними критеріями, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, а також клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, колегія суддів враховує: складність справи, зокрема, спір стосувався стягнення заборгованості за договором про надання послуг; виконання робіт і послуг адвоката, а саме: у контексті надання правової (правничої) допомоги під час розгляду цієї справи у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт/надання послуг; обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову - 2 000 000 грн; значення справи для сторони, а також ураховує: пов`язаність цих витрат з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони тощо.

42. Представництво інтересів позивача у суді касаційної інстанції здійснювалося одним і тим самим адвокатом, який надавав правничу допомогу шляхом складання і написання заперечень проти відкриття касаційного провадження, відзиву на касаційну скаргу та заяви про розподіл судових витрат. Зміст заперечень проти відкриття касаційного провадження схожий за змістом до відзиву на касаційну скаргу, тоді як згідно з деталізацією наданих послуг на складання і написання заперечень проти відкриття касаційного провадження витрачено 4,25 години, а відзиву на касаційну скаргу - 5,80 години. До того ж у цьому випадку слід звернути увагу на мотиви, з яких виходив суд касаційної інстанції під час прийняття постанови, зокрема, залишаючи без змін резолютивну частину судового рішення апеляційного господарського суду, змінив його мотивувальну частину.

43. Ураховуючи заперечення відповідача щодо часу, витраченого адвокатом, обсягом робіт, їх співмірністю, з міркувань, наведених у заяві, схожість за змістом заперечень проти відкриття касаційного провадження та відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів вважає, що немає очевидних підстав стверджувати про необхідність підготовки до розгляду справи у касаційному провадженні, яка потребувала значних витрат часу від представника. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути ані способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, ані становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями реальності адвокатських витрат у контексті їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру.

44. Отже, оцінивши доводи заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та клопотання відповідача про зменшення їх розміру, виходячи з вищенаведених критеріїв їх оцінки та керуючись статтями 126, 129 ГПК України, колегія суддів вважає, що витрати Товариства на професійну правничу допомогу, пов`язані з касаційним переглядом цієї справи, підлягають частковому задоволенню у сумі 10 000 грн, а в іншій частині заяви суд не покладає такі витрати на відповідача.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Др. Редді`с Лабораторіз" про стягнення з Приватного підприємства "Туристична компанія Бітско" витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в касаційному суді, задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Туристична компанія Бітско" (03187, м. Київ, бул. Чоколівський, 33, кв. 21, код ЄДРПОУ 25398564) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Др. Редді`с Лабораторіз" (08320, Київська обл., Бориспільський р-н, Велика Олександрівка, вул. Київський шлях, 121-А, код ЄДРПОУ 37560808) 10 000 грн (десять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

3. У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Др. Редді`с Лабораторіз" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач