Рішення

від 01.11.2023 по справі 209/2647/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/2647/21

Провадження № 2/209/104/23

РІШЕННЯ

Іменем України

01 листопада 2023 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Драгунцевої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Адміністрації Дніпровського району Кам`янської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в:

Позивач АТ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому, уточнивши свої позовні вимоги, просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DZL0GI0000004865 від 12.03.2008 року в розмірі 1545098,71 грн. звернути стягнення на квартиру загальною площею 49,10 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах та виселити відповідачів, які зареєстровані та проживають у зазначеній квартирі.

В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначив, що відповідно до укладеного договору № DZL0GI0000004865 від 12.03.2008 року, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 157 500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.03.2023 року. Відповідач за вказаним договором своїх зобов`язань не виконала, внаслідок чого станом на 07.06.2021 року утворилась заборгованість у розмірі 1545098,71 грн., з яких 117335,02 грн. заборгованість за кредитом; 290671,37 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1137092,32 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, відповідач 12.03.2008 року уклали договір іпотеки № DZLOGI0000004865 від 12.03.2008 року. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 49,10 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору дарування. Обумовлена сторонами договору іпотеки, ціна предмету іпотеки становить 210000 грн.

Ухвалою суду від 12.08.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 27.01.2023 року підготовче провадження у справі було закрито.

Представник відповідача адвокат Ворон А.І. 02.02.2022 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування відзиву на позов зазначив, що рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 07.12.2020 року у справі № 209/917/20 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги банку були задоволені та з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість у розмірі 119846,77 грн. за кредитним договором DZL0GI0000004865 від 12.03.2008 року. У Дніпровському ВДВС у Кам`янському районі відкрито виконавче провадження ВП № 64472335 щодо примусового виконання вказаного рішення. У вказаному рішенні суду було встановлено, що після порушень виконання умов договору, банк 11.03.2009 року звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Також 26.10.2016 року звернув стягнення за рішенням приватного нотаріуса Дніпропетровського МНО Бондар І.М. на предмет іпотеки квартиру. Також вказує, що позивач, звернувшись до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська 11.03.2009 року із вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, змінив строк виконання кредитного договору та з того часу почався строк відрахування позовної давності. Звернувшись до суду з позовом 16.07.2021 року, позивачем був пропущений строк позовної давності, а тому просив застосувати строк позовної давності та у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

23.02.2022 року позивач подав відповідь на відзив, в якому просив позов задовольнити. На обґрунтування відповіді на відзив зазначив, що термін позовної давності не сплив, оскільки п. 10.1 кредитного договору встановлено, що кредитним договором № DZL0GI0000004865 від 12.03.2008 року визначено, що договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

28.04.2022 року представник відповідача адвокат Ворон А.І. 28.04.2022 року подав заперечення на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування заперечень зазначив, що позивач невірно застосовує норми матеріального права, а тому заборгованість за кредитним договором № DZL0GI0000004865 від 12.03.2008 року у розмірі 1545098,71 грн. є безпідставною та нарахована неправомірно.

09.05.2022 року позивач подав до суду письмові пояснення, у яких просив позовні вимоги задовольнити, посилаючись на обставини викладені у відповіді на відзив.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача адвокат Ворон А.І. у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив застосувати строк позовної давності.

Третя особа представник Органу опіки та піклування Адміністрації Дніпровського району Кам`янської міської ради у судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника.

В порядку ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що 12.03.2008 року між ЗАТ "Приватбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір іпотечного кредиту № DZL0GI0000004865, відповідно до якого кредитор зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 157500 грн. для поліпшення якості окремої квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а позичальник зобов`язується сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 15% строком до 12.03.2023 року, що підтверджується договором про іпотечний кредит № DZL0GI0000004865та іпотечним договором (а.с. 17-23).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.09.2016 року (а.с. 72-79), у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про звернення стягнення, треті особи - Державна іпотечна установа, ОСОБА_4 було відмовлено.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 07.12.2020 року (а.с. 80-84), позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором були задоволені частково та з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість у розмірі 119846,77 грн. за кредитним договором DZL0GI0000004865 від 12.03.2008 року. Судом було встановлено, що «після порушень виконання умов договору банк 11.03.2009 року звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки за даним кредитним договором - квартиру. Також 26.10.2016 року звернув стягнення за рішенням приватного нотаріуса Дніпропетровського МНО Бондар І.М. на предмет іпотеки квартиру».

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, звернувшись до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська з позовом про звернення стягнення змінив строк виконання зобов`язання за кредитним договором № DZLOGI0000004865 від 12.03.2008 року з 12.03.2023 року на 10.03.2009 року (день нарахування заборгованості за кредитом) та отримав право звернутися до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків, пені та штрафів.

Після зміни строку виконання зобов`язання усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мали правового значення, оскільки після звернення до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська з позовом про звернення стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в рахунок погашення боргу за кредитним договором, що утворилася станом на 10.03.2009 року, позичальник був зобов`язаний в повному обсязі повернути кредит протягом одного робочого дня з моменту нарахування заборгованості. Тому всі наступні щомісячні платежі за графіком після спливу одного робочого дня з моменту нарахування заборгованості не підлягали виконанню.

Зазначене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, що висловлена у постановах від 02 грудня 2015 року № 6-1707цс15 та № 6-249цс15, та у постанові від 14 лютого 2018 року по справі № 564/2199/15-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

21 лютого 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1054 ЦК України.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність ? це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 5ст.261ЦК Українивизначено,що зазобов`язаннямиз визначенимстроком виконанняперебіг позовноїдавності починаєтьсязі спливомстроку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Статтею 262 ЦК України зазначено, що заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

У Постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі № 6-990цс15 зазначено, що «…Якщо кредитор змінює на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України строк виконання основного зобовязання, позовна давність обчислюється від цієї дати. Пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, змінив строк виконання основного зобовязання й був зобов`язаний пред`явити позов до боржника протягом трьох років від дати порушення боржником встановленого банком строку для повернення кредиту…»

Таким чином, після звернення до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська з позовом про звернення стягнення та ухвалення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська 22.09.2016 року рішення по справі, банк змінив строк виконання зобов`язання за кредитним договором з 12.03.2023 року на 11.03.2009 року, кредитний договір припинив свою дію та банк втратив можливість нарахування та стягнення з відповідачів відсотків за кредитним договором, комісії та пені, оскільки, нарахування відсотків за користування кредитними коштами, комісійних, неустойки поза строком дії кредитного договору не передбачено.

Виходячи з вище викладеного, позивач звертаючись з вказаним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки 16.07.2021 року пропустив строки позовної давності.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Ґрунтуючись на засадах верховенства права, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень та які були досліджені у судовому засіданні, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку зі спливом позовної давності.

З огляду на вимогип. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України,судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у позові, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 7, 23 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 256-257, 259, 260-262, 526, 1049, 1050, ЦК України, ст.ст. 3, 12, 13, 76-82, 141, 258, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1"Д", адреса листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), третя особа: Орган опіки та піклування Адміністрації Дніпровського району Кам`янської міської ради (код ЄДРПОУ 23928331, місцезнаходження: 51925, Дніпропетровська область,місто Кам`янське,пр. Свободи,буд. 2/1) про зверненнястягнення напредмет іпотеки про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Л. Шендрик