Рішення

від 07.11.2023 по справі 759/18230/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/18230/23

пр. № 2-о/759/1508/23

07 листопада 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Радзівіл А.Б., заявника ОСОБА_1 , представника заявника - адвоката Куделя В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Святошинського районного суду міста Києва, в залі суду, в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області, Іванківська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту родинних відносин, в якій просила встановити факт родинних відносин, а саме: те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП № НОМЕР_1 ).

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду заявник посилається на те, що ним здійснюється оформлення спадщини, що відкрилась після смерті бабусі - ОСОБА_3 .

Зазначала, що є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Шлюб батьки не реєстрували, оскільки вважали, що в цьому не має потреби, бо нормальне сімейне життя яке ґрунтується на любові, довірі та взаємній повазі можливе і без реєстрації шлюбу.

За життя батька, її бабусею - ОСОБА_3 , було складено заповіт, посвідчений секретарем Олізарівської сільської ради Ходимчук Марією Іванівною 28 лютого 2008 року, згідно з яким все своє майно остання заповіла в рівних частинах своїм синам: її батьку - ОСОБА_5 та її дядьку - ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 її дядько - ОСОБА_6 помер, про що Виконкомом Олізарівської сільської ради Іванківського району Київської області складено актовий запис № 5 від 07 травня 2015 року та видано свідоцтво про смерть від 07 травня 2015 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько - ОСОБА_5 , про що Іванківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актовий запис № 469 від 17 серпня 2022 року та видано свідоцтво про смерть від 17 серпня 2022 року.

Невдовзі після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_2 померла і її бабуся - ОСОБА_3 , про що Іванківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актовий запис № 468 від 17 серпня 2022 року та видано свідоцтво про смерть від 17 серпня 2022 року.

Вказала, що ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою бабусі із заявою про прийняття спадщини у порядку визначеному ЦК України не зверталась, оскільки на час відкриття спадщини зі спадкодавцем разом не проживала.

Чоловік її бабусі ОСОБА_7 , який є її дідом, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Крім того, згідно постанови Державного нотаріуса Іванківської державної нотаріальної контори Воробей Т.П., за даними нотаріальної контори після ОСОБА_3 спадщину прийняла вона - ОСОБА_1 заявою від 07 грудня 2022 року. Інших спадкоємців немає. Тому, спір про право відсутній.

Зазначила, що встановлення факту родинних відносин породжує юридичні наслідки для неї, оскільки від цього залежить виникнення його права на спадкування.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 25 вересня 2023 року заяву залишено без руху (а.с. 21).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2023 року заява прийнята до розгляду і відкрито провадження у справі (а.с. 30).

Заявник та її представник в судовому засіданні підтримали заяву, просили її задовольнити.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені в установленому порядку, подали до суду клопотання про розгляд без представника та вирішення спору на розсуд суду.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши заявника, покази свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У відповідності до вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 - є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 28).

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрований не був.

28.02.2008 року ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений секретарем Олізарівської сільської ради Ходимчук Марією Іванівною 28 лютого 2008 року, згідно з яким все своє майно остання заповіла в рівних частинах своїм синам: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 6, 10).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер, про що Виконкомом Олізарівської сільської ради Іванківського району Київської області складено актовий запис № 5 від 07 травня 2015 року та видано свідоцтво про смерть від 07 травня 2015 року (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявника - ОСОБА_5 , про що Іванківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актовий запис № 469 від 17 серпня 2022 року та видано свідоцтво про смерть від 17 серпня 2022 року (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся заявника - ОСОБА_3 , про що Іванківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актовий запис № 468 від 17 серпня 2022 року та видано свідоцтво про смерть від 17 серпня 2022 року (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_3 . Іванківською державною нотаріальною конторою 07 грудня 2022 року заведено спадкову справу 266/2022 (а.с. 11).

Згідно постанови Державного нотаріуса Іванківської державної нотаріальної контори Воробей Т.П., за даними нотаріальної контори після ОСОБА_3 спадщину прийняла ОСОБА_1 заявою від 07 грудня 2022 року. Інших спадкоємців немає (а.с. 12).

Згідно довідки Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно з 30 квітня 1988 року проживала разом із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в будинку його батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на АДРЕСА_1 , вели спільне господарство та виховували спільну дочку - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , бабусею якої є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13).

Згідно довідки Олізарівської сільської ради Іванківського району Київської області від 16 листопада 200 року № 294 ОСОБА_3 дійсно провела похорони свого чоловіка - ОСОБА_7 , з яким дійсно проживала однією сім`єю (а.с. 14).

В судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_4 повідомила суду, про те, що вона та померлий ОСОБА_5 з 1988 року проживали як чоловік та дружина та 1990 році у них народилася донька ОСОБА_8 . При отриманні свідоцтва про народження доньки вказала своє прізвище, так як паспорта чоловіка не було на той час. Покійний ОСОБА_5 завжди вважав, що їх донька ОСОБА_8 є їх спільною дитину, тому померла ОСОБА_3 є рідною бабусею ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.

Як встановлено, що підставою звернення заявника до суду із зазначеними вимогами є необхідність встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її бабусею, які обґрунтовані серед іншого тим, що зазначений факт породжує для заявника юридичні наслідки, оскільки від цього залежить виникнення у нього права на спадкування. Відповідно, метою встановлення зазначеного факту є забезпечення реалізації заявником права на спадкування відповідно до положень ЦК України.

Тобто, наразі заявник здійснює оформлення спадщини, що відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На думку заявника вона є родичем померлої ОСОБА_3 , що є передумовою для реалізації заявником її спадкових прав для оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

Отже, між заявником та заінтересованими особами спір про право відсутній, а тому відсутні перешкоди щодо встановлення відповідного факту родинних відносин в окремому провадженні та подальше здійснення оформлення спадщини щодо майна померлої ОСОБА_3 .

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначено в ст. 315 ЦПК України.

За нормою ч. 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; вста новлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18).

Такі ж висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 року № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 03.02.2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 18.11.2020 року у справі № 554/3600/19 (провадження № 61-8937св20), від 25.11.2020 року у справі № 636/4087/19 (провадження № 61-13847св20), від 19.06.2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05.12.2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19).

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Згідно положення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, відповідно суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що встановлення факту родинних відносин породжує для заявника юридичні наслідки, а також те, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення даного факту, і заявник у зв`язку з цим не має іншої можливості встановити зазначений вище юридичний факт та отримати підтверджуючий його документ, який буде юридично значимим для всіх установ та організацій на території України та за її межами, та враховуючи те, що в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини, на які посилається заявник, дані докази повністю узгоджуються з його заявою, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.

Отже, враховуючи, що факт, заявлений ОСОБА_1 для встановлення у судовому порядку має юридичне значення, тому суд вважає можливим встановити вказаний факт в порядку, визначеному нормами глави 6 розділу IV ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області, Іванківська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин, - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме: те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП № НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа - Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області, код ЄДРПОУ 04358000, адреса: 07201, смт. Іванків Вишгородського району Київської області, вул. Проскури, буд. 7.

Заінтересована особа - Іванківська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02884411, адреса: 07200, смт. Іванків Вишгородського району Київської області, вул. Проскури, буд. 26.

Суддя: Н.О. Горбенко