Рішення

від 25.09.2023 по справі 160/17800/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року Справа № 160/17800/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/17800/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 219, ідентифікаційний код юридичної особи 41969065) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а; ідентифікаційний код юридичної особи 44118658), Державної податкової служби України (40453, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; ідентифікаційний код юридичної особи 43005393), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.04.2023 №8716665/41969065 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.03.2023 №3, виписаною Товариством з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, виписану Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД», №3 від 18.03.2023 датою фактичного відправлення податкової накладної 14.04.2023.

Разом з тим, у позовній заяві позивач просить:

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) судовий збір у розмірі 2684,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн;

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у розмірі 2684,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» за результатами господарської операції з Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» згідно договору підряду №153/05/104-зв від 07.03.2023 на виконання вимог статті 201 Податкового кодексу України було складено податкову накладну №3 від 18.03.2023 та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Згідно квитанції вказана податкова накладна доставлена до ДПС України, проте, реєстрацію останньої зупинено з причин відповідності позивача вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем було направлено податковому органу пояснення та копії документів. Однак, комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняла рішення від 28.04.2023 №8716665/41969065 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування з підстав ненадання платником податку копій документів, визначених у переліку. Позивач вважає оспорюване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що й стало підставою для звернення позивача до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 відкрито провадження у справі №160/17800/23 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також встановлено відповідачам строк для надання відзиву на позов та доказів на його обґрунтування.

21.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач-1) надійшов відзив (вх. №70997/23), в якому відповідач-1 заперечив проти позовних вимог та зазначив, що позивач обліковується як платник податку за основним місцем обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області (Покровський р-н, м. Кривий Ріг), основний вид економічної діяльності організація будівництва будівель. Позивачем було направлено на реєстрацію податкову накладну №3 від 18.03.2023. За результатами розгляду Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих позивачем прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у зв`язку з відповідністю позивача вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Зазначив, що Комісія контролюючого органу при прийнятті оспорюваного рішення діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом, здійснивши перевірку поданих платником податку копій документів. Окремо звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, в якому Верховний Суд зазначив, що дослідження тих первинних документів, які не були підставами для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови у реєстрації податкової накладної, свідчить про порушення судами вимог принципу офіційного з`ясування обставин справи і безпідставне розширення предмету доказування. Разом з тим, відповідач-1 зазначає, що реєстрація податкових накладних є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією ДПС України. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення. З огляду на викладене, відповідач-1 просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

21.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Державної податкової служби України (далі відповідач-2) надійшов відзив на адміністративний позов по справі (вх. №70998/23), в якому відповідач-2 заперечив проти позовних вимог та зазначив, що законодавством не встановлено обов`язку контролюючого органу з конкретизації переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної. Разом з тим, відповідач-2 зазначив, що позовні вимоги в частині зобов`язання зареєструвати податкову накладну є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню Комісії регіонального рівня зобов`язання ДПС щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є передчасною. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення. З огляду на викладене, відповідач-2 просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

Дослідивши письмові докази, які містяться у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» зареєстроване як юридична особа від 28.02.2018 про що внесено відповідний запис №12271020000018316, ідентифікаційний код юридичної особи 41969065, місцезнаходження: 50029, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 7.

Основний вид господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» за КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель.

07.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» (підрядник) та Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (замовник) укладено договір підряду №153/05/104-зв (далі Договір).

На підставі пункту 1.1 Договору підрядник зобов`язується виконати роботи: Інженерні та будівельні роботи, код ДК 021:2015-4522 (Нове будівництво. ДП «СхідГЗК». Новокостянтинівська шахта. Збільшення потужностей ствола «Головний» із застосуванням баддєвого підйому». Посилення ярусу №3. Заміна деформованої балки 36М на нову двотаврову балку 45М) (надалі - об`єкт), якісно й у строк, відповідно до договірної ціни (Додаток №2, який є невід`ємною частиною договору), підтверджену зведеним кошторисним розрахунком вартості об`єкта будівництва, складеним у твердих цінах відповідно до «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281, а також обґрунтуванням цін на матеріальні ресурси, з обов`язковим наданням розшифровок складників ціни: матеріали, обладнання, заробітна плата, відрядження, загальновиробничі витрати, витрати власних виробництв, послуги сторонніх організацій, відрахування, прибуток.

Згідно пункту 1.7 Договору перелік робіт, їх обсяг і вартість матеріалів (попередньо узгоджена із замовником) визначається кошторисною документацією, що є невід`ємною частиною договору і входить у вартість робіт.

Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість робіт та ціна договору визначається на підставі додатку №2 до договору, який є невід`ємною частиною договору, та без урахування ПДВ складає: 541402,50 грн (п`ятсот сорок одна тисяча чотириста дві грн 50 коп), крім того податок на додану вартість 20% - 108280,50 грн, вартість послуг з урахуванням податку на додану вартість складає 649683,00 грн (шістсот сорок дев`ять тисяч шістсот вісімдесят три грн 00 коп).

За пунктом 3.1 Договору підрядник приступає до виконання робіт впродовж трьох днів після підписання договору і складання акту здавання-приймання об`єкта підряднику. Термін виконання робіт 2 тижні з дня укладання договору, надання матеріалів замовником та отримання від замовника передоплати.

На підставі пункту 4.2 Договору замовник здійснює передоплату у розмірі 50% від суми договору протягом 5 банківських днів після отримання рахунку від підрядника.

Згідно пункту 4.3 Договору остаточна оплата виконаних робіт замовником проводиться на підставі довідки про вартість виконаних робіт (форм КБ-2в, КБ-Зв), оформленої у встановленому порядку, з додатком копій первинних документів бухгалтерського обліку (товарно-транспортні накладні, накладні на придбання матеріалів) підрядника, що обґрунтовують трудові й матеріально-технічні витрати виконавця робіт, за наданим рахунком, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, протягом 10 банківських днів з дати підписання довідки про вартість виконаних робіт (форм КБ-2в, КБ-3в) замовником, та введенням в експлуатацію відповідно до вимог НД, зокрема СОУ-Н ЕЕ.402.2007.

За пунктом 6.3 Договору обов`язки підрядника: скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов`язань, визначених відповідно до п. 187.1 Податкового кодексу України, в електронній формі, оформлену належним чином, із зазначенням обов`язкових реквізитів, відповідно до вимог ПКУ, з дотриманням умови щодо належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та в строки, передбачені ст. 201 Податкового Кодексу України.

Відповідно до пункту 12.1 Договору приймання-передача закінчених робіт виконується згідно актів здачі-приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт (КБ-2в і КБ-Зв), після письмового повідомлення замовника підрядником про готовність до передачі закінчених робіт.

Факт виконання робіт підтверджено Актом №01/03 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2023 року від 18.03.2023 (форми КБ-2в) на суму 628928,14 грн, підсумковою відомістю ресурсів за березень 2023 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2023 року від 18.03.2023 (форма КБ-3).

У процесі здійснення господарської діяльності, з метою належного виконання договірних зобов`язань перед контрагентом та на виконання вимог статей 187, 201 Податкового кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» направило на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №3 від 18.03.2023.

За наслідками обробки податкової накладної, контролюючий орган надіслав позивачу квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.04.2023, відповідно до якої документ доставлено до ДПС України, проте, реєстрацію накладної зупинено, відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. Обсяг постачання товару/послуги 43.99 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Додатково повідомлено: показник «D»=28.5006%, «P»=2259.8. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

21.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» до контролюючого органу надано пояснення з відповідними документами щодо податкової накладної/розрахунку коригування по господарській операції з контрагентом Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», реєстрацію якої зупинено.

Згідно квитанції №2 контролюючим органом зазначені вище пояснення та документи прийнято до розгляду 26.04.2023.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.04.2023 №8716665/41969065, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Позивач вважає, що оскаржене рішення прийняте з порушенням податкового законодавства України, що стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Аналогічні приписи наведені у п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі Порядок №1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку № 1165).

Як вже було встановлено судом, реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що обсяг постачання товару/послуги 43.99 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». У квитанції запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної підстави контролюючого органу, суд зазначає, що у додатку 3 до Порядку №1165, визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Суд зауважує, що зупинення реєстрації ПН/РК за п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Натомість, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до п. 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладну, щодо якої заявлено позовні вимоги. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за наслідком проведеного моніторингу зупинено реєстрацію зазначеної податкової накладної та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Позивачем надані пояснення та копії первинних документів, складених під час здійснення відповідної господарської операції, що підтверджено матеріалами справи.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що оскаржувані рішення повинні містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження тощо.

Таким чином, суд доходить висновку, що за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, які подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність таких рішень.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 виклав правову позицію, у відповідності до якої за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Одночасно суд зазначає, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.04.2023 №8716665/41969065 є необґрунтованим та вмотивованим, та не містить переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, оскільки не встановлює, які саме первинні документи позивач не надав контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної позивача.

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, контролюючому органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 18.03.2023, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД».

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 5368,00 грн., що документально підтверджується платіжними інструкціями в національній валюті від 04.07.2023 №107 на суму 2684,00 грн та від 04.07.2023 №108 на суму 2684,00 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви до суду в сумі 2684,00 грн підлягає стягненню з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України у рівних частинах за рахунок бюджетних асигнувань, тобто, по 1342,00 грн з кожного відповідача.

Разом з тим, на користь позивача підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір в розмірі переплаченої суми 2684,00 грн.

Щодо стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, у тому числі, на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із ч.ч. 3-5 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено ч.ч. 6-7 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.ч. 7-9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правничої допомоги №б/н від 03.07.2023, укладений з Адвокатським бюро «Олега Попкова»; акт №ОУ-0000007 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.07.2023; платіжну інструкцію №484 від 14.07.2023 про сплату за вивчення документів та складання судового позову згідно Договору №ДГ-Б/Н від 0.07.2023, рахунок №СФ-7 від 06.07.2023, без ПДВ, на суму 2000,00 грн.

При цьому, у пункті 4.1 договору про надання правничої допомоги №б/н від 03.07.2023 сторони визначили, що вартість винагороди (гонорар) загалом складає 2000,00 грн, а саме: 500,00 грн вивчення документів щодо суті спору; 1500,00 грн складання позовної заяви.

Розглянувши докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Конституційний Суд України зазначив про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст.3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.09.2018 у справі №826/14072/17.

Таким чином, усі витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 у справі East/West Alliance Limited проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні Європейським судом з прав людини також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Оцінюючи зміст даної позовної заяви, обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, розміру гонорару, співмірності послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та значенню справи, суд вважає, що дана справа не викликає складності у правовому розумінні, є справою незначної складності, а розмір витрат на професійну правничу допомогу значно перевищує розмір негативних наслідків за спірним рішенням, враховуючи часткове задоволення заявлених позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню частково в сумі 1500,00 грн, тобто по 750,00 грн з кожного відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-77, 90, 94, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 219, ідентифікаційний код юридичної особи 41969065) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а; ідентифікаційний код юридичної особи 44118658), Державної податкової служби України (40453, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; ідентифікаційний код юридичної особи 43005393), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №8716665/41969065 від 28.04.2023, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 18.03.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 18.03.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД», датою її фактичного подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а; ідентифікаційний код юридичної особи 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 219, ідентифікаційний код юридичної особи 41969065) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 750 (сімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (40453, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 219, ідентифікаційний код юридичної особи 41969065) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 750 (сімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 219, ідентифікаційний код юридичної особи 41969065) надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. згідно платіжної інструкції в національній валюті від 04.07.2023 № 107.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 25.09.2023.

Суддя О.В. Царікова