Ухвала

від 22.07.2010 по справі 5-2542км10

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

Іменем України

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Верещак В.М., Прокопенка О.Б., суддів Жука В.Г., за участю прокурора Тилика Т.М., захисника - адвоката ОСОБА_5, розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 22 липня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вироком Великоновоселківського районного суду Донецької області від 21 вересня 2007 року,

встановила:

зазначеним вироком:

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий,

- засуджений за ч.2 ст.286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.

ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 14 грудня 2005 року, близько 8 години, керуючи автомобілем «Крайслер-Саратога» та рухаючись по автотрасі Запоріжжя-Донецьк зі швидкістю 60 км/год., не врахував дорожньої обстановки, не справився з керуванням, виїхав на ліву сторону дороги, де зіткнувся з автомобілем ВАЗ 21213, що рухався у зустрічному напрямку. В результаті ДТП водій автомобіля ВАЗ ОСОБА_7 помер на місці пригоди.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 1 вересня 2009 року зазначений вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений посилається на безпідставність відмови суду в застосуванні до нього амністії та просить скасувати судові рішення і закрити кримінальну справу щодо нього на підставі Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, захисника адвоката ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

У відповідності до п. “е” ст.1 Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 року дія цього Закону поширюється на осіб, які на день набуття Законом чинності в установленому законом порядку були визнані хворими на захворювання, яке перешкоджає відбуванню покарання і входить у Перелік захворювань, які є підставою для надання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Державного Департаменту з питань виконання покарань і МОЗ №3/6 від 18 січня 2000 року.

На підставі п. 7.3. зазначеного Переліку до таких захворювань відноситься і травматичні захворювання центральної нервової системи з вираженими стійкими явищами ушкодження мозку в тому числі і парапарези.

Згідно медичної карти №7604 ОСОБА_6 перебував на лікуванні у відділенні нейрохірургії КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» в період з 22.05.2006 року по 09.06.2006 року і йому було поставлено діагноз: наслідки ЧМТ, ПСМТ, посттравматичний арахноенцефаліт с порушенням ліквородинаміки, посттравматична кіста правої скроневої долі, посттравматичний арахномієліт на грудному рівні, посттравматична деформація тіла Д 10, нижній пара парез, порушення функції тазових органів по змішаному типу. З аналогічним діагнозом ОСОБА_6 перебував на лікуванні у відділенні нейрохірургії КУ «ЗОКЛ» в період з 08.05.2007 року по 29.05.2007 року.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, комунальною установою «Запорізька обласна клінічна лікарня» у відповідності до вимог діючого законодавства був в повній мірі дотриманий порядок фіксації та реєстрації вищезазначених хвороб у ОСОБА_6, що підтверджується медичними картами стаціонарного хворого ОСОБА_6, які, відповідно до наказу МОЗ № 258 від 3 липня 2001 року і є основним медичним документом стаціонару, дані якого використовуються для видачі довідкового матеріалу за запитами відомчих закладів ( суд, прокуратура, експертиза, тощо).

Саме ці захворювання стали підставами до визнання ОСОБА_6 інвалідом 2 групи у вересні 2007 року, що підтверджується матеріалами справи.

З наведеного вбачається, що на момент вступу Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 року ОСОБА_6 страждав на хворобу, яка давала підстави до застосування до нього зазначеного Закону.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 26 лютого 2009 року за касаційною скаргою потерпілого була скасована ухвала апеляційного суду Донецької області від 18 березня 2008 року, якою до ОСОБА_6 був застосований Закон України “Про амністію” від 19 квітня 2007 року, а справу було направлено на новий апеляційний розгляд у звязку з порушенням ст. 377 КПК України. Під час нового апеляційного розгляду апеляційному суду необхідно було перевірити доводи апеляційної скарги потерпілої та апеляційного подання прокурора. Зокрема, належало перевірити, чи було дотримано установленого законом порядку при визнанні ОСОБА_6 хворим, що має захворювання, яке перешкоджає відбуванню покарання.

Проте апеляційний суд при новому розгляді справи цього питання не дослідив, а залишив у силі вирок Великоновоселківського районного суду Донецької області від 21 вересня 2007 року.

За таких обставин судові рішення щодо ОСОБА_6 підлягають скасуванню, ОСОБА_6 звільненню від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Великоновоселівського районного суду Донецької області від 21 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 1 вересня 2009 року щодо ОСОБА_6 скасувати.

На підставі п. ”е” ст.1, ст.6 Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 року ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу закрити.

С У Д Д І :

Верещак В.М. Прокопенко О.Б. Жук В.Г.