Справа № 420/23138/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Марина П.П.,
секретаря Бушанської В.І.,
за участю сторін:
від позивача Приймачук С.І.,
від відповідача Тарановський Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТТУАЛЬ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТТУАЛЬ» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС в Одеській області № 8366/15-32-04-06 від 04.05.2023 р.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що за наслідками проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних складно акт про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до такої податкової накладної ТОВ «АТТУАЛЬ» № 9824/15-32-04-06 від 24.10.2022 року, яким встановлено: порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підставі акту перевірки, Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 04.05.2023 № 8366/15-32-04-06, яке вручено платнику особисто 23.05.2023.
Представник позивача зазначає, що з оскаржуваними ППР позивач категорично не згоден та висновками акту перевірки як такими, що суперечать як законодавству України.
В обґрунтування правової позиції представник позивача зазначає, що до спірних правовідносин необхідно застосувати принцип подолання темпоральної колізії норм права, відповідно до якого має застосовуватися норма, яка прийнята пізніше - пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). В спірних правовідносинах норми пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначають спеціальне (пріоритетне) застосування податкового законодавства на період дії воєнного часу по відношенню до інших положень Податкового кодексу України, в тому числі й щодо пункту 52-1 цього підрозділу. При цьому, представник позивача зазначає, що законодавством станом на час реєстрації позивачем податкових накладних, які були предметом перевірки, не було врегульовано питання щодо можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, оскільки «Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» та «Переліків документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента» були затверджені наказом Міністерства фінансів від 29 липня 2022 року №225 та набрали чинності 06 вересня 2022 року, тобто вже після реєстрації податковий накладних, що були предметом перевірки. Вказане правове регулювання позбавило позивача права, у разі необхідності, довести неможливість виконання платником податків обов`язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України станом на дату реєстрації спірних податкових накладних. В умовах дії обмежень та введення воєнного стану, з огляду на діюче станом на час реєстрації податкових накладних законодавство, позивач опинився в ситуації правової невизначеності.
Представник позивача вказує, що в межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем вказаних податкових накладних відбулася не з вини останнього, ним вживались відповідні заходи щодо вчасної їх реєстрації, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.
Також представник позивача зазначає, що ТОВ «АТТУАЛЬ» виконано податковий обов`язок щодо здійснення реєстрації вказаних податкових накладних незважаючи на умови дії карантинних обмежень та введення воєнного стану.
Крім того, представник позивача вказує, що Законом України від 12.01.2023 №2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної, залежно від дня її складення та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно розрахунку штрафу наведеного у додатку до податкового повідомленнярішення від 04.05.2023 року № 8366/15-32-04-06, податковим органом застосовано розміри штрафів у 10%, 20%, 30% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані. Тобто відповідачем застосовано розмір штрафних санкцій передбачених у нормі пункту 201.10 статті 201 ПК, що діяли на момент реєстрації податкових накладних позивача (березень 2022 р., квітень 2022 р., червень 2022 р., липень 2022 р., серпень 2022 р.).
Разом з тим в контексті визначеного, слід акцентувати увагу, що Законом №2876-IX не визначено особливостей застосування тих чи інших положень та дати, з якої відповідні положення мають застосовуватись. Поряд з цим, на момент винесення оскаржуваного податкового повідомленнярішення вже набули чинності зміни внесені Законом України від 12.01.2023 № 2876-ІХ до ПК України, в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пунктами 89 та 90, які зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану, який введений в Україні з 24.02.2022 року, тобто в цій частині вказаний вище закон має зворотню дію в часі. Зважаючи що на день прийняття рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (04.05.2023р.) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, тобто 2%, 5%, 10% та відповідні строки порушення реєстрації ПН. Відтак розмір штрафних санкцій застосований до позивача, який наведено у розрахунку суми штрафу до оскаржуваного податкового повідомленнярішення від 04.05.2023 № 8366/15-32-04-06 не відповідає розміру штрафних санкцій наведених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України а отже податкове повідомленнярішення не відповідає критеріям, визначеним частини 2 статті 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач зазначив, що з доводами викладеними в адміністративному позові не погоджується.
Представник відповідача наполягає на тому, що позивач в даній судовій справі не оскаржує сам факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних, які були предметом перевірки по акту, тобто визнає порушення визначення п. 120№. 1 ст. 120№ ПК України.
Також представник відповідача зазначає, що мораторій на застосування штрафних санкцій на період дії карантину поширюється виключно на 2020 рік (зі березня по 31 травня 2020 року). Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Отже, податкові накладні зареєстровані позивачем не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений підпунктом 69.1 та 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення у редакції Закону №2260-ІХ.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач заперечує проти викладених представником відповідача доводів в обґрунтування заявленої правової позиції у поданому відзиві.
Ухвалою суду від 11.09.2023 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 12.10.2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні 24.10.2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення про задоволення адміністративного позову.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що головним державним інспектором Одеського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області, Мовчан Вікторією Юріївною, на підставі пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України порядку статті 76 розділу II Податкового кодексу України та п.п. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки які припадає на березень, квітень, червень, липень, серпень 2022 року ТОВ "АТТУАЛЬ" код 39589415.
За результатом проведення перевірки ТОВ "АТТУАЛЬ" Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт перевірки від 24.10.2022 №9824/15-32-04-06, у висновках якого податковим органом встановлено порушення ТОВ "АТТУАЛЬ":
Порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених п.п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями) та п.п. 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану».
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
№8366/15-32-04-06 від 04.05.2023 року, яким застосовано штраф у сумі 6096822,99 грн.
ТОВ «АТТУАЛЬ» подано скаргу на податкове повідомлення-рішення, за результатом розгляду якої ДПС України прийнято рішення №21314/6/99-00-06-03-01-06 від 03.08.2023, яким скаргу залишено без задоволення, а ППР - без змін.
Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абзац дев`ятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Згідно з абзацом чотирнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Так згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Водночас згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України, є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Карантин на усій території України був вперше установлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12 березня 2020 року і надалі неодноразово був продовжений. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) строк дії карантину продовжено з 19 грудня 2020 року до30червня2023 року.
Поряд з тим Законом України від 03 березня 2022 року №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№13 - 17, ст. 112) доповнено пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Підпунктом 69.1 установлено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
27 травня 2022 року набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон №2260-ІХ), яким внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Законом №2260-ІХ підпункт 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено у новій редакції, відповідно до абзаців першого, третього, восьмого цього підпункту у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Також Законом №2260-ІХ пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено підпунктом 69.1-1 такого змісту: «Платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.».
Одночасно підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Аналіз наведених положень ПК України свідчить про те, що до 27 травня 2022 року до платників податків, які своєчасно не зареєстрували податкові накладні в ЄРПН, не застосовувались штрафні санкції відповідно до положень пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом №2260-ІХ), за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року включно.
Судом у цій справі на основі дослідження акта перевірки та розрахунку штрафних санкцій встановлено, що контролюючим органом виявлено недотримання ТОВ «АТТУАЛЬ» термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, зокрема, складених у лютий, березень, квітень 2022 року, граничні терміни реєстрації яких припадали на період дії воєнного стану та частково до набрання чинності Законом №2260-ІХ (до 27 травня 2022 року).
Отже, на підставі підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України у редакції Закону №2260-ІХ позивач підлягав би звільненню від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію цих податкових накладних (складених у лютому 2022 року) лише у разі їх реєстрації до 15 липня 2022 року включно. Однак ці податкові накладні зареєстровані після 15 липня 2022 року, а саме 19.07.2023, 22.08.2023, 26.08.2023, 29.08.2023, 30.08.2023, 31.08.2023, 01.09.2023, 02.09.2023.
Також ТОВ «АТТУАЛЬ» порушено строк реєстрації податкових накладних, складених у червні 2023 року серпні 2022 року. У цей час застосовувалися загальні правила реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування податкових накладних, зокрема, в частині строків (абзац чотирнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Судом встановлено, що відповідачем сума штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних в ЄРПН розрахована згідно з положеннями пункту 120-1.1 статті 120 ПК України у розмірі 10% та 40% - залежно від кількості днів затримки реєстрації.
В контексті спірних правовідносин та доводів сторін суд ураховує, що 12 січня 2023 року №2876-ІХ Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», яким підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:
« 89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів».
Отже, Законом №2876-ІХ збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної залежно від дня її складення та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Закон №2876-ІХ набрав чинності 08 лютого 2023 року. Тобто, як на час проведення камеральної перевірки, так і на час прийняття податкового повідомлення-рішення від 05 квітня 2023 року №0039890408 чинним був Закон №2876-ІХ, яким змінено розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (пом`якшено відповідальність платника на період дії воєнного стану за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних).
Відповідно до приписів частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/1999 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) уточнив, що положення вказаної вище норми про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам, може бути передбачено шляхом прямої вказівки на це в законі або нормативно-правовому акті (абзаци третій, четвертий пункту 3 мотивувальної частини).
Законом №2876-IX не визначено особливостей застосування тих чи інших положень та дати, з якої відповідні положення мають застосовуватись.
Суд зауважує, що податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
Поряд з тим відповідно до імперативних приписів пункту 11 підрозділу 10 розділу ХІХ «Перехідні положення» ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються в розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Отже, виходячи з приписів пункту 11 підрозділу 10 розділу ХІХ «Перехідні положення» ПК України, суд погоджується із позивачем, що на день прийняття рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тобто, відповідач при визначені розміру штрафу повинен був керуватися саме нормами Закону №2876-ІХ.
Суд враховує також положення підпункту 56.21 пункту 56.2 статті 56 ПК України, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
З огляду на викладене, контролюючий орган застосував розмір штрафу не врахувавши положення пункту 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Такий підхід є неприйнятним та нівелює принцип тлумачення норм права у податковому законодавстві (пріоритет із найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права).
Таким чином, суд дійшов висновку про неправомірність розрахунку суми штрафу у спірному податковому повідомленні-рішенні №8366/15-32-04-06 від 04.05.2023 року, оскільки податковий орган помилково визначив розмір штрафу внаслідок незастосування норми ПК України, яка підлягала застосуванню.
Згідно з підпунктом 20.1.18 пунктом 20.1 статті 20 ПК України визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків є повноваженням контролюючих органів.
Функція судового контролю під час розгляду адміністративних справ полягає у перевірці правомірності прийнятого рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям, встановленим у частині другій статті 2 КАС України, та до повноважень суду не входить визначення у порядку, встановленому податковим законодавством, грошових зобов`язань платників податків, проведення їх розрахунку/перерахунку у разі, коли буде встановлено, що такий розрахунок здійснено податковим органом неправомірно.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 26840,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №406 від 01.09.2023 року.
Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «АТТУАЛЬ» слід стягнути 26840,00 грн.
Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТТУАЛЬ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 8366/15-32-04-06 від 04.05.2023 року.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТТУАЛЬ» сплачений судовий збір в розмірі 26840,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 03.11.2023 року.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «АТТУАЛЬ» (код ЄДРПОУ 39589415, адреса: вул. Стуса, буд. 2/1, м. Одеса, 65033).
Відповідач: Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044).
Суддя П.П.Марин
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2023 |
Оприлюднено | 10.11.2023 |
Номер документу | 114764185 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Марин П.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні