Рішення

від 17.10.2023 по справі 440/13822/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 жовтня 2023 року м. ПолтаваСправа №440/13822/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Лазебної А.В.

та представників сторін:

від позивача Христофоров Ю.В.,

від відповідача Гизила Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод продтоварів "Світанок" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод продтоварів "Світанок" (надалі - позивач, ТОВ "Світанок") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 29.06.2023 №00058410405 (форми "Ш") про застосування штрафних санкцій у розмірі 95124,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що податковий орган при визначенні суми штрафу за несвоєчасну сплату ТОВ "Світанок" податкового зобов`язання у визначені Податковим кодексом України строки безпідставно керувався положеннями пунктів 124.2, 124.3 статті 124 ПК України, оскільки в діях підприємства відсутній умисел на вчинення податкового правопорушення.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 30-32/. Свою позицію мотивував посиланням на правомірність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення, зазначивши, що вчинення платником податків порушення вимог податкового законодавства підтверджено матеріалами камеральної перевірки. Звертав увагу на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість за квітень 2023 року, внаслідок чого, з огляду на відсутність обставин, що свідчили б неможливість виконання платником податку свого податкового обов`язку у визначені ПК України строки, йому нарахований штраф у розмірі 50% від несвоєчасно сплаченої суми податкового зобов`язання.

3. Процесуальні дії у справі, заяви учасників справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

У відповіді на відзив представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у позовній заяві /а.с. 74-76/. Також зазначив, що несвоєчасна сплата ТОВ "Світанок" податкового зобов`язання з ПДВ за квітень 2023 року мала місце через помилку бухгалтера підприємства в здійсненні розрахунків, а не внаслідок умисних дій з ухилення від сплати податку.

У судовому засіданні 17.10.2023 представники сторін підтримали раніше висловленні позиції щодо вирішення спору.

Обставини справи

ТОВ "Світанок" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 05518753, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДПС у Полтавській області, є платником податку на додану вартість /а.с. 79-81/.

22.05.2023 позивач подав до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2023 року, у якій самостійно визначив суму податкового зобов`язання у розмірі 192755,00 грн.

13.06.2023 Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведена камеральна перевірка щодо порушення позивачем термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість за квітень 2023 року.

Результати перевірки оформлені актом від 13.06.2023 №6037/16-31-04-05-03/05518753 /а.с. 8-9/, у якому відображено факт порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України в частині недотримання термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, а саме: по терміну сплати 30.05.2023 ПДВ за квітень 2023 року у розмірі 190248,13 грн сплачено до бюджету 31.05.2023 у розмірі 160190,00 грн з порушенням строку на один день, 08.06.2023 у розмірі 30050,13 грн з порушенням строку на 8 календарних днів.

Заперечення платника податку на акт камеральної перевірки (від 13.06.2023 вих.№01-03/287) /а.с. 10/ відхилені листом Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.06.2023 вих.№22689/6/16-31-04-02-03 /а.с. 11, 63-66/.

29.06.2023 на підставі зазначеного вище акта перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області складено податкове повідомлення-рішення №00058410405 (форми "Ш") про застосування штрафних санкцій у розмірі 95124,07 грн, тобто 50% від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов`язання (190248,13 грн х 50% = 95124,07 грн) /а.с. 12-13/.

Скарга платника податків на зазначене податкове повідомлення-рішення залишена без задоволення рішенням ДПС України від 08.09.2023 №26311/6/99-00-06-03-01-06 /а.с. 15-16, 17-19/.

Не погодившись із вищезгаданим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України/.

Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

А відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 цієї статті, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так само, відповідно до пункту 203.2 статті 203ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

При цьому, як визначено пунктом 56.11 статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон №466-IX) внесено зміни до Кодексу, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Законом №466-IX визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Так, податковим правопорушенням, у відповідності із пунктом 109.1 статті 109 ПК України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 112.1, 112.2 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі спірним питання є правомірність застосування до позивача положень пункту 124.3 статті 124 ПК України внаслідок нарахування штрафних санкцій у розмірі 50% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд розглядав питання щодо визначення умов, за яких діяння вважаються такими, що вчинені умисно, та за яких умов контролюючий орган має визначити ступінь вини особи за вчинення податкового правопорушення та притягнення особи до фінансової відповідальності відповідно до пункту 119.3 статті 119, пунктів 123.2-123.5 статті 123, пунктів 124.2, 124.3 статті 124 ПК України у редакції Закону №466-IX та у постанові від 03.08.2023 у справі №520/22505/21 дійшов таких висновків.

ПК України не містить визначення поняття "вина", однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 статті 112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

При цьому необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Умовами, які визначають вину особи, у розумінні статті 112 Кодексу є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Обов`язок доведення вини ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за пунктом 124.3 статті 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом умислу платника податків, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Повертаючись до обставин цієї справи суд звертає увагу на те, що відповідач мотивував наявність в діях ТОВ "Світанок" умислу на вчинення податкового правопорушення виключно спираючись на факт несвоєчасної сплати ним податкового зобов`язання, визначеного у податковій декларації з ПДВ за квітень 2023 року, а саме - порушення граничного терміну його сплати на один та вісім календарних днів.

Однак, на переконання суду, самого лише твердження про самостійне визначення платником суми податкового зобов`язання, а також його обізнаність зі строками сплати такого зобов`язання, недостатньо для однозначного висновку про наявність в діях платника умислу на вчинення податкового правопорушення.

При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Отже, у разі виявлення фактів несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання контролюючий орган має право звернутися із запитом до платника податку. У разі отримання пояснень та документів, матеріали передаються до підрозділів податкового аудиту для прийняття рішення щодо проведення документальної перевірки.

З огляду на вказане Верховний Суд у вищезгаданій постанові у справі №520/22505/21 погодився з висновками суду апеляційної інстанції про неможливість установлення в межах камеральної перевірки обставин, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків, оскільки згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та даних відповідних електронних систем, які об`єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини.

У судовому засіданні 17.10.2023 представник позивача пояснив, що порушення ТОВ "Світанок" граничного строку сплати податкового зобов`язання з ПДВ за квітень 2023 року мало місце через помилку бухгалтера підприємства, оскільки остання 31.05.2023 помилково сформувала платіжну інструкцію на перерахування до бюджету коштів у розмірі 160198,00 грн, що відповідає сумі податку, визначеній у податковій декларації з ПДВ за квітень 2022 року /а.с. 20/.

У свою чергу, після виявлення у електронному кабінеті платника відомостей про наявну заборгованість у розмірі 30050,13 грн бухгалтер ТОВ "Світанок" 08.06.2023 сформувала платіжну інструкцію на вказану суму.

На переконання суду наведені обставини не можуть з достатньою переконливістю свідчити про наявність умислу в діях ТОВ "Світанок" на ухилення від сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, наявність якого є визначальним для застосування до платника податку штрафу відповідно до пункту 124.3 статті 124 ПК України у розмірі 50% несвоєчасно сплаченої суми податкового зобов`язання.

До того ж, слід зауважити, що акт камеральної перевірки від 13.06.2023 не містив обґрунтування повторності вчинення позивачем податкового правопорушення, за яке до нього застосований штраф у розмірі 50%.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи наведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про недоведеність умисних винних дій позивача у вчиненні податкового правопорушення, що є достатньою підставою для визнання неправомірності нарахування позивачу штрафу в розмірі 50% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

А тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення належить визнати протиправним та скасувати, а позов ТОВ "Світанок" задовольнити.

При цьому суд зауважує, що податкове повідомлення-рішення від 29.06.2023 №00058410405 належить визнати протиправним та скасувати повністю, оскільки суд не може перебирати на себе повноваження контролюючого органу та самостійно визначати позивачу суму штрафних санкцій на підставі положень пункту 124.1 статті 124 ПК України.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що зарахований до спеціального фонду державного бюджету /а.с. 23, 24/.

Відповідач доказів понесення судових витрат не надав.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод продтоварів "Світанок" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 29.06.2023 №00058410405 (форми "Ш") про застосування штрафних санкцій у розмірі 95124,07 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод продтоварів "Світанок" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод продтоварів "Світанок" (код ЄДРПОУ 05518753; вул. Патріарха Мстислава, 52, м. Полтава, Полтавська область, 36011).

Відповідач: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23 жовтня 2023 року.

СуддяО.О. Кукоба