Постанова від 03.10.2023 по справі 362/97/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2023 року

справа № 362/97/23

провадження № 22-ц/824/9183/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.

розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації - Гладія Євгена Васильовича на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2023 року, постановлену під головуванням судді Кравченко Л.М., у справі за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ДП «Київське лісове господарство» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками лісогосподарського призначення,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2023 року керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду із вищенаведеним позовом.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2023 подану скаргу визнано неподаною та повернуто.

Не погоджуючись із ухвалою суду керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається із матеріалів справи в січні 2023 року позивач звернувся із позовом до до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ДП «Київське лісове господарство» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками лісогосподарського призначення.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2023 року подану заяву залишено без руху та запропоновано позивачу надати позов у новій редакції із завіреними та читабельними доказами та оригінали квитанції про сплату судового збору.

Суд першої інстанції виходив із того, що в пред`явленій позовній заяві одночасно висунуто 3 вимоги немайнового характеру (про визнання недійсними рішення та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень) та дві вимоги майнового характеру (про повернення цих земельних ділянок на користь держави в особі Київської обласної (військової) державної адміністрації).

Однак, судовий збір сплачено позивачем за 3 вимоги немайнового характеру.

Крім того, судом вказано, що в порушення вимог п. п. 3, 6, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

До позовної заяви надано суду ряд документів у копіях. Однак, додатки до позовної заяви неналежної якості (нечитабельні).

Також судом зазначено про необхідність уточнити суб`єктний склад сторін справи.

09 лютого 2023 року до суду надійшла заява від Обухівської окружної прокуратури Київської області щодо усунення недоліків.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2023 року позовну заяви залишено без руху, та зазначено, що Обухівською окружною прокуратурою неправильно визначено коло осіб, які мають бути залучені до участі у справі та належно не обґрунтовано повноваження на представництво інтересів особи, права та інтереси якої порушено. За вказаних обставин, позивачу необхідно усунути вказані недоліки шляхом подання позову у новій редакції.

01 березня 2023 року до суду надійшла заява від Обухівської окружної прокуратури Київської області щодо усунення недоліків.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2023 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто. Ухвала мотивована тим, що позивачем не зазначено: ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; докази щодо перебування спірних земельних ділянок у державній власності; не вказано площу накладення земельних ділянок, їх межові знаки, та не додано докази цього; правової підстави постійного користування ДП «Київське лісове господарство» та або Київською ОДА землями лісового призначення; не обґрунтовано, що ДП «Київське лісове господарство» є постійним лісокористувачем, а тому у позовній заяві не зазначені докази на якій правовій підставі зазначене управління мало давати відповідне погодження, та не додано докази цього; не визначено коло осіб, які мають бути залучені до участі у справі; належно не обґрунтовано повноваження на представництво інтересів особи, права та інтереси якої порушено.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», передбачено, що суддя не вправі до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі здійснювати будь-які дії щодо підготовки справи до судового розгляду, зокрема, забезпечувати позов (крім випадку, передбаченого частиною 1 статті 151 ЦПК України (1618-15)), проводити попереднє судове засідання тощо.

Пунктом 2 Постанови передбачено, що готуючи справу до розгляду, суд повинен визначити: обставини, які мають значення для справи, та факти, що підлягають встановленню і покладені в основу вимог і заперечень; характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги; матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини; вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; з`ясувати, які є докази на

підтвердження зазначених фактів; визначити коло доказів відповідно до характеру спірних правовідносин і роз`яснити, якій із сторін слід довести певні обставини; вжити заходів для забезпечення явки в судове засідання, а також сприяти врегулюванню спору до судового

розгляду.

Положення ст. 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Отже, питання щодо доказів перебування спірних земельних ділянок у державній власності, площі накладення земельних ділянок, правової підстави постійного користування ДП «Київське лісове господарство» та або Київською ОДА землями лісового призначення вирішується або у підготовчому засіданні, або під час судового розгляду, а не на стадії вирішення питання про відкриття провадження.

До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19.

Верховним судом у постанові від 21 грудня 2020 року у справі № 905/98/20 зазначено, що витребування і повернення майна може мати вартісний, грошовий вираз такої матеріально-правової вимоги, що виражається у вартості спірного майна, і носити характер майнового спору. Проте не завжди такі позовні вимоги носять майнову направленість.

За результатами вирішення спору шляхом задоволення позову про повернення земельної ділянки власнику майна (орендодавцю) не відбувається зміна приналежності спірного майна, а захищаються інтереси власника землі, що проявляються щодо відповідача у зобов`язально-правовій формі, а саме у формі обов`язку орендаря повернути об`єкт оренди після закінчення строку дії договору оренди.

Тобто позов, поданий прокурором у даній справі, є немайновим, оскільки за свою суттю позовна вимога прокурора не направлена на «збагачення» позивача, яке можна оцінити вартісно.

Така правова позиція узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним в постанові від 02.12.2020 у справі № 905/105/20.

Відтак посилання суду першої інстанції на те, що позивачем не зазначено ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються є помилковим, оскільки за свою суттю позовна вимога прокурора не направлена на «збагачення» позивача.

Щодо посилань суду першої інстанції про невизначення кола осіб, які мають бути залучені до участі у справі колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про утворення військових адміністрацій» від 24.02.2022 утворено на базі існуючих районних державних адміністрацій відповідні районні військові адміністрації, зокрема Київську обласну військову адміністрацію. У зв`язку з утворенням районних військових адміністрацій відповідні районні державні адміністрації та голови таких адміністрацій набувають статусу відповідних районних військових адміністрацій та начальників таких військових адміністрацій.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» районні та обласні державні адміністрації, що набули статусу військово-цивільних адміністрацій, не потребують внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. В офіційній назві цих органів може застосовуватися поряд з назвою відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань додаткова назва «військово-цивільна адміністрація», що вказує на їхній тимчасовий статус із додатковими повноваженнями.

Відтак, Київська обласна військова адміністрація - це тимчасовий орган, який утворено на базі існуючої Київської обласної державної адміністрації, на період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування, який здійснює на відповідній території повноваження Київської обласної державної адміністрації.

Колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції щодо невизначення позивачем кола осіб, а найменування позивача Київська обласна державна адміністрація (Київська обласна військова адміністрація) таким, що не суперечить положенням Закону.

Щодо повноважень прокурора на представництво інтересів особи, права та інтереси якої порушено.

Як зазначено у змісті апеляційної скарги та позовної заяви Окружна прокуратура спрямувала лист від 22.09.2022 року на адресу Київської обласної державної адміністрації (Київська військова адміністрація), щодо надання інформації про вжиті заходи, спрямовані на захист інтересів держави з метою повернення спірних ділянок лісового фонду та про надання інформації про вжиття таких заходів або повідомлення про неможливість звернення до суду.

Київська обласна державна адміністрація спрямувала відповідь від 10.11.2022, в якій повідомила прокуратуру про те, що остання позбавлена можливості самостійно встановлювати порушення законодавства та не має законодавчих підстав для проведення відповідних перевірок, тому не вживала заходів та не зверталась до суду із позовною заявою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 зазначає, що сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Обухівською окружною прокуратурою належно обґрунтовано повноваження на представництво інтересів держави у суді.

Посилання суду першої інстанції на те, що прокурором не зазначено відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви колегія суддів вважає необґрунтованим.

Зі змісту позовної заяви слідує, що у відповідності до п. 6 ч. 3 ст. 173 ЦПК України заходи досудового врегулювання спору не вживались. Також позовна заява містить перелік документів, які додані до позовної заяви, із зазначенням де знаходяться відповідні оригінали.

Докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, зазначаються у позові, за їх наявності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у суду першої інстанції підстав для повернення позовної заяви з мотивів, викладених в ухвалі суду від 06 березня 2023 року, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу скаргою керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації - Гладія Євгена Васильовича задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2023 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач

Судді