Ухвала

від 30.10.2023 по справі 757/28637/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/28637/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5868/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника володільця майном ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2023 року, -

за участю:

представника ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2023 року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, виявлене під час проведення обшуку 06.07.2023, а саме:

- ноутбук марки НР модель 15s-eq3175nw, серійний номер 5CD2296T99 та мобільний телефон Redmi Note 9 Pro, модель M2003J6B2G, серійний номер 27968/00YE01294 , вилучені за адресою: АДРЕСА_1 ;

- мобільний телефон Huawei P smart +, imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , з сім-картою НОМЕР_4 , печатку ТОВ «НВП «Магістр» в чохлі чорного кольору, персональний комп`ютер (моноблок) Lenovo JBG 3571 s/m: s1gpx65 з кабелем живлення вилучені за адресою: АДРЕСА_2 ;

- мобільний телефон Redmi Note 8 Pro, модель М1906G7G, imei: НОМЕР_6 , з сім-картою НОМЕР_7 . вилучені за адресою: АДРЕСА_3 .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник володільця майном ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на майно, яке було вилучено 06.07.2023 під час обшуку в квартирі ОСОБА_6 , а саме: ноутбук марки НР модель 15s-eq3175nw, серійний номер 5CD2296T99 та мобільний телефон Redmi Note 9 Pro, модель M2003J6B2G, серійний номер 27968/00YE01294 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 поданого в межах кримінального провадження № 12022000000001104 від 08.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 110-2 КК України, в частині накладення арешту на майно, яке було вилучено 06.07.2023 під час обшуку в квартирі ОСОБА_6 , а саме: ноутбук марки НР модель 15s-eq3175nw, серійний номер 5CD2296T99 та мобільний телефон Redmi Note 9 Pro, модель M2003J6B2G, серійний номер 27968/00YE01294 .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною.

Апелянт вказує на те, що при здійсненні обшуку 06.07.2023 ОСОБА_9 надала для огляду ноутбук та телефон. Співробітниками правоохоронних органів було проведено їх огляд, але жодних слідів, які б свідчили про проведення операцій з цінними паперами ПрАТ «ДКС України» не було виявлено.

Ні в клопотанні про накладення арешту на майно, ні в самій постанові про визначення речовими доказами не було обґрунтовано доведено, що на вилученому майні було знайдено сліди злочину чи вони є знаряддям вчинення злочину тощо. Прокурором не було доведено, наявність слідів злочину на майні, вилученого в ОСОБА_9 та і причетність останньої до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 110-2 КК України не доведено.

Також апелянт зазначає, що ОСОБА_9 , як користувач майном, не була повідомлена про подання прокурором до суду клопотання про накладення арешту на майно, не була повідомлена про дату, час та місце розгляду відповідно клопотання, а тому була позбавлена можливості захистити своє порушене право.

Крім того, клопотання розглянуто слідчим суддею з порушенням процесуальних строків визначених ч. 1 ст. 172 КПК України, а саме пізніше двох днів з дня надходження його до суду. Оскільки відповідно до матеріалів справи вказане клопотання було подане прокурором та зареєстроване в канцелярії Печерського районного суду м. Києва 07.07.2023, а винесена ухвала слідчого судді датована 26.07.2023, що є явним порушенням норм процесуального законодавства.

В судове засідання прокурор не з`явився, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, клопотання про відкладення апеляційного розгляду від останнього не надходило.

З урахуванням зазначеного, а також думки представника володільця майном, яка вважала за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора, колегія суддів прийшла до висновку про можливість проведення апеляційного розгляду без участі останнього, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника володільця майном в підтримку поданої апеляційної скарги, яку остання підтримала з наведених в ній підстав, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника володільця майном ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів клопотання, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000001104 від 08.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 110-2 КК України, нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва в якому, забезпечується Офісом Генерального прокурора.

В ході проведення досудового розслідування ПрАТ «Діелектричні Кабельні Системи України» (код ЄДРПОУ 31032472, далі - ДКС України), зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 26-Ж, офіс 43, директором підприємства значиться гр. України ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_8 ), головним бухгалтером є гр. України ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_9 ). Основним видом діяльності ПрАТ «ДКС України» є діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами.

Зокрема, акціонерами з великими частками ПрАТ «ДКС України» є громадянин України ОСОБА_10 , володіє 25 відсотками та суб`єкт господарської діяльності не резидент «Адвентус Інтернешнл С.Р.Л.» (Італійська республіка) володіє 75 відсотками. В свою чергу, встановлено, що бенефіціарами «Адвентус Інтернешнл С.Р.Л.» (Італійська республіка) з-поміж інших є громадяни рф гр. ОСОБА_12 та гр. ОСОБА_13 , останні в сукупності володіють 25,6 відсотками суб`єкта господарювання не резидента. Також, встановлено, що гр. ОСОБА_13 відповідно до відкритих джерел інформації займає (займав) посаду голови наглядової ради ПрАТ «ДКС України», попереднє місце роботи якого є АТ «ДКС» (рф).

Також встановлено, що ПрАТ «ДКС України» являється засновником ТОВ «Агромаркет-Л» (код ЄДРПОУ 31349350) бенефіціарними власниками якого є гр. ОСОБА_14 , гр. ОСОБА_10 та громадяни рф ОСОБА_12 і ОСОБА_13 . Основним видом діяльності ТОВ «Агромаркет-Л» є оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням. Суть господарської діяльності ТОВ «Агромаркет-Л» полягає у реалізації виробів з чорних металів, які імпортуються з країни-агресора, а саме від ООО «ДКС Логистика» (рф, директор гр. ОСОБА_13 ) та придбають від свого підконтрольного підприємства ПрАТ «ДКС України».

У подальшому встановлено, що ПрАТ «ДКС України» протягом 2021-2022 років сформувало податковий кредит на загальну суму 10 131 000 грн від підприємств ТОВ «Смарт Полімер» (код ЄДРПОУ 40686477), ТОВ «Ялинка.» (код ЄДРПОУ 40248413), які віднесені до переліку ризикових підприємств відповідно критеріїв, котрі затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Оперативним шляхом встановлено, що гр. рф ОСОБА_13 має бізнес на території країни-агресора та використовує наступні підприємства: АО «ДКС» (рф, засновником є ТОВ «Адвентус Інтернешнл С.Р.Л.», Італія), ООО «АДМ Группа» (рф), ООО «ДКС Логистика» (рф). В свою чергу гр. рф ОСОБА_12 значиться засновником ООО «АДМ Группа» (рф) та ООО «Буфетофф» (рф). Також до групи компаній «ДКС» відносяться ООО «ДКС-Развитие» (рф), ООО «Система 5» (рф), ООО «Бизнес-Cервис» (рф) та ООО «МИР Технологий» (рф).

Також надійшло звернення директора ТОВ «НВП «Магістр» (код ЄДРПОУ 34045290) гр. ОСОБА_15 , який повідомив, що директор ПрАТ «ДКС України» гр. ОСОБА_10 намагається здійснити операції з цінними паперами з метою виведення активів вказаного СГД із статусу активів, пов`язаних з власністю рф за допомогою співробітників Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР).

Встановлено, що 23.05.2022 листом за підписом генерального директора ПрАТ «ДКС України» гр. ОСОБА_10 повідомлено НКЦПФР про фактичну зміну кінцевих бенефіціарів ПрАТ, зокрема про нібито продаж акцій, які належать компанії «Адвентус Інтернешнл С.Р.Л.» (Італійська республіка) іншому суб`єкту господарської діяльності нерезиденту «Флоріс» (Італійська Республіка).

Разом з тим, встановлено, що ч. 3 рішення НКЦПФР від 08.03.2022 № 144 «Про упорядкування проведення операцій на ринках капіталу на період дії воєнного стану» тимчасово з 11:00 24.02.2022 зупинено проведення операцій в системі депозитарного обліку.

Крім того, 17.06.2022 НКЦПФР приймає рішення про надання дозволу на проведення вичерпного переліку операцій в системі депозитарного обліку цінних паперів, а саме: переведення 170 штук простих іменних акцій ПрАТ «Діелектричні Кабельні Системи України» належних гр. ОСОБА_10 з депозитарної установи ТОВ «НВП «Магістр» до депозитарної установи ТОВ «Домінанта трейд» (код ЄДРПОУ 38726248).

Таким чином, бенефіціари ПрАТ «Діелектричні Кабельні Системи України» гр. рф ОСОБА_12 та гр. рф ОСОБА_13 , а також гр. ОСОБА_10 за участі посадових осіб НКЦПФР фактично намагаються номінально змінити бенефіціарів товариства з метою уникнення кримінальної відповідальності та виведення з-під можливої конфіскації виробничо-логістичного центру приблизною вартістю 60 млн доларів США.

Зокрема, гр. ОСОБА_10 фактично вирішив списати належні йому іменні акції з ТОВ «НВП «Магістр» до ТОВ «Домінанта трейд» з метою передачі їх третій особі, яка у подальшому погодиться на продаж 75 відсотків акцій ПрАТ «Діелектричні Кабельні Системи України» належні компанії «Адвентус Інтернешнл С.Р.Л.» (Італійська Республіка) до «Флоріс» (Італійська Республіка). Таким чином гр. ОСОБА_10 фактично знімає з себе відповідальність за надання дозволу на перехід акцій фактично бізнесу рф.

Згідно зазначеного гр. рф ОСОБА_13 та гр. рф ОСОБА_12 сплачує податки на території рф, у тому числі з отриманих прибутків від підконтрольних підприємств розташованих на території України, фінансуючи воєнне вторгнення на територію України.

Враховуючи вищевикладене, службові особи ПрАТ «ДКС України» та ТОВ «Агромаркет-Л» можливо приймають участь у передачі матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території та збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, а також здійснюють господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у т.ч. окупаційною адміністрацією держави агресора та здійснюють фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України та невідомі службові особи НКЦПФР, зловживаючи своїм службовим становищем, сприяють виведенню активів ПрАТ «ДКС України» всупереч інтересам служби.

Відповідно до висновку аналітичного дослідження про результати дослідження фінансово-господарської діяльності від 03.01.2023 № 3/99-00-08-01-03-20/31032472, вбачається:

- ПрАТ «ДКС України» у період з 01.01.2019 по 01.11.2022 мало взаємовідносини з СГД, які відповідно до рішень комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку віднесено до ризикових, зокрема: ТОВ «ЯЛИНКА.», ТОВ «ЛІМАРОКС» (попередня назва ТОВ «ТК «СКАЙ ПОЛІМЕР»), ТОВ «СМАРТ ПОЛІМЕР» на загальну суму 38 396 485 грн. (у т.ч. ПДВ 6 399 414 грн.);

- фінансово-господарська діяльність ТОВ «ЯЛИНКА.», ТОВ «ЛІМАРОКС» (попередня назва ТОВ «ТК «СКАЙ ПОЛІМЕР»), ТОВ «СМАРТ ПОЛІМЕР» у період з 01.01.2019 по 01.11.2022 по ланцюгу постачання, при умові встановлення слідством фактичної відсутності товарів, робіт та послуг можливо була спрямована на штучне створення первинних бухгалтерських документів (договорів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладених та інших документів), які були підставою для формування витрат та податкового кредиту з ПДВ у бухгалтерському обліку ПрАТ «ДКС УКРАЇНИ» на загальну суму 38 396 485 грн. (у т.ч. ПДВ 6 399 414 грн.), в результаті чого можливе заниження ПрАТ «ДКС УКРАЇНИ» податку на додану вартість на суму 6 399 414 грн., ймовірно з метою подальшої легалізації коштів.

Також встановлено осіб, які сприяють здійсненню операції з цінними паперами з метою виведення активів ДКС України із статусу активів, пов`язаних з власністю рф, а саме: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 - співробітник ДКС України; ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_2 - організатор схеми виведення активів ДКС України; ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_3 - помічник ОСОБА_16

06.07.2023 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2023 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого у ОСОБА_6 виявлені предмети, речі та документи, які тимчасово вилучені, а саме: ноутбук марки НР модель 15s-eq3175nw, серійний номер 5CD2296T99 та мобільний телефон Redmi Note 9 Pro, модель M2003J6B2G, серійний номер 27968/00YE01294 .

Цього ж дня, на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2023 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , в ході проведення якого у ОСОБА_16 виявлені предмети, речі та документи, які тимчасово вилучені, а саме: мобільний телефон Huawei P smart +, imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , з сім-картою НОМЕР_4 , печатку ТОВ «НВП «Магістр» в чохлі чорного кольору, персональний комп`ютер (моноблок) Lenovo JBG 3571 s/m: s1gpx65 з кабелем живлення.

Також, 06.07.2023 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2023 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_3 , в ході проведення якого у ОСОБА_17 виявлені предмети, речі та документи, які тимчасово вилучені, а саме: мобільний телефон Redmi Note 8 Pro, модель М1906G7G, imei: НОМЕР_6 , з сім-картою НОМЕР_7 .

Того ж дня, 06.07.2023 органом досудового розслідування вищевказане майно визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

07.07.2023 сторона кримінального провадження - прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022000000001104, а саме тимчасово вилученого майна, яке виявлене під час проведення обшуку 06.07.2023, а саме:

- ноутбук марки НР модель 15s-eq3175nw, серійний номер 5CD2296T99 та мобільний телефон Redmi Note 9 Pro, модель M2003J6B2G, серійний номер 27968/00YE01294 , вилучені за адресою: АДРЕСА_1 ;

- мобільний телефон Huawei P smart +, imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , з сім-картою НОМЕР_4 , печатку ТОВ «НВП «Магістр» в чохлі чорного кольору, персональний комп`ютер (моноблок) Lenovo JBG 3571 s/m: s1gpx65 з кабелем живлення вилучені за адресою: АДРЕСА_2 ;

- мобільний телефон Redmi Note 8 Pro, модель М1906G7G, imei: НОМЕР_6 , з сім-картою НОМЕР_7 . вилучені за адресою: АДРЕСА_3 .

На обґрунтування вимог даного клопотання прокурор, з урахуванням вище викладеного, також послався на те, що на тимчасово вилученому обладнанні та документах можуть бути зафіксовані сліди кримінального правопорушення, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, вказані предмети мають значення речового доказу у кримінальному провадженні та відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а тому підлягають збереженню органом досудового розслідування на час слідства та розгляду судом, з метою збереження речового доказу.

26.07.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора про арешт майна.

Оскільки дана ухвала оскаржена представником володільця майном ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 , тільки в частині накладення арешту на ноутбук марки НР модель 15s-eq3175nw, серійний номер 5CD2296T99 та мобільний телефон Redmi Note 9 Pro, модель M2003J6B2G, серійний номер 27968/00YE01294 , які вилучені за адресою: АДРЕСА_1 , тому колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах вимог поданої апеляційної скарги, а щодо іншого майна, на яке накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на майно, колегією суддів не вирішується.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12022000000001104 від 08.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 110-2 КК України, слідчий суддя, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на ноутбук марки НР модель 15s-eq3175nw, серійний номер 5CD2296T99 та мобільний телефон Redmi Note 9 Pro, модель M2003J6B2G, серійний номер 27968/00YE01294 , з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а також, що 06.07.2023 органом досудового розслідування зазначене майно визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, а тому слідчий суддя, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про накладення арешту.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були, досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження № 12022000000001104 від 08.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 110-2 КК України, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на ноутбук марки НР модель 15s-eq3175nw, серійний номер 5CD2296T99 та мобільний телефон Redmi Note 9 Pro, модель M2003J6B2G, серійний номер 27968/00YE01294 , які вилучені за місцем проживання ОСОБА_6 під час проведення обшуку 06.07.2023 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , з підстав того, що він відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.

При цьому всупереч твердженням апелянта, колегією суддів з протоколу обшуку від 06.07.2023 /т. 1 а.с. 22-24/ встановлено, що під час огляду вище вказаного ноутбуку та мобільного телефону, органом досудового розслідування в них виявлено документи, які мають значення для досудового розслідування, заперечень від учасників слідчої дії, в тому числі від ОСОБА_6 , щодо їх вилучення не надходило.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.

Однак є слушними твердження апелянта, що ОСОБА_9 , як користувач майном, не була повідомлена про дату, час та місце розгляду відповідного клопотання про арешт майна, а також, що клопотання розглянуто слідчим суддею з недотриманням процесуального строку визначеного ч. 1 ст. 172 КПК України, а саме не пізніше двох днів з дня надходження його до суду. Проте дані обставини, не є безумовними підставами, для скасування оскаржуваної ухвали.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2023 року, в частині задоволення клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна та накладення арешту на тимчасово вилучене майно, виявлене під час проведення обшуку 06.07.2023, а саме: ноутбук марки НР модель 15s-eq3175nw, серійний номер 5CD2296T99 та мобільний телефон Redmi Note 9 Pro, модель M2003J6B2G, серійний номер 27968/00YE01294 , вилучені за адресою: АДРЕСА_1 , - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника володільця майном ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4