Ухвала

від 01.11.2023 по справі 754/13026/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 20 вересня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 20.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42023102030000110 від 19.06.2023.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на майновий комплекс по АДРЕСА_1 , загальною площею 274,1 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1369723380000), який на праві приватної власності належить ТОВ «СТАРИЙ ДУБ» (ЄДРПОУ 41606759), із забороною відчуження, розпорядження та користування ним, та на земельну ділянку з обліковим кодом 62:308:0014, що використовується ТОВ «СТАРИЙ ДУБ» (код ЄДРПОУ 41606759) під розміщення капітальних та тимчасових споруд з обслуговування закладу громадського харчування "Сакварелі", із забороною користування.

---

Справа № 754/130226/23 Слідчий суддя - ОСОБА_6

Апеляційне провадження № 11-сс/824/6211/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

В апеляційній скарзі прокурор зазначала, що органом досудового розслідування встановлено нецільове використання земельної ділянки лісового фонду, самовільне та протиправне використання земельної ділянки лісового фонду для будівництва будівель та споруд без належного оформлення права оренди чи користування, тобто, вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, та порушення норм земельного та містобудівного законодавства.

На даний час існує сукупність підстав вважати, що земельна ділянка, на якій розміщені будівлі та споруди, та самі будівлі та споруди є доказами кримінального правопорушення, а тому постановою прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва майновий комплекс по просп. Броварському, 105а та земельна ділянка з обліковим кодом 62:308:0014, що використовується ТОВ «СТАРИЙ ДУБ» під розміщення капітальних та тимчасових будівель та споруд для обслуговування закладу громадського харчування «Сакварелі» визнано речовим доказом у кримінальному проваджені № 42023102030000110.

З матеріалів справи вбачається, що самовільно зайнята земельна ділянка, на якій зведено споруди, є комунальною власністю територіальної громади міста Києва, доступ до якої обмежений через самовільне спорудження на ній зазначених споруд закладу громадського харчування та огородження парканом, що прямо заборонено законом.

Крім того, площа самовільно зайнятої земельної ділянки систематично збільшується за рахунок зведення додаткових будівель та споруд, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

На теперішній час майновий комплекс належить на праві власності ТОВ «СТАРИЙ ДУБ», засновниками якого є ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , тобто особи, які є первинними власниками цього майна і правомірність набуття якими права власності викликає обґрунтовані сумніви.

Представник ТОВ «СТАРИЙ ДУБ» у судове засідання не прибув. З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності представника власника майна.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_5 , яка просила задовольнити подану апеляційну скаргу дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів клопотання, у провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42023102030000110 від 19.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи, у невстановлений досудовим розслідуванням час здійснили самовільне будівництво будівель закладу громадського харчування «Сакварелі» на самовільно зайнятій земельній ділянці по просп. Броварському, 105-а у Деснянському районі м. Києва.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що державним реєстратором ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» ОСОБА_9 02.10.2017 прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на майновий комплекс, загальною площею 274, 1 кв. м. по просп. Броварському 105-а (реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна 1369723380000) за ТОВ «СТАРИЙ ДУБ» (ЄДРПОУ 41606759) на підставі акту приймання-передачі серія, номер 1851, 1852, 1853 від 27.09.2017 виданого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_10 .

Рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації «ЛІГА- Паритет» від 21.07.2008 б/н задоволено позов ОСОБА_7 до ОСОБА_11 про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна - цілісний майновий комплекс за адресою АДРЕСА_1 .

Протоколом № 01 загальних зборів учасників ТОВ «СТАРИЙ ДУБ» від 21.09.2017 створено ТОВ «СТАРИЙ ДУБ» та сформовано статутний фонд, до складу якого увійшов, зокрема, майновий комплекс, загальною площею 274, 1 кв.м. по АДРЕСА_1 .

У подальшому, на підставі акту приймання-передачі до статутного фонду ТОВ «СТАРИЙ ДУБ» внесено майновий комплекс, загальною площею 274, 1 кв.м., який на праві власності належить ОСОБА_7 та ОСОБА_11 в рівних долях.

Відповідно до протоколу огляду від 06.07.2023 встановлено, що неподалік АДРЕСА_1 виявлено ділянку місцевості, яка огороджена по периметру парканом, за яким візуально виявлено капітальні та тимчасові споруди.

Біля центрального входу виявлено червону вивіску з написом « Ресторан Сакварелі запрошує Вас » крім того, біля входу виявлено МАФ з вивіскою «Випічка з печі».

Відповідно до протоколу огляду комп`ютерної програми від 15.09.2023 встановлено, що станом на серпень 2005 року земельна ділянка, на якій зараз розміщено заклад громадського харчування « Сакварелі », була вільна від капітальних споруд та будівель. Земельна ділянка є частиною лісу та вкрита зеленими насадженнями та деревами.

У подальшому, за період з 2005 по 2008 рік на вказаній земельній ділянці зведена перша капітальна споруда.

Як зазначено в клопотанні, прослідковується систематичне збільшення площі самозахопленої земельної ділянки та збільшення кількості малих споруд навколо великих капітальних. Самочинно зведені споруди на самовільно зайнятій земельній ділянці по периметру огороджені парканом.

За інформацією Дарницького лісопаркового господарства від 10.07.2023 № 337 встановлено, що земельна ділянка, на якій розміщений заклад громадського харчування «Сакварелі» обліковується в складі лісового кварталу № 72 Білодібровського лісництва, та за відкритими даними Державного земельного кадастру може мати кадастровий номер (обліковий код) 8000000000:62:308.

За інформацією Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 04.05.2023 № 0570202/3-8855 встановлено, що земельна ділянка площею 3010,58 кв.м. на просп. Броварському 105-а (обліковий код 62:308:0014) обліковується за ТОВ «СТАРИЙ ДУБ».

Клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки від фізичних або юридичних осіб до Департаменту не надходили.

За поданням Департаменту Київська міська рада не приймала рішень щодо передачі будь-якій фізичній чи юридичній особі зазначеної земельної ділянки у власність чи користування.

Документи, що посвідчують право власності чи користування зазначеною земельною ділянкою в Міському земельному кадастрі відсутні.

За інформацією Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 11.07.2023 № 055-5076 встановлено, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва по просп. Броварському, 105-а Департаментом не надавались.

За інформацією Департаменту з питань державного архітектурно- будівельного контролю міста Києва від 13.07.2023 № 073-1952 встановлено, що Департамент не видавав та не реєстрував документів, які б надавали право на виконання підготовчих/будівельних робіт та не приймав об`єкти будівництва в експлуатацію по просп. Броварському, 105-а.

За інформацією Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 28.06.2023 встановлено, що Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією не присвоювалась поштова адреса на просп. Броварському 105-а у м. Києві.

Постановою прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 від 15.9.2023 майновий комплекс загальною площею 274,1 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1369723380000) та земельна ділянка з обліковим кодом 62:308:0014, що використовується ТОВ ТОВ «СТАРИЙ ДУБ» (код ЄДРПОУ 41606759) визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42023102030000110.

18.09.2023 прокурор Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просила накласти арешт на майновий комплекс по пр. Броварському, 105-а, у Деснянському районі міста Києва, загальною площею 274,1 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1369723380000), який на праві приватної власності належить ТОВ «СТАРИЙ ДУБ» (ЄДРПОУ 41606759), із забороною відчуження, розпорядження та користування ним, та на земельну ділянку з обліковим кодом 62:308:0014, що використовується ТОВ "Старий Дуб" (код ЄДРПОУ 41606759) під розміщення капітальних та тимчасових споруд з обслуговування закладу громадського харчування "Сакварелі", із забороною користування.

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 20.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора з тих підстав, що прокурором не доведено наявність підстав вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та матеріали справи не містять інформації щодо повідомлення про підозру в даному кримінальному провадженні.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, за яким здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що майновий комплекс по пр. Броварському, 105-а, у Деснянському районі міста Києва, загальною площею 274,1 кв.м., який на праві приватної власності належить ТОВ «СТАРИЙ ДУБ» (ЄДРПОУ 41606759), та земельна ділянка з обліковим кодом 62:308:0014, що використовується ТОВ «СТАРИЙ ДУБ», відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки вказане нерухоме майно є об`єктом кримінально протиправних дій, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.

Крім того, постановою прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 від 15.9.2023 майновий комплекс загальною площею 274,1 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1369723380000) та земельна ділянка з обліковим кодом 62:308:0014, що використовується ТОВ «СТАРИЙ ДУБ» (код ЄДРПОУ 41606759) визнані речовими доказами у кримінальному провадженні 42023102030000110.

Колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді в оскаржуваній ухвалі про те, що клопотання прокурора не містить обґрунтування на підтвердження наявності підстав для накладення арешту на вказане майно та його відповідності ознакам речових доказів.

Як постанова старшого слідчого про визнання майна речовим доказом, так і клопотання прокурора про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України.

На переконання колегії суддів, прокурором у клопотанні, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на майно ТОВ «СТАРИЙ ДУБ» з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене, а також, як встановлено органом досудового розслідування, площа самовільно зайнятої земельної ділянки систематично збільшується за рахунок зведення додаткових споруд.

Крім того, колегія суддів не погоджується із посиланням слідчого судді в оскаржуваній ухвалі на недоведеність обгрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування, оскільки сукупність долучених до клопотання матеріалів, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна, та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, а тому посилання слідчого судді на відсутність підозрюваних у кримінальному провадженні, не може бути підставою для відмови в арешті майна з метою його збереження як речових доказів.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження як речових доказів у кримінальному провадженні.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 20 вересня 2023 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 задовольнити та накласти арешт на майновий комплекс по АДРЕСА_1 , загальною площею 274,1 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1369723380000), який на праві приватної власності належить ТОВ «СТАРИЙ ДУБ» (ЄДРПОУ 41606759), із забороною відчуження, розпорядження та користування ним, та на земельну ділянку з обліковим кодом 62:308:0014, що використовується ТОВ «СТАРИЙ ДУБ» (код ЄДРПОУ 41606759) під розміщення капітальних та тимчасових споруд з обслуговування закладу громадського харчування "Сакварелі", із забороною користування.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3