Постанова

від 02.11.2023 по справі 280/6475/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2023 року справа № 280/6475/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 280/6475/22 (суддя Конишева О.В.) за адміністративним позовом Приватного підприємства «ЮГ ОЙЛ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, третя особа Головне управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ЮГ ОЙЛ» (далі позивач) звернулось до суду з позовом (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач) № 00032760709 від 30.05.2022 та № 00032750709 від 30.05.2022.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправними та скасував оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення відповідача, при цьому, вирішуючи питання розподілу судових витрат, стягнув за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 10 000грн..

З рішенням суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що перевірка проведена із дотримання норм законодавства, а застосування санкції за ненадання документів, які підтверджують облік товарів не потребує встановлення реалізації таких товарів, для її застосування достатньо пасивної поведінки платника (ненадання, неповідомлення про наявність об`єктивних причин відсутності таких документів або причин неможливості їх надання до перевірки). Правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Запорізькій області підтверджують як фактичні обставини, так і документальні докази. Висновки суду щодо недотримання відповідачем процедури прийняття податкових повідомлень-рішень, та відсутності повноважень на це, не відповідають обставинам справи. Наполягає, що за ГУ ДПС у Запорізькій області наказами ДПС України залишені повноваження, передбачені пунктами 25 і 27 Положення, а саме: щодо здійснення контролю за виробництвом, обігом та реалізацією пального, підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням та забезпечення міжгалузевої координацї у цій сфері; здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень вимог законодавства у сфері виробництва та обігу пального.

Стосовно стягнення судових витрат на правничу допомогу, відповідач вважає завищеною заявлену позивачем суму до стягнення, та неспівмірною зі складністю справи.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві зазначає, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає рішення суду у даній справі законним і обґрунтованим, а доводи скаржника безпідставними. Просить відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Третьою особою - Головним управлінням ДПС у Вінницькій області також подано відзив на скаргу відповідача. У відзиві третя особа стверджує, що процедура проведення перевірки позивача була дотримана, виявлені під час перевірки факти порушень зафіксовані в акті перевірки, який є належним доказом у справі. Вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо спростування позивачем висновків акту перевірки. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та обґрунтування апеляційної скарги, наполягав на задоволенні скарги та скасуванні оскарженого рішення суду першої інстанції.

Представник позивача заперечував проти доводів скаржника, вважаючи рішення суду першої інстанції законним.

Представник третьої особи у справі в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу відповідача.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, третьої особи, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що ПП "ЮГ ОЙЛ" має зареєстроване місцезнаходження за адресою: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, пр-т. Б. Хмельницького, буд. 19.

ДПС України направлено до Головних управлінь ДПС областях лист від 03.11.2021 №24544/7/99-00-09-02-03-07 про відпрацювання суб`єктів господарювання, які є розпорядниками зареєстрованих акцизних складів пального з розташованими на них резервуарами, з метою контролю обігу пального.

На виконання листа підрозділом Головного управління ДПС у Вінницькій області здійснено аналіз податкової інформації, що надходить від платників до баз даних ДПС, відповідно якої ПП ЮГ ОЙЛ зареєструвало нафтобазу та АЗС за адресою: Вінницька область, Оратівський район, с. Оратів, вул. Привокзальна, буд.2, де здійснює діяльність з роздрібної торгівлі пальним.

З метою виконання доручення ДПС України, задля протидії незаконному обігу пального та впорядкування обліку пального, відповідно до пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, доповідною запискою від 03.02.2022 №240/02-32-09-01 повідомлено керівника Головного управління ДПС у Вінницькій області про наявність підстав для проведення фактичної перевірки ПП ЮГ ОЙЛ за адресою об`єктів господарювання (АЗС, нафтобаза): Вінницька область, Оратівський район, с. Оратів, вул. Привокзальна, буд.2, за період діяльності з 01.01.2021.

За результатами фактичної перевірки складено та зареєстровано акт №1903/02-32-09- 01/37586166 від 18.02.2022, яким зафіксовані на наступні порушення:

1) підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України:

- не обладнання 5 рівнемірами-лічильниками на введених в експлуатацію 5 резервуарах, розташованих на акцизних складах № 1017603, № 1017210, на території яких здійснювалось зберігання та реалізація пального,

- реалізація пального з акцизного складу № 1017603 за період з 19.09.2021 до 04.01.2022 здійснювалась через два витратоміра-лічильника, на які відсутні результати повірки або оцінки відповідності;

2) пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами і доповненнями, далі-Закон про РРО):

- реалізація пального без проведення через РРО (нестача пального) на загальну суму 934 901,70 грн та відсутність первинних документів на наявне в реалізації пальне (надлишок пального) на загальну суму 13 082,00 грн.

Акт перевірки направлений відповідачем 18.02.2022 через відділення Укрпошти, проте не отриманий позивачем. Позивач стверджує, що з 26.02.2022 та по теперішній час місто Мелітополь Запорізької області знаходиться на тимчасово окупованій території України. Проведення на території Запорізької області активних військових дій призвело до повного припинення транспортного сполучення та зупинення роботи поштових відділень Укрпошти.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення рішення № 00032760709 від 30.05.2022, яким до позивача, на підставі п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України, застосовано штраф у розмірі 140000,00 грн. (20000,00 * (5*2));

- податкове повідомлення рішення № 00032750709 від 30.05.2022, яким на підставі п. 1 ст. 17 та ст. 20 Закону про РРО застосовано штраф у розмірі 947983,70 грн. (934901,70 грн. на підставі п. 1 ст.17 Закону про РРО + 13082,00 грн. на підставі ст. 20 Закону про РРО).

Позивач, вважаючи, що процедуру прийняття податкових повідомлень-рішень відповідачем не було дотримано, рішення протиправними, звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату прийняття оскаржених ППР ГУ ДПС у Запорізькій області не мало повноважень на застосування до позивача вказаних фінансових (штрафних) санкцій (штрафів). Податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем з порушенням процедури їх прийняття. Також суд встановив, що позивачем спростовано належними доказами ті порушення, які відображено в акті перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що в листі ГУ ДПС у Вінницькій області від 29.08.2022 № 18025/6/02-32-09-01-19 зазначено, що у відповідності до вимог наказу ДПС України від 04.09.2020 року № 470 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірки платників податків" матеріали фактичної перевірки 18.02.2022 року направлено до ГУ ДПС у Запорізькій області для забезпечення прийняття та вручення платнику податкового повідомлення-рішення у порядку та терміни, визначені законодавством.

В листі ГУ ДПС у Запорізькій області від 20.09.2022 № 25218/6/08-01-07-09-13 зазначено, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану з 24.02.2022 в Україні, через виникнення форс - мажорних обставин на території України, матеріали перевірки було отримано Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 03.05.2022 року.

Наказом ДПС України від 24.02.2022 № 243-о Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах було встановлено простій у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах.

Наказом ДПС України від 28.03.2022 року № 173 Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів виконання повноважень щодо (п.11) застосування до платників податків (платників єдиного внеску) передбачених законом фінансових (штрафних) санкцій (штрафів) за порушення вимог податкового законодавства чи законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, визначених положенням про ГУ ДПС у Запорізькій області, закріплено за ГУ ДПС у Львівській області (т.1 а.с. 34-35).

Наказами ДПС України від 05.04.2022 № 185, від 11.04.2022 № 187, від 22.04.2022 № 196, від 19.05.2022 № 237, від 25.05.2022 № 249 та від 31.05.2022 № 276 до наказу ДПС від 28.03.2022 № 173 вносились зміни та доповнення, однак вказане положення залишено без змін (т.1 а.с.37-40,41,42-43,44-45, 46-47).

Повноваження у ГУ ДПС у Запорізькій області щодо застосування до платників податків (платників єдиного внеску) передбачених законом фінансових (штрафних) санкцій (штрафів) за порушення вимог податкового законодавства чи законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, станом на час винесення спірних повідомлень-рішень - 30.05.2022 були відсутні, оскільки передані відповідним наказом ДПС України ГУ ДПС у Львівській області . Даний факт ГУ ДПС у Запорізькій області у суді не спростувало.

Щодо порядку вручення позивачу акту перевірки, суд встановив наступне.

У відповідності до п.86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.5. ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Згідно п. 58.3. ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками проведеної перевірки можливо не раніше, ніж коли платнику податків буде вручено акт перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 ПК України.

Пунктом 42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Згідно п. 42.4 ст.42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до п.42.5 ст.42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі, якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Право платника податків на подання письмових заперечень на акт перевірки та/або додаткових документів у порядку, встановленому нормами ПК України, та право брати участь у розгляді заперечень (додаткових документів) передбачено також п. 86.7 ст. 87 ПК України. Абзацом першого цього пункту встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту (пп. 86.7.5. п. 86.7. ст. 86 ПК України).

Доказів того, що платник податків подавав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, суду надані не були. Доказів того, що в електронний кабінет позивача акт перевірки направлявся також до суду не надавалися.

З наявної у матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2102802723312 (т.2 а.с.99) вбачається, що акт перевірки направлявся контролюючим органом 18.02.2022 та повідомлення повернуто за закінченням терміну зберігання.

Отже, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення, а саме за закінченням терміну зберігання.

Як зазначає відповідач Управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області, яке виконує функції, пов`язані з проведенням податкових перевірок та підготуванням проектів податкових повідомлень-рішень за результатами таких перевірок, після виходу з простою 03.05.2022 отримали матеріали фактичної перевірки позивача та конверт (трек-номер 2102802723312) зі штампом від 01.04.2022 і відміткою Укрпошти про повернення за закінченням строку зберігання поштового відправлення на юридичну адресу ПП ЮГ ОЙЛ.

Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ підпункт 69.9 пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 27.05.2022 року, а саме: для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок".

Як встановив суд, документи надійшли відповідачу 03.05.2022, зміни прийняті відповідним Законом 12.05.2022 (набрали чинності 27.05.2022), спірні податкові повідомлення-рішення прийняті 30.05.2022, тобто з порушенням строків, визначених ПК України, при цьому, норма, на яку посилається відповідач, містить виключення щодо фактичних перевірок, зокрема і строків прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, є вірними висновки суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем з порушенням процедури їх прийняття.

Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 р. у справі №560/3678/19 зробив висновок, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Отже, процедурні порушення, допущені податковим органом під час призначення та/або проведення перевірки, можуть бути самостійною і достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, якщо вони мають грубий характер і істотно порушують права платника податків.

Такі висновки Верховного Суду можливо застосувати і до спірної ситуації, коли рішення прийняті не уповноваженим органом.

Враховуючи викладене, судом вірно встановлено порушення контролюючим органом вимог законодавства, що полягають у не дотриманні процедури винесення податкових повідомлень-рішень та прийняття таких рішень не уповноваженим на те органом, що є самостійною та окремою підставою для визнання їх протиправними та скасування.

За наведених вище підстав та обставин, колегія суддів відхиляє та не надає оцінку доводам скаржника в апеляційній скарзі стосовно порушень позивачем вимог податкового законодавства при зберіганні та реалізації пального по епізодам, які були виявлені під час перевірки.

Щодо доводів про розподіл судом судових витрат.

Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правове регулювання витрат на професійну правничу допомогу містить стаття 134 КАС України.

Так, частиною першою цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин другої-п`ятої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що 19.08.2022 між ПП ЮГ ОЙЛ та Адвокатським бюро Пузія Олексія Вікторовича укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно акту про прийняття послуг з надання правової допомоги від 19.12.2022 позивач отримав правову допомогу, яка полягала у наступному:

підготовка позовної заяви, яка включає: ознайомлення з документами клієнта; консультація клієнта, узгодження правової позиції; вивчення існуючої судової практики Верховного Суду; -складання тексту позову-12 годин-12000,00 грн.;

підготовка відповіді на відзив на позов, яка включає: ознайомлення з документами; консультація клієнта, узгодження правової позиції; складання тексту процесуального документа-8 годин-3500,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що витрати на правничу допомогу в розмірі 15500,00 грн., заявлені позивачем до відшкодування, є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим суд обґрунтовано зменшив їх розмір до 10000,00 грн..

Відповідач не наводить інших доводів, окрім неспівмірності заявленої до відшкодування суми витрат на правничу допомогу.

Доводи, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 280/6475/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак