Постанова

від 07.11.2023 по справі 620/13779/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/13779/21 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Собківа Я.М.

При секретарі: Масловській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів Стародавній», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: комунальне підприємство «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень, наказів та містобудівних умов і обмежень, -

В С Т А Н О В И В :

Керівник Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів Стародавній», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: комунальне підприємство «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради, ОСОБА_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2.2 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20.08.2020 року №343 «Про затвердження та надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки»;

- визнати протиправним та скасувати пункт 2.1 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15.07.2021 року №422 «Про затвердження та надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок»;

- визнати протиправним та скасувати наказ управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 20.08.2020 року №158-М «Про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок»;

- визнати протиправним та скасувати наказ управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 15.07.2021 року №144-М «Про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок»;

- скасувати зміни, внесені до пункту І містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва від 20.12.2019 року за №02-01/183 наказом управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 20.08.2020 року №158-М;

- скасувати містобудівні умови і обмеження №02-01/144 (зміни до №02-01/183 від20.12.2019), видані 15.07.2021 року, відомості про які внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за реєстраційним номером MU01:9116-1303-5826-5083, видані КП «Чернігівбудінвест» щодо будівництва багатоповерхового житлового будинку на земельних ділянках по вул. Єлецькій, 7а та вул.Святомиколаївській, 7 у м.Чернігові .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наміри забудовника не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, а видані вищевказані містобудівні умови (після внесення змін до них 08.09.2020 та 15.07.2021) протирічать містобудівному законодавству, будівельним нормам стандартам і правилам.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року даний адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що прийняті накази про внесення змін до Містобудівних умов не відповідають вимогам законодавства у сфері містобудування, місцевій містобудівній документації. Оскаржувані Містобудівні умови зі змінами, внесеними 20.08.2020 року та 15.07.2021 року суперечать Генеральному плану міста Чернігова, Детальному плану центральної частини міста Чернігова та Генеральному плану розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» у м.Чернігові.

При цьому розроблене у 2018 році на замовлення ТОВ «ЕС СІ Групп» історико-містобудівне обґрунтування для об`єкту «Багатоквартирний житловий будинок» на земельній ділянці в кварталі вулиць Єлецька- Кирпоноса-Святомиколаївська в м.Чернігові (далі - ІМО), яким обґрунтоване прийняття рішення виконавчого комітету міської ради від року 20.08.2020 №343 та наказу управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 20.08.2020 року №158-М про внесення змін до оскаржуваних Містобудівних умов у частині збільшення гранично допустимої висотності об`єкта будівництва по вул.Єлецькій, 7а до 20 м, та яке врешті застосоване 15.07.2021 року з метою розповсюдження Містобудівних умов на земельну ділянку по вул.Святомиколаївській, 7 за визначенням норм Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», не є документом, який деталізує або змінює передбачену законом, розроблену та затверджену відповідно до його приписів, місцеву містобудівну документацію.

Суд зазначає, що містобудівні умови та обмеження, які не відповідають Генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації на місцевому рівні не можуть вважатися такими, що враховують громадські та приватні інтереси при плануванні та забудові територій.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Виконавчий комітет Чернігівської міської ради звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що режими використання зон охорони пам`яток встановлюється науково-проектною, а не містобудівною документацією до якої відносяться Генеральний та детальний плани.

Так, апелянт зазначає, що Наказом Міністерства культури України від 17 лютого 2012 року № 122 (в редакції, чинній станом на 2018 рік) затверджено Методичні рекомендації щодо розроблення історико-містобудівиих обґрунтувань з метою впорядкування та аргументованого вирішення питань будівництва, реконструкції будівель і споруд у межах історичних ареалів населених місць України. Історико-містобудівне обґрунтування, що виконується на стадії підготовки передпроектної (проектної) документації, чинне впродовж 5-ти років. У разі невиконання робіт протягом вказаного терміну історико- містобудівне обґрунтування коригується або розробляється нове історико- містобудівне обґрунтування у складі нової проектної документації.

12 серпня 2020 року КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради листом № 01-09/480 звернулося до Чернігівського міського голови з проханням внести зміни в містобудівні умови і обмеження для проектування об`єкта будівництва від 20.12.2019 року № 02-01/183, назву об`єкта викласти в наступній редакції: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями по вул. Єлецький, 7а в м. Чернігові на земельній ділянці, яка перебуває в постійному користуванні» та в п. 1 містобудівних умов та обмежень зазначити граничну допустиму висотність будинків 7а 20 м, згідно історико-містобудівного обґрунтування».

Таким чином, апелянт вважає, що пункт 2.2 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20.08.2020 року № 343 «Про затвердження та надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки» яким із врахуванням історико - містобудівного обґрунтування, вирішено внести зміни до пункту 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» та до назви об`єкта будівництва містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 10.12.2019 року №02-01/183, а саме слова: «гранично допустима висотність будинків становить 15м» замінено словами: «гранично допустима висотність будинків становить 20м», як і наказ управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 20.08.2020 № 158-М, а також видані містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 20 грудня 2019 року № 02-01/183 в повній мірі відповідають діючому законодавству України.

Крім того, апелянт звертає увагу, що історико - містобудівне обґрунтування не застосовувалося при розробці проектної документації нового будівництва, оскільки рішення виконкому, наказ і містобудівні умови стосувалися внесення змін в уже видані містобудівні умови та обмеження.

Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням, апеляційну скаргу подано третьою особою - ОСОБА_1 , в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що погодження історико-містобудівного обґрунтування на будівництво в межах історичного ареалу є дозвільним документом в розумінні Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Апелянт стверджує, що оскільки історико-містобудівне обгрунтування, видане в 2018 році Українським державним інститутом культурної спадщини по багатоквартирному житловому будинку на земельній ділянці в кварталі вулиць Єлецька-Киппоноса - Святомиколаївська в м. Чернігові, яке було погоджено міністерством культури України та є документом дозвільного характеру, не було скасовано, воно є чинним та у законний спосіб могло бути використано при наданні та затвердженні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 20.12.2019 року №02-01/183 з послідуючими змінами.

Звертає увагу суду, що на підставі законно наданих містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва №02-01/183 від 20 грудня 2019 року (з послідуючими змінами), комунальним підприємством «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради було замовлено розроблення проектної документації та отримано позитивний експертний звіт щодо її розгляду.

Також вказує, що відповідно до Постанови КМУ, від 21.02.2018 року за № 92, Про внесення змін до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць:

8. Проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.

9. У разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування».

В м. Чернігові, на даний час, не затверджено в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

25.09.2023 року від представника третьої особи Комунального підприємства «Чернігівбудінвест» до суду надійшов відзив на апеляційні скарги. В даному відзиві представник просить апеляційні скарги - задовольнити, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року - скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову - відмовити.

25.09.2023 року від представника Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» до суду надійшли пояснення. Так, представник вважає, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування - відсутні.

25.09.2023 року від Чернігівської обласної прокуратури до суду надійшов відзив на апеляційні скарги. Чернігівська обласна прокуратура зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини у справі та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

06.11.2023 року від представника Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» до суду надійшов лист про розгляд справи без їх участі. Крім того, зазначає, що підтримує пояснення третьої особи від 18.09.2023 року вих. №01-20/373 та просить врахувати їх при розгляді справи.

07.11.2023 року від представника третьої особи ОСОБА_1. до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Вказує, що на час розгляду справи він має бути присутнім під час слідчої дії огляд місцевості, яка запланована на 07.11.2023 року, і буде проводитися СД відділення поліційї №1 Ніжинського РВПГУНП в Чернігівській області у межах кримінального провадження № 12021275390000271 від 11.08.2021 року, потерпілим і заявником у якому є його клієнт ОСОБА_2 (документи на підтвердження повноважень у вказаному кримінальному провадженні додає). Відповідно, вказує, що не має можливості бути присутнім у судовому засіданні на вказану дату.

Колегією суддів відмовлено у задоволенні цього клопотання, оскільки неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Суд апеляційної інстанції не визнавав обов`язковою участь у судовому засіданні сторін. Окрім того, слід зазначити, що до клопотання не додано доказів на підтвердження того, що на час розгляду даної справи він дійсно має бути присутнім під час слідчої дії огляд місцевості, яка запланована на 07.11.2023 року в межах кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна земельна ділянка 7410100000:01:032:0906 площею 0,1817 га по вул.Єлецькій, 7а у м.Чернігові перебуває у постійному користуванні комунального підприємства «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради (далі - КП «Чернігівбудінвест»).

З метою забудови вказаної земельної ділянки КП «Чернігівбудінвест» перед Чернігівським міським головою ініційовано питання отримання вихідних даних.

За результатами розгляду поданих КП «Чернігівбудінвест» документів пунктом 1.4 рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20.12.2019 року №545 затверджено та надано КП «Чернігівбудінвест» містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки для будівництва багатоповерхового житлового будинку по вул.Єлецька, 7а у м.Чернігові на земельній ділянці, яка перебуває в постійному користуванні комунального підприємства.

На підставі прийнятого рішення та на виконання вимог ч.3 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради видано наказ від 20.12.2019 року №218-М про надання КП «Чернігівбудінвест» містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва багатоповерхового житлового будинку по вул.Єлецька, 7а у м.Чернігові та їх внесення до реєстру містобудівних умов і обмежень (за №02-01/183).

Виданими містобудівними умовами і обмеженнями забудови земельної ділянки за №02-01/183 (далі - Містобудівні умови №02-01/183) передбачено, що гранично допустима висотність будинку становить 15 м.

20.08.2020 року пунктом 2.2. рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №343 «Про затвердження та надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки» (https://chernigiv-rada.gov.ua/rishennya-vikonkomu/sid-48/scid-2020-08-20/id-43974/) внесено зміни до вказаних Містобудівних умов у частині збільшення гранично допустимої висотності будинку з 15 м до 20 м. Прийняте рішення обґрунтоване наступним чином: «ураховуючи історико-містобудівне обґрунтування внести зміни до пункту 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» та до назви об`єкта будівництва містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 20.12.2019 року №02-01/183».

На виконання рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20.08.2020 року №343 Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради прийнято наказ від 20.08.2020 року №158-М, яким внесено тотожні зміни до виданих КП «Чернігівбудінвест» Містобудівних умов №02-01/183 та до реєстру містобудівних умов і обмежень.

Між КП «Чернігівбудінвест» та ОСОБА_1 06.05.2021 року укладено договір №01-11/21 про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію). Предметом договору є строкове платне користування КП «Чернігівбудінвест» (суперфіціарій) земельною ділянкою площею 0,1664 га кадастровий номер 7410100000:01:032:0969 за адресою: вул.Святомиколаївська, 7, м.ЧернІгів , яка належить на праві власності ОСОБА_1 (власник/суперфіціар), для будівництва багатоквартирного житлового будинку.

Відомості про набуте комунальним підприємством речове право забудови земельної ділянки по вул.Святомиколаївській, 7 площею 0,1664 га кадастровий номер 7410100000:01:032:0969, яка за даними Публічної кадастрової карти є суміжною з ділянкою по вул.Єлецькій, 7а , кадастровий номер 7410100000:01:032:0906, площею 0,1817 га. внесено до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно 20.05.2021 року.

07.07.2021 року директор КП «Чернігівбудінвест» звернувся до Чернігівського міського голови із заявою про внесення змін до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №02-01/18, а саме: зазначити пункт З розділу «Загальні дані» кадастровий номер 7410100000:01:032:0906 (площа ділянки 0,1817 га) та кадастровий номер 7410100000:01:032:0969 (площа ділянки 0,1664 га).

15.07.2021 року пунктом 2.1 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №422 «Про затвердження та надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок» внесено зміни до пункту 3 розділу «Загальні дані» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №02-01/183, наданих комунальному підприємству «Чернігівбудінвест» для будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул.Єлецькій, 7а у м.Чернігові на ділянці, яка перебуває в постійному користуванні.

На виконання рішення Виконкому Чернігівської міської ради від 15.07.2021 року №422 «Про затвердження та надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок» Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради прийнято наказ від 15.07.2021 року №144-М, яким за №02-01/144 внесено зміни до Містобудівних умов №02-01/183, а саме до п.3 розділу «Загальні дані» (без конкретизації) доповнено відомостями про земельну ділянку по вул.Святомиколаївська, 7. Видані містобудівні умови та обмеження за номером №02-01/144 зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (далі - ЄДБССБ) за реєстраційним номером MU01:9116-1303- 5826-5083.

Пунктом 3 Містобудівних умов №02-01/144 (зміни до містобудівних умов №02.-01/183 від 15.07.2021 року) передбачено, що відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер НВ-7420164082021 від 01.03.2021 року та НВ-7421208672021 від 07.07.2021) цільове призначення земельної ділянки площею 0,1817 га, на якій запроектоване зведення будинку по вул.Єлецькій, 7а, та ділянки площею 0,1664 га, на якій запроектоване зведення будинку по вул.Святомиколаївській 7 , для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку: категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами соціального призначення, що, відповідно до зазначених Містобудівних умов та обмежень, відповідає Генеральному плану м.Чернігова, затвердженому рішенням Чернігівської міської ради від 25.12.2003 року, Тимчасовому порядку використання території міста Чернігова, затвердженому рішенням Чернігівської міської ради від 28.12.2011 року.

Натомість прокуратура вважає, що наміри забудовника не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, а видані вищевказані містобудівні умови (після внесення змін до них 08.09.2020 року та 15.07.2021 року) протирічать містобудівному законодавству, будівельним нормам стандартам і правилам, внаслідок чого скеровано даний позов до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені в Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками/ проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів І правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 року №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду.

Цією ж постановою затверджено Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

Пунктом 3 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ) поряд з іншим передбачено, що основним завданням ДІАМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів І правил територіальними органами ДІАМ, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно- будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.

Відповідно до п.4 вказаного Положення ДІАМ скасовує чи зупиняє дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених законом повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з одночасним складенням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті ДІАМ; складає акти перевірок, протоколи про вчинення правопорушень, розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень, накладає штрафи відповідно до закону; розглядає в порядку нагляду рішення про скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що починаючи з 23.12.2020 року органом, уповноваженим проводити перевірку законності виданих Чернігівською міською радою містобудівних умов і обмежень, а також приймати рішення про їх скасування у разі виявлення підстав, є Державна інспекція архітектури та містобудування України.

Кабінетом Міністрів України 23.12.2020 року прийнято постанову №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду», яка дозволяє Державній інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) розпочати виконувати свої функції та повноваження.

Державна інспекція архітектури та містобудування України є органом, до компетенції якого належить функція, спрямована на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Так, Чернігівською окружною прокуратурою, з огляду на невідповідність спірних Містобудівних умов та обмежень містобудівній документації на місцевому рівні та містобудівному законодавству, листами від 06.07.2021 року, 27.09.2021 року та 04.10.2021 року перед Державною інспекцією архітектури та містобудування України, як спеціально уповноваженим органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, ініційовано питання про скасування пункту 1 Містобудівні умовах у редакції від 20.08.2020 року та містобудівних умов і обмежень №02-01/144 (зміни до №02-01/183 від 20.12.2019 року) виданих 15.07.2021 року, відомості про які внесено до ЄДЕССБ за реєстраційним номером MU01:9116-1303-5826-5083, виданих КП «Чернігівбудінвест» щодо будівництва багатоповерхового житлового будинку на земельних ділянках по вул. Єлецькій, 7а та вул. Святомиколаївській, 7, у м. Чернігові.

У відповідь на лист від 06.07.2021 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України 28.07.2021 року повідомлено окружну прокуратуру про відсутність можливості проведення перевірки з огляду на зміни в чинному законодавстві, відсутність на даний час працівників, які б могли проводити такі перевірки.

Листи Чернігівської окружної прокуратури з вимогою про вжиття заходів від 27.09.2021 року та 04.10.2021 року станом на визначену дату для надання відповіді - 11.10.2021 року, залишаються без реагування та розгляду.

Питання здійснення Чернігівською окружною прокуратурою представництва в суді законних інтересів держави внаслідок їх порушення в цій справі було розглянуто Шостим апеляційним адміністративним судом. Так, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 року було скасовано ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.09.22 про закриття провадження та направлено справу для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 23 Закону № 1697-VII.

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються однозначній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, апеляційною або касаційною скаргою; надмірна формалізація поняття інтереси держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора щодо захисту суспільних (публічних) інтересів там, де це дійсно потрібно (питань охорони земель, безпеки довкілля, благоустрою населених пунктів, розпорядження комунальною та державною власністю, запобігання виникнення техногенних катастроф тощо).

Інтереси держави, за загальним правилом, охоплюють собою і суспільні (публічні) інтереси, оскільки основне покликання держави (ст. 3 Конституції України гарантує те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави) - це максимально забезпечувати інтереси всіх соціальних груп для досягнення в суспільстві справедливості як найвищого блага.

Крім того, у рішенні від 05.06.2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Зазначена правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 05.03.2020 року у справі № 520/6826/19, від 11.08.2020 року у справі № 810/2903/18.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Так, згідно з ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VII прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що ст. 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

У справі, що розглядається, прокурор в адміністративному позові зазначив, що захисту полягають інтереси держави щодо забезпечення дотримання органом місцевого самоврядування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при реалізації наданих повноважень.

При цьому інтереси держави, у тому числі охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у таких сферах, як охорона здоров`я, безпека, благоустрій населених пунктів, оскільки відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Ця правова позиція підтримана також у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18 та від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої, зокрема, у постановах від 20.05.2019 року у справі № 826/15338/18 та від 26.11.2019 року у справі № 183/6195/17(2-а/183/251/17) інтереси держави у справах щодо забезпечення захисту встановленого порядку здійснення забудови територій виявляються у дотриманні вимог містобудівної документації на місцевому рівні під час планування та забудови території, забезпеченні сталого розвитку відповідного населеного пункту, спрямованих на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

З огляду на вищезазначене, встановлено, що у даній справі подання заступником прокурора адміністративного позову мало на меті захист інтересів держави.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно із частиною п`ятою статті 26 цього ж Закону проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у наступному порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Частиною першою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження - документ, в якому зазначено комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування та будівництва, що стосуються поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будівель та споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно із частиною четвертою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

- неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

- виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

- невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Частиною восьмою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Статтею 17 Закону України «Про основи містобудування» установлено, що містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівна документація є основою для: вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій; підготовки обґрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів; підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.

Статтею 18 цього ж Закону передбачено, що реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об`єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрою територій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

На виконання вимог чинного законодавства рішенням Чернігівської міської ради від 25.12.2003 року затверджено Генеральний план міста Чернігова.

Статтею 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно з планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому. В свою чергу, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Чернігівської міської ради від 08.09.2005 року (17 сесія 4 скликання) затверджено Детальний план центральної частини міста Чернігова.

Також, рішенням Чернігівської міської ради від 23.06.2009 року відповідно до положень ст.10 Закону України «Про планування і забудову територій» та ст.12 Закону України «Про основи містобудування» затверджено Генеральний план розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» у м.Чернігові з визначенням меж та зон охорони пам`яток заповідника.

Частина 1 та 3 ст.10 Закону України «Про планування і забудову територій» (у редакції від 12.06.2009 року чинній на дату прийняття вказаного рішення) визначала, що планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації. Містобудівна документація затверджується відповідною місцевою радою з визначенням строку її дії та переліку раніше прийнятих рішень, що втрачають чинність, а також тих рішень, до яких необхідно внести відповідні зміни.

Абзац 2 ч.1 ст.12 Закону України «Про основи містобудування» (у редакції від 14.04.2009 року, чинній на дату прийняття вказаного рішення) визначає компетенцію сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування, у тому числі затвердження відповідно до законодавства місцевих містобудівних програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Таким чином, за умовами чинних на час прийняття вказаного рішення норм законодавства у сфері містобудування, розроблена Науково-дослідним інститутом пам`яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України документація віднесена до складу місцевої містобудівної документації.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що Генеральний план м. Чернігова, Детальний план центральної частини м. Чернігова та Генеральний план розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» у м. Чернігові є містобудівною документацією населеного пункту, створеною в інтересах територіальної громади та із врахуванням державних інтересів, покликаною забезпечити раціональне використання території населеного пункту, охорону територій об`єктів історико-культурної спадщини, реалізацію містобудівної політики держави.

Вказаною містобудівною документацією визначаються зони функціонального призначення території населеного пункту, планувальні рішення та охоронні зони, для кожної з яких визначаються конкретні умови і обмеження її забудови.

Недотримання, цих умов та обмежень тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняті накази про внесення змін до Містобудівних умов не відповідають вимогам законодавства у сфері містобудування, місцевій містобудівній документації. Оскаржувані Містобудівні умови зі змінами, внесеними 20.08.2020 року та 15.07.2021 року суперечать Генеральному плану міста Чернігова, Детальному плану центральної частини міста Чернігова та Генеральному плану розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» у м.Чернігові.

Відповідно до пояснювальної записки Генерального плану, який розміщено на сайті Чернігівської міської ради, принцип організації середовища центральної історичної частини міста полягає в збереженні історичного розпланування. Нове будівництво повинно вестись за принципом, характерним для цього типу середовища - житловий або громадський будинок з ділянкою (земельним наділом), розташований на червоній лінії вулиці. Висота - 2-4 поверхи.

Детальним планом забудови центральної частини міста Чернігів (далі - Детальний план), виконаним Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, (графічна частина - ескіз забудови з планом червоних ліній), територія земельної ділянки у межах вул.Єлецької, Кирпоноса та Святомиколаївської визначена як територія кварталів багатоквартирної житлової забудови, група кварталів 5, яка згідно з описовою частиною до Детального плану (Розділ 4 - об`єм та розміщення нового будівництва) передбачає спорудження будинків граничною поверховістю 4-5 поверхів.

Вказане також підтверджується листами ДП «Діпромісто» від 30.07.2021 та 04.10.2021, відповідно до яких на території, де розташовані земельні ділянки з кадастровими номерами 7410100000:01:032:0906 (по вул.Єлецька, 7а) та 7410100000:01:032:0969 (по вул.Святомиколаївській, 7), передбачено будівництво 5-ти поверхової житлової забудови.

Крім того, за інформацією розробника Детального плану «в проекті «Детальний план центральної частини міста» виконані розділи ескіз забудови, об`ємно просторове рішення» та «Охорона і використання культурної спадщини», в яких визначена поверховість нового будівництва згідно з зонами регулювання забудови 15 м».

Згідно з додатком, до вказаної інформації (фрагмент Опорного історика- архітектурного плану. Зони охорони) територія ділянки у межах вул. Єлецької (Бєлінського), Кирпоноса (Комсомольська) та Святомиколаївської входить до другої охоронної археологічної забудови, яка перебуває у складі регулювання забудови з висотністю до 15 м.

Таким чином Детальний план забудови центральної частини міста Чернігів передбачає максимальну висотність забудови земельних ділянок з кадастровим номером 7410100000:01:032:0906 (по вул. Єлецька, 7а) та 7410100000:01:032:0969 (по вул. Святомиколаївська, 7) - 15 метрів.

Також, відповідно до Основного креслення (графічної частини) Генерального плану розвитку Національного культурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» у м.Чернігові з визначенням меж та зон охорони пам`яток заповідника, який погоджено 02.11.2008 Державною службою з питань національної культурної спадщини та затверджено рішенням Чернігівської міської ради від 23.06.2009, та Розділу VII описової частини до вказаного Генерального плану, яка детально визначає межі охоронної зони заповідника у межах вулиць та кварталів, - територія земельних ділянок площею 0,1817 га, на якій запроектоване зведення будинку по вул.Єлецькій, 7а, та площею 0,1664 га, розташована у межах пам`ятки археології «Третьяк» на території комплексної охоронної зони заповідника.

Вказане також підтверджується інформацією Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації і Управління містобудування і архітектури Чернігівської міської ради від 29.09.2021.

Розділом VIII описової частини до вказаного Генерального плану визначено режим використання охоронної зони заповідника. Зокрема передбачено, що на території охоронної зони заповідника зберігаються пам`ятки та об`єкти культурної спадщини, забезпечується охорона традиційного характеру середовища: ландшафту, історично сформованих розпланування, парцеляції, забудови, елементів історичного благоустрою, які мають бути виявлені й обліковані при проведенні історико-архітектурної інвентаризації території зони. Тут, відповідно до Державних будівельних норм, допускається лише регенерація, що включає реставрацію та пристосування пам`яток, збереження фонової забудови, можливе відтворення втрачених цінних об`єктів, відновлення втрачених цінних елементів розпланувальної структури, а також збереження ландшафту.

Також допускається вибіркове будівництво та реконструкція будівель і споруд за індивідуальними проектами; при цьому розпланувальний модуль і парцеляція мають лишатися незмінними, а масштаб нових та реконструйованих будівель і споруд, повинні відповідати безпосередньо прилеглій історичній забудові. При цьому в кварталах, обмежених вулицями Преображенською, Горького (Гончої), Гетьмана Полуботка, Магістратською, Комсомольською (Ремісничою) і Бєлінського (Єлецькою), висота нових будівель і споруд не повинна перевищувати 15 метрів.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції вірно зазначив, що для нового будівництва будівель та споруд на земельній ділянці по вул. Єлецька 7а місцевою містобудівною документацією, розробленою та затвердженою у відповідності до вимог законодавства, встановлені обмеження: щодо поверховості - не більше 5 поверхів, та щодо висотності - не більше 15 м.

З урахуванням пояснювальної записки до Детального плану території центральної частини міста та описової частини до Генерального плану розвитку НКІЗ «Чернігів стародавній» відповідне обмеження покликане забезпечити схоронність Національного архітектурно-історичного заповідника міста Чернігів, культурний ландшафт якого розробляється як окрема пам`ятка культурної спадщини, що претендує на включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Колегія суддів враховує, що з цією метою відповідно до розпорядження голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 29.07.2020 №399 створено робочого групу, якою відповідно до листа від 05.08.2021 на теперішній час тривають перемовини з Міністерством культури та Інформаційної політики України щодо формування території та меж пам`ятки, а також її включення до попереднього Списку ЮНЕСКО.

За викладених обставин прийняття оскаржуваного рішення та видача Містобудівних умов у редакції від 20.08.2020 строює загрозу знецінення автентичності пам`ятки стародавнього міста Чернігів, таким чином порушуючи як національні інтереси на збереження архетипу державного спадку, так і відповідні інтереси світової спільноти.

Внесені зміни щодо висотності запланованої забудови, розповсюдження відповідного режиму забудови на суміжну земельну ділянку, надають можливість розпочати зведення багатоквартирного житлового будинку з поверховістю понад 5 поверхів, що окрім порушень містобудівних норм та правил, створює передумови для легалізації «хаотичної» багатоповерхової забудови історичної частини міста Чернігова, наслідком чого є спотворення його архітектурного ансамблю.

Щодо посилань апелянта на розроблене у 2018 році на замовлення ТОВ «ЕС СІ Групп» історико-містобудівне обґрунтування для об`єкту «Багатоквартирний житловий будинок» на земельній ділянці в кварталі вулиць Єлецька- Кирпоноса-Святомиколаївська в м.Чернігові (далі - ІМО), яким обґрунтоване прийняття рішення виконавчого комітету міської ради від 20.08.2020 №343 та наказу управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 20.08.2020 №158-М про внесення змін до оскаржуваних Містобудівних умов у частині збільшення граничнодопустимої висотності об`єкта будівництва по вул.Єлецькій, 7а до 20 м, та яке врешті застосоване 15.07.2021 з метою розповсюдження Містобудівних умов на земельну ділянку по вул.Святомиколаївській, 7 за визначенням вищевказаних норм Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», слід зазначити.

Судом першої інстанції вірно вказано, що ІМО не є документом, який деталізує або змінює передбачену законом, розроблену та затверджену відповідно до його приписів, місцеву містобудівну документацію.

Колегія суддів вважає, що містобудівні умови та обмеження, які не відповідають Генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації на місцевому рівні не можуть вважатися такими, що враховують громадські та приватні інтереси при плануванні та забудові територій.

Апелянт - ОСОБА_1 вказує, що погодження історико-містобудівного обґрунтування на будівництво в межах історичного ареалу є дозвільним документом в розумінні Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, що викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 19.12.2019 року по справі №815/4757/15.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу апелянта на правову позицію, що викладена Верховним Судом в постанові від 21.06.2023 року по справі №826/5226/18 та зазначає наступне.

Відповідно до п.3 Методичних рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань, затверджених наказом Міністерства культури України №122 від 17.02.2012, історико-містобудівне обґрунтування - це науково-проектна документація, яка визначає наукову концепцію врахування пам`яток, об`єктів культурної спадщини, традиційного характеру середовища як містоформуючих чинників при проектуванні будівель і споруд.

Погоджене з Мінкультом Історико-містобудівне обґрунтування, як й інші вихідні данні, повинно враховуватися під час проектування. Чи було воно враховано - перевіряється під час погодження проекту будівництва. Відтак саме на стадії погодження проекту будівництва відбувається державний контроль за відповідністю проектної документації вимогам законодавства про охорону культурної спадщини.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи вище вказану позицію Верховного суду приходить до висновку, що саме по собі Історико-містобудівне обґрунтування не може рахуватись дозвільним документом без врахування при прийнятті рішення виконавчого комітету міської ради від 20.08.2020 №343 та наказу управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 20.08.2020 №158-М про внесення змін до Містобудівних умов у частині збільшення граничнодопустимої висотності об`єкта будівництва, вимог законодавства у сфері містобудування та місцевої містобудівної документації.

Крім того, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що нормативно-правові акти та їх окремі положення, на підставі яких розроблено та застосовано вказане вище ІМО для прийняття рішення про внесення змін до Містобудівних умов, втратили чинність на час їх видачі.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №92 внесено зміни до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318, зокрема п.п.8, 9 Порядку, які надавали можливість розробки проектної документації на нове будівництво у межах історичних ареалів населених місць на підставі ІМО, викладено наступним чином:

« 8. Проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.

9. У разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико- містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону.

Установити, що вимоги, зазначені в абзаці третьому пункту 1 цієї постанови, застосовуються до 1 січня 2019 року».

Надалі, наказом Міністерства культури України від 07.12.2018 №1070 визнано таким, що втратив чинність наказ Мінкульту від 17.02.2012 №122 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань». Наказ від 07.12.2018 №1070 набрав чинності 01.01.2019.

Отже, починаючи з 2019 року скасовано норми права, які передбачали розроблення та використання історико-містобудівних обгрунтувань, у результаті чого на законодавчому рівні припинено практику затвердження цього виду документації з метою легалізації понаднормового збільшення поверховості будівництва у межах історичних ареалів населених місць, у тому числі міста Чернігів, яке зараховано до Списку історичних населених місць України постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878.

Судом першої інстанції вказано, що неправомірність прийнятого рішення також підтверджується матеріалами землевпорядної документації, доступ до якої одержано під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Так, відповідно до висновку Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 15.10.2020 №01-11/497 до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:032:0906) площею 0,1817 га КП «Чернігівбудінвест» міської ради по вул. Єлецькій, 7а зі зміною її цільового призначення «згідно з планом зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова ця ділянка знаходиться в зоні Ж-2-р «Житлова зона багатоквартирної забудови з обмеженням поверховості по умовах зон регулювання забудови». Висота забудови не більше 15 м».

Таким чином, колегія суддів також звертає увагу, що менше ніж через 2 місяці після внесення змін до оскаржуваних Містобудівних умов у вересні 2020 року відповідач-2 видав офіційний документ, передбачений cт.186-1 Земельного кодексу України, яким всупереч внесених до Містобудівних умов змін визначив максимальну висотність забудови для земельної ділянки по вул.Єлецькій, 7а на рівні 15 метрів.

Отже, прийняті рішення від 20.08.2020 та 15.07.2021 та внесені зміни до Містобудівних умов суперечать вимогам чинної місцевої містобудівної документації та прийняті на підставі документації, розроблення та застосунок якої припинено ще 01.01.2019.

Пунктом 3 ч.8 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» установлено, що скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки здійснюється за рішенням суду.

Під час прийняття рішення про внесення змін до містобудівних умов Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та їх видачі Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради допущено порушення вимог Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про основи містобудування» щодо обов`язкової відповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Таким чином, належним способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування рішень виконавчого комітету та наказів Управління від 20.08.2020 та від 15.07.2021, скасування пункту 1 Містобудівних умов у редакції від 20.08.2020 та містобудівних умов і обмежень №02-01/144 (зміни до №02-01/183 від 20.12.2019) виданих 15.07.2021, відомості про які внесено до ЄДЕССБ за реєстраційним номером MU01:9116-1303-5826- 5083.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, ОСОБА_1 - залишити без задволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 07 листопада 2023 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Я.М. Собків