Постанова

від 08.11.2023 по справі 140/697/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 140/697/23 пров. № А/857/10125/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року (головуючий суддя Димарчук Т.М., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Володимир-Волинська птахофабрика» до Волинської митниці про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Володимир-Волинська птахофабрика» звернулося в суд першої інстанції з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними дій щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку на користь ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені, а саме надміру сплачених митних платежів (мита) в сумі 5 175 452,62 грн; зобов`язання подати висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені, а саме надміру сплачених митних платежів (мита) в сумі 5 175 452,62 грн на підставі заяви від 07.11.2022 №131 до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Волинської митниці щодо не складення та не подання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку про повернення на користь Приватного акціонерного товариства «Володимир-Волинська птахофабрика» з бюджету надміру сплачених митних платежів в сумі 5 175 452,62 грн.

Зобов`язано Волинську митницю скласти та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у спосіб, передбачений чинним законодавством України висновок про повернення Приватному акціонерному товариству «Володимир-Волинська птахофабрика» з бюджету надміру сплачених митних платежів в сумі 5 175 452,62 грн на підставі заяви від 07 листопада 2022 року за №131.

Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року заяву представника позивача задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385) на користь Приватного акціонерного товариства Володимир-Волинська птахофабрика (44700, Волинська область, Володимирський район, с. Федорівка, код ЄДРПОУ 00851376) витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок). У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погодившись з таким додатковим рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, просить скасувати таке рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви.

В апеляційній скарзі зазначає, що враховуючи всі аспекти цієї справи, а також час, який необхідно витратити адвокату на підготовку матеріалів до суду як кваліфікованому фахівцю, вважає, що підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд мав виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд першої інстанції у своєму рішенні від 08.05.2023 року вказав, що «На думку суду, адвокатом необґрунтовано кількість часу, який був потрачений на надання вказаних в описі робіт та послуг. При цьому суд зазначає, що такі послуги як надання правових консультацій і роз`яснення по суті спору, узгодження правової позиції з клієнтом, аналіз судової практики, формування правової позиції включається до витрат пов`язаних зі складанням адміністративного позову, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому дані витрати повинен понести позивач».

Також, зазначає що у зв`язку з військовою агресією російської федерації та запровадженням по всій території України воєнного стану, виникла необхідність перерозподілу бюджетних коштів, виділених Волинській митниці, на потреби Збройних Сил України, що призвело до відсутності бюджетного фінансування на поточні потреби митниці, в тому числі і сплату витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Постановляючи додаткове рішення, суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Згідно договору про надання правничої допомоги від 21.12.2022 додаткової угоди від 10.01.2023 до договору про надання правничої допомоги від 21.12.2022 акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 24.04.2023 №140/697/23 на суму 4000,00 грн, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордера) адвокатом Чуб Михайлом Володимировичем надано ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» послуги з надання правничої допомоги на суму 4000,00 грн, які складаються з: надання правових консультацій і роз`яснення по суті спору, узгодження правової позиції з клієнтом, аналізу судової практики, формування правової позиції, підготовка та подання до суду позовної заяви 40000,00 грн (а.с.70-79).

Суд першої інстанції правильно зауважив, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 по справі №520/8489/19, від 07.05.2020 по справі №320/3271/19, від 10.03.2020 по справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявлений до відшкодування їх розмір (4000,00 грн) є надмірним, а відтак підставно вважав, що відшкодуванню підлягає 2000 грн..

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а додаткове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року по справі № 140/697/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. І. Мікула А. Р. Курилець