Постанова

від 08.11.2023 по справі 140/8256/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 140/8256/22 пров. № А/857/10903/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року (головуючий суддя Андрусенко О.О., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідльністю «ГАЗМЕТЕР» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газметер» звернулося в суд першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2022 №0015850702.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 10 червня 2022 року №0015850702. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газметер» судовий збір у розмірі 2701,68 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Газметер» відображено реалізацію товарів для ТОВ «Графіт-Торг», а саме у листопаді 2021 року поставку Гелію газоподібного 4.0 Е (99,99%) у кількості 1530 м3 на загальну суму 900557,60 грн. в т.ч. ПДВ 180111,52 грн.

Поставка здійснювалась у відповідності до договору №16/07/21_1 від 16.07.2021, укладеного між ТОВ «Газметер», в особі директора Савчука А.М. (постачальник) та ТОВ «Графіт-Торг» в особі директора Денисової І.В. (покупець).

Поставка оформлена відповідно до видаткових накладних №480 від 19.11.2021 на суму 296654,40грн, №474 від 12.11.2021 на суму 303717,60 грн, №470 від 08.11.2021 на суму 300186,00 грн. (детально зазначено на сторінці 15 акта перевірки).

Транспортування здійснювалось згідно товарно-транспортних накладних (далі - ТТН), за рахунок та транспортом постачальника, а саме № Р480 від 19.11.2021, № Р474 від 12.11.2021, № Р470 від 08.11.2021 автомобілями марки DAF 95 (детально зазначено на сторінці 15 акта перевірки).

Оплата проведена у повному обсязі, відповідно до платіжних доручень №411 від 18.11.2021, №385 від 05.11.2021, №393 від 10.11.2021 (детально зазначено на сторінці 16 акта перевірки).

Звертає увагу, що згідно даних фінансової звітності, середньооблікова чисельність працюючих ТОВ «Графіт-Торг» за 4 квартал 2021 року становила 1 особа. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ТОВ «Графіт-Торг» відсутні відомості про нерухоме майно. Згідно з АІС «Податковий блок» в об`єктах оподаткування наявні; офіс за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь вул. Троїцька, будинок 61, офіс 21 д; склад за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Котляревского 34а. Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за вищезазначеними адресами відомості відсутні.

Згідно аналізу даних єдиного державного реєстру податкових накладних, ТОВ «Графіт- Торг» купує Гелій газоподібний у кількості 1530 м3 на загальну суму 900557,60 грн. в т.ч. ПДВ 180111,52 грн. в ТОВ «Газметер». Перевезення здійснювалося:

-автомобілем DAF 95 НОМЕР_1 , відповідно до ТТН №Р474 від 12.11.2021 та № Р470 від 08.11.2021, перевізником ТОВ «Графіт-Торг» Відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України автомобіль DAF 95 ( НОМЕР_1 ) належить ОСОБА_1 . Тип кузова DAF 95 ( НОМЕР_1 ) - цистерна асенізаційна - Є.

Під час перевірки ТОВ «Газметер» надано акт приймання - передачі тари від 12 листопада 2021 року, відповідно до якого зворотна тара, яка передається на обмін: 86 сталевих балонів (сталевий балон: 1 бар, ємність 40 літрів) та акт приймання - передачі тари від 08 листопада 2021 року, відповідно до якого зворотна тара, яка передається на обмін: 85 сталевих балонів (сталевий балон: 1 бар, ємність 40 літрів). Автомобілем DAF 95 ( НОМЕР_1 ) з типом кузова - цистерна асенізаційна - С, неможливо перевозити сталеві балони та газоподібний гелій, що ставить під сумнів фізичну можливість здійснення перевезення даним автомобілем.

1911.2021 автомобілем DAF ( НОМЕР_2 ), причіп НОМЕР_3 , відповідно до ТТН № Р480 від 19.11.2021 перевізником ТОВ «Графіт-Торг». Відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України автомобіль DAF 95 ( НОМЕР_2 ) належить ОСОБА_2 , причіп НОМЕР_3 належить ОСОБА_3 . Під час перевірки ТОВ «Газметер» надано акт приймання - передачі тари від 19 листопада 2021 року, відповідно до якого зворотна тара, яка передається на обмін: 84 сталевих балонів (сталевий балон: 1 бар, ємність 40 літрів).

Згідно з даними єдиного державного реєстру податкових накладних та звіту 4ДФ в ТОВ «Графіт-Торг» відсутні відомості нарахування (виплати) доходу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за користування ТЗ.

Разом з цим, пункт розвантаження вказаний у ТТН: Київська область, Макарівський район, с. Забуяння, вул. Незалежності, 173

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за адресою розвантаження гелію знаходиться ГОСПОДАРСЬКИЙ ДВІР, який складається з: адміністративно-побутового корпусу, що має загальну площу 111,9 кв.м., насосної, шиферної, станції наливу ЛЗР в автоцистерни на один паливний пристрій, ворот для автотранспорту, огорожі, автостоянки для працівників бази, резервуару для води, комплексної трансформаторної підстанції, залізнодорожної колії. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу. Серія та номер: 1350, виданий 15.04.2021. Власники: ТзОВ «Нива Фермера».

Враховуючи зазначене неможливо встановити факт зберігання гелію ТОВ «Графіт- Торг».

Також згідно з даними єдиного державного реєстру податкових накладних відсутня реєстрація накладних щодо здійснення господарської діяльності між ТзОВ «Нива Фермера» та ТОВ «Графіт-Торг». Відповідно можливо встановити відношення ТОВ «Графіт-Торг» - покупця гелію, до адреси розвантаження вказаного у ТТН, Київська область, Макарівський район, с. Забуяння, вул. Незалежності,173.

Крім того, згідно аналізу даних єдиного державного реєстру податкових накладних встановлено обрив ланцюга постачання реалізованого товару, а саме, ТОВ «Графіт-Торг» відображає реалізацію придбаного гелію у кількості 1026 м3 на загальну суму 694489,14 грн. в т.ч. ПДВ 138897,83 грн. для ТзОВ «Іншурінс Промс». При цьому, податкові зобов`язання, останній формує за рахунок надання транспортних послуг, подальша реалізація гелію газоподібного не прослідковується. Станом на 09.02.2022 ТзОВ «Іншурінс Промс» прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах 30.06.2022 у справі №1.380.2019.004460, від 13.07.2022 у справі №640/13828/19 відсутність такого документа або суттєві недоліки в його оформленні може ставити під сумнів реальний характер господарської операції, особливо з урахуванням інших обставин, які свідчать про її безтоварність, наприклад, об`єктивна неможливість здійснення господарських операцій контрагентом, враховуючи податкову інформацію щодо характеру його діяльності; не встановлення джерела походження товару за результатами аналізу ланцюга постачання за даними Єдиного реєстру податкових накладних (так званий «обрив» ланцюга постачання); не відповідність предмета поставки видам господарської діяльності контрагентів у ланцюгу постачання.

Враховуючи зазначене, а саме відсутність подальшої реалізації, неможливість підтвердження транспортування, зберігання гелію газоподібного, відсутність господарських відносин ТОВ «Графіт-Торг» та ТОВ «Газметер» між ТзОВ «Нива Фермера», власниками автомобілями якими здійснювалось перевезення ТМЦ в ході перевірки не має можливості підтвердити факт поставки продукції ТОВ «Газметер» для ТОВ «Графіт-Торг» у листопаді 2021 року на загальну суму 900557,60 грн. в т.ч. ПДВ 180111,52 грн.

Апелянт зазначає, що наявність податкової накладної та факт її реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних не єдиною та достатньою підставою, яка надає право платнику податку на додану вартість на віднесення сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки таке право виникає за правилами приписів підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. імпорт) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, зареєстрована постачальником податкова накладна не є єдиним доказом , на підставі якого контролюючий орган встановлює факт постачання товарів/послуг покупцю, а оцінюється лише у сукупності з іншими документами.

У постанові Верховного Суду від 28.07.2022 по справі №804/4684/17 суд зазначив, що згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 05.09.2018 (адміністративне провадження№К/9901/2599/18) наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Ці висновки відповідають сталій практиці застосування Верховним Судом норм пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статей 72, 73 КАС у справах з подібними правовідносинами та з подібним предметом доказування.

Також, у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 по справі №120/3875/20-а суд зазначає що формальна наявність договорів, актів, податкових накладних та інших документів сама по собі не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин. Відтак, первинні документи не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість обміну такими послугами між суб`єктами господарювання.

Суд першої інстанції зазначив, що контролюючий орган висновки акту перевірки побудував виключно на інформації з баз даних ДПС без аналізу первинних документів такого платника податків. Оскільки зустрічна звірка контрагента ТОВ «Графіт-Торг» фактично не проводились, тому аналітична інформація з баз даних ДПС не може бути підставою для висновку щодо здійснення позивачем безтоварних операцій та, відповідно, однією з підстав для висновку про завищення податкових зобов`язань. Такі висновки є лише припущенням контролюючого органу, що не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом у розумінні процесуального закону.

В свою чергу апелянт зазначає, що у пункті 2.11 акта перевірки зазначено перелік документів, який використовувався при проведенні перевірки, серед який: декларація з ПДВ з додатками, контракти, договори, угоди, ВМД, податкові накладні, видаткові накладні, розрахунки коригування, акти виконаних робіт (наданих послуг), платіжні документи, які засвідчують факт оплати за отримані товари (послуги), дебіторська, кредиторська заборгованість, залишки ТМЦ, відомості по балансових рахунках 10, 13, 15, 20, 28, 31, 36, 37, 63, 68, інші документи надані платником на вимогу в ході перевірки. Тобто посилання суду на те, що контролюючий орган висновки акту перевірки побудував виключно на інформації з баз даних ДПС без аналізу первинних документів такого платника податків є безпідставним. Також вказуємо на те, що позивач, під час розгляду заперечення на акт перевірки, не вказав на необхідність проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ «Графіт-Торг», також чинним законодавством не передбачено обов`язок контролюючого органу щодо проведення таких звірок.

Також, апелянт не погодився з розподілом судових витрат.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі ГУ ДПС у Волинській області наказу від 25.01.2022 №116-п та направлень на перевірку від 25.01.2022 №177 та №178 у період з 25.01.2022 по 02.02.2022 посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Газметер» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт від 09.02.2022 №869/07-02/39377940, в якому зазначено наступне:

1. перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2021 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ встановлено порушення вимог п. 198.5 ст. 198, абз. «б», п. 200.4, ст. 200, п.201.1 ст. 201 ПК України, внаслідок чого занижено суму податкових зобов`язань на загальну суму ПДВ 7855,94 грн, що призвело до завищення на цю ж суму від`ємного значення рядка 21 Декларації з ПДВ за листопад 2021;

2. в порушення ст.1, п.2 ст. 3, п. 1, п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (зі змінами та доповненнями), п.п. 1.1 п.1, п.п.1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №8 та зареєстрованим у Мін`юсті 05.06.1995 за №168/704, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 188.1 ст. 188 ПК України, ТОВ «Газметер» по взаємовідносинах з ТОВ «Графіт-Торг» завищено: податкові зобов`язання по податку на додану вартість за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 на суму 180111,52 грн.; доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток за період за 2021 рік на суму 900557,60 грн.

Позивачем були подані заперечення на вказаний акт перевірки, за результатами розгляду яких ГУ ДПС у Волинській області листом від 08.06.2022 №4994/6/03-20-07-02-06 повідомило про прийняте Комісією рішення щодо зміни висновку акту перевірки від 09.02.2022 №869/07-02/39377940, а саме: висновок в частині п. 198.5 ст. 198, абз. «б», п. 200.4, ст. 200, п.201.1 ст. 201 ПК України, внаслідок чого занижено суму податкових зобов`язань на загальну суму ПДВ 7855,94 грн, що призвело до завищення на цю ж суму від`ємного значення рядка 21 Декларації з ПДВ за листопад 2021 скасовано; водночас зазначено, що за результатами перевірки встановлено порушення в частині п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 188.1 ст. 188 ПК України, а саме завищення податкових зобов`язань на загальну суму 180111,52 грн. та заниження податкових зобов`язань на загальну суму 180111,52 грн., що не вплинуло до зміни показника декларації з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки від 09.02.2022 №869/07-02/39377940 ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2022 №0015850702, яким ТОВ «Газметер» зменшено податкове зобов`язання для цілей розділу V ПК України за листопад 2021 року на суму 180111,00 грн.

За висновками акту перевірки від 09.02.2022 №869/07-02/39377940 ТОВ «Газметер» по взаємовідносинах з ТОВ «Графіт-Торг» завищено: податкові зобов`язання по податку на додану вартість за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 на суму 180111,52 грн.; доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток за період за 2021 рік на суму 900557,60 грн.

При цьому, до таких висновків податковий орган дійшов з огляду на те, що ТОВ «Газметер» відображено реалізацію ТОВ «Графіт-Торг» у листопаді 2021 року поставку товару - гелію газоподібного 4,0 Е (99,99%) у кількості 1530 м3 на загальну суму 900557,60 грн. в т.ч. ПДВ 180111,52 грн. Однак, згідно даних фінансової звітності, середньооблікова чисельність працюючих ТОВ «Графіт-Торг» за 4 квартал 2021 року становила 1 особа. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ТОВ «Графіт-Торг» відсутні відомості про нерухоме майно. Згідно з АІС «Податковий блок» в об`єктах оподаткування наявні: офіс за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь вул. Троїцька, буд. 61, офіс 21 д; склад за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Котляревского 34а. Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за вищезазначеними адресами відомості відсутні.

Також, згідно аналізу даних єдиного державного реєстру податкових накладних, ТОВ «Графіт-Торг» купує гелій газоподібний у кількості 1530 м3 на загальну суму 900557,60 грн., в т.ч. ПДВ 180111,52 грн. в ТОВ «Газметер». Перевезення здійснювалося: автомобілем DAF 95 НОМЕР_4 , відповідно до ТТН №Р474 від 12.11.2021 та № Р470 від 08.11.2021 перевізником ТОВ Графіт-Торг. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України автомобіль DAF 95 (CF7311CT) належить ОСОБА_1 , тип кузова DAF 95 (CF7311СТ) - цистерна асенізаційна - С. В ході перевірки перевірки ТОВ «Газметер» надано акт приймання - передачі тари від 12.11.2021, відповідно до якого зворотна тара, яка передається на обмін: 86 сталевих балонів (сталевий балон: 1 бар, ємність 40 літрів) та акт приймання-передачі тари від 08.11.2021, відповідно до якого зворотна тара, яка передається па обмін: 85 сталевих балонів (сталевий балон: І бар, ємність 40 літрів). Автомобілем DAF 95 (СЕ73ПСТ) з типом кузова - цистерна асенізаційна - С, неможливо перевозити сталеві балони та газоподібний гелій, що ставить під сумнів фізичну можливість здійснення перевезення даним автомобілем. Також перевезення здійснювалося автомобілем DAF 95 ( НОМЕР_2 ), причіп НОМЕР_3 , відповідно до ТТН № Р480 від 19.11.2021 перевізником ТОВ «Графіт-Торг». Відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України вказаний автомобіль належить ОСОБА_2 , причіп НОМЕР_3 - ОСОБА_3 . Згідно з даними єдиного державного реєстру податкових накладних та звіту 4ДФ в ТОВ «Графіт-Торг» відсутні відомості нарахування (виплати) доходу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за користування ТЗ.

Разом з цим, пункт розвантаження вказаний у ТТН: Київська область, Макарівський район, с.Забуяння, вул. Незалежності, 173, водночас відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за адресою розвантаження гелію знаходиться Господарський двір, який складається з: адміністративно-побутового корпусу, що має загальну площу 111,9 кв.м., насосної, шиферної, станції наливу ЛЗР в автоцистерни на один паливний пристрій, ворот для автотранспорту, огорожі, автостоянки для працівників бази, резервуару для води, комплексної трансформаторної підстанції, залізнодорожної колії, власник: ТОВ «Нива Фермера». Враховуючи зазначене неможливо встановити факт зберігання гелію ТОВ «Графіт-Торг». Згідно з даними єдиного державного реєстру податкових накладних відсутня реєстрація накладних щодо здійснення господарської діяльності між ТОВ «Нива Фермера» та ТОВ «Графіт-Торг». Відповідно неможливо встановити відношення ТОВ «Нива Фермера» - покупця гелію, до адреси розвантаження вказаного у ТТН.

Крім того, згідно аналізу даних єдиного державного реєстру податкових накладних встановлено обрив ланцюга постачання реалізованого товару, а саме ТОВ «Графіт-Торг» відображає реалізацію придбаного гелію у кількості 1026 м3 на загальну суму 694489,14 грн, в т.ч. ПДВ 138897,83 грн., для ТзОВ «Іншурінс Промс», однак податкові зобов`язання, останній формує за рахунок надання транспортних послуг, подальша реалізація гелію газоподібного не прослідковується; станом на 09.02.2022 ТзОВ «Іншурінс Промс» прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру).

Враховуючи відсутність подальшої реалізації, неможливість підтвердження транспортування, зберігання гелію газоподібного, відсутність господарських відносин ТОВ «Графіт-Торг» та ТОВ «Газметер» між ТОВ «Нива Фермера», власниками автомобілями, якими здійснювалось перевезення ТМЦ, в ході перевірки не має можливості підтвердити факт поставки продукції ТОВ «Газметер» для ТОВ «Графіт-Торг» у листопаді 2021 року на загальну суму 900557,60 грн. в т.ч. ПДВ 180111,52 грн.

Оскільки, виходячи з вищезазначеної інформації, ТОВ «Графіт-Торг» не могло здійснювати операції з придбання гелію газоподібного у ТОВ «Газметер» по наданих для перевірки документах (договір, накладні, ТТН та ін.), проте факт реалізації відповідних товарів (гелію газоподібного) ТОВ «Газметер» підтверджено даними бухгалтерського обліку, що підтверджується даними інвентаризаційних описів, відтак відображення реалізації відповідних товарів у бухгалтерському обліку вказує на факт реалізації їх невстановленим особам. Грошові кошти від вказаних платників податків у сумі 900557,60 грн. отримані без виникнення обов`язку відвантаження товару, та вважаються активом, а тому повинні відображатись у рядку «інші доходи» відповідно до ст. 5 ПсБо 15 «Доходи» та бути враховані у податковій звітності з податку на прибуток за 2021 рік.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підпунктом 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 16.1.2 та 16.1.3 п.16.1. ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Так, згідно з п.п. «а» п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

При цьому, у розумінні п.14.1.191 ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

За загальним правилом п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до пункту 198.5. ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У даній спірній ситуації судом першої інстанції враховано, що статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку частина друга статті 3 Закону №996-XIV).

Згідно із частинами першою - другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88), згідно з якими первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, як правильно зауважив суд першої інстанції податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Вказані правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 11.09.2018 у справах №826/15653, №805/2316/16-а, від 19.09.2018 у справі №2а-2104/12/1370.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства суд вважав, що підлягають з`ясуванню обставини щодо реального здійснення позивачем у листопаді 2021 року господарських операцій з контрагентом ТОВ «Графіт-Торг», що відображено у декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 року.

Згідно договору поставки гелію газоподібного №16/07/21_1 від 16.07.2021, укладеного між ТОВ «Газметер» (постачальник) та ТОВ «Графіт-Торг» (покупець), постачальник зобов`язався протягом терміну дії цього договору передавати у власність покупцеві гелій газоподібний (далі товар), а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його в порядку і на умовах, визначених цим договором. Відповідно до пунктів 1.2, 1.5 Договору кількість, ціна, якість, умови поставки товару, а також термін (строк) передачі товару узгоджується сторонами в специфікаціях, які підписуються сторонами при кожній поставці партії товару і є невід`ємними частинами цього договору. Тара згідно цього Договору зв`язка циліндрів (12 циліндрів х 50 л; тип w212 b, 300/450 bar (маркування «Pi»)» або вживаний, обмінний (зворотний), багаторазовий (багатооборотний) сталевий балон, об`ємом 40 л. з робочим тиском 150 бар з мембранним вентелем, у справному технічному стані (далі тара). Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Договору постачання товару здійснюється на умовах погоджених сторонами у специфікації до кожної партії товару. Поставка товару може здійснюватися такими способами: а) вивіз товару зі складу постачальника покупцем; б) доставка товару постачальником на склад покупця транспортом постачальника або на підставі окремого договору на перевезення товару (транспортні послуги). Постачання товару здійснюється в зв`язках циліндрів або в сталевих талонах (п. 1.5 договору); тара підлягає обов`язковому поверненню постачальнику. Пунктом 5.3 Договору узгоджено, що оплата за поставлений товар може здійснюватись покупцем у формі попередньої оплати в розмірі 100 % вартості товару (партії товару), узгодженої сторонами, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку на оплату або після отримання товару протягом трьох банківських днів, про що обов`язково зазначається в Специфікації на кожну окрему партію товару.

На виконання умов вказаного договору, між позивачем та ТОВ «Графіт-Торг» підписано такі специфікації:

№4 від 25.10.2021 на поставку товару «гелій газоподібний 4.0 Е (99,99%)» у кількості 510 м3, ціна з ПДВ за одиницю 588,60 грн., на загальну суму 300186,00 грн., в тому числі ПДВ 50031,00 грн; відвантаження товару відбудеться 08.11.2022, при умові, що покупцем буде здійснена оплата в розмірі 100 % вартості товару (партії товару); поставка здійснюється на умовах самовивозу покупцем зі складу постачальника (вул. Миру, буд. 1Б, с. Городище, Луцький р-н, Волинська обл.) на адресу: Київська обл., Макарівський р-н, с.Забуяння, вул. Незалежності, буд. 173; покупець приймає на себе всі витрати на перевезення товару від пункту навантаження до пункту розвантаження;

№5 від 27.10.2021 на поставку товару «гелій газоподібний 4.0 Е (99,99%)» у кількості 516 м3, ціна з ПДВ за одиницю 588,60 грн., на загальну суму 303717,60 грн., в тому числі ПДВ 50619,60 грн; відвантаження товару відбудеться 12.11.2022, при умові, що покупцем буде здійснена оплата в розмірі 100 % вартості товару (партії товару); поставка здійснюється на умовах самовивозу покупцем зі складу постачальника (вул. Миру, буд. 1Б, с. Городище, Луцький р-н, Волинська обл.) на адресу: Київська обл., Макарівський р-н, с.Забуяння, вул. Незалежності, буд. 173; покупець приймає на себе всі витрати на перевезення товару від пункту навантаження до пункту розвантаження;

№6 від 09.11.2021 на поставку товару «гелій газоподібний 4.0 Е (99,99%)» у кількості 504 м3, ціна з ПДВ за одиницю 588,60 грн., на загальну суму 296654,40 грн., в тому числі ПДВ 49442,40 грн; відвантаження товару відбудеться 19.11.2022, при умові, що покупцем буде здійснена оплата в розмірі 100 % вартості товару (партії товару); поставка здійснюється на умовах самовивозу покупцем зі складу постачальника (вул. Миру, буд. 1Б, с. Городище, Луцький р-н, Волинська обл.) на адресу: Київська обл., Макарівський р-н, с.Забуяння, вул. Незалежності, буд. 173; покупець приймає на себе всі витрати на перевезення товару від пункту навантаження до пункту розвантаження.

На підставі виставлених ТОВ «Газметер» рахунків на оплату від 25.10.2021 №305, від 27.10.2021 №307 та від 09.11.2021 №317 ТОВ «Графіт-Торг» на розрахунковий рахунок позивача перерахувало кошти у сумі 300186,00 грн. згідно платіжного доручення від 05.11.2021 №385, у сумі 303717,60 грн згідно платіжного доручення від 10.11.2021 №393 та у сумі 296654,40 грн згідно платіжного доручення від 18.11.2021 №411 відповідно. Також, факт розрахунків за приданий товар підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по бухгалтерським рахункам 6811, 361 та 281 за листопад 2021.

Позивач ТОВ «Газметер» за першою подією у зв`язку із надходженням коштів виписав та зареєстрував в ЄРПН податкові накладні від 05.11.2021 №5, від 10.11.2021 №8, від 18.11.2021 №13.

08.11.2022, 12.11.2022 та 19.11.2022 позивач на умовах, узгоджених у вищезазначених специфікаціях, поставив (передав) у власність ТОВ «Графіт-Торг» товар «гелій газоподібний 4.0 Е (99,99%)»: у кількості 510 м3, на загальну суму 300186,00 грн., в тому числі ПДВ 50031,00 грн., у кількості 516 м3, на загальну суму 303717,60 грн., в тому числі ПДВ 50619,60 грн та у кількості 504 м3, на загальну суму 296654,40 грн., в тому числі ПДВ 49442,40 грн відповідно, про що свідчать видаткові накладні від 08.11.2021 №470, від 12.11.2022 №474 та від 19.11.2021 №480.

Транспортування вказаного товару здійснювалось перевізником ТОВ «Графіт-Торг» згідно товарно-транспортних накладних від 08.11.2021 №Р470, від 12.11.2021 №Р474, від 19.11.2021 №Р480.

Також на підтвердження того, що позивачем було передано тару (сталеві балони) ТОВ «Графіт-Торг» для постачання товару та повернення покупцем позивачу такої тари надано акти приймання-передачі тари від 08.11.2021, від 12.11.2021, від 19.11.2021, товарно-транспортні накладні від 08.11.2021 №Р43427405_1, від 12.11.2021 №Р43427405_1 та від 19.11.2021 №Р43427405_1. При цьому, позивач є власником тари (сталеві балони), що підтверджується відповідними контрактами купівлі-продажу від 28.11.2018 №01/01/18, від 02.02.2021 №01/01/21, від 01.082019 №1/2019/GC, укладеними із нерезидентами, МД від 19.03.2019 №UA2050/2019/038824, від 20.05.2021 №UA204120/2021/0077092, від 27.11.2019 №UA205090/2019/136443 та іншими документами, долученими до матеріалів справи (т. 1 а.с.56-131).

Як з`ясовано судом першої інстанції, реалізований ТОВ «Графіт-Торг» товар «гелій газоподібний 4.0 Е» був приданий позивачем у нерезидента у PGNiG S.A. (Республіка Польща) на підставі контракту від 04.01.2021 №42/2021/ЕН (т. 1 а.с. 132-198).

Суд першої інстанції правильно зауважив, що вказані первинні документи, що стосуються господарських операцій позивача та ТОВ «Графіт-Торг», оформлені належним чином, містять відмітки та підписи уповноважених осіб, відображають суть спірних операцій, а тому такі документи мають юридичну силу та підтверджують участь позивача та контрагента у виконанні обумовлених поставок товару.

При цьому, контролюючим органом під час проведення перевірки будь-яких зауважень до первинних документів, бухгалтерського та податкового обліку не виявлено та у самому акті перевірки від 09.02.2022 №869/07-02/39377940 зазначено, що факт реалізації відповідних товарів (гелію газоподібного) ТОВ «Газметер» підтверджено даними бухгалтерського обліку, що підтверджується даними інвентаризаційних описів (т. 1 а.с. 30).

Водночас податковий орган дійшов до висновків про неможливість підтвердження факту поставки позивачем товару ТОВ «Графіт-Торг» у листопаді 2021 на загальну суму 900557,60 грн., в т. ч. ПДВ 180111,52 грн. з огляду на те, що вказаний контрагент позивача не міг здійснювати операції з придбання товару «гелій газоподібний» у зв`язку з відсутністю достатніх трудових та матеріальних ресурсів для здійснення спірних операцій, також згідно з даними єдиного державного реєстру податкових накладних не прослідковується подальша реалізація такого товару, неможливо підтвердити транспортування та зберігання товару, відсутні господарські відносини позивача та ТОВ «Графіт-Торг» з ТОВ «Нива Фермера», власниками автомобілями якими здійснювалось перевезення ТМЦ.

Однак, суд першої інстанції правильно не погодився з зазначеними висновками перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням від 10.06.2022 №0015850702, оскільки вищевказані твердження відповідача ґрунтуються виключно на його припущеннях не підтверджених належними доказами.

При цьому, судом зазначив, що жодних доказів, на які відповідач покликається в акті перевірки та які використав для формування висновків про сумнівність господарських операцій позивача та його контрагента суду не надано. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій ТОВ «Газметер» цілям та завданням статутної діяльності товариства, незвичності цих господарських операцій для її учасників, збитковості цих операцій, інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їх фіктивність, а також те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, цілями ділового характеру, а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, оскільки поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Верховний Суд у постановах від 16.01.2018 у справах №820/4648/13-а, №826/1398/14, від 16.01.2018 у справі №2а-3404/12/1370, та від 18.01.2018 року у справі №2а-13944/12/2670 зазначив, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента - платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод. Також Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі 804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

При цьому, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Відповідач не надав доказів на підтвердження об`єктивної відсутності можливостей у ТОВ «Графіт-Торг» здійснення господарських операцій, або ж відсутності у нього можливостей залучити третіх осіб до виконання взятих на себе зобов`язань перед позивачем.

Також, не надано доказів того, що податковий орган відповідно до положень пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірки позивача, здійснював зустрічну звірку вказаного суб`єкта господарювання чи хоча б робив спробу здійснити таку звірку.

Згідно листа ТОВ «Графіт-Торг» від 17.02.2023 №17/02, в якому контрагент позивача підтвердив укладення 16.07.2021 з ТОВ «Газметер» договору поставки №16/07/21 на постачання гелію газоподібного, згідно якого ТОВ «Графіт-Торг» було придбано гелій на загальну суму 900558,00 грн. та оплачено у відповідності до умов договору, при цьому вказано, що поставка здійснювалася найманим ТОВ «Графіт-Торг» транспортом. Також у вказаному листі зазначено, що частину отриманого гелію було реалізовано контрагентам та використано у власній господарській діяльності, решта товару залишилася в окупованому місті Маріуполь.

Суд першої інстанції вірно зауважив, що контролюючий орган висновки акту перевірки побудував виключно на інформації з баз даних ДПС без аналізу первинних документів такого платника податків. Зустрічна звірка контрагента ТОВ «Графіт-Торг» фактично не проводились, тому аналітична інформація з баз даних ДПС не може бути підставою для висновку щодо здійснення позивачем безтоварних операцій та, відповідно, однією з підстав для висновку про завищення податкових зобов`язань.

У акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності пов`язується податковим органом лише з обставинами діяльності контрагента позивача.

Статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Навіть, якщо контрагент позивача і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами як підставами формування податкового та бухгалтерського обліку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №804/887/17.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягаючи задоволенню.

Також, судом першої інстанції правильно здійснено розподіл судових витрат.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1, ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року у справі №140/8256/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. І. Мікула А. Р. Курилець