УХВАЛА
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 340/6604/21
адміністративне провадження № К/990/36976/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 8 червня 2023 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2023 року
у справі №340/6604/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Олто»
до Головного управління ДПС у Кіровоградській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
3 листопада 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 8 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2023 року у справі №340/6604/2, предметом спору в якій є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №00023070701 від 01 липня 2021 року, яким ТОВ фірма «Олто» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 25 294 632 гривень, з яких 23 357 605 гривень основного платежу та 1 937 027 гривень штрафних санкцій; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №00023050701 від 01 липня 2021 року, яким ТОВ фірма «Олто» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 5 875 215 гривень, з яких 4 700 172 гривень основного платежу та 1 175 043 гривень штрафних санкцій; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №00023040701 від 01 липня 2021 року, яким ТОВ фірма «Олто» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 759 197 гривень та збільшено суму від`ємного значення в сумі 100 559 гривень за грудень 2020 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №00023030701 від 01 липня 2021 року, відповідно до якого ТОВ фірма «Олто» визначено суму штрафу 7 140 гривень за неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємства; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №00023190710 від 01 липня 2021 року, яким ТОВ фірма «Олто» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 69 604,79 гривень, з яких 47 310,23 гривень основного платежу, 16 952,43 гривень штрафних санкцій та 4 802,13 гривень пені; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №00023200710 від 01 липня 2021 року, відповідно до якого ТОВ фірма «Олто» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку, інших ніж заробітна плата на суму 63 250,14 гривень, з яких 49 558,78 гривень основного платежу, 12 373,34 гривень штрафних санкцій та 1 318,02 гривень пені; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №00023180710 від 01 липня 2021 року, відповідно до якого ТОВ фірма «Олто» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Військовий збір в сумі 9 530,89 гривень, з яких 6 656,35 гривень основного платежу, 2 606,54 гривень штрафних санкцій та 268 гривень пені; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №00023170710 від 01 липня 2021 року, відповідно до якого ТОВ фірма «Олто» визначено суму штрафу в сумі 1 020 гривень, за подання з недостовірними даними Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №00023120710 від 01 липня 2021 року, яким до ТОВ фірма «Олто» застосовано штрафні санкції в сумі 11 821,31 гривень.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 8 червня 2023 року, залишеним без змін, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2023 року, позов задоволено.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.
У поданій касаційній скарзі, відповідач, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається зокрема на пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки викладенні у постановах Верхового Суду від 9 листопада 2018 року у справі № 263/15749/16-а, від 19 лютого 2019 року у справі № 824/399/17-а тощо у подібних правовідносинах. Крім того, скаржник зазначає про порушення судами норм процесуального права.
При цьому посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України взагалі не обґрунтований. Скаржником не зазначено, яку саме норму права, суди попередніх інстанцій застосували без врахування висновку Верховного Суду та посилання на постанову від 19 лютого 2019 року у справі № 824/399/17-а є безпідставним, оскільки цією постановою рішення суддів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Водночас, висновки Верховного Суду у вказаних справах викладені за інших умов, на підставі дослідження конкретних доказів та обставин справи що не є подібними до справи, в межах якої подається касаційна скарга.
Щодо посилання скаржника, як на підставу для оскарження на порушення норм процесуального права, Суд зазначає, що у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права
Відповідно до частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Таким чином, частина друга статті 353 КАС України регламентує прийнятність цих доводів виключно за умови попередньо зробленого судом висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Враховуючи те, що скаржником не наведено належного обґрунтування означених підстав касаційного оскарження судових рішень, про що зазначено вище, ця умова не підлягає перевірці
В цілому доводи заявника зводяться до цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини, опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, із зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Загальне посилання на ухвалення судом апеляційної інстанції рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 8 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2023 року у справі №340/6604/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Олто» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- повернути заявнику.
Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяР.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2023 |
Оприлюднено | 09.11.2023 |
Номер документу | 114769676 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні