Постанова

від 08.11.2023 по справі 640/18628/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 640/18628/19

касаційне провадження № К/9901/16289/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Дашутіна І.В., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2020 року (головуючий суддя - Патратій О.В.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Єгорова Н.М.; судді - Коротких А.Ю., Федотов І.В.)

у справі № 640/18628/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівський завод органічних розчинників»

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастівський завод органічних розчинників» (далі - ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 червня 2019 року № 0007171304, від 20 червня 2019 року № 0007181304, від 24 червня 2019 року № 0019351414.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 04 листопада 2020 року позов задовольнив повністю.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 31 березня 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС у Київській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВРУЧСЬКА ДЕРЕВООБРОБНА КОМПАНІЯ».

Верховний Суд ухвалою від 15 липня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Київській області.

13 серпня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, за результатами якої складено акт від 24 квітня 2019 року № 322/10-36-14-14/40328493.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 44.1, 44.3 статті 44, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з підстави неправомірного формування даних податкового обліку за наслідками придбання пілетів у Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВРУЧСЬКА ДЕРЕВООБРОБНА КОМПАНІЯ» з огляду на фіктивний характер проведених поставок, що мотивовано ненаданням сертифікатів якості та документів, які вказують на походження товарів, відсутністю декларування придбаних товарів контрагентами по ланцюгу постачання, а також наявністю кримінального провадження щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВРУЧСЬКА ДЕРЕВООБРОБНА КОМПАНІЯ».

Крім того, контролюючий орган дійшов висновку про недотримання платником правил підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України з підстави ненадання належним чином оформлених первинних документів на списання пального, що не дозволяє пов`язати такі витрати з господарською діяльністю позивача, а тому їх слід кваліфікувати як додаткове благо фізичних осіб, які використовували відповідне пальне.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 24 червня 2019 року № 0019351414, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1233477,00 грн за основним платежем та 308369,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; від 20 червня 2019 року № 0007171304, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 406889,92 грн за основним платежем та 245696,52 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; від 20 червня 2019 року № 0007181304, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 33907,49 грн за основним платежем та 20474,71 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи оцінку правовідносинам платника з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВРУЧСЬКА ДЕРЕВООБРОБНА КОМПАНІЯ», Верховний Суд виходить із такого.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а також господарський характер понесених за ними витрат, а саме: видаткових накладних; податкових накладних; товарно-транспортних накладних; рахунків на оплату; платіжних доручень; акта звірки взаєморозрахунків за грудень 2018 року.

Крім того, позивачем надано копії довіреностей на отримання товарів, договорів оренди приміщень та обладнання, додаткових угод до вказаних договорів, актів приймання-передачі та перепусток для осіб, які здійснювали перевезення товарів.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Твердження ГУ ДПС у Київській області про невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих контрагентами платника товарно-матеріальних цінностей цілком об`єктивно відхилено судами, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо відповідних осіб та дослідження первинних документів. Більш того, до матеріалів справи позивачем долучено документи по ланцюгу постачання товару, а саме договори, укладені з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптторг-Сіті», Товариством з обмеженою відповідальністю «Мусташ Трейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт Дистриб`юшн», Товариством з обмеженою відповідальністю «Венсмарк», а також відповідні видаткові накладні.

Посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень також доцільно не прийнято до уваги судами, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте контролюючим органом, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

За таких обставин доводи судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність висновку відповідача про неправомірність відображення позивачем даних податкового обліку за розглядуваними господарськими операціями ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

В частині висновків акта перевірки від 24 квітня 2019 року № 322/10-36-14-14/40328493 про ненадання позивачем належним чином оформлених первинних документів на списання пального касаційна скарга не містить жодних мотивів незгоди з доводами судових інстанцій, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у Київській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. В. Дашутін

Р. Ф. Ханова