Ухвала

від 07.11.2023 по справі 930/1979/21

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/1979/21

провадження № 2/136/139/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2023 м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуюючого судді Кривенко Д.Т.,

за участю секретаря Марчук Н.А.

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги постачання природного газу

учасники справи:

представник позивача - відповідача ОСОБА_2 ,

відповідач - позивач ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач за первісним позовом і позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 заявив суду клопотання про закриття провадження у справі в частині первісного позову з підстави передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а саме: відсутності предмета спору.

Вищевказане клопотання мотивоване тим, що беручи до уваги норми Закону України "Про заходи спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" та Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", якими врегульовано питання заборгованості побутових споживачів за постачання природного газу та включення ТОВ "Вінницягаз Збут" до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а тому оскільки в останнього відсутнє право матеріально-грошової вимоги (предмет) спору, отже і до ОСОБА_1 як побутового споживача не може бути вимоги, з підстав припинення зобов`язання на підставі зазначених законів, а вказана первісним позивачем сума заборгованості - 9239,54 грн за період від 01.12.2020 по 01.05.2021 не підлягає примусовому стягненню.

Представником позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ТОВ «Вінницягаз Збут» подано суду заперечення на клопотання про закриття провадження, яке мотивоване його безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки на противагу доводам ОСОБА_1 постачальникам природного газу компенсуються: різниця між вартістю послуг з постачання природного газу побутовим споживачам з урахуванням втрат, понесених внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій, за період з 01.03.2022 по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та фактичним рівнем оплати побутовими споживачами послуги з газопостачання. Обсяг різниці, яка підлягає компенсації згідно з абз. 3 цієї частини, підтверджується НКРЕКП щомісяця за даними звітності постачальників природного газу. Тобто, беручи до уваги абз. 5 ч. 2 ст. 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" та абз. 2 ч. 3 ст. 2 цього Закону розуміється, що забороняється вчиняти дії щодо примусу стягнення заборгованості, яка підлягає компенсації як різниця між вартістю послуг з постачання газу з врахуванням втрат, які понесло підприємство внаслідок воєнних дій та фактичним рівнем оплати побутовими споживачами послуги з газопостачання. При цьому постановою КМ України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф і Вінницька область до такого переліку не включена. Заборона постачальникам вчиняти примусові дії по стягненню із споживачів поширюється на заборгованість, яка підлягає компенсації державою, як така, що виникла внаслідок втрат підприємства через неспіврозмірність наданих послуг споживачам здійсненим ними оплат за такі послуги. Окрім того, газопостачальне підприємство повинно понести такі втрати, підписати договір про організацію взаєморозрахунків, подати акт звіряння заборгованості та інші розрахунки. ТОВ «Вінницягаз Збут» згадані договори не укладало та не подавало потрібні документи для їх укладення. Разом з тим, відповідна обставина, яка підтверджує помилковість тверджень ОСОБА_1 стосовно примусу стягнення заборгованості, яка підлягає компенсації як різниця між вартістю послуг з постачання газу з врахуванням втрат, які понесло підприємство внаслідок воєнних дій та фактичним рівнем оплати побутовими споживачами послуги з газопостачання встановлена Вінницьким апеляційним судом Вінницької області у постанові по справі №128/1865/22. Отже, твердження ОСОБА_1 , що на позивача поширюється встановлена Законом заборона подавати позов до суду є хибними та не відповідають дійсним обставинам справи. Товариство не здійснює примусу відповідача по первісному позову до оплати заборгованості, яка (відповідно до абз.2 ч. 3 ст. 2 «Закону № 2479-ІХ) підлягає компенсації державою, як понесені втрати через різницю між вартістю послуг з постачання газу та фактичним рівнем оплати побутовими споживачами за послуги з газопостачання. Водночас положеннями Закон №2479 передбачено компенсацію різниці між вартістю послуг з постачання природного газу побутовим споживачам з урахуванням втрат, понесених внаслідок воєнних дій за період з 01.03.2022, а періодом стягнення заборгованості є грудень 2020 серпень 2021.

У підготовчому судовому засіданні відповідач - позивач ОСОБА_1 своє клопотання про закриття провадження у справі за первісним позовом підтримав з аналогічних йому підстав, а представник позивача - відповідача ОСОБА_2 , просив відмовити у задоволенні такого клопотання.

Суд вивчивши клопотання відповідача за первісним позовом і позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 та з`ясувавши позиції сторін дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з тих підстав, що ОСОБА_1 нерелевантно здійснено посилання на норми права Закону України "Про заходи спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" та Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування". Так, постачальникам природного газу компенсуються: різниця між вартістю послуг з постачання природного газу побутовим споживачам з урахуванням втрат, понесених внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій, за період з 01.03.2022 по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та фактичним рівнем оплати побутовими споживачами послуги з газопостачання.

Суд вважає, що беручи до уваги норми Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" забороняється вчиняти дії щодо примусу стягнення заборгованості, яка підлягає компенсації як різниця між вартістю послуг з постачання газу з врахуванням втрат, які понесло підприємство внаслідок воєнних дій та фактичним рівнем оплати побутовими споживачами послуги з газопостачання. Натомість згідно затвердженого переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф і Вінницька область в нього не включена.

Суд не погоджується з доводами ОСОБА_1 щодо можливості застосування перерахованих ним правових позицій судів при розгляді вказаних ним у своєму клопотанні справ, в якості рішень, що ухвалені в подібних правовідносинах, оскільки поняття судових рішень в подібних правовідносинах, слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин, а за відсутності вказаних елементів при розгляді вказаних ОСОБА_1 справ, визнати їх подібними до цієї справи неможна.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі в частині розгляду первісного позову заявленого до нього про стягнення заборгованості за послуги постачання природного газу, з підстав відсутності предмета спору, не є обґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки спір між сторонами не врегульовано, права і обов`язки сторін не визначено, аргументи ОСОБА_1 в клопотанні щодо встановлення мораторію на стягнення заборгованості за постачання природного газу, обґрунтовані посиланням на норми Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», можуть бути підставою для оцінки доказів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, а тому є предметом розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі №930/1979/21 в частині розгляду первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги постачання природного газу, з підстав відсутності предмета спору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбаченоЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду виготовлено 09.11.2023

Суддя Дмитро КРИВЕНКО