Рішення

від 09.11.2023 по справі 683/3247/23

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/3247/23

2/683/1041/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючого - судді Лугового О.М.,

з участю секретаря Градомської Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/3247/23 (2/683/1041/2023) за позовом Приватного підприємства «АТП Поділля-Тур» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

встановив:

26 вересня 2023 року директор ПП АТП «Поділля-Тур» - Мартинюк Л.А. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат в розмірі 180 000 грн., пов`язаних з виплатою моральної шкоди та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 28.12.2016 року біля 17 год. 30 хв., ОСОБА_1 , керуючи автобусом марки «БАЗ» моделі «А07919», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить позивачу, здійснюючи перевезення пасажирів за маршрутом «Рівне Хмельницький» рухаючись автодорогою «Городище-Рівне-Старокостянтинів» на 286 + 400 м. поблизу с. Губча Старокостянтинівського району Хмельницької області, допустив виїзд керованого ним автобусом на зустрічну смугу руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Фольксваген Т-4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, особи, що знаходилися у автомобілі «Фольксваген Т-4», а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 загинули, а ОСОБА_4 було спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Вказує, що відповідно до вироку Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19.10.2021 року, справа № 683/683/17, який набрав законної сили 19.11.2021 року, відповідача визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

Позивач зазначає, що згідно окремих ухвал суду від 22.06.2021 року, затверджено мирову угоду сторін від 17.06.2021 року про сплату цивільним відповідачем ПП «АТП «Поділля Тур» на користь позивача ОСОБА_4 та позивача ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі по 125 000 грн. кожному, а решту по 125 000 гривень моральної шкоди зобов`язується сплачувати рівними частками по 5 000 гривень кожному щомісяця, протягом наступних 25 місяців. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог позивача ОСОБА_5 до відповідача ПП «АТП «Поділля Тур» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, у зв`язку із затвердженням мирової угоди між сторонами.

Зазначає, що на момент подачі позову до суду, позивачем сплачено на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 165 000 грн. моральної шкоди кожному, що разом становить 330 000 грн..

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 28.02.2023 року, яке набрало законної сили 31.03.2023 року у справі №683/699/22 було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП «АТП «Поділля Тур» 330000 грн. в якості відшкодування в порядку регресу витрат пов`язаних з виплатою моральної шкоди.

За період з березня 2022 року по серпень 2023 року позивачем на виконання вищезазначених ухвал суду додатково було виплачено на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 90000 грн. моральної шкоди кожному, що складає 180000 грн., а тому позивач просить в порядку регресу відшкодувати зазначені збитки за рахунок відповідача.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27.09.2023 року прийнято розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ОСОБА_1 протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали не надав відзив на позов в порядку, визначеному ст.178 ЦПК України.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.12.2016 року біля 17 год. 30 хв., ОСОБА_1 працюючи водієм у ПП «АТП «Поділля-Тур» та керуючи автобусом марки «БАЗ» моделі «А 07919», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи перевезення пасажирів за маршрутом «Рівне - Хмельницький», в порушення вимог п.12.1, п.12.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року (далі Правил дорожнього руху), а також попереджувального дорожнього знаку 1.13 «Слизька дорога», заборонного дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год», табличок до дорожніх знаків 7.2.1 «Зона дії» і 7.12 «Ожеледиця», а саме рухаючись зі швидкістю близько 80 км/год. автодорогою «Городище-Рівне-Старокостянтинів» в напрямку від м. Шепетівка до м. Старокостянтинова, в зимовий період часу, тобто достовірно знаючи, що проїзна частина може бути слизькою, в порушення вимог п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний» і п.10.1. Правил дорожнього руху, відволікаючись від керування мобільним телефоном, що виразилось у розмові ним по мобільному телефону під час руху, на 286 км + 400 м поблизу с. Губча Старокостянтинівського району Хмельницької області, в порушення вимог п.1.5 ч.1 Правил дорожнього руху, діючи легковажно і самовпевнено, а також всупереч вимогам пунктів 1.2, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, під час зустрічного роз`їзду, не обрав безпечного інтервалу, не впоравшись з керуванням, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, виїхав на зустрічний напрямок руху, де допустив зіткнення з автомобілем «Фольксваген Т-4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Фольксваген Т-4», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 та пасажир ОСОБА_3 від спричинених тілесних ушкоджень загинули, а пасажир ОСОБА_4 було спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22.06.2021 року затверджена мирова угода сторін від 17.06.2021 року про сплату відповідачем ПП «АТП «Поділля-Тур» на користь позивача ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 125 000 грн., а решту 125 000 грн. моральної шкоди зобов`язується сплачувати рівними частками по 5 000 гривень щомісяця, протягом наступних 25 місяців.

Крім того, ухвалою суду від 22.06.2021 року затверджена мирова угода сторін від 17.06.2021 року про сплату відповідачем ПП «АТП «Поділля Тур» на користь позивача ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 125 000 грн., а решту 125 000 грн. моральної шкоди зобов`язується сплачувати рівними частками по 5 000 грн. щомісяця, протягом наступних 25 місяців.

Згідно вироку Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19.10.2021 року, справа № 683/683/17, який набрав законної сили 19.11.2021 року, відповідача визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, та засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на шість років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

На момент дорожньо-транспортної пригоди відповідач працював водієм у позивача і вчинив дорожню-транспортну пригоду на службовому автомобілі.

На виконання вироку Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19.10.2021 року, справа № 683/683/17, позивачем було сплачено на користь потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 165 000 грн. моральної шкоди кожному, що разом становить 330 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача, що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень.

За період з березня 2022 року по серпень 2023 року позивачем на виконання вищезазначених ухвал суду додатково було виплачено на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 90000 грн. моральної шкоди кожному, що складає 180000 грн..

Сплачені на користь потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кошти є матеріальними збитками позивача, а тому він вимагає їх компенсації за рахунок відповідача, внаслідок чого звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, між сторонами існує спір щодо порядку відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дій працівника, який регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК) та Кодексу законів про працю України (далі КЗпП).

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом..

Це положення законодавства передбачає перехід права вимоги регресу від однієї особи до іншої при виникненні деліктного (позадоговірного) зобов`язання, а саме із заподіяння шкоди. Регрес регулюється загальними нормами цивільного права.

Згідно ч.1 ст.1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

За змістом ч.1 ст.3 КЗпП, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ч.1 ст.9 ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються також до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Згідно ч.1 ст.130 КЗпП, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.134 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

За змістом ч.3 ст.136 КЗпП покриття шкоди, заподіяної працівником, провадиться шляхом подання роботодавцем позову до місцевого загального суду.

Для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди (ч.3 ст.233 КЗпП України).

Як роз`яснено у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992р. №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що ПП «АТП «Поділля Тур», як відповідальна особа за шкоду, завдану її працівником під час виконання ним трудових обов`язків, сплатило 180 000 грн. на користь третіх осіб в якості відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дій відповідача, які визнані судом злочином, а отже підприємство зазнало збитків на таку суму коштів. З моменту виплати позивачем відповідних коштів до моменту звернення позивача з даним позовом до суду не сплинув річний строк, передбачений ст.233 КЗпП. Відповідач, як завдавач шкоди, зобов`язаний відшкодувати її в повному обсязі. За таких обставин, позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, а відтак підлягають до задоволення в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд звертає увагу, що такі витрати складаються з судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову в сумі 2 700 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, то на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України позивачу має бути компенсовано за рахунок відповідача витрати з оплати судового збору в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 11-13, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «АТП «Поділля-Тур» 180 000 грн. у якості відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «АТП «Поділля-Тур» 2 700 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне підприємство «АТП «Поділля-Тур», місце знаходження: 29011, вул.Вінницьке шосе, 12/2, м.Хмельницький, код ЄДРПОУ 37016985.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання:, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя