Постанова

від 09.11.2023 по справі 574/29/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року м.Суми

Справа №574/29/23

Номер провадження 22-ц/816/1604/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М.,

розглянув увідкритому судовомузасіданні упорядку спрощеногопозовного провадженняапеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка»

на рішення Буринського районного суду Сумської області від 12 липня 2023 року у складі судді Гука Т.Р., ухваленого в м. Буринь Сумської області, повний текст якого складено 17 липня 2023 року,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку і допомоги на оздоровлення,

в с т а н о в и в :

У січні 2023 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Міненка С.А., звернулась в суд з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 01 січня 2014 року вона була прийнята на посаду сестри медичної загальної практики сімейної медицини сільської лікарської амбулаторії с. Успенка КЗ Буринської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги Буринського району», яке в подальшому неодноразово перейменовувалось та 17 грудня 2020 року перейменовано на КНП «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка».

На підставі наказу т.в.о. директора КНП «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка» від 23 грудня 2022 №178-к її було звільнено із займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату та чисельності працівників. Підставою для прийняття даного наказу було зазначено: наказ від 04 жовтня 2022 року №91адм «Про скорочення штату та чисельності працівників КНП «Буринська лікарня»; повідомлення про заплановане вивільнення від 21 жовтня 2022 року.

Вважає вказаний наказ незаконним, оскільки його було прийнято з порушенням вимог чинного трудового законодавства, зокрема статті 49-2 КЗпП України. При її звільненні вимог закону дотримано не було: не відбулось змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, організації, банкрутства або перепрофілювання підприємств, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; відповідач не запропонував їй всіх наявних вакантних посад; відповідач не врахував її переважного права на залишення на роботі; не зазначив критеріїв чому саме її звільнено, а не інших працівників з аналогічних посад; при звільненні не дотримано її прав, як члена профспілкового комітету, а також останній не надавав згоди на її звільнення; при прийнятті рішення про її скорочення та здійснення вчинено дискримінаційні дії, оскільки її свекор ОСОБА_3 є депутатом Буринської міської ради 8 скликання та неодноразово критично висловлювався щодо діяльності лікарні та міського голови, тому її звільнення викликано саме позицією її свекра; керівник відповідача т.в.о. директора КНП «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка» Голубцова К.М. не мала повноважень на прийняття відповідного розпорядчого акту про її звільнення та інших дій щодо змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Крім того, відповідачем не було дотримано та не враховано мінімальний гарантований розмір оплати праці, при нарахування та виплаті їй заробітної плати. Так, вона підпадає під дію постанови КМУ від 12 січня 2022 року №2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я» та має право на заробітну плату на рівні не менше 13500 грн, оскільки має базову вищу освіту, відповідну посаду та роботу на умовах повної зайнятості. Проте всупереч вказаним вимогам в період з 01 січня 2022 року до 26 грудня 2022 року відповідачем їй було виплачено 78006 грн 41 коп., тобто їй було не доплачено заробітну плату за вказаний період в розмірі 85539 грн 05 коп., а також не доплачено наступні виплати: оздоровчі (допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки за 2022 рік) у сумі 6800 грн.; вихідну допомогу у сумі 6703 грн 21 коп. та компенсацію за невикористані відпустки в сумі 5536 грн 67 коп. Також в період часу з 27 грудня 2022 до 09 січня 2023 року відповідачем прострочено з нею розрахунок в кількості 14 днів в сумі 6096 грн 77 коп.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила скасувати наказ т.в.о. директора КНП «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка» від 23 грудня 2022 року №178-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити її на роботі на посаді сестри медичної загальної практики - сімейної медицини сільської лікарської амбулаторії с. Успенка, стягнути з КНП «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка» на свою користь недоплачену заробітну плату за період з 01 січня 2022 року по 26 грудня 2022 року в розмірі 85539 грн 05 коп., недоплачені оздоровчі (допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки за 2022 рік) у сумі 6800 грн 00 коп., недоплачену вихідну допомогу в сумі 6703 грн 21 коп., недоплачену компенсацію за не використані відпустки в сумі 5536 грн 67 коп. та 6096 грн 77 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27 грудня 2022 року до 09 січня 2023 року.

Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 12 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Наказ т.в.о. директора Комунального некомерційного підприємства «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка» від 23 грудня 2022 року №178-к "Про звільнення ОСОБА_1 " скасовано.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді сестри медичної загальної практики-сімейної медицини сільської лікарської амбулаторії с. Успенка з 26 грудня 2022 року.

Стягнуто з КНП «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка» на користь ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату за період роботи з 01 січня 2022 року до 26 грудня 2022 року в розмірі 81539 грн 05 коп., недоплачену допомогу на оздоровлення в розмірі 6800 грн 00 коп., недоплачену вихідну допомогу в розмірі 6703 грн 21 коп., недоплачену компенсацію за не використану відпустку в розмірі 5536 грн 67 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27 грудня 2022 року по 09 січня 2023 року в розмірі 6096 грн 77 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з КНП «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені по сплаті судового збору, в розмірі 1073 грн 60 коп.

Стягнуто з КНП «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка» на користь держави судовий збір в розмірі 1073 грн 60 коп.

Допустив негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, КНП «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що звільнення позивача здійснено у відповідності до норм КЗпП України, так як відбулося скорочення однієї з двох посад сестри медичної загальної практики сімейної медицини СЛА с. Успенка, яка є структурним підрозділом КНП «Буринська лікарня». Звертає увага не те, що роботодавець самостійно визначає чисельність працівників і штатний розпис не потребує додаткового доведення.

Зазначає, що заробітна плата позивачу нараховувалася в повному обсязі, так як вона працювала під керівництвом лікаря-терапевта ОСОБА_4 , в якого протягом 2022 року обсяг практики первинної медичної допомоги не перевищував 256 декларацій, а тому до ОСОБА_1 не підлягав застосуванню посадовий оклад, визначений в п. 9 додатку №3 до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої постановою КМУ від 25 квітня 2018 року №410.

Крім того, вказує на те, що судом першої інстанції було допущено неправильне застосування ст. 117 КЗпП України, оскільки ні КЗпП України, ні Законом України «Про оплату праці» не передбачено стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, на користь працівника, який продовжує працювати на цьому підприємстві.

У встановлений апеляційним судом строк, позивачем відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, від представника апелянта адвоката Цуканова В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні. В той же час колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання, оскільки відповідач є юридичною особою і має можливість , у зв`язку із зайнятістю свого представника, забезпечити явку в судове засідання іншого представника.

За таких підстав, колегія суддів вважає за необхідне слухати справу у відсутність учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що 01 січня 2014 року ОСОБА_1 прийнята на посаду сестри медичної загальної практики сімейної медицини сільської лікарської амбулаторії с. Успенка (а.с.12-13).

Наказом т.в.о. директора КНП «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка» Голубцової К. №90-адм від 04 жовтня 2022 року «Про утворення Комісії про скорочення штату та чисельності працівників КНП «Буринська лікарня» утворено комісію зі скорочення штату та чисельності працівників (а.с.68).

06 липня 2022 року КНП «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка» за №266 голові профспілкового комітету районної організації профспілки працівників охорони здоров`я ОСОБА_5 було направлено повідомлення про заплановане вивільнення працівників, в якому повідомлялося, що в зв`язку з обмеженням фінансування КНП «Буринська лікарня» на підприємстві заплановане скорочення чисельності та штату працівників на підстав п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.61).

Буринська районна організація профспілки працівників охорони здоров`я України повідомила т.в.о. директора КНП «Буринська лікарня» Голубцову К., що у відповідності до ст.5 п.2 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року, при скороченні штату працівників та зміни істотних умов праці в КНП «Буринська лікарня», ст.43 КЗпП України не застосовується, крім випадків звільнення працівників обраних до профспілкових органів (а.с.62).

ОСОБА_6 не входить до списку працівників КНП «Буринська лікарня» обраних до керівних органів профспілкового комітету Буринської районної організації профспілки працівників охорони здоров`я України (а.с. 63).

Наказом від 04 жовтня 2022 року №91-адм «Про скорочення штату та чисельності працівників КНП «Буринська лікарня», з метою оптимізації та раціоналізації робочих місць у закладі, з урахуванням умов договорів з Національною службою здоров`я України від 07 лютого 2022 року №1643-Е122-Р000 «Про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій», від 26 березня 2022 року №1643-Е122-Р000/01» про внесення змін до договору №1643-Е122-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій», від 17 травня 2022 року №1643-Е122-Р000/02 «Про внесення змін до договору №1643-Е122-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій» в частині оплати вартості медичних послуг та постанови КМУ від 01 липня 2022 року №741 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо забезпечення реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення» та на підставі Технічно-економічного обґрунтування причин проведення таких змін, зобов`язано: скоротити посади з 26 грудня 2022 року, в тому числі посаду сестри медичної загальної практики сімейної медицини СЛА с. Успенка; внести зміни до структури та штатного розпису закладу (а.с. 72-73).

21 жовтня 2022 року т.в.о. директора КНП «Буринська лікарня» ОСОБА_7 видано наказ №140-к «Про попередження про заплановане вивільнення у зв`язку зі скороченням штату та чисельності» зобов`язано начальника відділу кадрів ОСОБА_8 та юрисконсульта ОСОБА_9 , відповідно до п. 1 ст. 40, ст.ст. 49-2, 44, 184 КЗпП України 24 жовтня 2022 року попередити працівників про скорочення штату та чисельності, запропонувати працівникам іншу роботу за наявності вакантних посад (а.с.69).

24 жовтня 2022 року ОСОБА_6 вручено під підпис письмове попередження про те, що відповідно до наказу від 04 жовтня 2022 року №91 адм. «Про скорочення штату та чисельності працівників КНП «Буринська лікарня» посада, яку вона займає, з 26 грудня 2022 року підлягає скороченню відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. Крім того, повідомлено ОСОБА_1 про наявність вакантних посад в КНП (а.с. 11).

Наказом КНП «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка» від 23 грудня 2022 року №178-к «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 , сестру медичну загальної практики-сімейної медицини сільської лікарської амбулаторії с. Успенка, звільнено з роботи 26 грудня 2022 року у зв`язку зі скороченням штату та чисельності працівників - п.1 ст.40 КЗпП України. Підставою для винесення даного наказу зазначено наказ від 04 жовтня 2022 року №91-адм «Про скорочення штату та чисельності працівників КНП «Буринська лікарня» та повідомлення про заплановане вивільнення від 21 жовтня 2022 року (а.с.10).

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було доведено належними доказами того, що у КНП «Буринська лікарня» дійсно відбулось скорочення чисельності або штату працівників у встановленому порядку та, що при скороченні позивача роботодавцем було дотримано норми діючого законодавства, що регулюють вивільнення працівників. Тобто, звільнення позивача ОСОБА_1 з посади сестри медичної загальної практики сімейної медицини було проведено без законної на те підстави та з порушенням порядку, встановленого законом, що є підставою для визнання цього наказу незаконним та скасування.

Також, суд першої інстанції визнав такими, що не ґрунтуються на доказах твердження відповідача про наявність підстав для виплати позивачу заробітної плати не у розмірі, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

У частині 1 статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Аналіз даної норми дає підстави дійти висновку про те, що вона передбачає декілька самостійних підстав для розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником, а саме: ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених в цьому пункті цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина 2 статті 40 КЗпП України).

Частинами 1 та 3 статті 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що звільнення позивача відбулося у відповідності до норм КЗпП України, колегія суддів вважає непереконливими.

Частиною 3 статті 64 ГК України підприємство самостійновизначає своюорганізаційну структуру,встановлює чисельністьпрацівників іштатний розпис.

За змістом пунктів 1.5, 4.11, 7,4, підпункту 7.7.9 пункту 7.7 Статуту Комунального некомерційного підприємства «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка», підприємство створене на базі відокремленої частини комунального майна територіальної громади Буринської міської ради, управління яким здійснює Буринська міська рада Сумської області (власник) через уповноважений нею орган управління охорони здоров`я виконавчого комітету Буринської міської ради Сумської області (уповноважений орган управління).

Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і розробляє штатний розпис та подає на погодження уповноваженому органу управління.

Поточне керівництво діяльністю підприємством здійснює його директор, до повноважень якого, в тому числі належить за погодженням з уповноваженим органом управління визначення організаційної структури підприємства, граничної чисельності працівників, штатного розпису, умов праці.

Тобто, з вказаних норм вбачається, що зміна до штатного розпису в КНП «Буринська лікарня» здійснюється директором виключно за погодженням з уповноваженим органом управління , яким є управління охорони здоров`я виконавчого комітету Буринської міської ради Сумської області.

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що скорочення чисельності працівників КНП «Буринська лікарня» та зміни до штатного розпису, який діяв станом на 01 січня 2023 року погоджено уповноваженим органом управління.

Відповідачем було надано лише витяги з штатного КНП «Буринська лікарня», що діяли станом на 01 жовтня 2022 року та на 01 січня 2023 року, які містять лише підпис т.в.о. директора КНП, без жодних відміток про те, що ці штатні розписи погоджувалися з управлінням охорони здоров`я виконавчого комітету Буринської міської ради Сумської області.

Крім того, представник КНП «Буринська лікарня» в суді першої інстанції не був обізнаним із тим, чи був дотриманий визначений в статуті підприємства порядок затвердження штатних розписів та внесення змін до них.

Таким чином, з огляду на те, що зміни до штатного розпису КНП «Буринська лікарня», в результаті яких було скорочено посади, в тому числі яку обіймала ОСОБА_6 , відбулося без погодження з уповноваженим органом управління, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що виданий КНП «Буринська лікарня» наказ про звільнення позивача є незаконним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується також і з висновками суду першої інстанції, про недоведеність відповідачем правомірності нарахування та виплати позивачу, починаючи з 01 січня 2022 року заробітної плати не у розмірі, визначеному постановою КМУ «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я» від 12 січня 2022 року за №2.

Статтями 1 та 2 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Постановою КМУ «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я» від 12 січня 2022 року за №2 внесено зміни до додатку 3 до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, доповнивши пунктом 9 наступного змісту: забезпечувати виплату заробітної плати у розмірі не меншому, ніж передбачено цим підпунктом.

Заробітна плата медичного працівника закладу охорони здоров`я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці встановлюється у розмірі:

- не менше ніж 20000 гривень для лікарів (крім лікарів-інтернів), професіоналів з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я;

- не менше ніж 13500 гривень для посад молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівців з початковим рівнем (короткий цикл) вищої освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства.

Для медичних працівників, які залучені виключно до надання первинної медичної допомоги (лікарів або молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівців з початковим рівнем (короткий цикл) вищої освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства, які входять до команди з надання первинної медичної допомоги такого лікаря), цей підпункт застосовується у разі, коли лікаря обрали не менше ніж 70 відсотків пацієнтів оптимального обсягу практики первинної медичної допомоги.

У разі встановлення медичному працівнику неповного робочого дня або неповного робочого тижня, а також під час невиконання працівником у повному обсязі встановленої норми тривалості робочого часу вимога щодо розміру оплати праці, передбачена цим підпунктом, застосовується пропорційно до відпрацьованого часу.

Згідно довідки про нарахування заробітної плати сестрі медичній ЗПСМ ОСОБА_1 від 02 листопада 2022 року, виданої КНП «Буринська лікарня»,та розрахункових листів за жовтень та листопад 2023 року, посадовий оклад позивача з січня до листопада 2023 року становив 6500 грн 00 коп. (а.с. 16, 21).

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що до позивача не підлягає застосуванню посадовий оклад, визначений КМУ «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я» від 12 січня 2022 року за №2, не ґрунтуються на доказах.

Встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді сестри медичної загальної практики сімейної медицини сільської лікарської амбулаторії с. Успенка КНП «Буринська лікарня».

Відповідно до тарифікаційного списку КНП «Буринська лікарня» в сільській лікарській амбулаторії с. Успенка 1,5 штатних посад лікарів, з яких 1 посаду обіймав лікар загальної практики-сімейний лікар ОСОБА_10 та 0,5 штатних посад лікар-терапевт ОСОБА_4 .

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 , з повною зайнятістю, була прикріплена та працювала під керівництвом лікаря терапевта ОСОБА_4 , яких обіймав лише 0,5 ставки лікаря в амбулаторії, відповідачем суду надано не було.

З огляду на те, що заробітна плата позивачу нараховувалася та виплачувалася не у розмірі, визначеному поставною КМУ від 12 січня 2022 року за №2, з відповідача підлягає стягненню недоплачена заробітна плата за період з 01 січня 2022 року по 26 грудня 2022 року, недоплачена допомога на оздоровлення та недоплачена компенсація за невикористану відпустку.

У той же час колегія суддів не може погодитися з рішенням суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача недоплачену суму вихідної допомоги та середній заробіток з час затримки розрахунку при звільненні.

Так, право на вихідну допомогу, передбачену ст. 44 КЗпП України працівник має у випадку звільнення його, в тому числі за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Статтею 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Беручи до уваги те, що позивачем ставиться питання про визнання незаконними та скасування наказу про її звільнення та поновлення на посаді, що знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи інстанційними судами, відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності, передбачено ст. 117 КЗпП України та стягнення недоплаченої вихідної допомоги.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з КНП «Буринська лікарня» недоплаченої вихідної допомоги в сумі 6703 грн 21 коп. та середнього заробітку за час затримки розрахунку звільненні за період з 27 грудня 2022 року до 09 січня 2023 року в сумі 6096 грн 77 коп., з ухваленням нового рішення про відмову в цій частині вимог.

Крім того,судом першоїінстанції небуло зазначено,що недоплаченіпозивачу заробітнаплата,доплата наоздоровлення,компенсація заневикористану відпустку підлягає стягненню з утримання з цих сум податків та інших обов`язкових платежів, а тому абзац четвертий рішення суду першої інстанції, належить змінити з вказівкою про стягнення цих сум з утриманням із них установлених законодавством України податків і зборів.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Рішення суду підлягає зміні в частині розподілу між сторонами судових витрат.

Пропорційно до задоволених позовних вимог, з відповідача на користь держави належить стягнути 2037 грн 32 коп. (1073,60 грн (за вимогами немайнового характеру) + 963,72 грн (за майновими вимогами), за розгляду справи в суді першої інстанції.

Враховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду, у задоволенні вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовлено, а тому відсутні підстави для розподілу судового збору в сумі 1073 грн 60 коп., сплаченого позивачем за цією позовною вимогою.

Крім того, з огляду на часткове задоволення апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача належить стягнути 88 грн 71 коп. судового збору, сплаченого за вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунки при звільненні. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за вимогами про стягнення недоплаченої заробітної плати та сум вихідної допомоги, відповідачу належить компенсувати за рахунок держави в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України 97 грн 54 коп. судового збору за апеляційний перегляд рішення суду.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка» задовольнити частково.

Рішення Буринського районного суду Сумської області від 12 липня 2023 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка» недоплаченої вихідної допомоги в сумі 6703 грн 21 коп. та середнього заробітку за час затримки розрахунку звільненні за період з 27 грудня 2022 року до 09 січня 2023 року в сумі 6096 грн 77 коп., та ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка» недоплаченої вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку звільненні.

Рішення Буринськогорайонного судуСумської областівід 12липня 2023року змінити,виклавши абзацчетвертий резолютивноїчастини утакій редакції:

«Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка» на користь ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату за період роботи з 01 січня 2022 року до 26 грудня 2022 року в розмірі 81539 гривень 05 копійок, недоплачену допомогу на оздоровлення в розмірі 6800 гривень 00 копійок, недоплачену компенсацію за не використану відпустку в розмірі 5536 гривень 67 копійок з утриманням із цих сум установлених законодавством України податків і зборів.»

Рішення Буринського районного суду Сумської області від 12 липня 2023 року змінити в частині вирішення питання розподілу між сторонами судових витрат.

Стягнути зКомунального некомерційногопідприємства «Буринськалікарня ім.проф.М.П.Новаченка»на користь держави 2037 гривень 32 копійки судового збору за розгляду справи в суді першої інстанції

В іншій частині рішення Буринського районного суду Сумської області від 12 липня 2023 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка» 88 гривень 71 копійку судового збору, сплаченого за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Компенсувати Комунальному некомерційному підприємству «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка» за рахунок держави в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України 97 гривень 54 копійки судового збору за апеляційний перегляд рішення суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов