Рішення

від 09.11.2023 по справі 343/1134/23

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/1134/23

Провадження №: 2/0343/357/23

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2023 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

судді Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження у режимі відеоконференції з представником позивачки-відповідачки цивільну справу № 343/1134/23 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан", треті особи, які не заявляли самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" до ОСОБА_1 , третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про стягнення боргу,

за участю: представника позивачки-відповідачки - адвоката Калініна С.К.,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін та третіх осіб:

представник позивачки адвокат Калінін С.К. через систему "Електронний суд" від імені своєї довірительки ОСОБА_1 подав позов, у якому просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. № 13029 від 20.07.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Мілоан" заборгованість в розмірі 20720,39 грн, стягнути з ТОВ "Мілоан" на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 16912,07 грн, а також судові витрати по справі: 6000 грн витрат за надання професійної правничої допомоги та судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2147,20 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис № 13029 від 20.07.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Мілоан" заборгованості в розмірі 20720,39 гривень. Приватний нотаріус виконавчий напис мотивував тим, що остання є боржником за кредитним договором № 1642928 від 21.01.2020, укладеним з ТОВ «Мілоан», строк плалежу за яким настав. Стягнення заборгованості проводиться за період з 24.03.2020 по 23.05.2020. Вважає виконавчий напис протиправним та таким, що не підлягає виконанню. Так, він виконаний на кредитному договорі, який не був посвідчений нотаріально. Більше того, вищевкзаний кредитний договір як такий не був укладений взагалі, оскільки ОСОБА_1 не підписувала його в будь-який спосіб, тому будь-які правовідносини за ним не виникли. Незважаючи на це, ТОВ "Мілоан" пред`явило оскаржуваний виконавчий напис для виконання до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В., на підставі якого відкрито виконавче провадження № 63016074 від 14.09.2020. У рамках виконавчого провадження винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , яка отримує їх від управління освіти Долинської міської ради. За період з 01.10.2020 по 31.07.2021 із заробітної плати останньої утримано 16912,07 гривень. Вказані кошти отримані без достатньої правової підстави, тому підлягають поверненню ОСОБА_1 .

Від відповідачаТОВ "Мілоан"поступив відзив на позов ОСОБА_1 , в якому він у задоволенні позову просить відмовити. Свою позицію мотивує тим, що Товариство здійснює діяльність з надання фінансових кредитів фізичним особам на карткові рахунки, на підставі укладених в електронній формі кредитних договорів в інформаційно-телекомунікаційній системі. За її допомогою позичальниця, отримавши всі неодхідні відомості, з особистого кабінету подала товариству анкету-заяву на кредит № 1642928 та підтвердила умови отримання кредиту, шляхом натискання кнопки "Погоджуюсь". Після погодження умов кредитування, Товариство розмістило в особистому кабінеті позичальниці пропозицію на укладення кредитного договору та надіслало одноразовий ідентифікатор у вигляді SMS з кодом підписання кредитного договору, який нею було використано. Тобто кредитний договір був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний сторонами та вважається укладеним у письмові формі. Умовами кредитного договору було визначено, що сума кредиту становить 10000 гривень. Надається він на 30 днів з 21.01.2020. На виконання його умов ОСОБА_1 шляхом безготівкого переказу на картковий рахунок товариством було перераховано вказану суму. Комісія за надання кредиту становить 1200 гривень, проценти за користування кредитом - 4500 гривень. В порушення вимог кредитного договору позичальницею не повернуто у вказаний строк кредит та не сплачено, передбачені ним платежі.

У зв`язку зі вказаним Товариство у належний та визначений законом спосіб захисту порушеного права звернулося до нотаріуса для отримання виконавчого напису на кредитному договорі, надавши йому всі необхідні документи. Незгода з безспірністю суми заборгованості не може грунтуватись на простому небажанні оплачувати борг по кредитному договорі. Будь-яких вимог, скарг або іншого способу волевиявлення щодо наявності спору не заявлялося. Щодо заявлених до стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 16912,07 гривень, то доказів того, що вказана сума була отримана Товариством у рамках виконавчого провадження, не надано.

28 червня 2023 року від ТОВ "Мілоан" поступив зустрічний позов, в якому він просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь 20720,39 гривень та 2684 гривень судового збору, який ухвалою суду від 25.07.2023 об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Свої вимоги позивач за зустрічним позовом мотивує тим, що 21.01.2020 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1642928. Згідно з п. 1.2 Договору, сума кредиту становила 10000 гривень. Відповідно до п. 1.3 Договору, кредит надавався на 30 днів з 21.01.2020. Термін повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 20.02.2020 (п. 1.4 Договору).

ОСОБА_1 кредитний договір підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що підтверджується роздруківкою з електронного файлу з інформаційно-телекомунікаційної системи (LogFile застосування коду), після чого укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті клієнтки.

На виконання умов Договору позикодавцем перераховано на карту, що вказана в анкеті-заяві на кредит, грошові кошти в розмірі 10000 гривень. При цьому Товариство не отримує повні реквізити картки позичальника, яка вказується ним для отримання кредиту. Повні дані картки зберігаються у партнера: платіжна система LiqPay ПриватБанку.

Позичальницею проводилась пролонгація кредитного договору та часткова сплата заборгованості, що підтверджується меморіальними ордерами. Згодом станом на 24.05.2020 у неї утворилася заборгованість у розмірі 20720,39 грн. Для відновлення порушеного права позикодавцем вчинено оскаржуваний виконавчий напис, на підставі якого ТОВ "Мілоан" отримало 15980,84 гривень. Після проведення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса, за ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 4739,55 гривень.

Якщо припустити, що позовна вимога про поверення сплаченого за виконавчим написом буде задоволена, то заборгованість за кредитним договором зросте з 4739,55 гривень до 20720,39 гривень.

Зважаючи на існування боргу позивачки за первісним позовом, та, враховуючи, що при задоволенні первісного позову борг ОСОБА_1 збільшиться, що призведе до повторних позовів та додаткових судових процесів, ТОВ "Мілоан" вважає за доцільне просити в межах даної справи остаточно вирішити всі можливі спори по даному договору та вважати, що зобов`язання з повернення ТОВ "Мілоан" позичальниці коштів, отриманих на підставі оскаржуваного напису нотаріуса, припиненим шляхом зарахування таких коштів в рахунок часткового погашення боргу позичальниці перед Товариством і стягнути з ОСОБА_1 на користь останнього решту суми боргу за кредитним договором у розмірі 4739,55 гривень.

Представник позивачки - відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Калінін С.К., який брав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, просив задовольнити позов його довірительки, зіславшись на обгрунтування, викладені в позовній заяві про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави.

В задоволенні зустрічного позову просив відмовити, оскільки позовні вимоги є необгрунтованими та безпідставними. ТОВ "Мілоан" не надано належних доказів на підтвердження укладення з ОСОБА_1 електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора. Не доведено, який саме мав місце ідентифікатор, в який спосіб такий отримала ОСОБА_1 , як і не підтверджено, чи використала вона його. Натомість його довірителька вказує на те, що кредитний договір не укладала, його примірник не отримувала. Надані ж на підтвердження вимог за зустрічним позовом докази є неналежними, оскільки вони створені одноособово відповідачем-позивачем, є проєктами документів, оскільки не містять підписів сторін, печатки, що не відповідає вимогам електронних документів.

В останнє судове засідання представник позивачки-відповідачки на відеоконференцзв`язок не вийшов, у судовому засіданні 12.10.2023 після закінчення дослідження доказів просив закінчувати розгляд справи у його відсутності, взявши до уваги надані ним пояснення та зауваження.

Представник відповідача -позивача ТОВ "Міолан" у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. у судове засідання не з`явилися, хоча про розгляд даної справи були повідомлені у встановленому законом порядку шляхом направлення рекомендованих поштових відправлень за місцем здійснення їх діяльності (а.с. 59, 60, 78, 182, 198), які на ім`я першого повернулися з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 72-73), його свідоцтво про право на зайняття нотарільною діяльнісю анульовано (а.с. 48), а другий отримав, що підтверджується відповідними розписками (а.с. 64, 96, 191, 211). Будь-яких пояснень, заяв і клопотань суду не подавали.

Заяви та клопотання сторін, третіх осіб, процесуальні дії у справі:

15 травня 2023 року представник ОСОБА_1 через "Електронний суд" в інтересах своєї довірительки подав позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави.

Ухвалою суду від 15.05.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С.

16 травня 2023 року представником ОСОБА_1 у системі "Електронний суд" сформована заява про розгляд справи без їх участі.

12 червня 2023 року від ТОВ «Мілоан» поштовим відправленням поступив відзив на позов з додатками та доказами його направлення ОСОБА_1

28 червня 2023 року поступила зустрічна позовна заява ТОВ "Мілоан" до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

З 12 червня 2023 року по 21 липня 2023 року суддя перебування у щорічній основній відпустці, тому 25.07.2023 постановлено ухвалу про прийняття зустрічного позову та перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

02 серпня 2023 року від представника ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" поступило клопотання про проведення сканкопій відзиву на позовну заяву та зустрічного позову з додатками.

10 серпня 2023 року від ТОВ "Мілоан" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Ухвалою суду від 23 серпня 2023 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

24 серпня 2023 року від представника ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" поступило клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 24.08.2023 задоволено.

08 вересня 2023 року від ТОВ "Мілоан" поступило клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, про наявність яких було заявлено в зустрічній позовній заяві.

Протокольною ухвалою суду від 12.10.2023 за клопотанням представника позивачки-відповідачки постановлено закінчувати з`ясування обставин справи та перевірки їх доказів у його відсутності.

З урахуванням того, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

як зазначено в анкеті-заяві від 21.01.2020, ОСОБА_1 на сайті miloan.ua заповнила заяву, в якій замовила кредит на суму 10000 грн на 30 днів, з 21.01.2020, дата повернення кредиту 20.02.2020. В анкеті-заяві зазначені ідентифікуючі дані ОСОБА_1 (її ідентифікаційний код, дата народження, номер мобільного телефону, електронна пошта, паспорт громадянина України, соціальний статус, місце роботи, щомісячні доходи, платіжна картка, на яку має бути перерахована сума кредиту). Також у анкеті-заяві зазначені такі умови кредитування: сума до повернення 15700 гривень. Складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту - 1200 гривень (нараховується за ставкою 12.00 відсотків від суми кредиту за договором), проценти за користування кредитом - 4500 гривень (нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом). Заяву було автоматично перевірено, підписано та оброблено (а.с. 87, 103).

На підставі анкети-заяви, як вказав відповідач, між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1642928 від 21.10.2020, який підписано останньою електронним підписом одноразовим ідентифікатором. У кредитному договорі вказано вищеописані ідентифікуючі дані позичальника ОСОБА_1 . Також зазначено, що позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором на строк, визначений п. 1.3 Договору, надати позичальнику грошові кошти в сумі, визначеній в п. 1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором (п. 1.1). Сума кредиту становить 10000 гривень (п. 1.2). Кредит надається строком на 30 днів з 21.01.2020 (п. 1.3). Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 20.02.2020 (п. 1.4). Сукупна вартість кредиту, що включає загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим договором (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 5700 гривень в грошовому виразі та 694.00 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Сукупна вартість кредиту розрахована, виходячи з припущення, що кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та що позичальник і позикодавець виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі (п. 1.5). Комісія за надання кредиту - 1200 гривень, яка нараховується за ставкою 12.00 відсотків від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом - 4500 гривень, які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки фіксований (п. 1.5.1, 1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6). Розрахунок сукупної вартості кредиту зазначено в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.7). Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкого переказу на рахунок платіжної картки позичальника, зареєстрованої позичальником для цієї мети в особистому кабінеті на сайті miloan.ua (п. 2.1). Порядок нарахування процентів визначений в п. 2.2 кредитного договору. Можливість пролонгації кредиту обумовлена п. 2.3 кредитного договору. Кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений на вебсайті Товариства miloan.com (п. 6.1). Розміщення в особистому кабінеті позичальника проєкту цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідно до прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2) (а.с. 28-32, 83-85, 104-106).

Додатком № 1 до Кредитного договору № 1642928 від 21.01.2020 є Графік розрахунків, який підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором. У вказаному графіку також зазначено, що у випадку зміни будь-яких відомостей, зазначених в ньому, у зв`язку з частковим погашенням заборгованості та/або продовження строку повернення кредиту, позичальник доручає Товариству самостійно оновити (актуалізувати) графік розрахунків, шляхом внесення в нього відповідних змін або викладення його в новій редакції та розмістити дані графіку в особистому кабінеті позичальника на вебсайті товариства (а.с. 33, 86, 107).

Порядок надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» визначено у Правилах надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан», які долучені до матерілаів справи в редакції від 19.01.2020, в яких серед іншого зазначено, що, щоб подати першу заявку на отримання кредиту, заявник має зареєструватися на вебсайті Товариства через заповнення відповідної реєстраційної форми. На підставі даних реєстраційної форми інформаційна система Товариства здійснює реєстрацію заявника на вебсайті Товариства та створює обліковий запис (аккаунт) для доступу заявника до особистого кабінету (п. 3.1). Для реєстрації на сайті Товариства заявник має надати свою згоду на передачу Товариству своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану заявника та його спроможності виконати зобов`язання за кредитним договором. Відмова від цієї згоди в майбутньому буде означати неможливість надання Товариством заявнику послуг з кредитування (п. 3.2). Подаючи першу заявку, заявник має зареєструвати в особистому кабінеті банківську картку, на яку будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заяві (п. 4.2). Товариство не отримує реквізитів банківської карти (п. 4.3). Оформляючи заявку, заявник має вказати прізвища та телефони контактних осіб, з якими Товариство може зв`язатися для підтвердження окремих відомостей заявника (п. 4.6). Сума кредиту визначається, виходячи з інформації, зазначеній в заявці, фінансового стану заявника, його платоспроможності та в межах встановленого ліміту кредитування (п. 4.9). Кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті на сайті Товариства, шляхом розміщення Товаристом віправлення позичальнику пропозиції його укласти (оферти) та прийняття цієї пропозиції (акцепту) позичальником (п. 5.1). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення кредитного договору надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (sms) на мобільний номер позичальника кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення в особистому кабінеті на сайті Товариства (п. 5.3). Позичальник зобов`язується повернути Товариству кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше дати платежу, що встановлено графіком розрахунків (п. 6.1). Позичальник має право на власний вибір здійснити часткове погашення заборгованості або продовжити строк користування/повернення кредиту (далі-пролонгація) на таких самих умовах на певну кількість днів (п. 6.10). Для пролонгації кредиту позичальник має сплатити комісію за пролонгацію кредиту (п. 6.11). Погашення заборгованості та оплата за продовження строку користування кредитом здійснюється особисто позичальником (п. 6.20) (а.с. 109-118).

Як вбачається з Хронології вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину № 1642928 від 21.01.2020, для укладення електронного кредитного договору сторони вчинили такі дії: введення позичальником даних по заяві заяву відправлено позичальником на розгляд автоматичні перевірки по заяві перевірка позичальника за даними БКІ скорингова оцінка позичальника позичальником підписано одноразовим ідентифікатором та відправлено Товариству електронне повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір (акцепт) друкована форма укладеного кредитного договору розміщена в особистому кабінеті позичальника кредитні кошти перераховано на карту позичальника (а.с. 119).

На підтвердження підписання позичальницею електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного договору №1642928 від 21.01.2020 ТОВ «Мілоан» надано інформацію з елетронного файлу (LogFile застосування коду) та скрін із системи Товариства, де вказано, що на номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_1 було відпралено та введено одноразовий ідентифікатор J12233 (а.с. 120, 121).

Згідно з платіжним дорученням № 14133494 від 21.01.2020, ТОВ "Мілоан" перерахував на користь отримувача ОСОБА_1 10000 гривень. Призначення платежу - кредитні кошти від ТОВ "Мілоан" згідно договору 1642928 (а.с. 88, 108).

Як вбачається з довідки від 30.08.2023, ТОВ "Фінансова компанія "Елаєнс", яке надає ТОВ "Мілоан" послуги на підставі договору № 40484607_26/10/18-1 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) та про інформаційнонологічну взаємодію та приймання платежів, підтвердило успішне проведення платежу: дата проведення платежу - 21.01.2020, призначення платежу - кредитні кошти від ТОВ "Мілоан" згідно договору 1642928, сума платежу - 10000 гривень, статус платежу - підтверджено, номер карти - НОМЕР_2 , банк картки отримувача - PrivatBank (а.с. 205).

Як встановлено з матеріалів справи, дія кредитного договору № 1642928 від 21.01.2020 неодноразово пролонговувалася, за що сплачувалася комісія, у зв`язку з чим змінювався графік розрахунків та вказані в ньому суми (124-129, 132-161).

ТОВ «Мілоан» до матеріалів справи долучено відомість про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 1642928 (а.с. 130-131).

У зв`язку із невиконання умов кредитного договору, відповідач звернувся до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

Як вбачається з виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. 20.07.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 13029, приватний нотаріус пропонує звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Мілоан" заборгованість за кредитним договором № 1642928 від 21.01.2020. Строк платежу настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 24.03.2020 по 23.05.2020. Сума заборгованості складає 20720,39 грн, у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7857 грн, прострочена заборгованість за комісією 1200 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відстоткам за користування кредитом - 11663,39 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню 20720,39 грн (а.с. 35).

Вказана сума заборгованості відображена у виписці з особового рахунка за кредитним договором № 1642928 (а.с. 34).

Представник ТОВ "Мілоан" на підставі довіреності (а.с. 36-37) звернувся до приватного виконавця Клименка Р.В. із заявою про примусове виконання вищевказаного виконавчого напису (а.с. 27).

Приватний виконавець 14.09.2020 відкрив виконавче провадження № 63016074 з виконання виконавчого напису № 13029, виданого 20.07.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Мілоан" заборгованість в розмірі 20720,39 грн (а.с. 49-50), в рамках якого виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 01.10.2020 (а.с. 17-18).

Згідно з довідкою від 19.04.2023 за № 479/01-06/01 , за період з 01.10.2020 по 31.07.2021 із заробітної плати вчителя Долинського ліцею № 1 було стягнуто по ВП № 63016074 суму 16912,07 грн (а.с. 38).

Платежі, які складають вказану суму, відображені у вищевказаній відомості та підтверджуються відповідними меморіальними ордерами (а.с. 162-168).

ТОВ «Мілоан» долучив до матеріалів справи розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1642928 від 21.01.2020, в якому відображені тіло кредиту та зміна його розміру, порядок нарахування процентів, врахована часткова оплата процентів ОСОБА_1 , яка проводилась нею 20.02.2020 у розмірі 1710 грн, 06.03.2020 - 1804,50 грн та 20.03.2020 - 591,15 грн. Таким чином, станом на 23.05.2020 сума боргу, що підлягає стягненню без врахування стягнутого за виконавчим написом, становить 20720,39 грн, з яких 9057 грн - основний борг та комісія за надання кредиту, 11663,39 грн - нараховані проценти за період правомірного користування кредитом (п. 1.5 кредитного договору) з урахуванням внесених проплат. Сума боргу, що підлягає стягненню з врахуванням стягнутого за виконавчим написом, складає 4739,55 грн (а.с. 169-170).

Представник ОСОБА_1 вказує на відсутність кредитних правовідносин між сторонами, зазначає про порушення умов вчинення виконавчого напису, у зв`язку з чим просить визнати його таким, що не підлягає виконанню, та повернути на користь його довірительки безпідставно утримані кошти з її заробітної плати, проти чого заперечує ТОВ «Мілоан», зазначаючи, що кредитний договір був укладений і у зв`язку з його невиконанням позивачка-відповідачка має непогашену заборгованітсь, яку вона зобов`язана була сплатити.

Спір між сторонами не врегульовано.

Оцінка суду:

вивчивши заяви сторін по суті, вислухавши представника позивачки-відповідачки, дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Враховуючи те, що вчиненню спірного виконавчого напису, який є предметом дослідження первісного позову, перебувало укладення спірного кредитного договору, який є предметом дослідження зустрічного позову, суд вважає за необхідне давати оцінку в хронологічному порядку.

Кожна особа має право в порядку, встановленомуЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3статті 13 ЦПКвстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2ст. 12 ЦПК).

Відповідно дост. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК).

За правилом частини першоїстатті 205 ЦК України,правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно достатті 207 ЦК України,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У відповідності достатті 6 ЦК України,сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України).

За змістом статей626,628 ЦК України,договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другастатті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другоїстатті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів Україниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Суд встановив, що оспорюваний договір був укладений сторонами в електронній формі з огляду на викладене нижче.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першоїстатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»,електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьоїстатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»,електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четвертастатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостоюстатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»,відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмоїстатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»,у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено під час розгляду справи, договір між сторонами укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. При цьому ОСОБА_1 через особистий кабінет на вебсайті ТОВ «Мілоан» подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого відповідач-позивач надіслав позивачці-відповідачці за допомогою засобів зв`язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявниця використала для підтвердження підписання кредитного договору. При цьому sms-повідомлення було направлено на номер мобільного телефону ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), який вказаний таким і в позовній заяві. В ході розгляду справи не спростовано обставин щодо належності саме позивачці-відповідачці вказаного номеру телефону на час укладення кредитного договору, з використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Без здійснення вказаних дій ОСОБА_1 кредитний договір не був би укладений сторонами, тому суд вважає, що цей правочин відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію»вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі ОСОБА_1 .

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Таким чином, спірний кредитний договір укладено між сторонами в електронній формі на підставі оформлення ОСОБА_1 та подання ТОВ «Мілоан» відповідної анкети-заяви на кредит №1642928 від 21 січня 2020 року, який підписаний позичальницею одноразовим ідентифікатором. Недійсним чи нікчемним договір не визнавався, доказів протилежного не надано. У кредитному договорі сторонами погоджено всі його істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів та їх повернення, умови кредитування, розмір відсоткової ставки, комісії та порядок їх сплати. При цьому суд звертає увагу на те, що інформаційно-телекомунікаційна система побудована так, що без повного ознайомлення з умовами кредитного договору до його підписання клієнт не може перейти до наступного етапу. Крім того в анкеті-заяві та кредитному договорі вказані ідентифікуючі ознаки ОСОБА_1 (її ідентифікаційний код, паспортні дані, номер телефону та електронної пошти, місце роботи, щомісячний дохід, деякі дані банківської карти та інше). Останньою не надано доказів щодо наявності фактів неправомірного заволодіння та використання ТОВ "Мілоан" її персональними даними, якщо вона не зверталася до такого, вибуття з її володіння паспорта, РНОКПП, телефону.

Як встановлено під час розгляду справи, на підставі вищевказаного кредитного договору, ТОВ "Мілоан" перерахувало на ім`я ОСОБА_1 кредитні кошти згідно з договором у сумі 10000 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням та довідкою.

При цьому, заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, ОСОБА_1 не була позбавлена можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів щодо відсутності коштів на картці або щодо неналежності їй картки з номером, який зазначений у довідці від 30.08.2023 (а.с. 205). Тобто ОСОБА_1 не спростовано факту перерахування 10000 грн на вказану в заяві платіжну картку та доказів того, що кошти не надходили на її картку, як і не надано доказів звернення до банку про незаконний рух коштів на її рахунку чи використання коштів іншими особами.

Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання ОСОБА_1 грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором. При цьому не заслуговують на увагу твердження представника позивачки-відповідачки про те, що надані ТОВ "Мілоан" електронні докази на підтвердження такого є неналежними, оскільки не відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про електронну комерцію", адже, відповідно до вимог ст. 100 ЦПК України, учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Сторона позивачки-відповідачки з клопотанням про витребування оригіналів електронних доказів до суду не зверталась.

ОСОБА_1 , отримавши кредитні кошти, що встановлено вище, свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим, за розрахунком ТОВ «Мілоан», який не спростовано останньою, у неї утворилася заборгованість у сумі 20720,39 гривень.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.

Щодо тверджень представника ОСОБА_1 про те, що ТОВ «Мілоан» нараховавуло відсотки поза межами дії кредитного договору, то такі не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку нарахування відсотків за користування кредитними коштами мало місце під час пролонгації кредитного договору, що обумовлено умовами самого кредитного договору, з яким погодилася позивачка-відповідачка. При цьому за пролонгацію останньою було внесено комісію та частково сплачено кредитну заборгованість, що відповідає умовам договору, та спростовує твердження про те, що пролонгація могла мати місце тільки в разі сплати відсотків.

Також не заслуговують на увагу і твердження про те, що сума заявленої до стягнення заборгованості виходить за межі суми, визначеної в графіку розрахунків, який є додатком до договору № 1642928 від 21.01.2020 (а.с. 33), оскільки у вказаному графіку розрахунки вказані, виходячи з припущення, що договір залишиться чинним протягом погодженого строку та що позикодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та строки, визначені цим кредитним договором. Однак в даному випадку мала місце пролонгація кредиту, а відтак були змінені строки його повернення, сума нарахованих процентів за його користування, що зумовлювало оновлення графіків розрахунків та передбачено як кредитним договором, так і визначено в самому графіку розрахунків, які розміщуються в особистому кабінеті позичальника.

Таким чином,на основівищеописаних вимогзаконодавства таз урахуваннямвстановлених обставинсправи,суд приходитьдо висновку,що зустрічний позов ТОВ "Мілоан" до ОСОБА_1 про стягнення боргу слід задовольнити та стягнути з другої на користь першого заборгованість за кредитним договором № 1642928 від 21 січня 2020 року станом на 24 травня 2020 року у розмірі 20720,39 гривень.

Як встановлено вище ще до звернення до суду із позовом про стягнення боргу, у зв`язку з виникненням заборгованості ТОВ «Мілоан» зверталося до приватного нотаріуса, який 20 липня 2021 року вчинив виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором № 1642928 від 21.01.2020 заборгованості у сумі 20720,39 грн.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (надалі Порядок вчинення нотаріальних дій).

Так, відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п.п.1.1. п. 1 гл.16 р. II Порядку вчинення нотаріальних дій, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Як визначено ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п.п.1.2 п. 1 гл.16 р. II Порядку вчинення нотаріальних дій, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

В п.п.3.2. п. 3 гл.16 р. II Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до п. 1 вказаного Переліку, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у даному Переліку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.

Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)"; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: "1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу", п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Тобто, відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису слід було подати: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

До матеріалів справи не долучено нотаріально посвідченого кредитного договору № 1642928 від 21.01.2020, який повинен був бути наданий нотаріусу для вчинення спірного виконавчого напису. Долучений такий до матеріалів справи не є нотарільно посвідченим та був укладений в електронній формі.

Крім того, як встановлено вище, ОСОБА_1 не погоджується з наявною у неї заборгованістю перед ТОВ «Мілоан» та взагалі заперечує існування між ними будь-яких кредитних правовідносин.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Всупереч викладеному, приватний нотаріус, вчиняючи виконавчий напис, не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання боржником ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень чи письмового повідомлення про вчинення виконавчого напису, що призвело до недотримання процедури вчинення напису, передбаченої п.п.2.3 п.2 гл.16 р. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Жодних доказів про належне повідомлення ОСОБА_1 про заборгованість та про наявність вимог (претензій) до неї у ТОВ «Мілоан» за кредитним договором не долучено і до матеріалів справи, при тому, що останній не був позбавлений можливості надати необхідні докази з даного приводу, тобто доводи позивачки-відповідачки у цій частині відповідачем-позивачем не заперечувалися та спростовані не були.

Тобто, ні нотаріально посвідченого кредитного договору, ні документів, які підтверджують безспірність заборгованості боржника, суду не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У той же час доказів, які б спростовували позовні вимоги ОСОБА_1 , ТОВ "Мілоан" суду не надано, хоча згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи викладене, суд дійшов до висновку про те, що виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та гл. 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки відсутні докази того, що приватний нотаріус отримав від ТОВ «Мілоан» нотаріально посвідчений кредитний договір, ОСОБА_1 отримувала письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису. Викладене свідчить про обґрунтованість позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаню, яку слід задовольнити, визнавши виконавчий напис № 13029, вчинений 20.07.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "Мілоан" заборгованості в розмірі 20720,39 гривень таким, що не підлягає виконанню.

Пунктом 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Як визначено ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Таким чином, ОСОБА_1 вірно обрано спосіб захисту права, оскільки виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, а визнання його таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку, надасть їй можливість поновити її порушені права у спосіб встановлений законом.

Щодо вимоги про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, то суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Оскільки виконавчий напис, вчинений 20.07.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., зареєстрований в реєстрі за № 13029, за яким з ОСОБА_1 стягнуто 20720,39 грн, визнано таким, що не підлягає виконанню, то правова підстава для примусового стягнення спірних грошових коштів вважається такою, що відпала.

За таких обставин, відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України ТОВ «Мілоан» зобов`язаний повернути ОСОБА_1 отримані в порядку примусового виконання вищевказаного виконавчого напису грошові кошти. Подібні висновки щодо застосування до спірних правовідносин статті 1212 ЦК України викладені в постановах Верховного Суду від 06 жовтня 2021 у справі № 623/363/20, від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20, від 08 вересня 2021 року у справі № 206/2212/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18.

Однак щодо суми, яка підлягає поверненню, як безпіставно набута, то суд зазначає, що ОСОБА_1 просить стягнути з ТОВ «Мілоан» на її користь 16912,07 грн, оскільки вказана сума була примусово стягнута в рамках ВП № 63016074 грн з виконання виконавчого напису. Проте на рахунок ТОВ «Мілоан» звернуто стягнення тільки на суму 15980,84 грн, які спрямовані на погашення прострочених процентів, комісії за оформлення кредиту та простроченого тіла кредиту, як це визначено кредитним договором, що підтверджується відомістю про щоденні нарахування та погашення (а.с. 130-131), а також меморіальними ордерами (а.с. 162-168). Між вказаними сумами наявна різниця в 931,23 грн (16912,07 15980,84). В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження її стягнення з ОСОБА_1 на користь саме ТОВ «Мілоан», натомість містяться відомості про те, що за вчинення виконавчого напису та за проведення примусового стягнення заборгованості передбачалася плата як за послуги нотаріуса, так і приватного виконавця. Тому враховуючи те, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження набуття відповідачем-позивачем грошових коштів в сумі 16912,07 грн від позивачки-відповідачки, а розмір безпіставно набутих грошових коштів складає 15980,84 грн, тому вимогу про стягнення безпідставно набутих грошових коштів слід задовольнити частково та стягнути з ТОВ «Мілоан» на користь ОСОБА_1 15980,84 грн безпідставно набутих грошових коштів. При цьому остання не позбавлена можливості звертатися з відповідними вимогами до належного відповідача щодо стягнення грошових коштів в сумі 931,23 грн.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Мілоан" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, підлягають до часткового задоволення.

У ч. 12ст. 265 ЦПК Українипередбачено, що у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

За первісним позовом на користь ОСОБА_1 підлягало стягненню з ТОВ «Мілоан» 15980,84 гривень. За зустрічним позовом з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мілоан» підлягало стягненню 20720,39 гривень. В результаті зустрічного зарахування з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мілоан» належить стягнути 4739,55 гривень (20720,39-15980,84).

Розподіл судових витрат:

відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Як встановлення вище, у первісному позові ОСОБА_1 заявила дві позовні вимоги, за які сплатила 2147,20 гривень (а.с. 14), тобто за кожну з вимог по 1073,60 грн. Вимогу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено повністю, вимогу про стягнення безпідставно набутих грошових коштів задоволено частково, тому до стягнення на користь ОСОБА_1 з ТОВ «Мілоан» підлягало 2088,08 грн (1073,60 грн за немайнову вимогу і 1014,48 грн за майнову (1073,60*15980,84/16912,07)).

При пред`явленні зустрічного позов ТОВ «Мілоан» сплатило 2684 грн (а.с. 102), такий задоволено повністю, тому до стягнення з ОСОБА_1 підлягало 2684 грн.

Таким чином, різниця, яку слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мілоан» становить 595,92 грн (2684-2088,08).

Щодо понесених сторонами витрат на професійну правничу допомогу, суд, зважаючи на позиції сторін щодо цього питання, дійшов такого висновку.

Звертаючись до суду з первісним позовом, позивачка вказує, що очікує понести 6000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, які і заявлено до стягнення з ТОВ «Мілоан».

На підтвердження понесення вказаних витрат на оплату професійної правничої допомоги надано такі докази:

- договір № б/н/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 30.03.2023, укладений між АБ «Калінін і партнери» та ОСОБА_1 , предметом якого є надання бюро усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту за рішенням суду визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 13029 від 20.07.2020, вчинений приватним нотаріусом Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Мілоан», та стягнути кошти, набуті без достатньої правової підстави (п. 1.1). За надану правничу допомогу клієнт оплачує бюро гонорар (винагороду), розмір якого, а також умови та порядок розрахунків, визначено сторонами в додатках до цього договору (п. 3.2) (а.с. 19-22);

- додаток № 1 до вищевказаного договору, в якому сторони домовились, що гормір гонорару складає 6000 гривень (а.с. 23);

- додаток № 2 до вищеописаного договору про надання професійної правничої допомоги, яким є акт виконаних робіт (наданих послуг) від 12.05.2023, в якому визначено: 500 грн (1 год) надання усної консультації, вивчення документів клієнта; 500 грн (1 год) подання адвокатського запиту; 1000 грн (1 год 30 хв) вивчення та аналіз матеріалів виконавого провадження; 4000 грн (8 год) складання, оформлення та подання до суду позовної заяви (а.с. 40). Також представник позивачки-відповідачки просив врахувати, що він брав участь у судових засіданнях, вивчав, аналізував, давав оцінку зустрічному позову та доказам, долученим до нього, хоча і не передбачав такого та не вказав за це відповідну плату в акті, що просив врахувати при вирішенні питань судових витрат;

- платіжну інструкцію №161103456 від 03.04.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатила на користь АБ «Калінін і партнери» 6000 гривень (а.с. 41);

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Калініним С.К. Лунченко В.В. (а.с. 42, 43).

Згідно зіст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодуання судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В частині 1ст. 137 ЦПК Українизазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137 ЦПК України).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, щоЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільні справі у розмірі 6000 гривень, суд зазначає, що у договорі про надання правової допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, в акті про надані послуги вказано, які саме було надано послуги, з чим ОСОБА_1 погодилася та здійснила їх оплату.

З огляду на те, що в первісному позові заявлено дві позовні вимоги, за які сплачено 6000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, тобто за кожну з вимог по 3000 грн, враховуючи, що вимогу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено повністю, а вимогу про стягнення безпідставно набутих грошових коштів задоволено частково, тому до стягнення на користь ОСОБА_1 з ТОВ «Мілоан» підлягає 5834,81 грн (3000 грн за немайнову вимогу + 2834,81 грн за майнову (3000*15980,84/16912,07)).

Разом з тим, суд зважає на те, що представник ТОВ «Мілоан» заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничох допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (а.с. 89-90). Свою позицію мотивує тим, що справа є нескладною, послуги/роботи адвоката не потребують затрачання значних зусиль. Адвокат Калінін С.К. має відповідну кваліфікацію, спеціалізується на спірних питаннях та має певні напрацювання, тому підготовка до їх вирішення не потребує затрачання значного часу. В акті не зазначено, коли саме надавалися послуги адвокатом. Також в акті вказано, що було досліджено матеріали виконавчого провадження, однак позовна заява не містить обґрунтувань саме матеріалами виконавчого провадження. На підставі викладеного, просить врахувати не співмірність заявленої суми і за наявності підстав для задоволення позову ОСОБА_2 стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 100 гривень.

З огляду на заперечення представника ТОВ «Мілоан» щодо розміру понесених ОСОБА_1 судових витрат, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у справах про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, в тому числі вчинених з метою захисту прав позивачки-відповідачки при вирішенні зустрічного позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача-позивача на користь позивачки-відповідачки витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан", треті особи, які не заявляли самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис № 13029, вчинений 20.07.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" заборгованості в розмірі 20720,39 гривень таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 15980 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят) гривень 84 копійки.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, відмовити.

Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" до ОСОБА_1 , третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" заборгованість за кредитним договором № 1642928 від 21 січня 2020 року станом на 24 травня 2020 року у розмірі 20720 (двадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 39 копійок.

В порядку ч. 12 ст. 265 ЦПК України провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами, стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" заборгованість за кредитним договором № 1642928 від 21 січня 2020 року станом на 24 травня 2020 року у розмірі 4739 (чотири тисячі сімсот тридцять дев`ять) гривень 55 копійок та 595 (п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 92 копійки сплаченого судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивачка-відповідачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач-позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан", місцезнаходження якого: м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21, код ЄДРПОУ 40484607.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, місцезнаходження якого: м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, офіс 31,

приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження якого м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35.

Суддя Долинського районного суду С.М. Монташевич