Рішення

від 19.10.2023 по справі 309/1036/23

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/1036/23

Провадження № 2/309/229/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2023 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Савицького С.А.

з участю секретаря судового засідання Мацунич В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей виконавчого комітету Хустської міської ради про визначення місця проживання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей виконавчого комітету Хустської міської ради про визначення місця проживання дитини. Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачка з відповідачем проживали у цивільному шлюбі шість років. За цей час у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через різні характери та погляди на життя сторони розійшлися. Син ОСОБА_4 залишився проживати з позивачкою та перебуває на повному її утриманні. У вересні 2021 року вона звернулася з позовом до суду про стягнення аліментів. Рішенням Хустського районного суду від 20.12.2021 року визначено стягувати аліменти з відповідача у розмірі 2500 грн. щомісяця. Однак відповідач рішення суду не виконує, аліменти не сплачує і на даний час розмір заборгованості по сплаті аліментів складає 45 000 грн. У листопаді 2022 року позивачка звернулася до Центру із надання адміністративних послуг із метою отримання довідки про реєстрацію місця проживання сина ОСОБА_4 . Однак позивачці в реєстрації сина відмовлено по причині, що зареєструвати дитину можна лише за спільною заявою батьків. Натомість відповідач відмовляється з`явитися до ЦНАП в м.Хуст для надання згоди щодо реєстрації місця проживання сина за адресою позивачки, причину такої не згоди не повідомляє. Зазначає, що відповідач не приймає жодної участі у вихованні та матеріальному забезпеченні сина, його життям не цікавиться, не працює, веде досить аморальний спосіб життя. Позивачка має постійне місце проживання, будинок, у якому створені всі умови для проживання, виховання та утримання дитини, може у повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, задовольнити гармонійний розвиток його особистості в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості. Разом з тим позивачка зазначає, що не чинитиме жодних перешкод для спілкування відповідача з сином.

Посилаючись на вищевикладене, просить суд визначити місце проживання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася. Адвокат Мацола А.В., яка представляє інтереси позивачки на підставі договору про надання правової допомоги, подала заяву про розгляд справи у її та позивачки відсутності. Позовні вимоги підтримують повністю та просять задовольнити у повному обсязі.

Відповідачу ОСОБА_3 направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами та було запропоновано подати відзив, однак відповідач своїм правом не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав. Крім того про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Хустської міської ради в судове засідання не з`явився. Заступник міського голови Калин В.В. надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника органу опіки та піклування, вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини залишає на розсуд суду.

Відповідно до ч.3 ст. 223, ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою сторін, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . /а.с.6/

Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Хустським РВ ГУДМС України в Закарпатській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с.5/

Сімейне життя сторін не склалося, шлюбних стосунків вони не підтримують, проживають окремо, тобто даний шлюб існує формально.

Згідно довідок Олександрівського старостинського округу Хустської міської ради та акту обстеження житлово-побутових і матеріальних умов депутата Хустської міської ради дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з матір`ю - ОСОБА_1 та знаходиться на повному її утриманню. /а.с.9,10,12/

Рішенням Хустського районного суду від 20 грудня 2021 року у справі №309/3665/21 вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 по 2500 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.09.2021 року до досягнення дитиною повнолітнього віку. /а.с.7-8/

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів №18.11-38/68971410 від 01.03.2023 року, виданого старшим державним виконавцем Хустського відділу ДВС у Хустського районі Закарпатської області Проданом Ю., заборгованість за виконавчим листом №309/2665/21 від 11.02.2022 року зі сплати аліментів станом на 03.03.2023 р. за період з 24.09.2021 р. по 28.02.2023 р. становить 45000 гривень. /а.с.11/

Крім того з матеріалів справи встановлено, що матір`ю дитини - позивачкою ОСОБА_1 створено належні умови для проживання та розвитку дитини.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Нормами ч 1, ч. 2 ст. 161 СК України передбачено, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»). Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своєму рішенні від 01 липня 2017 року у справі "М.С. проти України" наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Отже, вирішуючи даний спір, суд насамперед виходить з інтересів самої дитини, бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я.

Таким чином, суд вважає, що з огляду на вказане, з врахуванням окремого проживання сторін, на даний час визначення місця проживання дитини разом з матір`ю відповідає інтересам дитини, а тому суд доходить висновку про обґрунтованість позовної вимоги, про визначення місця проживання дитини із позивачкою і таку вимогу слід задовольнити.

Одночасно задовольняючи вимогу щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 , суд вважає підставним проведення реєстрації неповнолітньої дитини за місцем реєстрації та проживання матері.

Щодо судових витрат, то як слідує з матеріалів справи позивачка сплатила за подання позову до суду 1073, 60 гривень судового збору, який відповідно до вимого ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню на її користь з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 289, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити місце проживання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Дане рішення є підставою для реєстрації дитини за місцем реєстрації та проживання матері.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 1073 /однієї тисячі сімдесят трьох/ гривень 60 /шістдесят/ копійок.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: Савицький С.А.