Постанова від 30.10.2023 по справі 910/8275/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2023 р. Справа№ 910/8275/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Ткаченка Б.О.

Суліма В.В.

при секретарі судового засідання: Новосельцеві О.Р.

за участю представників сторін:

від заявника: Сьомочкіна О.С.;

від ОСОБА_1 : Рудницький Ю.Г.;

від ТОВ «СКАЙ-СТРІМ»: Слаблюк Н.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2023

у справі №910/8275/23 (суддя Морозов С.М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайп»

про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайп» (заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позову шляхом:

- накладення арешту на належну ОСОБА_1 частку номінальною вартістю 10 000 000,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ-СТРІМ»;

- заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань та проводити реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ-СТРІМ», у тому числі, але не обмежуючись, тих, що стосуються зміни власника корпоративних прав нього та його керівника.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що 13.03.2023 відбувся електронний аукціон (торги) щодо примусової реалізації арештованого майна ТОВ «Авіакомпанія Скайп» у виконавчому провадженні №69947706. Предметом торгів була належна заявнику частка в розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ «СКАЙ-СТРІМ». Переможцем вказаних торгів став ОСОБА_1 . 10.05.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івченко А. В. було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про TOB «СКАЙ-СТРІМ» номер запису у ЄДР 1000651070002034279. Зокрема, із переліку засновників-учасників ТОВ «СКАЙ-СТРІМ» було виключено заявника та включено ОСОБА_1 . Заявник має намір подати позовну заяву про визнання недійсним правочину щодо відчуження частки в розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ «СКАЙ-СТРІМ» з підстав, що випливають з неправомірних дій приватного виконавця та про застосування наслідків недійсності вказаного правочину (двосторонньої реституції). Задоволення позову заявника матиме наслідком повернення йому відчуженої частки 100% в статутному капіталі ТОВ «СКАЙ-СТРІМ».

Заявник вказує, що на момент подання цієї заяви існують обґрунтовані підстави вважати, що невжиття негайних заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав Авіакомпанії, а також завдати непоправної шкоди діяльності одного з небагатьох в Україні діючих підприємств авіаційної галузі та призвести до неможливості здійснення ним своєї господарської діяльності, що суттєво порушить права працівників ТОВ «СКАЙ-СТРІМ», для яких, з огляду на встановлені жорсткі вимоги до підвищення кваліфікації недопустимим є простій. Зокрема, існує ризик відчуження частки в розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ «СКАЙ-СТРІМ» ОСОБА_1 на користь третіх осіб, а також ризик обтяження вказаної частки правами третіх осіб, що може призвести до її відчуження у майбутньому (після повернення заявнику). З огляду на єдиний ефективний спосіб захисту прав заявника відчуження частки до розгляду позовної заяви заявника унеможливить проведення двосторонньої реституції, тобто унеможливить виконання судового рішення за результатами розгляду позовної заяви.

Також, заявник зазначає, що існування ризику, внаслідок реалізації ОСОБА_1 прав єдиного учасника ТОВ «СКАЙ-СТРІМ» у період судового спору, зокрема, прийняття рішень учасника про звільнення та призначення директора товариства, зменшення статутного капіталу товариства, про припинення товариства, про відчуження або обтяження майна товариства, виплату дивідендів, вартість частки в розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ «СКАЙ-СТРІМ» на момент проведення частки замовнику може істотно знецінитись, що унеможливить задоволення майнового інтересу заявника незважаючи на формальне повернення йому частки за рішенням суду, у зв`язку з чим і просить вжити, визначені ним заходи забезпечення позову.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 заяву про забезпечення позову задоволено.

Ухвалено вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на належну ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) частку номінальною вартістю 10 000 000,00 гривень (десять мільйонів гривень 00 копійок), що становить 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ-СТРІМ» (код ЄДРПОУ 43921781, адреса: м. Київ, Харківське шосе, буд. 201-203, літера 2А);

- заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань та проводити реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ -СТРІМ» (код ЄДРПОУ 43921781, адреса: м. Київ, Харківське шосе, буд. 201-203, літера 2А), у тому числі, але не обмежуючись, тих, що стосуються зміни власника корпоративних прав нього та його керівника.

Суд першої інстанції, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог про забезпечення позову, дотримання збалансованості інтересів сторін, встановивши наявність правового зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайп» про забезпечення позову до подачі позову.

При цьому, суд зазначив, що обраний Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайп» захід про забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності ОСОБА_1 , а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2013 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції фактично прийняв рішення про заборону проведення будь-яких реєстраційних дій з будь-яких питань діяльності товариства, в тому числі чисто технічних, на заразок зміни видів діяльності за КВЕД чи внесення змін до відомостей про кінцевих бенефіціантів ТОВ «СКАЙ-СТРІМ», чим блокує нормальну господарську діяльність ТОВ «СКАЙ-СТРІМ».

Скаржник також посилається на постанову Верховного Суду від 03.05.2022 у справі №906/781/21, в якій зазначено, що постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Натомість, суд першої інстанції фактично заборонив будь-які реєстраційні дії щодо ТОВ «СКАЙ-СТРІМ», чим, на думку апелянта, порушив вимоги ГПК України та правові позиції Верховного Суду.

Крім того, апелянт зазначає, що заявником не надано жодних та допустимих доказів в обгрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або ж унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, заявник у своєму відзиві поданому 07.08.2023 зазначає, що ухвалу суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм процесуального права, без їх порушення. Тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає та ухвалу слід залишити без змін.

Крім того, заявник вказує, оскаржувана ухвала не містить будь-яких заборон щодо проведення загальних зборів учасників ТОВ «СКАЙ-СТРІМ» та/або прийняття ними будь-яких рішень. ОСОБА_1 помилково ототожнює вжиту судом заборону «проведення реєстраційних дій за наслідками цих зборів» із правом проведення самих зборів, яке не обмежувалось.

Також, заявник зазначає, що наведена ОСОБА_1 постанова Верховного Суду у справі № 906/781/21 як раз констатує, що заборона державному реєстратору внесення в реєстр саме відомостей, пов`язаних зі зміною складу членів чи керівництва підприємства є адекватним заходом забезпечення даного позову та відповідає предмету заявленого позову.

Заявник також зауважує, що будь-які зміни у організації з технічного обслуговування ТОВ «СКАЙ-СТРІМ» проводяться виключно за попереднього схвалення Державіаслужби - у протилежному випадку це тягне за собою втрату сертифікату, що позбавить змоги здійснювати господарську діяльність (Авіаційні правила України «Підтримання льотної придатності повітряних суден та авіаційних виробів, компонентів і обладнання та схвалення організацій і персоналу, залучених до виконання цих завдань»). Відсутність сертифікату призведе до повного знецінення ТОВ «СКАЙ-СТРІМ» до рівня новоствореного товариства, яке, до того ж, не зможе займатися основним видом діяльності та забезпечувати оплаченою роботою своїх працівників, виплачувати орендну плату тощо.

Крім того, судом першої інстанції вірно взято до уваги те, що однією з підстав позову є недобросовісність набувача спірної частки, а саме скаржник, як переможець торгів є особою, пов`язаною з продавцем, який цю частку реалізовував, а саме ОСОБА_1 тривалий час працював помічником приватного виконавця Павлюка Назара Васильовича, який визначав вартість корпоративних прав із залученням оцінювача та разом з ним є засновниками громадської організації «Громадська ініціатива «Львів`яни».

Пояснення ТОВ «СКАЙ - СТРІМ» на апеляційну скаргу

В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, ТОВ «СКАЙ - СТРІМ» у своїх поясненнях від 25.08.2023 зазначає, що ухвалу суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм процесуального права, без їх порушення. Тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає та ухвалу слід залишити без змін.

Товариство категорично не погоджується з доводами апелянта, що оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 про забезпечення позову блокує нормальну діяльність ТОВ «СКАЙ - СТРІМ». Натомість оскаржувана ухвала забезпечує нормальну діяльність Товариства відповідно до виданого Сертифікату схвалення організації з технічного обслуговування, а скасування даної ухвали поставить під загрозу можливість здійснення господарської діяльності Товариства у разі зміни його директора.

Також представник Товариства повідомив, що директору Товариства ОСОБА_2 неодноразово поступали телефонні дзвінки від ОСОБА_3 та його адвоката про зміну власників ТОВ «СКАЙ - СТРІМ» та про проведення найближчим часом зборів акціонерів з метою зміни директора. На думку Товариства, такі дії, а також подання апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову свідчать про реальне існування намірів вчиняти дії, які можуть завдати шкоди ТОВ «СКАЙ - СТРІМ».

Крім того, Товариство зазначає, що з огляду на те, що заявник вказує, що має намір звернутися до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то, в цьому випадку, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, посилаючись при цьому на подібні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 910/9654/22.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 справу № 910/8275/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8275/23.

03.07.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/8275/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2023 справу № 910/8275/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі №910/8275/23 та призначено розгляд справи на 03.08.2023.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2023 у зв`язку з перебуванням судді Андрієнко В.В. у відпустці, справу № 910/8275/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 прийнято справу № 910/8275/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Демидова А.М. та розгляд справи призначено на 28.08.2023.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2023 у зв`язку з перебуванням судді Демидової А.М. у відпустці, справу № 910/8275/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Судове засідання 28.08.2023 не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Майданевича А.Г. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 прийнято справу № 910/8275/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О. та розгляд справи призначено на 02.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 оголошено перерву у розгляді справи № 910/8275/23 до 23.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 оголошено перерву у розгляді справи № 910/8275/23 до 30.10.2023.

Позиції учасників справи

Представник Зорена П.І. у судовому засіданні в режимі відеоконференції 30.10.2023 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову.

Заявник у судовому засіданні 30.10.2023 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 суду залишити без змін.

Представник ТОВ «СКАЙ - СТРІМ» у судовому засіданні 30.10.2023 також заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 суду залишити без змін.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, зокрема як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, або коли, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно з п. 31 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Відповідно до ч. 10 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.

Частиною 5 ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19.

Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття «ефективний засіб», за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії»), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

В ході вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як вбачається із встановлених судом першої інстанції обставин, заявник має намір звернутися до суду з позовом про визнання недійсним правочину щодо відчуження частки в розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ «СКАЙ-СТРІМ» з підстав, що випливають з неправомірних дій приватного виконавця та про застосування наслідків недійсності вказаного правочину (двосторонньої реституції). Задоволення позову заявника матиме наслідком повернення йому відчуженої частки 100% в статутному капіталі ТОВ «СКАЙ-СТРІМ».

Так, з огляду на те, що у цій справі заявник вказує, що має намір звернутися до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то, в цьому випадку, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову мотивована тим, що 13.03.2023 відбувся електронний аукціон (торги) щодо примусової реалізації арештованого майна ТОВ «Авіакомпанія Скайп» у виконавчому провадженні №69947706. Предметом торгів була належна заявнику частка в розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ «СКАЙ-СТРІМ». Переможцем вказаних торгів став ОСОБА_1 .

10.05.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івченко А.В. було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про TOB «СКАЙ-СТРІМ» номер запису у ЄДР 1000651070002034279. Зокрема, із переліку засновників-учасників ТОВ «СКАЙ-СТРІМ» було виключено заявника та включено ОСОБА_1 .

У заяві заявник зазначає, що підставами вказаного позову будуть у тому числі, але не виключно:

- грубі порушення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мін`юсту від 29.09.2016 № 2831/5, допущені приватним виконавцем ОСОБА_4 під час формування лоту;

- ігнорування та не зазначення в описі лоту про наявність у ТОВ «СКАЙ-СТРІМ» сертифікату схвалення організації з технічного обслуговування та наявність зовнішніх станцій на території Європейського союзу, що є суттєвим для даного виду підприємства та напряму впливає на його ринкову вартість;

- протиправність використання приватним виконавцем звіту з оцінки майна, виконаного суб`єктом оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Ріалті-О» для визначення вартості частки, підтверджена рецензією ТО «Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки» та встановлена Господарським судом міста Києва у справі № 910/17955/21 (оцінку вартості частки проведено на дату, відмінну від дати накладення арешту на частку, що суперечить вимогам статті 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», вартість частки у статутному капіталі у розмірі 10 000 000,00 грн оцінено у 5 000,00 грн та ін.);

- стартова ціна лоту, яка прямо обмежує максимальний розмір особливої ставки та впливає на результати торгів, що і відбулося 13.03.2023: лот було викуплено за граничний розмір особливої ставки, зроблений під кінець електронних торгів, щоб унеможливити пропозицію вищої ціни іншими учасниками за час, що залишався (при стартовій ціні в 5 000,00 грн граничний розмір особливої ставки в принципі не міг бути більшим за 499 999,00 грн, що є неймовірно низькою ціною враховуючи ринкову вартість ТОВ «СКАЙ-СТРІМ»),

- порушення приватним виконавцем строків прийняття відповідних рішень, що мало наслідком невчасне зупинення електронних торгів (винесення постанови про відкладення проведення виконавчих уже після завершення аукціону, хоча виконавець був завчасно поінформований про наявність для цього підстав, зокрема, про недоліки звіту з оцінки майна, а також про оскарження результатів визначення вартості майна);

- недобросовісність набувача частки - ОСОБА_1 , його пов`язаність із приватним виконавцем Павлюком Н. В. (через спільну роботу, спільне членство у громадській організації) та його ймовірну обізнаність про допущені порушення електронного аукціону.

При цьому, як зазначає заявник, ОСОБА_1 є особою, пов`язаною з приватним виконавцем. Згідно з інформацією, розміщеною на сайті Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 тривалий час працював помічником приватного виконавця Павлюка Назара Васильовича, який визначав вартість корпоративних прав із залученням оцінювача та разом з ним є засновниками громадської організації «Громадська ініціатива «Львів`яни», що, на думку заявника, пояснює суперечливі дії приватного виконавця Павлюка Назара Васильовича.

Заявник також вказує, що на момент подання цієї заяви існують обґрунтовані підстави вважати, що невжиття негайних заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав Авіакомпанії, а також завдати непоправної шкоди діяльності одного з небагатьох в Україні діючих підприємств авіаційної галузі та призвести до неможливості здійснення ним своєї господарської діяльності, що суттєво порушить права працівників ТОВ «СКАЙ-СТРІМ», для яких з огляду на встановлені жорсткі вимоги до підвищення кваліфікації недопустимим є простій.

Зокрема, існує ризик відчуження частки в розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ «СКАЙ-СТРІМ» ОСОБА_1 на користь третіх осіб, а також ризик обтяження вказаної частки правами третіх осіб, що може призвести до її відчуження у майбутньому (після повернення заявнику). З огляду на єдиний ефективний спосіб захисту прав заявника відчуження частки до розгляду позовної заяви заявника унеможливить проведення двосторонньої реституції, тобто унеможливить виконання судового рішення за результатами розгляду позовної заяви.

Також, що існує ризик, що внаслідок реалізації ОСОБА_1 прав єдиного учасника ТОВ «СКАЙ-СТРІМ» у період судового спору, зокрема, прийняття рішень учасника про звільнення та призначення директора товариства, зменшення статутного капіталу товариства, про припинення товариства, про відчуження або обтяження майна товариства, виплату дивідендів, вартість частки в розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ «СКАЙ-СТРІМ» на момент проведення частки замовнику може істотно знецінитись, що унеможливить задоволення майнового інтересу заявника незважаючи на формальне повернення йому частки за рішенням суду.

Задовольнячи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову значно ускладнить можливість відновлення у подальшому порушеного права заявника або взагалі унеможливить таке відновлення та виконання рішення суду.

Надавши оцінку доводам заявника, суд першої інстанції встановив, що обставини виключення позивача із складу учасників ТОВ «СКАЙ - СТРІМ», свідчать про те, що ОСОБА_1 може приймати будь-які рішення щодо своєї діяльності без участі заявника, якого було виключено зі складу учасників Товариства спірним рішенням, в той час як заявник не погоджується з правочином щодо відчудження частки у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ «СКАЙ - СТРІМ», а саме проведенням електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна, оформленого протоколом від 13.03.2023 № 584337.

При цьому, у даному випадку невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених корпоративних прав заявника, за захистом яких він має намір звернутися з позовом до суду. У разі, якщо до закічення розгляду цієї судової справи державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії відносно ТОВ «СКАЙ - СТРІМ», заявник не зможе захистити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення законних прав та/ або інтересів заявника.

Враховуючи викладене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, дотримання збалансованості інтересів сторін, встановивши наявність правового зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову до подачі позову.

Господарським судом міста Києва також вірно акцентовано увагу на тому, що обрані заявником заходи до забезпечення позову не перешкоджають господарській діяльності, не порушують права інших осіб, а лише запроваджують тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Водночас, колегія суддів враховує, що відповідно до судової практики заборона вчинення реєстраційних дій є одним із заходів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (постанова від 09.11.2018 у справі № 915/508/18).

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції фактично прийняв рішення про заборону проведення будь-яких реєстраційних дій з будь-яких питань діяльності товариства, в тому числі чисто технічних, на зразок зміни видів діяльності за КВЕД чи внесення змін до відомостей про кінцевих бенефіціантів ТОВ «СКАЙ-СТРІМ», чим блокує нормальну господарську діяльність ТОВ «СКАЙ-СТРІМ», відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки відповідні заходи забезпечення позову не суперечать, зокрема, приписам ч. 5 ст. 137 ГПК України. При цьому висновки суду першої інстанції щодо можливості вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, підтверджується висновками Верховного Суду у постанові від 25.11.2019 у справі №922/1992/19, відступати від яких суд апеляційної інстанції у даній справі не вбачає підстав.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 03.05.2022 у справі №906/781/21, відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки вони зроблені з урахуванням конкретних, відмінних від даної справи, обставин справи, якими керувались суди. При цьому, Верховний Суд у справі № 906/781/21 констатував, що заборона державному реєстратору внесення в реєстр саме відомостей, пов`язаних зі зміною складу членів чи керівництва підприємства, є адекватним заходом забезпечення даного позову та відповідачє предмету заявленого позову.

Доводи апеляційної скарги, що заявником не надано жодних та допустимих доказів в обгрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або ж унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції взяв до уваги як предмет та підстави майбутнього позову, так і наведені у заяві обставини з огляду на обраний позивачем спосіб захисту.

Зокрема, у заяві про забезпечення позову не лише детально описано предмет та підстави майбутнього позову, що узгоджується з практикою Верховного Суду щодо форми та змісту такої заяви та повністю корелюється із запитуваними заходами забезпечення позову, а і наведено конкретні обставини даної справи з описом їх специфіки у галузі авіації та незворотні наслідки невжиття заходів до забезпечення позову, що у кінцевому підсумку призводять до знецінення майна та порушення прав невизначеного кола осіб - працівників підприємства. Таким чином, майже кожна реєстраційна дія цілком ймовірно може вплинути на діяльність підприємства, призвести до повної зупинки його роботи та суттєвого знецінення.

Знецінення майна у свою чергу має наслідком те, що попри формальне задоволення позовних вимог, порушені права позивача не будуть відновленими, а судовий захист цих прав виявиться неефективним.

Саме ризик майбутнього знецінення майна є одним з покладених в основу висновку суду про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

Крім того, судом першої інстанції було також взято до уваги те, що однією з підстав позову є недобросовісність набувача спірної частки, а саме - скаржник як переможець торгів є особою, пов`язаною з продавцем - приватним виконавцем, який цю частку реалізовував.

Так, згідно з інформацією, розміщеною на сайті Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 тривалий час працював помічником приватного виконавця Павлюка Назара Васильовича, який визначав вартість корпоративних прав із залученням оцінювача та разом з ним є засновниками громадської організації «Громадська ініціатива "Львів`яни", (код ЄДРПОУ 43203899, юридична адреса, 79020, Львівська обл., місто Львів, пр. Чорновола В., Будинок 67в, квартира 27).

Згідно із частиною другою статті 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Разом з тим, не може вважатися добросовісною особа, яка набула майно на прилюдних торгах, якщо вона знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону, зокрема пов`язана особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 61), від 6 липня 2022 року у справі №914/2618/16 (пункт 55)).

Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано у всіх випадках відповідно до приписів статті 387 ЦК України.

Обставини пов`язаності приватного виконавця та переможця торгів дають можливість ставити під сумнів добросовісність останнього.

Водночас, з огляду на розмір частки - 100 % за відсутності будь-яких обмежень корпоративні права можуть у будь-який момент бути продані, подаровані, іншим чином відчужені або обтяжені на користь необмеженого кола осіб.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції, з урахуванням приписів п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України вжито заходи забезпечення позову у даній справі, які прямо стосуються предмета спору.

За наведених підстав у їх сукупності, колегія суддів вважає правомірним висновок Господарського суду міста Києва про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайп» про забезпечення позову до подання позову шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_1 частку номінальною вартістю 10 000 000,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ-СТРІМ» та заборону державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань та проводити реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ-СТРІМ», у тому числі, але не обмежуючись, тих, що стосуються зміни власника корпоративних прав нього та його керівника.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі №910/8275/23 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі №910/8275/23 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі №910/8275/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі №910/8275/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/8275/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 01.11.2023.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді Б.О. Ткаченко

В.В. Сулім