Постанова

від 25.10.2023 по справі 908/1460/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1460/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),

судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

секретар судового засідання Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від прокурора: Карюк Д.О., посвідчення №069940 від 01.03.2023, прокурор;

від відповідача: Плецька Ю.В., посвідчення №720 від 26.12.2008, адвокат;

інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аверс» на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2023 (повний текст рішення складено 05.04.2023 колегією суддів у складі: головуючий суддя Боєва О.С.; судді: Мірошниченко М.В., Дроздова С.С.) у справі №908/1460/22

за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Запорізької обласної державної адміністрації, м.Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аверс», м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державне підприємство «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації», м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Запорізький національний університет, м.Запоріжжя

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аверс», в якому просив:

- зобов`язати відповідача знести самочинно збудовані паркан та об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення, площею 545,3 кв.м., що згідно плану кадастрової зйомки земельної ділянки, виготовленого ФОП Боклаг В.А. 21.06.2022, знаходиться в межах огорожі на земельній ділянці площею 0,2612 га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:012:0211 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний,77;

- зобов`язати відповідача повернути Запорізькій обласній державній адміністрації земельну ділянку вартістю 80 018 620,00 грн, площею 0,2612 га, яка згідно плану кадастрової зйомки земельної ділянки, виготовленого ФОП Боклаг В.А. 21.06.2022, знаходиться в межах огорожі та є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:012:0211 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний,77.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка площею 0, 4279 га, яка передана державному підприємству у постійне користування, в силу положень Земельного кодексу України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», Закону України «Про місцеві державні адміністрації» є державною власністю, розпорядження якою уповноважена здійснювати облдержадміністрація. Попри це, 06.09.2012 ДП «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» та ТОВ «НВП «Аверс» укладено договір про спільну діяльність, який 10.09.2012 було погоджено Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації. Уклавши вищевказаний договір, ДП «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації», не маючи необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо земельної ділянки, всупереч ст. ст. 92, 116, 122, 149 Земельного кодексу України фактично розпорядилось частиною земельної ділянки, зробивши внесок у спільну діяльність для будівництва офісно-торгівельної будівлі, власником якої в майбутньому буде відповідач (за виключенням приміщення котельні). Укладений договір про спільну діяльність суперечив ЗК України в частині додержання процедури припинення, зміни цільового призначення земельної ділянки, а також не був спрямований на досягнення спільної мети, а тому підлягав визнанню недійсним. Наведене встановлено рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 у справі № 908/852/17. У судовому порядку встановлено, що державна реєстрація права власності на спірний об`єкт за відповідачем здійснена в порушення ст. ст. 10, 22, 24, 27-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Вказане, в свою чергу, свідчить про незаконність набуття підприємством права власності на недобудовану нерухомість, що самовільно зведена на земельній ділянці, не відведеній відповідачу для цієї мети. Відповідач до цього часу фактично використовує земельну ділянку 0, 2612 га по пр. Соборному, 77 у м. Запоріжжя, оскільки вказана ділянка залишається зайнятою недобудованою будівлею офісно-торгівельного центру, побудованого відповідачем та огороджена парканом.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.03.2023 у справі №908/1460/22 позов задоволено; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аверс» знести самочинно збудовані паркан та об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення площею 545,3 кв.м., що згідно плану кадастрової зйомки земельної ділянки, виготовленого ФОП Боклаг В.А. 21.06.2022, знаходиться в межах огорожі на земельній ділянці площею 0,2612 га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:012:0211 за адресою: м.Запоріжжя, пр. Соборний, 77; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аверс» повернути Запорізькій обласній державній адміністрації земельну ділянку вартістю 80 018 620,00 грн, площею 0,2612 га, яка згідно плану кадастрової зйомки земельної ділянки, виготовленого ФОП Боклаг В.А. 21.06.2022, знаходиться в межах огорожі та є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:012:0211 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аверс» на користь Запорізької обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано доведеністю факту того, що ТОВ «НВП «Аверс» у 2016 році здійснило будівництво об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці, не маючи правових підстав володіння або користування земельною ділянкою, на якій збудоване спірне майно, а саме: на земельній ділянці, розташованій за адресою: м.Запоріжжя, пр.Соборний, 77, з кадастровим номером 2310100000:01:012:0211 (на її частині), що не була відведена для цієї мети; будівництво офісно-торгівельного центру на вказаній земельній ділянці суперечить її цільовому призначенню, чим підтверджується самочинність вказаного будівництва. Договір про спільну діяльність від 06.09.2012 в силу ч. 1 ст. 236 ЦК України у зв`язку з визнанням у судовому порядку недійсним є недійсним з моменту його вчинення; відповідач, проявивши розумну обачність, повинен був переконатись у тому, чи має ДП «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» необхідний обсяг повноважень для розпорядження земельної ділянкою, наданою йому у постійне користування, шляхом передачі права користування земельною ділянкою іншим особам, у тому числі для здійснення на ній будівництва. ТОВ «НВП «Аверс» фактично використовує земельну ділянку площею 0,2612 га по пр. Соборному, 77 у м. Запоріжжя, оскільки вказана ділянка залишається зайнятою об`єктом нерухомого майна: незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення, площею 545,3 кв.м. (згідно технічного паспорту), побудованим ТОВ «НВП «Аверс», який огороджений парканом, що порушує інтереси та права держави, як власника земельної ділянки. Обраний прокурором та позивачем спосіб захисту порушеного права є належним та відповідає закону, позов є негаторним та позовна давність до нього не застосовується.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аверс» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2023 у справі №908/1460/22, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-судом не надано належної оцінки факту того, що спірний об`єкт незавершеного будівництва належить на праві спільної часткової власності як відповідачу, так і ДП «Запорізькій державний центр науки, інновацій та інформації»;

-судом не надано належної оцінки доводам відповідача про недоведеність факту самовільного використання спірної земельної ділянки та неефективність обраного позивачем способу захисту порушеного права;

-суд не встановив, хто є фактичним володільцем спірної земельної ділянки та дійшов хибного висновку про доцільність її повернення саме Запорізькій обласній державній адміністрації;

-знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності;

-наявність у співвласника, ДП «Запорізькій державний центр науки, інновацій та інформації», оформленого права землекористування не може розцінюватися як правопорушення та кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки в розумінні ст. 376 ЦК України;

-обраний спосіб захисту є неефективним в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та призведе до недотримання справедливої рівноваги;

-судом не надано належної оцінки факту відсутності ідентифікації спірної земельної ділянки як об`єкту спірних правовідносин.

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.05.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/1460/22. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/1460/22.

31.05.2023 матеріали справи № 908/1460/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2023 після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Аверс на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2023 у справі №908/1460/22; розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 21.09.2023.

07.08.2023 від Запорізької обласної прокуратури до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2023 у справі №908/1460/22 без змін.

Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

-доводи відповідача, що спірний об`єкт нерухомості є спільною частковою власністю Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Аверс та ДП «Запорізькій державний центр науки, інновацій та інформації» є хибними: право власності на нерухоме майно (об`єкт незавершеного будівництва) було зареєстровано за відповідачем, а потім за рішенням приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М. від 12.02.2018 на підставі договору іпотеки №231 від 20.03.2017 за ОСОБА_1 , який визнаний Жовтневим районним судом м. Запоріжжя від 23.05.2020 у справі №331/4346/18 недійсним та на його виконання внесено запис про припинення права власності, зареєстрованого за ОСОБА_1 ;

-власником земельної ділянки площею 0,4279 га, кадастровий номер 2310100000:01:012:0211 є держава Україна в особі Запорізької обласної державної адміністрації, тому захисту підлягають права законного власника земельної ділянки, прокурором обраний ефективний засіб відновлення порушених інтересів держави;

-доводи відповідача стосовно законності використання спірної земельної ділянки та будівництва об`єкту нерухомості є хибними;

-об`єкт незавершеного будівництва згідно плану кадастрової зйомки розташований в межах огорожі на земельній ділянці площею 0,2612 га, яка знаходиться на частині земельної ділянки площею 0,4279 га, кадастровий номер 2310100000:01:012:0211, що було досліджено судом першої інстанції.

14.09.2023 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду по справі №908/1460/22 здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Дарміна М.О., Кощеєва І.М.

15.09.2023 від Запорізької обласної державної адміністрації до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2023 у справі №908/1460/22 без змін.

Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

-відповідач до цього часу фактично використовує земельну ділянку площею 0,2612 га по пр. Соборному, 77 у м. Запоріжжя, оскільки вказана ділянка залишається зайнятою недобудованою будівлею офісно торгівельного центру, огородженою парканом, що порушує інтереси держави в особі власника земельної ділянки.

У судовому засіданні 21.09.2023 розгляд справи відкладений на 25.10.2023.

Згідно ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2023 судове засідання у справі, призначене на 25.10.2023, визначено провести в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Господарському суду Запорізької області.

У судовому засіданні 25.10.2023 прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2023 у справі №908/1460/22 залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.10.2023 просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2023 у справі №908/1460/22 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

25.10.2023 Центральним апеляційним господарським судом був складений акт про неможливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю Запорізького національного університету, представник якого для участі в судовому засіданні до Господарського суду Запорізької області не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.08.1998 № 482/77 затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки площею 0,4279 га, встановлено зовнішні межі фактичного землекористування та надано у постійне користування Державному підприємству Запорізький центр науково-технічної та економічної інформації земельну ділянку загальною площею 0,4279 га по пр. Леніна, 77 в межах згідно з планом, у тому числі: площею 0,1210 га для функціонування наукового центру; площею 0,1887 га для благоустрою прилеглої території; площею 0,1182 га для функціонування автостоянки (землі транспорту та зв`язку).

Відповідно до вищевказаного рішення Запорізькою міською радою 02.11.1998 видано Державному підприємству «Запорізький центр науково-технічної та економічної інформації» Державний акт І-ЗП №003062 на право постійного користування землею, площею 0,4279 га для функціонування комплексу центру по пр. Леніна, 77. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2384.

06.09.2012 між Державним підприємством «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аверс» (сторона-2) укладено договір про спільну діяльність, погоджений Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації 10.09.2012.

Відповідно до змісту п.п. 2.1, 2.2. договору встановлено, що сторони зобов`язуються на основі співробітництва та шляхом здійснення внесків майном (грошовими коштами, матеріалами, майновими правами тощо), трудовою участю та організацією співпраці, сумісно діяти з метою здійснення інвестування та будівництва офісно-торгівельної будівлі за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 77.

Згідно з п. 3.3. цього договору для досягнення мети, зазначеної у пункті 2.1. цього договору, сторона -1 робить внесок шляхом передачі права користування земельною ділянкою, зазначеною у п.2.3. цього договору.

В пункті 2.3. договору зазначено, що будівництво об`єкту здійснюватиметься на земельній ділянці у межах, визначених в проекті відведення земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 77, яка належить стороні -1 на праві постійного користування землею на підставі Державного акту серія І-ЗП №003062 від 02.11.1998, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2384.

Результатом спільної діяльності сторін за цим договором є закінчення будівництва та введення стороною -2 об`єкта в експлуатацію шляхом отримання сертифікату відповідності Інспекції Держархбудконтролю у Запорізькій області (п. 5.1. договору).

В п. 5.2 договору було визначено, що після проведення первинної технічної інвентаризації об`єкту та введення об`єкту в експлуатацію сторони, на підставі результатів первинної технічної інвентаризації об`єкту, здійснюють розподіл площ приміщень в об`єкті, які є їх частками у спільній діяльності, а саме: часткою сторони -1 є приміщення котельної з технічним обладнанням. Площа, перелік обладнання визначаються додатковою угодою до цього договору на підставі технічного завдання сторони- 1 (п. 5.2.1. договору).

Часткою сторони -2 є нежитлові приміщення в об`єкті, які не є часткою сторони -1 (п. 5.2.2. договору).

Рішенням Запорізької міської ради № 15 від 19.02.2016, текст якого знаходиться загальному доступі на офіційному сайті міської ради, проспект Леніна в місті Запоріжжі перейменовано на проспект Соборний.

На замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аверс» Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області 07.09.2016 зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт № ЗП 082162491440 щодо будівництва офісно-торговельного центру (нове будівництво) за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77 у м.Запоріжжя на земельній ділянці для будівництва, що використовується на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ЗП № 003062, зареєстрованого за № 2384 від 02.11.1998, договору про спільну діяльність б/н від 06.09.2012. Площа будівлі відповідно до проектної документації 2 181,89 кв.м.

25 листопада 2016 року на замовлення ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Аверс» ПП «Міжрегіональний центр технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м.Запоріжжя, пр. Соборний, 77, а саме: недобудований офісно-торгівельний центр літ. Б на земельній ділянці площею 4 279 кв.м, з них: під забудовою (основними будівлями) - 1 553 кв.м, під зеленими насадженнями - 1 302 кв.м, під дорожнім твердим покриттям - 1 424 кв.м.

Відповідно до цього технічного паспорту готовність об`єкта незавершеного будівництва, побудованого у 2016 році, 15 відсотків; площа недобудованого офісно-торгівельного центру (підвальний поверх), літ. Б (пд) склала 545,3 кв.м, висота - 3,60 м. Згідно з описом основних конструктивних елементів закладено фундамент будівлі (копка котловану), стіни (стрічковий, монолітні залізобетонні блоки, 0,50 з монолітними поясами), з/бетонні перекриття; покрівля будівлі, підлога, сходи, інженерне обладнання відсутні.

15.03.2017 державним реєстратором Комунального підприємства «Центр надання послуг» Балабинської селищної ради Гопкою Ю.В. внесено до державного реєстру прав власності на нерухоме майно запис 19449998 про реєстрацію за ТОВ «НВП «Аверс» (код ЄДРПОУ 37648630) права приватної власності на об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1196462523101).

Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію (з відкриттям розділу) індексний номер 34274380 від 15.03.2017; підстава для державної реєстрації: договір про сумісну діяльність по будівництву від 10.09.2012, Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою І-ЗП № 003062; декларація про початок виконання будівельних робіт, видана 07.09.2016 Департаментом державного архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області.

20.03.2017 між ОСОБА_1 (іпотекодержатель) та ТОВ «НВП «Аверс» (іпотекодавець) укладено договір іпотеки № 231 на забезпечення виконання договору позики, укладеного 24.05.2016 між іпотекодежателем ОСОБА_1 (позикодавець) та гр. ОСОБА_3 (боржник, позичальник), за умовами якого боржник зобов`язався повернути іпотекодержателю позику у розмірі 7 000 000,00 грн.

Відповідно до змісту п. 1.2 вказаного договору іпотеки для забезпечення своєчасного виконання договору позики іпотекодавець - ТОВ «НВП «Аверс» передав в іпотеку майно: незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 545,3 кв.м (об`єкт). Значено, що об`єкт належить іпотекодавцю на підставі договору про сумісну діяльність по будівництву від 06.09.2012, Державного акту на право постійного користування землею І-ЗП № 003062, виданого 02.11.1998 (який підтверджує правомірність користування земельною ділянкою) та декларації про початок виконання будівельних робіт. Також вказано, що предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 0,4279 га.

Відповідно до рішення приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М. (індексний номер рішення 3962766 від 12.02.2018) на підставі договору іпотеки № 231 від 20.03.2017, внесено запис про реєстрацію приватного права власності на вищезазначений об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1196462523101) за ОСОБА_1 . Номер запису про право власності 24787694.

Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області 19.05.2017 видано наказ № 58 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт», в якому зазначено: вважати скасованою реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.09.2016 № 082162491440 на об`єкт будівництва: Будівництво офісно-торговельного центру за адресою: пр. Соборний, 77, м. Запоріжжя (замовник ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Аверс»); Сектору по роботі з дозвільними документами Департаменту доручено вжити заходів для забезпечення виключення запису щодо реєстрації вказаної декларації з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 у справі №908/852/17, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2017 та постановою Верховного Суду від 08.05.2018, задоволено позов керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації до відповідачів: 1. ДП «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації», 2. ТОВ «Науково - виробниче підприємство «Аверс». Визнано недійсним договір про спільну діяльність від 06.09.2012, укладений між Державним підприємством «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Аверс».

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2020 у справі №331/4346/18 задоволено позов Заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 в інтересах Запорізької обласної державної адміністрації, до відповідачів: КП «Центр надання послуг» Балабинської селищної ради, ТОВ «НВП «Аверс», ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М., Стадник Т.М., Запорізький національний університет, а саме:

- визнано незаконним та скасовано рішення № 34274380 державного реєстратора КП «Центр надання послуг» Балабинської селищної ради Гопки Ю.В., прийняте про проведення державної реєстрації права незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «НВП «Аверс»;

- визнано недійсним договір іпотеки № 231, укладений 20.03.2017 між ОСОБА_1 та ТОВ «НВП «Аверс», посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 21.04.2021 рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2020 у справі №331/4346/18 залишено без змін.

На підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2020 у справі № 331/4346/18 та постанови Запорізької апеляційного суду від 21.04.2021 до Державного реєстру прав власності 08.06.2022 внесено запис про припинення права власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна, зареєстрованого за ОСОБА_1 .

Прокурор зазначає, що ТОВ «НВП «Аверс» до цього часу фактично використовує земельну ділянку площею 0,2612 га по пр. Соборному, 77 у м. Запоріжжя, оскільки вказана ділянка залишається зайнятою недобудованою будівлею офісно-торгівельного центру, побудованого ТОВ «НВП «Аверс» та огороджена парканом, що порушує інтереси держави в особі власника земельної ділянки Запорізької обласної державної адміністрації щодо користування та розпорядження земельною ділянкою. Порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у використанні земельної ділянки державної власності без правовстановлювальних документів внаслідок самочинного будівництва об`єкта незавершеного будівництва (офісно-торгівельного центру, нежитлового приміщення, об`єкту житлової нерухомості), внаслідок чого використання земельної ділянки державної власності на теперішній час здійснюється відповідачем всупереч вимог чинного законодавства. Позивач був обізнаний щодо виявлених фактів порушення чинного законодавства, оскільки представник Запорізької обласної державної адміністрації приймав участь під час розгляду справи №331/4346/18. Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави на спірну земельну ділянку свідчить про неналежне виконання таким органом своїх повноважень, у зв`язку із чим є обґрунтовані підстави вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З положень статті 131-1 Конституції України слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або Держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

В матеріалах справи містяться копії листів Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 02.06.2021 за вих. № 52-2214 вих-21, від 05.07.2021 за зих. № 52-3317 вих-21, від 27.08.2021 за вих. № 52-5325 вих-21 (додані до позовної заяви), що направлялись Запорізькій обласній державній адміністрації, в яких повідомлялося про встановлені факти порушення земельного законодавства при зайнятті ТОВ «НВП «Аверс» земельної ділянки по пр. Соборному, 77 у м. Запоріжжя, проханням надати інформацію щодо можливості або неможливості визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за обласною райдержадміністрацією, інформації щодо звернення райдержадміністрації до суду з відповідними позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта незавершеного будівництва та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, з повідомленням причин такого не звернення та зазначалось, що у разі невжиття заходів реагування Запорізькою обласною державною адміністрацією, прокуратурою буде вирішуватись питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

Запорізькою обласною державною адміністрацією на зазначені листи прокуратури надано відповіді від 16.06.2021 № 05330/08-46, від 29.07.2021 № 06538/08-46, від 10.09.2021 №08583/08-46, відповідно до змісту яких, зокрема, повідомлено про недоцільність визнання права власності на об`єкт за державою та вказувалась, що пред`явлення відповідного позову до суду не здійснювалось у зв`язку з обмеженістю коштів, призначених для сплати судового збору.

Також в матеріалах справи міститься адресоване Запорізькій обласній державні адміністрації повідомлення прокуратури в порядку абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 22.07.2022 № 52-4129вих-22 про те, що у зв`язку із нездійсненням Запорізькою обласною державною адміністрацією захисту порушених прав інтересів держави та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва, Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя буде подано до господарського суду позов до ТОВ «НВП «Аверс» про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт нерухомого майна, огороджений парканом та повернення земельної ділянки облдержадміністрації.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частинами 1 та 2 статті 324 Цивільного кодексу України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Відповідно до змісту статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (ст. 80 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним. Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування та розпорядження майном були результатом винних дій відповідача чи спричиняли позивачу збитки. Достатньо, щоб такі дії хоча б і не позбавляли власника володіння майном, але об`єктивно порушували його права і були протиправними. Як і віндикаційний, негаторний позов є речово-правовим і може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем і відповідачем зобов`язальних відносин та бути поданим щодо індивідуально-визначеного майна.

Умовою задоволення негаторного позову є встановлення судом факту протиправності дій відповідача, задоволення позовних вимог позивача не залежить від наявності вини відповідача. Захист прав і охоронюваних законом інтересів позивачів за негаторним позовом надається судом у формі припинення дій, що порушують право, або відновлення становища, яке існувало до порушення права.

Відповідно до пп.«а» пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-VI, у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Згідно з інформаційною довідкою № 301790964 від 31.05.2022 власником земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:01:012:0211, загальною площею 0,4279 га за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77 (цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки) є держава Україна в особі Запорізької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022504). Підстава державної реєстрації: Закон України № 5245-VІ від 06.09.2012 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», дата державної реєстрації 20.10.2017.

Зі змісту статті 122 Земельного кодексу України слідує, що обласні державні адміністрації передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення для всіх потреб.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди.

Таким чином, земельна ділянка загальною площею 0,4279 га, яка була надана державному підприємству у постійне користування, відповідно до вищенаведеного законодавства є власністю держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації (позивача у даній справі), яка уповноважена розпоряджатися вказаною земельною ділянкою.

За змістом ст.ст. 90, 95, 102-1 Земельного кодексу України визначено, що право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок, землекористувачі та особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки або з інших передбачених законом підстав.

Відповідно до ч. 2 ст.8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент здійснення будівництва) забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у відповідній редакції) право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Поняття самочинного будівництва визначено у статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин.

Згідно з частинами першою та другою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про основи містобудування» забудова земельних ділянок, які надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому законом та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

При вирішенні спору, що стосується самочинного будівництва нерухомого майна, необхідно з`ясовувати наявність правових підстав володіння або користування земельною ділянкою, на якій збудоване спірне майно; наявність ознак самочинності збудованого нерухомого майна; відповідність збудованого нерухомого майна будівельним нормам і правилам; наявність згоди власника земельної ділянки на будівництво відповідного нерухомого майна.

Як встановлено судом вище, на підставі рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради №482/77 від 27.08.1998 Державному підприємству «Запорізький центр науково-технічної та економічної інформації`видано Державний акт І-ЗП №003062 на право постійного користування землею, площею 0,4279 га для функціонування комплексу центру по пр. Леніна, 77 (надалі перейменовано на пр. Соборний).

Між Державним підприємством «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» (Сторона -1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аверс» (Сторона -2, відповідач у даній справі) укладено договір про спільну діяльність від 06.09.2012, відповідно умов якого узгоджена домовленість сумісно діяти з метою здійснення інвестування та будівництва офісно-торгівельної будівлі. Для досягнення мети, зазначеної у пункті 2.1. цього договору, Сторона -1 робить внесок шляхом передачі права користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 77 та належить Стороні -1 на праві постійного користування землею на підставі Державного акту серія І-ЗП №003062 від 02.11.1998, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2384.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 у справі №908/852/17, яке набрало законної сили, договір про спільну діяльність від 06.09.2012, укладений між Державним підприємством «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Аверс» визнано недійсним.

Рішенням господарського суду у вказаній справі № 908/852/17, зокрема, було встановлено, що наказом Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації від 27.09.2010 №31 Запорізький центр науково-технічної та економічної інформації перейменований у Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації. Центр є правонаступником Запорізького державного центру науково-технічної і економічної інформації. Уклавши вказаний вище договір, ДП «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації», не маючи необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо земельної ділянки (враховуючи тільки наявне право користування), всупереч ст.ст. 92, 116, 122, 149 Земельного кодексу України, фактично розпорядилось частиною земельної ділянки, зробивши внесок у спільну діяльність для будівництва офісно-торгівельної будівлі, власником якої в майбутньому буде ТОВ «Науково - виробниче підприємство «Аверс» (за виключенням приміщення котельні); укладання оспорюваного договору про спільну діяльність, метою якого є будівництво офісно-торгівельного центру на спірній земельній ділянці, суперечить цільовому призначенню та функціональному використанню земельної ділянки, наданої у постійне користування;договір суперечить вимогам ст. 1130 Цивільного кодексу України, оскільки не відповідає меті діяльності Державного підприємства «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» та жодним чином не спрямований на досягнення спільної мети. Суд дійшов до висновку, що оспорюваний договір від 06.09.2012 порушує права позивача як власника земельної ділянки, яка є внеском у спільну діяльність, в частині вільного розпорядження нею, укладений договір про спільну діяльність суперечить вимогам Земельного кодексу України в частині додержання процедури припинення та надання у користування земельних ділянок державної форми власності, зміни цільового призначення земельної ділянки, а також не спрямований на досягнення спільної мети, а тому підлягає визнанню недійсним згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2020 у справі №331/4346/18, яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 21.04.2021 та яке набрало законної сили, задоволено позов Заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №1, поданий в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації, визнано незаконним та скасовано рішення № 34274380 державного реєстратора КП «Центр надання послуг» Балабинської селищної ради Гопки Ю.В., прийняте 15.03.2017, про проведення державної реєстрації права на незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення, розташоване за адресою: пр. Соборний, 77 у м.Запоріжжя за ТОВ «НВП «Аверс».

Під час розгляду вказаної вище справи, судом зроблено висновок, що державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва по пр. Соборний, 77 у м.Запоріжжя за ТОВ «НВП «Аверс» здійснена у порушення ст. ст. 10, 22, 24, 27-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що свідчить про незаконність набуття підприємством права власності на недобудовану нерухомість, що самовільно зведена на земельній ділянці, не відведеній ТОВ «НВП «Аверс» для цієї мети.

Крім того, наказом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 19.05.2017 № 58 було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.09.2016 № 082162491440 на об`єкт будівництва: Будівництво офісно-торговельного центру за адресою: пр. Соборний, 77, м. Запоріжжя, яка була видана замовнику: ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Аверс» для будівництва на земельній ділянці, що використовується на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ЗП № 003062, зареєстрованого за № 2384 від 02.11.1998, договору про спільну діяльність б/н від 06.09.2012.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто факти, встановлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова Касаційного господарського суду Верховного суду від 26.11.2019 у справі №922/643/19).

Відповідно до висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду Верховного суду від 19.12.2019 у справі № 916/1041/17, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому на має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Враховуючи наведене, доведеним є той факт, що ТОВ «НВП «Аверс» у 2016 році здійснило будівництво об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці не маючи правових підстав володіння або користування земельною ділянкою, на якій збудоване спірне майно, а саме: на земельній ділянці, розташованій за адресою: м.Запоріжжя, пр.Соборний, 77, з кадастровим номером 2310100000:01:012:0211 (на її частині), що не була відведена для цієї мети, будівництво офісно-торгівельного центру на вказаній земельній ділянці суперечить її цільовому призначенню, чим підтверджується самочинність вказаного будівництва.

Розпочинаючи будівництво на спірній земельній ділянці, на підставі договору про спільну діяльність від 06.09.2012, який в силу ч. 1 ст. 236 ЦК України у зв`язку із визнанням у судовому порядку недійсним є недійсним з моменту його вчинення, відповідач, проявивши розумну обачність, повинен був переконатись у тому, чи має ДП «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» необхідний обсяг повноважень для розпорядження земельної ділянкою, наданою йому у постійне користування, шляхом передачі права користування земельною ділянкою іншим особам, в тому числі для здійснення на ній будівництва.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється зокрема, шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

Фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на нерухоме майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. Інакше кажучи, зайняття земельної ділянки, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цією ділянкою. У таких випадках її власник має право вимагати усунення цих перешкод (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункти 70-71), зокрема заявити негаторний позов про демонтаж спорудженого на земельній ділянці об`єкта нерухомого майна.

При цьому, відповідно до змісту ч. 4 ст. 376 ЦК України самочинне будівництво підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

За приписами ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до плану кадастрової зйомки, виконаного ФОП Боклаг В.А. (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 000678, виданий Державним агентством земельних ресурсів України 03.01.2012) на замовлення Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя, будівельний майданчик (об`єкт незавершеного будівництва) розташований в межах огорожі на земельній ділянці площею 0,2612 га, яка знаходиться на частині земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ЗП № 003062, площею 0,4279 га, кадастровий номер 2310100000:01:012:0211.

Таким чином, ТОВ «НВП «Аверс» фактично використовує земельну ділянку площею 0,2612 га по пр. Соборному, 77 у м. Запоріжжя, оскільки вказана ділянка залишається зайнятою об`єктом нерухомого майна: незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення, площею 545,3 кв.м. (згідно технічного паспорту), побудованим ТОВ «НВП «Аверс», який огороджений парканом, що порушує інтереси та права держави, як власника земельної ділянки.

До позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення (правова позиція, викладена в п. п. 33, 34 постанови Великої палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц (провадження №14-181 цс 18).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, доводи апеляційної скарги висновків місцевого господарського суду не спростовують.

Колегія суддів зазначає, що Запорізький національний університет є балансоутримувачем спірної земельної ділянки, що не виключає встановлення порушень щодо її власника (держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації) та задоволення його вимог відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України; право спільної часткової власності за договором від 06.09.2012 з урахуванням умов розділу 5 цього договору та того, що він визнаний недійсним судом з моменту укладення, не виникло; наявність у ДП «Запорізькій державний центр науки, інновацій та інформації» оформленого права землекористування згідно Державного акту І-ЗП №003062 не спростовує встановлених обставин щодо самочинного будівництва відповідача; обраний прокурором та позивачем спосіб захисту порушеного права є належним та відповідає закону.

Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує таке втручання легітимну мету; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним такій меті.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення загального («суспільного», «публічного») інтересу, яким може бути, зокрема, інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства може становити суспільний (загальний) інтерес (рішення у справі «Tregubenko v. Ukraine» від 02.11.2004, заява № 61333/00, пункт 54).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо добросовісна особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки пропорційності ЄСПЛ, як і з питань наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду, за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало заходів втручання у право мирного володіння майном.

Колегія суддів зазначає, що усунення перешкод Запорізькій обласній державній адміністрації з боку відповідача у користуванні спірною земельною ділянкою є законним, оскільки здійснюється внаслідок недотримання відповідачем встановлених норм законодавства на підставі ст. 212 Земельного кодексу України, ч.4 ст. 376 ЦК України.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2023 у справі №908/1460/22 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі відсутні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аверс» на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2023 у справі №908/1460/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2023 у справі №908/1460/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аверс».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 09.11.2023.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін