Рішення

від 06.11.2023 по справі 906/866/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2023 р. м. Житомир Справа № 906/866/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участі секретаря судового засідання: ВасильєвоїТ.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Власюк М.В., довіреність №8343 від 09.02.2023;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Київ) в особі Житомирської філії АТ "Укртелеком" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свідоме життя" (м.Київ)

про стягнення 21 557,94грн

Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Житомирської філії АТ "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свідоме життя" 21 557,94грн, з яких: 16 221,34грн основного боргу, 3 146,50грн пені, 567,97грн 3% річних та 1 622,13грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна №27/661/27 від 20.10.2021 в частині сплати орендних платежів.

Ухвалою 26.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08.08.2023.

Ухвалою суду від 08.08.2023 продовжено строк розгляду справи по суті, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відкладено розгляд справи по суті на 03.10.2023.

Ухвалою суду від 03.10.2023 відкладено розгляд справи по суті на 06.11.2023.

26.10.2023 на від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 19 655,26грн, з яких: 16221 34грн основного боргу; 1902,68грн пені, 567,97грн 3% річних та 1 662,13грн інфляційних.

Розглядаючи заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог суд враховує наступне.

Пунктом 2 ч.2 ст.46 ГПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 2 ст.252 ГПК України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розгляд справи по суті розпочато 03.10.2023.

Зважаючи на те, що позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до суду 26.10.2023, тобто, після закінчення встановленого законом строку на її подання, на стадії розгляду справи по суті, суд, керуючись приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, суд розглядає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 21 557,94грн заборгованості.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях представника; про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Слід зазначити, що ухвали господарського суду від 26.06.2023, від 08.08.2023 та від 03.10.2023, які направлялась господарським судом рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, повернулись до суду з відмітками відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі №915/1015/16).

Згідно ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Судом також враховується, що відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових актів та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, в тому числі і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості прибути в судове засідання особисто чи направити свого представника.

За викладеного, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останньої в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на те, що неявка в засідання суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.2021 між Акціонерним товариством "Укртелеком" (орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Свідоме життя" (орендар/відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна №27/661/21 (а.с.7-11), за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування майно (надалі - орендоване майно), а саме: нерухоме майно, розташоване на 3-му поверсі за адресою: м.Коростишів, вул.Святотроїцька, 4, загальною площею 58,9кв.м для використання у якості офісу та складу. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі у додатку №1 до договору (розділ 1 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, передача орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі. У разі, якщо договором передбачено обов`язок орендаря щодо внесення грошової застави. Орендодавець здійснює передачу орендованого майна лише після внесення орендарем орендодавцю усієї суми грошової застави.

Як визначено п. 2.4. договору, орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути орендодавцю майно, разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від орендованого майна, в належному стані, з урахуванням нормального зносу, не пізніше останнього дня строку дії договору (у тому числі при достроковому припиненні договору).

Згідно з п. 3.1. договору, за користування орендованим майном орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю орендну плату, що складається з:

- починаючи з 20.10.2021 плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 18,845грн за 1 кв. м за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 1 731,55грн за 76,57кв.м за місяць;

- плати за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у додатку №2 до договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендодавець має право в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати у разі збільшення розміру податків (в тому числі податку на нерухомість та земельного податку), зборів, інших обов`язкових платежів, цін і тарифів, що впливають на розмір орендної плати, шляхом направлення орендарю письмового повідомлення не пізніше ніж за 60 календарних днів до дати запровадження нової орендної плати.

Відповідно до п. 3.3. договору, деталізація послуг з утримання орендованого майна наведена у додатку №2 до договору.

Орендодавець в односторонньому порядку без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору змінює плату за послуги з утримання орендованого майна у разі зміни або запровадження нових цін, тарифів на комунальні послуги. Про зміни у платі з утримання орендованого майна орендодавець інформує орендаря шляхом надсилання чергового рахунку-акта, у якому відображені такі зміни (п. 3.4. договору).

Відшкодування орендарем вартості використаної електроенергії здійснюється згідно з показниками окремо встановленого лічильника (якщо окремий лічильник не встановлено, то згідно до суми середнього електроспоживання, що визначається орендодавцем). Таке відшкодування не здійснюється у разі, якщо орендарем за попереднім узгодженням з Орендодавцем укладено окремий договір з постачальником електроенергії (п. 3.5. договору).

Сторони у п. 3.6. договору домовилися, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Зважаючи на дату передачі орендованого майна у користування та дату повернення його з користування, відповідно, перший та/або останній розрахункові періоди можуть бути меншими за календарний місяць. У такому випадку орендна плата нараховується пропорційно кількості календарних днів у відповідному розрахунковому періоді.

Пунктом 3.7. договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця у такому порядку: орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця (п. 3.7.1 договору); плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 чиспа місяць наступного за розрахунковим (п. 3.7.2. договору).

За змістом п.3.8 договору, орендна плата сплачується на підставі рахунку-акта, що надсилається орендодавцем орендарю на його e-mail або за допомогою іншого узгодженого сторонами електронного сервісу обміну документами. У разі не отримання орендарем рахунку-акта від орендодавця орендар зобов`язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з наступним корегуванням переплати/недоплати орендодавцем).

У п.3.10. договору зазначено, що будь-які грошові зобов`язання орендаря перед орендодавцем за цим договором забезпечуються грошовою заставою у розмірі 1 731,55грн. Сума вказаної застави має бути перерахована орендарем на банківський рахунок орендодавця (на підстав рахунку, виставленого орендодавцем) протягом 5 банківських днів з дати укладення договору, але не пізніше ніж до моменту передачі орендованого майна у користування. У випадку здійснення орендодавцем задоволення своїх вимог до орендаря з суми застави. Орендодавець зобов`язаний письмово повідомити про це орендаря, а останній зобов`язується відновити визначений договором розмір грошової застави, шляхом перерахування орендодавцю відповідної суми протягом 7 календарних днів з дати отримання відповідного повідомлення від орендодавця. Після закінчення строку дії договору сума застави за рішенням орендодавця може бути зарахована в рахунок оплати платежів, належних з орендаря на дату повернення орендованого майна з користування (як правило, на оплату послуг з утримання орендованого майна). Після цього, сума застави, що залишиться не використаною орендодавцем має бути перерахована орендарю не пізніше 20 календарних днів від дати повернення орендованого майна з користування за відповідним актом.

Цей договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 19.09.2024 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовилися, що згідно зі ст. 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин, що виникли з 20.10.2021(п.11.1 договору).

У додатку №2 до договору визначено розрахунок вартості послуг з утримання орендованого майна, який становить 1,55грн м/кв (без ПДВ). Загальна площа орендованого майна 76,57кв.м. (а.с.13).

20.10.2021 представники Акціонерного товариства "Укртелеком" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Свідоме життя" підписали акт приймання-передачі майна, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у користування відповідно до умов договору оренди нерухомого майна №27/661/21 від 20.08.2021 нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Коростишів, вул.Святотроїцька, 4, загальною площею 58,9кв.м. Технічний та санітарний стан орендованого майна: задовільний (а.с.14).

Як стверджує позивач, з серпня 2021 року по березень 2022 року орендодавець надавав орендарю рахунки на оплату орендної плати та компенсації за спожиті комунальні послуги на загальну суму 22 242,01грн(а.с. 18-27).

ТОВ "Принтер Плюс" частково виконало зобов`язання зі сплати оренди та комунальних платежів, сплативши 6 020,67грн (а.с.66-69).

Заборгованість з орендної плати та комунальних послуг за період користування нерухомим майном (жовтень 2021 року - березень 2022 року) становить 16 221,34грн (22 242,01грн - 6020,67грн (сума часткових оплат).

З огляду на наявну заборгованість ТОВ "Свідоме життя", АТ "Укртелеком" звернулося з позовом до суду про стягнення з орендаря орендної плати за користування нерухомим майном і комунальних платежів, а також нарахувань, здійснених відповідно до ст. 549, 625 ЦК України.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно з ч.1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нерухомого майна №27/661/21 від 20.10.2021.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст. 526 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання.

Як визначено ч.1 ст.283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1 ст.763 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст.286 ГК України).

Частиною 1 статті 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За актом передачі-приймання від 20.10.2021 орендодавець передав, а орендар прийняв, згідно з договором оренди нерухомого майна №27/661/21 від 20.10.2021, в оренду приміщення площею 58,9кв.м за адресою: м.Коростишів, вул.Святотроїцька, 4.

За договором оренди нерухомого майна №27/661/21 від 20.10.2021, орендна плата на місяць становить 1 731,55грн.

Суд враховує, що як визначено п. 3.1. договору, за користування орендованим майном орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю орендну плату, що складається з:

- плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 18,845грн за 1 кв. м за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 1 731,55грн за 76,57кв.м за місяць.

- плати за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у додатку №2 до договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором).

У додатку №2 до договору оренди нерухомого майна №27/661/21 від 20.10.2021 зазначено найменування послуг та витрат, які підлягають оплаті, зокрема: електропостачання (згідно з показниками встановленого лічильника у відповідності до державних тарифів), витрати на експлуатацію й обслуговування електромереж та електрообладнання (0,16 за 1кв.м), теплопостачання (додатково в опалювальний період по окремому рахунку), водопостачання та каналізація (0,28 за 1кв.м) охорона та обслуговування пожежної сигналізації (0,05 за 1кв.м), прибирання загальних місць (0,63 за 1кв.м), прибирання території (0,35 за 1кв.м), вивіз сміття (0,03 за 1 кв.м) , дератизація, дезінфекція (0,05 за 1кв.м).

У матеріалах справи містяться рахунки-акти №18КМВ/21-748 від 31.10.2021, №18КМВ/21-858 від 30.11.2021, №18КМВ/21-902 від 30.11.2021, №18КМВ/21-951 від 31.12.2021, №18КМВ/21-983 від 31.12.2021, №18КМВ/22-90 від 31.01.2022, №18КМВ/22-91 від 31.01.2022, №18КМВ/22-157 від 28.02.2022, №18КМВ/22-216 від 28.02.2022, №18КМВ/22-324 від 31.03.2022 на загальну суму 22242,01грн. У вказаних документах наявна примітка про те, що рахунки є одночасно актом передавання-приймання послуг виконаних робіт (наданих послуг) за конкретний розрахунковий період (а.с. 18-27).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Суд зазначає, що долучені до матеріалів справи рахунки-акти містять не лише реквізити для оплати послуг (розрахунковий рахунок та назву банківської установи), але й зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посаду особи, відповідальну за здійснення господарської операції, особистий підпис, за яким можна ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відсутність підпису орендаря на вказаних рахунках-актах не є підставою стверджувати, що такі документи є неналежними доказами визначення розміру заборгованості ТОВ "Свідоме життя" оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про навінсть заперечень чи зауважень орендаря на послуги та/або розмір нарахувань за вказаними рахунками-актами.

Крім того, до дій, що свідчать про визнання боргу можуть належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою боргу.

ТОВ "Свідоме життя" частково сплачувало орендну плату, що підтверджується банківськими виписками по рахунку АТ "Укртелеком" (а.с. 66-69)

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Заборгованість по орендній платі та комунальним платежам за період з жлвтня 2021 по березень 2022 підтверджується наявними в справі доказами, а саме, рахунками-актами та виписками банку.

Матеріали справи не містять інформації, що відповідач виконавзобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі та у встановлений строк.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення боргу в розмірі 16 221,34грн є правомірною та підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 3146,50грн за невчасне виконання зобов`язань, що виникли на підставі договору №27/661/21 від 20.10.2021.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У пункті 6.2. договору зазначено, що у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши правомірність та правильність проведеного розрахунку пені по кожному із актів передавання-приймання виконаних робіт, суд виявив арифметичні помилки у періоді та розмірі нарахувань.

Отже, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено з допущенням помилки, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру таких нарахувань.

Відтак, здійснивши власний розрахунок заявленої до стягнення пені у розмірі 3 146,50грн з огляду на вимоги законодавства, умови договору та обставини справи, суд зазначає, що обґрунтованим, правомірним та арифметично вірним до стягнення є пеня в сумі 1161,28грн, що свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позову в цій частині. Вимога про стягнення 1985,22грн пені заявлена необґрунтовано та задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач за порушення строків проведення розрахунків, на підставі ст.625 ЦК України нарахував 567,97грн 3% річних та 1 622,13грн інфляційних (а.с.15-16).

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Судом здійснено перерахунок інфляційних та 3% річних та встановлено, що фактично розмір інфляційних нарахувань за заявлений позивачем період складає 3589,46грн, 3% річних - 569,30грн, проте позивач просить стягнути 1622,13грн інфляційних та 567,97грн 3% річних, тобто менше, що є його правом.

Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3 Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА: ЗАКОН", 2023.

Відповідно до ч.2, 3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на наведене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково на суму 19 572,72грн, з яких: 16 221,34грн основного боргу; 567,97грн 3% річних; 1622,13грн інфляційних; 1161,28грн пені. В інший частині позовних вимог, щодо стягнення 1 985,22грн суд відмовляє за необґрунтованістю.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на відповідача, який своїми діями спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свідоме життя" (03186, м.Київ, вул.Авіаконструктора Антонова, 43, кв.86, код ЄДРПОУ 42994595)

на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Житомирської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (10014, м.Житомир, вул.Київська, 20, код ЄДРПОУ 01184114):

- 16 221,34грн основного боргу;

- 567,97грн 3% річних;

- 1 622,13грн інфляційних;

- 1 161,28грн пені;

- 2 684,00грн судового збору.

3. Відмовити в позові в частині стягнення 1 985,22грн пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- у справу;

2- позивачу (рек) код ЄДРПОУ 0118414;

відповідачу (рек) код ЄДРПОУ 42994595.