Рішення

від 10.10.2023 по справі 906/384/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

10.10.2023Справа № 906/384/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Шатан Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу №906/384/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Комплекс Володарськ" (код 35689172, вул. Нескорених, 15, с. Довжик, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10004, електронна пошта: jur@eastd.biz)

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (код 20474912, вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070)

про стягнення 80 768,88 грн,

за участю представників:

позивача: Налапко М.М. (адвокат);

відповідача: Деревецький В.В. (адвокат).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал Комплекс Володарськ" (далі- Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (далі - Компанія, відповідач) суми страхового відшкодування у розмірі 80 768,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору страхування наземного транспорту.

Ухвалою суду від 27.03.2023 позовну заяву залишено буз руху та надано час для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 10.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.05.2023.

12.05.2023 подано відзив та клопотання про зобов`язання керівника позивача виконати вимоги статті 90 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) надати відповіді на письмове опитування.

Ухвалою від 30.05.2023 призначено підготовче засідання на 14.06.2023

Ухвалою від 14.06.2023 (з урахування ухвали про виправлення описки від 20.06.2023) справу за позовом Товариства до Компанії про стягнення 80 768,88 грн передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

05.07.2023 матеріали справи №906/384/23 надійшли до Господарського суду міста Києва.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи позовну заяву передано судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2023 прийнято справи до свого провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 15.08.2023.

15.08.2023 від Товариства до суду надійшла заява про стягнення судових витрат.

15.08.2023 від Компанії надійшло клопотання про постановлення ухвали суду про зобов`язання учасника справи надати заяву свідка в порядку статті 90 ГПК України та оголошення перерви у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 відкладено підготовче засідання на 12.09.2023 та зобов`язано Товариство, якому в порядку статті 90 ГПК України поставлено питання відповідачем у відзиві, надати до 01.09.2023 вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті; роз`яснити, що учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання: 1) з підстав, визначених статтями 67, 68 ГПК України; 2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи; 3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.

Від позивача на виконання вимог ухвал суду не надходили відповіді на поставлені питання відповідно до статті 90 ГПК України.

Суд протокольної ухвалою від 12.09.2023 постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 10.10.2023.

У судовому засіданні 10.10.2023 представник позивача просив позовні вимоги задовольнити повністю, а представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 10.10.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.04.2021 Компанією (страховик) і Товариством (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №3832443 (далі - Договір), відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу TOYOTA CAMRY, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до умов Договору розмір страхової суми складає 750 000 грн.

Позивач стверджує, що 16 та 17 лютого 2022 року сталося дві страхові події із застрахованим транспортним засобом, у результаті яких автомобілю були спричинені пошкодження, для усунення яких потрібно провести певні роботи загальною вартістю 154 383,93 грн.

На вказану суму ремонтна організація (товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР-КАР»[далі - ТОВ «СТАР-КАР»]) 11.04.2022 виставила відповідачу платіжний рахунок №СКК-К-Д0794 на суму 154 383,93 грн.

У подальшому суму було зменшено до 121 042,08 грн, з якої, як наполягає позивач, відповідачем було сплачено 49 336 грн.

Позивач посилається на аварійний сертифікат, що складений аварійним комісаром відповідача 31.03.2022 про те, що пошкодження наявні в транспортному засобі TOYOTA CAMRY, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не мають відношення до страхових подій, що, на думку позивача, суперечить дійсності та обставинам пошкодження автомобіля.

Позивач звертався з претензіями до відповідача з вимогою термінового виконання страхових обов`язків, попереджав про намір звернутися до суду, в разі несплати суми ремонтних робіт, однак останній відмовляється оплачувати вартість ремонтних робіт.

Позивач зазначає, що умови Договору виконав, страхові платежі здійснював в повному обсязі, а відповідач, у свою чергу, обов`язки не виконав, відмовившись від сплати страхового відшкодування за страховим випадком.

Позивач повторно звернувся до ремонтної організації, яка надала рахунок від 02.03.2023 №ССК-К-Д4171, відповідно до якого вартість ремонтних робіт складає 80 768,88 грн (з урахуванням знижки 10 %).

Відповідно до експертного висновку від 07.03.2023 №2612/22-25, яке проведено на замовлення позивача вартість спричиненого страховими подіями 16-17 лютого 2022 збитку становить 82 391,84 грн включно із вартістю заміни переднього вітрового скла.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність підстав для виплати страхового відшкодування.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про страхування» (далі - Закон) добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Статтею 16 Закону передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначений у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу. виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором страхування.

Слід зазначити, що позивачем і відповідачем у Договорі визначено перелік прав та обов`язків страховика та страхувальника, підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, порядок та умови виплати страхового відшкодування, тощо.

Так, пунктом 17.3 Договору визначено, що страховик має право:

- перевіряти достовірність повідомленої страхувальником інформації та наданих документів, а також виконання страхувальником умов Договору та Правил:

- як тільки стане відомо про настання страхового випадку, провести огляд, пошкодженого транспортного засобу та скласти акт огляду транспортного засобу;

- робити запити про відомості щодо заявленої події, застрахованого ТЗ, щодо страхувальника/вигодонабувача/особи, допущеної до керування, попередніх власників ТЗ. документів та інформації щодо реєстрації/перереєстрації ТЗ, належного виконання страхувальником/вигодонабувачем/особою, допущеною до керування ТЗ, умов Договору та Правил, до органів державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів, банків, медичних закладів, та інших підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності та підпорядкування, в т. ч. до тих, що володіють інформацією про обставини заявленої події, інформацією, яка стосується застрахованого ТЗ, страхувальника/ вигодонабувача/особи, допущеної до керування застрахованим ТЗ, попередніх власників ТЗ, документів та інформації щодо реєстрації/ перереєстрації ТЗ, а також самостійно з`ясовувати причини та обставини заявленої події;

- визнати подію нестраховим випадком та/або відмовити в виплаті страхового відшкодування на підставі умов Договору та законодавства;

- у разі настання страхової події направляти страхувальника на станцію технічного обслуговування (СТО) відповідно до обраного варіанту умов виплати страхового відшкодування для усунення пошкоджень, завданих транспортному засобу, та складати розрахунок страхового відшкодування на підставі даних, в т.ч., але не виключно, цієї СТО, за умови, що це відповідає обраній страхувальником опції (пункт 14.1 Договору);

- залежно від обставин заявленої події, що має ознаки страхового випадку, обсягу і характеру пошкоджень ТЗ, приймати рішення щодо кваліфікації заявлених пошкоджень ТЗ в рамках одного чи кількох випадків:

- вимагати від страхувальника (вигодонабувача) у визначений страховиком строк документи, фото- та відеоматеріали, аудіозаписи, інші дані та інформацію, які на розсуд страховика стосується заявленої події, ТЗ, страхувальника, вигодонабувача, особи, допущеної до керування застрахованим ТЗ, і є необхідними для з`ясування обставин і наслідків події та/або для прийняття рішення щодо здійснення страхового відшкодування.

У свою чергу, у відповідності до пункту 17.2 Договору страхувальник зобов`язаний:

- виконувати всі умови Договору та Правил;

- при укладенні Договору надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки ступеня страхового ризику, і надалі письмово протягом 4-х робочих днів з дати виникнення таких обставин, інформувати його про будь-які зміни страхового ризику чи обставини, що істотно впливають на умови Договору (в т. ч., але не виключно, передача застрахованого ТЗ в оренду (прокат) чи в заставу, або іншого обтяження на застрахований ТЗ (окрім обтяження, яке пов`язане з виконанням договірних відносин страхувальника з вигодонабувачем - банком), накладення арешту, користування, зберігання, передача в статутний капітал юридичної особи, зміна власника ТЗ, заміна кузова -чи двигуна, встановлення додаткового обладнання та/або заміна комплектуючих ТЗ на відмінні від тих, які приймались на страхування, наявність подвійного страхування, зняття ТЗ з державного обліку, перереєстрація ТЗ, скасування державної реєстрації, втрата ключів чи реєстраційних документів на застрахований ТЗ, поломка чи зняття пристрою для запобігання викраденню, наявність випадків протягом попереднього року, що могли б бути кваліфіковані як страхові за Договором, використання ТЗ для перевезення пасажирів на комерційній основі (таксі, маршрутні таксі, автобуси тощо), укладення будь-якого іншого правочину щодо ТЗ);

- ознайомити осіб, допущених до керування застрахованим .транспортним засобом у встановленому законом порядку, та осіб які мають право надавати заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку, та на виплату страхового відшкодування, з умовами Договору та Правил.

В разі настання передбаченої пунктом 15.2 Договору події страхувальник зобов`язаний:

- надати представнику страховика можливість провесні огляд пошкодженого ТЗ у світлий час доби та скласти акт огляду ТЗ, крім випадку його викрадення (пункт 18.1.8 Договору);

- надати страховику можливість провести розслідування обставин страхової події, надати йому докладну та достовірну інформацію (в т.ч. таку, яка являє собою комерційну таємницю), що стосується цього питання (пункт 18.1.10 Договору).

Обов`язки страхувальника, вказані у п. 17.2, 18.1 цього Договору, за виключенням обов`язку сплачувати страхові платежі вчасно та в повному обсязі, в однаковій мірі розповсюджуються на осіб, що допущені до керування застрахованим транспортним засобом на законних підставах. Порушення вказаними особами цих вимог тягне за собою ті ж наслідки, що і невиконання їх страхувальником.

17 лютого 2022 року шляхом телефонного звернення до контакт-центру страховика, водієм застрахованого автомобіля ОСОБА_1 було повідомлено про настання події, що має ознаки страхової, а саме: 16 лютого 2022 року на припаркованому автомобілі було виявлено пошкодження заднього скла. За результатом отримання даного повідомлення про подію Компанією було зареєстровано страхову справу №1.003.22.00035 19.

Також, 17 лютого 2022 року шляхом телефонного звернення до контакт-центру страховика, водієм застрахованого автомобіля ОСОБА_1 було повідомлено про настання події, що має ознаки страхової, а саме: 17 лютого 2022 року на припаркованому автомобілі було виявлено пошкодження вітрового скла та елементів кузова. За результатом отримання даного повідомлення про подію відповідачем було зареєстровано страхову справу №1.003.22.0003520.

В силу приписів пункту 15.1 Договору за його умовами страховик бере на себе зобов`язання компенсувати Страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у розділі 7 Договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов`язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати згідно з пунктами 24.3 та 24.4 Договору в результаті настання страхового випадку.

Відповідно до пункту 15.2.3 Договору до страхових ризиків належать:

«Збитки внаслідок інших подій» - викрадення окремих складових частин ТЗ чи додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів ТЗ (вказаного в розділі 6 Договору), а також пошкодження або знищення (повна загибель) ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів ТЗ (вказаного в розділі 6 Договору) внаслідок протиправних дій третіх осіб, передбачених Кримінальним кодексом України; пошкодження або знищення (повна загибель) ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів ТЗ (вказаного в розділі 6 Договору), внаслідок стихійного лиха (урагану, смерчу, повені, затоплення, наводку, сильної зливи, граду, селю, землетрусу, зсуву, обвалу, лавини, сильного морозу, сильного снігопаду, шторму) надзвичайних явиш, природи, пожежі або вибуху, нападу тварин, падіння предметів на ТЗ (дерев, снігу, льоду, стовпів, рекламних щитів та ін.), попадання каміння або інших предметів, що відлетіли з-під коліс ТЗ, зовнішнього фізичного впливу інших випадкових, раптових та непередбачуваних подій (окрім вказаних в пунктах 15.2.1 та 15.2.2 Договору), якщо такі події не є виключенням зі страхових випадків згідно з умовами Договору.

З мстою проведення огляду пошкодженого транспортного засобу та складання акта огляду транспортного засобу, страховиком було направлено страхувальника на СТО ТОВ «СТАР-КАР».

20.02.2022 представниками СТО ТОВ «СТАР-КАР» було проведено огляд застрахованого автомобіля та складено відповідний акт огляду транспортного засобу, відповідно до якого на застрахованому автомобілі було зафіксовано такі пошкодження:

- решітки радіатора;

- вітрового скла;

- скла заднього;

- дверей задніх правих;

- рами центральної спинки;

- чохла центральної спинки сидіння;

- ліхтаря центрального стоп-сигналу;

- динаміка;

- крила переднього лівого;

- капоту;

- даху;

- дверей передніх правих;

- порогу;

- скла задніх правих дверей;

- бампера переднього.

Разом з тим, оскільки, пошкодження скла заднього, рами центральної спинки сидіння, чохла центральної спинки сидіння, ліхтаря центрального, динаміка відносяться до страхової справи №1.003.22.0003519, Компанією було здійснено виплату страхового відшкодування за вказані пошкодження у розмірі 41 333, 70 грн.

Відповідач вказав, а позивачем не спростовано, що позовні вимоги не стосуються пошкоджень застрахованого автомобіля, які відносяться до страхової справи №1.003.22.0003519.

У свою чергу, у відповідності до пункту 19.2 Договору розмір завданих збитків визначається страховиком з урахуванням:

- дефектної відомості, автотоварознавчої, автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи/експертного дослідження, акта огляду ТЗ;

- висновку спеціаліста страховика, сертифікату аварійного комісара, документа, складеного компетентними органами, про обставини, час, місце події із зазначенням знищеного, пошкодженого або викраденого об`єкта страхування чи його частин;

- документа, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію скоєних збитків (в т.ч., але не виключно висновок спеціаліста страховика, сертифікат аварійного комісара, калькуляція СТО, автотоварознавча експертиза, тощо). Акт огляду ТЗ, дефектна відомість, рахунки СТО можуть містити пошкодження, які не пов`язані з заявленою подією, відтак не мають наперед визначеної сили. Для визначення, чи пов`язані пошкодження із заявленою подією, страховик має право замовляти або проводити відповідне дослідження, за результатами якого можуть складатись такі документи: дефектна відомість, висновок спеціаліста страховика, сертифікат аварійного комісара, висновок експерта/експертиза/експертне дослідження.

З метою з`ясування причин та обставин випадку пошкодження застрахованого ТЗ по страховій справі №1.00-3.22.0003520, у відповідності до положень пункту 17.3 та пункту 19.2 Договору, відповідачем було залучено аварійного комісара ОСОБА_2 .

У відповідності до пункту 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 №8, аварійний комісар - це особа, яка з`ясовує причини настання страхового випадку та визначає розмір збитків.

Для з`ясування причин настання страхового випадку та визначення розміру збитку, аварійному комісару ОСОБА_2 були надані фотографії ТЗ, повідомлення про подію від 17.02.2022, акт огляду автомобіля від 20.02.2022, фотографії автомобіля, зроблені 27.08.2021 по справі №1.003.21.0020712 .

Аварійним комісаром Казда Д.О. складено аварійний сертифікат, відповідно до якого, встановлено, зокрема, таке:

«Згідно акту огляду та на фото додатках від 20.02.2022р., наявні пошкодження:

Згідно фото 5, на решітці радіатора видно тріщину, яка мас застарілий вигляд та утворилась у інший час та за інших обставин;

На фото 6 видно пошкодження лакофарбового покриття переднього бамперу експлуатаційного характеру;

На фото 7 видно пошкодження дверей задніх правих, дверей передніх правих та порогу правого, нанесені невідомим предметом неправильної форми надміцної структури. На дверях задніх правих в зоні деформації, видно сліди корозії, яка не могла з`явитись за три дні від дати страхового випадку до дати огляду, що свідчить про те, що дані пошкодження утворились у інший час та за інших обставин;

На фото 8 на панелі даху, видно деформацію суто експлуатаційного характеру, ймовірно нанесеним таким предметом, як каштан або град;

На фото 9 на склі задніх правих дверей, видно скол імовірно нанесений гравієм, який має суто експлуатаційний характер;

На фото 10 зображено подряпини на задньому бампері по страховій справі 1.003.21.0020712 від 27.08.2021р. в тій самій зоні локації, що зображені на фото 11 по даному страховому випадку.

До даного страхового випадку можливо віднести пошкодження вітрового скла, капоту та крила переднього лівого, зображені на фото 12.13.14».

Пунктом 21.4 Договору сторони передбачили, що страховик не відшкодовує та не включає до розрахунку суми страхового відшкодування:

- вартість ремонтних робіт та/або вартість запасних частин, що підлягає заміні, які не пов`язані з усуненням пошкоджень, що викликані страховим випадком (пункт 21.4.1):

- втрату експлуатаційних якостей (зокрема, але не винятково: незначні пошкодження (сколи) лакофарбового покриття без утворення деформацій внаслідок постійного впливу дрібних часток асфальтного покриття, бітуму тощо; потертості та подряпини вітрового скла без сколів, пошкодження вітрового скла внаслідок експлуатації після неякісного відновлювального ремонту ТЗ, потертості, подряпини, плями тощо в салоні ТЗ (сидіннях, оббивці (обшивці), внутрішніх панелях, приладах (у т. ч. мультимедійних та навігаційних), органах керування та безпеки, декоративному оздобленні тощо, тріщини розсіювача приладів зовнішнього освітлення без слідів зовнішнього контакту зі стороннім предметом) (пункт 21.4.7);

- вартість витрат, пов`язаних з некомплектністю або наявністю пошкоджень запасних частин чи вузлів ТЗ, що були виявлені при огляді ТЗ під час укладення Договору та/або при повторному огляді ТЗ згідно з пунктом 17.2 Договору, та зафіксовані на фотографіях ТЗ (пункт 21.4.15).

Відповідно до пункту 21.5.20 Договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо згідно з висновком (звітом автотехнічного, трасологічного дослідження тощо) компетентного спеціаліста, експертним дослідженням буде встановлено, що заявлені страхувальником чи уповноваженою ним особою пошкодження ТЗ та/або їх частина з технічної точки зору не могли виникнути за заявлених обставин (наприклад неможливість виникнення пошкоджень при знаходженні ТЗ у нерухомому стані, неможливість виникнення пошкоджень при зіткненні з визначеним страхувальником об`єктом тощо).

Враховуючи викладене, оскільки, пошкодження решітки радіатора, передніх правих дверей, задніх правих дверей, панелі даху, переднього бампера, скла задніх правих дверей та порогу не могли утворитися одночасно із пошкодженням застрахованого автомобіля внаслідок протиправних дій невстановлених осіб, у відповідності до пункту 21.4.1 Договору пошкодження решітки радіатора, передніх правих дверей, задніх правих дверей, панелі даху, переднього бампера, скла задніх правих дверей та порогу не пов`язані із пошкодженнями по страховій справі №1.603.22.0003520.

З оглядна на те, що пошкодження переднього бампера, скла задніх правих дверей застрахованого автомобіля мають експлуатаційний характер, то у відповідності до пункту 21.4.7 Договору пошкодження переднього бампера та скла задніх правих дверей також не пов`язані із пошкодженнями по страховій справі №1.003.22.0003520.

Крім того, у відповідності до пункту 21.4.15 Договору пошкодження заднього бампера не підлягають відшкодуванню, оскільки, пошкодження заднього бамперу було зафіксовано під час проведення огляду застрахованого автомобіля по страховій справі №1.003.21.0020712 за повідомленням про подію від 27.08.2021, тобто пошкодження заднього бамперу були наявні до настання події пошкодження застрахованого автомобіля невстановленими особами.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що в силу приписів Договору були відсутні підстави для здійснення виплати страхового відшкодування за пошкодження решітки радіатора, дверей задніх правих, дверей передніх правих, порогу, скла задніх правих дверей, переднього бампера, заднього бампера застрахованого автомобіля.

Слід зазначити, що СТО ТОВ «СТАР-КАР» було видано рахунок від 11.04.2022 №ССК-К-Д0794 на суму 154 383,93 грн з урахуванням усіх пошкоджень застрахованого автомобіля, у тому числі пошкоджень решітки радіатора, дверей задніх правих, дверей передніх правих, порогу, скла задніх правих дверей, переднього бампера застрахованого автомобіля (вартість ремонтних робіт складає 53 086,68 грн).

У відповідності до пункту 12.3 Договору розмір франшизи за випадком «Збитки внаслідок інших подій» становить 0,5% від страхової суми, що становить 3 750 грн.

Враховуючи викладене, Компанією прийнято рішення про здійснення виплати страхового відшкодування за пошкодження вітрового скла, капоту та крила переднього лівого застрахованого автомобіля у розмірі 49 336, 68 грн (53 086,68 грн - 3 750 грн).

Відповідач на виконання умов Договору виплатив позивачу вказане вище страхове відшкодування.

Позивач не надав належних, достовірних, допустимих і вірогідних доказів, які б підтверджували наявність підстав для стягнення з Компанії на виконання умов Договору 80 768,88 грн страхового відшкодування.

Товариство не надало безумовних доказів, які б свідчили, що пошкодження ТЗ, які входять до ремонтних робіт вартістю 80 768,88 грн, відносяться до таких, що підлягають відшкодуванню страховиком в силу приписів Договору.

Слід зазначити, що ухвалою суду від 15.08.2023 позивача було, зокрема, зобов`язано надати відповіді на поставлені відповідачем у відзиві питання відповідно до статті 90 ГПК України.

Втім, Товариство вимоги вказаної ухвали не виконало та поважність причин такого невиконання суду не пояснив.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 80 768,88 грн є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам учасників процесу оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судовий збір за подання позовної заяви покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.11.2023.

Суддя Ігор Курдельчук