Ухвала

від 08.11.2023 по справі 910/14125/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.11.2023Справа № 910/14125/23

За позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

до 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангардбуд"

про визнання договору недійсним,

Суддя Ломака В.С.

Секретар судового засідання Видиш А.В.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач, Банк) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач-1) та ОСОБА_2 (далі - відповідач-2) про визнання недійсним укладеного між відповідачами 04.03.2021 року договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангардбуд" (код ЄДРПОУ 32595401), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я.

Слід зазначити, що у позовній заяві Банк вказав про відсутність у нього оригіналу, а також належним чином засвідченої копії оспорюваного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі. З огляду на викладене, до позовної заяви Банком долучено клопотання про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Заєць Олени Ярославівни належним чином засвідченої копії укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангардбуд" від 04.03.2021 року.

Ухвалою від 11.09.2023 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/14125/23, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 11.10.2023 року. Крім того, цією ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангардбуд", а також на підставі клопотання позивача витребував у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Заєць Олени Ярославівни належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангардбуд" від 04.03.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

15.09.2023 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 14.09.2023 року про забезпечення участі представника Банку в підготовчому засіданні, призначеному на 11.10.2023 року, в режимі відеоконференції. Ухвалою від 22.09.2023 року господарський суд міста Києва у задоволенні вищевказаної заяви позивача відмовив.

05.10.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли пояснення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Заєць Олени Ярославівни від 29.09.2023 року № 47/01-16, в яких остання на виконання вимог ухвали суду від 11.09.2023 року повідомила про те, що не посвідчувала укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір від 04.03.2021 року купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангардбуд", а відтак позбавлена можливості надати його належним чином засвідчену копію.

Учасники справи про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином та в установленому законом порядку, проте явку своїх уповноважених представників у призначене підготовче засідання 11.10.2023 року не забезпечили.

Слід зазначити, що копія ухвали господарського суду міста Києва від 11.09.2023 року про відкриття провадження у справі № 910/14125/23 та призначення підготовчого засідання на 11.10.2023 року була отримана представником позивача 19.09.2023 року, що підтверджується відповідною відміткою у поштовому повідомленні з трек-номером 0105494999109.

Про обізнаність позивача про дату, час і місце розгляду справи свідчить зміст поданої Банком заяви про забезпечення участі представника позивача в підготовчому засіданні, призначеному на 11.10.2023 року, в режимі відеоконференції.

Зважаючи на неявку представників учасників справи у призначене підготовче засідання 11.10.2023 року, а також беручи до уваги відсутність у матеріалах справи оспорюваного договору, ухвалою від 11.10.2023 року господарський суд міста Києва відклав підготовче засідання у справі № 910/14125/23 на 25.10.2023 року, а також визнав обов`язковою явку представників учасників справи у призначене підготовче засідання.

Копія ухвали господарського суду міста Києва від 11.10.2023 року, якою позивача було повідомлено про дату, час і місце наступного підготовчого засідання у справі, була отримана представником Банку 18.10.2023 року, що підтверджується відповідною відміткою у поштовому повідомленні з трек-номером 0600052533390.

У той же час позивач повторно не забезпечив явку свого уповноваженого представника у призначене підготовче засідання 25.10.2023 року, а також не направив на адресу суду будь-яких заяв чи клопотань із зазначенням поважності причин такої неявки.

З огляду на вищевикладене, враховуючи повторну неявку представника позивача у підготовче засідання, явку якого визнано обов`язковою, ухвалою від 25.10.2023 року господарський суд міста Києва вчергове відклав підготовче засідання на 08.11.2023 року. Крім того, суд повторно визнав обов`язковою явку представників учасників справи у призначене на 08.11.2023 року підготовче засідання, а також попередив Банк про наслідки такої неявки.

Копія ухвали господарського суду міста Києва від 25.10.2023 року, якою позивача було повідомлено про дату, час і місце наступного підготовчого засідання у справі, згідно з поштовим повідомленням з трек-номером 0600055831189 була отримана представником Банку 01.11.2023 року, про що на вебсайті Укрпошти наявні відповідні відомості.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статі 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Суд звертає увагу, що копії вищенаведених ухвал суду від 11.09.2023 року, від 11.10.2023 року та від 25.10.2023 року про дату, час та місце підготовчого засідання, з урахуванням положень частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, були направлені засобами поштового зв`язку та вручені позивачу завчасно з таким розрахунком, щоб останній мав достатньо часу для явки в суд та підготовки до участі у розгляді справи.

Більше того, відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З огляду на викладене, копії ухвал суду, зокрема, від 11.10.2023 року та від 25.10.2023 року про дату, час та місце підготовчого засідання у порядку, визначеному законом, також були надіслані судом в електронній формі шляхом надсилання їх до електронного кабінету як Банку, так і його представника - адвоката Бондаренка Валерія Олеговича, та доставлені останнім 12.10.2023 року о 10:12 год. та 25.10.2023 року о 20:24 год. відповідно. Наведені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи повідомленнями про доставку означених електронних листів.

За змістом частин 6, 7 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Однак, незважаючи на неодноразове належне повідомлення Банку про дату, час і місце розгляду справи, а також визнання обов`язковою явки представника позивача, останній повторно не забезпечив явку свого уповноваженого представника у призначене на 08.11.2023 року засідання, а також не направив на адресу суду будь-яких заяв про відкладення розгляду справи, клопотань із зазначенням поважності причин такої неявки або клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника Банку. Крім того, незважаючи на повідомлення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць Оленою Ярославівною суду листом від 29.09.2023 року № 47/01-16 про відсутність у неї оригіналу чи належним чином засвідченої копії спірного у даній справі договору, а також відсутність такого договору в матеріалах справи, позивач не надав жодних пояснень та відомостей про особу, в якої наявний оригінал (чи належним чином засвідчена копія) оскаржуваного правочину та не подав, зокрема, будь-яких клопотань про витребування договору від 04.03.2021 року купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангардбуд" в інших осіб.

Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:

1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу;

2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;

3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

За змістом пунктів 1, 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку в зв`язку з неявкою у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, або у зв`язку з першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

З огляду на вищенаведені нормативні приписи чинного законодавства, а також беручи до уваги факт неявки в призначені засідання представника позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, з урахуванням передбачених частиною 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України строків проведення підготовчого провадження, дійшов висновку про відсутність правових підстав для повторного відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з неявкою уповноваженого представника Банку.

Разом із тим, положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За статтею 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Частиною 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі, зокрема, неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

До такого правового висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 05.06.2020 року в справі № 910/16978/19, у постанові від 16.10.2020 року в справі № 910/8816/19, у постанові від 17.03.2023 року в справі № 910/17906/21.

При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Як було зазначено вище, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку, якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і, визнавши такі причини поважними, суд може відкласти розгляд справи.

Разом із тим, частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 року в справі № 910/16978/19.

У той же час положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (чого Банком у даній справі вчинено не було).

Аналогічний правовий висновок міститься у пункті 8.2.4 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 року в справі № 916/3616/15.

Слід також зазначити, що об`єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 року в справі № 905/458/21 було сформовано висновок щодо застосування частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, зокрема з урахуванням введення воєнного стану в Україні, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

У даному випадку судом враховано факт введення в Україні воєнного стану. Разом із тим, між введенням правового режиму воєнного стану, а також воєнними (бойовими) діями у державі (на певній її території) та неявкою представника позивача у призначене засідання має бути причинний зв`язок, підтверджений належними доказами. Проте таких доказів, як і жодних клопотань про розгляд справи за відсутності представника Банку чи повідомлень позивача про причини неявки його представника у засідання (що пов`язані, зокрема, з введеним в Україні воєнним станом чи бойовими діями), матеріали справи не містять.

При цьому, проаналізувавши положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене, повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.10.2023 року в справі № 922/2639/21 (922/4972/21).

Враховуючи неодноразову неявку уповноваженого представника позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, у призначені підготовчі засідання (незважаючи на визнання його явки обов`язковою), ненадходження від позивача будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення останнім причин такої неявки, а також зважаючи на відсутність у матеріалах справи оригіналу чи належним чином засвідченої копії спірного у даній справі договору від 04.03.2021 року купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангардбуд", що фактично унеможливлює вирішення судом питань, зазначених у частині другій статті 182 Господарського процесуального кодексу України, суд, беручи до уваги правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що послідовно викладена у постановах від 13.09.2019 року в справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 року в справі № 910/16978/19, від 17.03.2023 року в справі № 910/17906/21, відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про те, що даний позов Банку на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без розгляду.

Суд також зауважує, що норми статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, пунктом 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання.

Аналогічна правова позиція міститься в пункті 4.20 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 року в справі № 904/6347/21, у пункті 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 року в справі № 904/2423/18, а також у постановах суду касаційної інстанції від 02.12.2020 року в справі № 914/1531/19, від 22.12.2020 року в справі № 925/337/19, від 13.01.2021 року в справі № 910/4372/20.

Також суд звертає увагу на те, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 року в справі № 910/8816/19, Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 року в справі № 910/18360/19 та інших).

У той же час за змістом частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Згідно з частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Разом із цим, пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" (положення якого при вирішенні питання повернення судового збору є спеціальними по відношенню до норм Господарського процесуального кодексу України) передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

У даному випадку, позовну заяву залишено без розгляду, в зв`язку, зокрема, із неприбуттям представника позивача у призначене засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на те, що статтею 130 Господарського процесуального кодексу України не передбачено повернення судового збору у вищенаведених випадках, а пунктом 4 частини першої статі 7 Закону України "Про судовий збір" повторне неприбуття або залишення позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності віднесено до випадків, у яких сплачена сума судового збору не повертається, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового збору поверненню не підлягає.

Керуючись статтями 185, 202, пунктом 4 частини 1 статті 226, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангардбуд", про визнання договору недійсним залишити без розгляду.

2. Згідно з положеннями статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання (08.11.2023 року) та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Повний текст ухвали складено та підписано 08.11.2023 року.

Суддя В.С. Ломака