Рішення

від 12.10.2023 по справі 910/11523/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

12.10.2023Справа № 910/11523/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Шатан Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 910/11523/23

за позовом ОСОБА_1

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАК ТЕХНОЛОДЖІ»,

2. Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: КЛАРЕТ ХОРІЗОН ХОЛДІНГС (ЮРОП) ЛТД,

про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача: Сандугей І.В. (адвокат);

відповідачів: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАК ТЕХНОЛОДЖІ» (далі - відповідач-1, Товариство) та Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (далі - відповідач-2, Відділ) про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 позовну заяву залишено без руху.

25.07.2023 представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/11523/23; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 07.09.2023 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - КЛАРЕТ ХОРІЗОН ХОЛДІНГС (ЮРОП) ЛТД (далі- третя особа, Компанія).

03.08.2023 від відповідача-2 надійшло до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Суд протокольної ухвалою від 07.09.2023 постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 10.10.2023.

У судовому засіданні 10.10.2023 було оголошено перерву до 12.10.2023.

11.10.2023 від позивача до суду надійшли письмові пояснення щодо правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20.

У судове засідання 12.10.2023 представники відповідачів і третьої особи не з`явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Водночас, відповідачем-2 було подано клопотання про розгляд справи без участі його повноважених представників.

Що ж до повідомлення відповідача-2, то слід зазначити, що ухвали суду були надіслані Товариству на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті таких ухвал.

До матеріалів справи долучено конверти-повернення поштового відправлення (№0105494833057; №0105494980394), що надсилався відповідачу без вручення з причиною «адресат відсутній за вказаною адресою».

Положення статті 242 Господарського процесуального кодексу України [у редакції, що діяла на момент прийняття рішення та повідомлення учасників процесу] (далі - ГПК України) встановлюють, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (частина п`ята).

В силу приписів частини 6 цієї статті днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

За таких обставин, Господарський суд дійшов висновку про повідомлення належним чином відповідача-1 про розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 12.10.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням учасника Товариства від 12.02.2020 №12-02-2020 вирішено призначити ОСОБА_1 на посаду директора Товариства з 13 лютого 2020 року.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено такий перелік засновників (учасників) Товариства: Компанія, резидентство: Кіпр, місцезнаходження: Кіпр, 3017, м. Лімасол, вул. Афстраліас, буд. 6, розмір частки засновника (учасника): 50 000 грн.

12.02.2020 подано документи для проведення реєстраційної дії щодо зміни керівника, що підтверджується відповідним описом документів, що подаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії, копія якого міститься у матеріалах справи.

Відповідно до наказу від 13.02.2020 №2к-20 на підставі вказаного вище рішення учасника Товариства позивач з 13 лютого 2020 року приступив до виконання обов`язків директора відповідача.

Слід зазначити, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.07.2023 керівником Товариства є ОСОБА_1 .

Позивач вказує, що 05.06.2023 ним подано заяву про звільнення з посади директора Товариства з 19.06.2023 за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України.

Судом встановлено, що вказана заява направлена 05.06.2023 на адресу Товариства, що підтверджується накладною та описом Укрпошти №0312719851330, копії яких долучено до матеріалів справи.

Разом з тим, одночасно заява була направлена на адресу єдиного учасника Товариства - Компанії, що підтверджується квитанцією та митною декларацією відправлення ЕА031155719UA, копії яких міститься у матеріалах справи.

ОСОБА_1 , як директором, 05.06.2023 видано наказ №01/06 «Щодо скликання позачергових Загальних зборів Учасників», відповідно до якого у зв`язку із необхідністю розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади директора Товариства за власним бажанням вирішено скликати позачергові Загальні збори Учасників на 07.07.2023.

На порядок денний винесено такі питання:

1. Про звільнення директора товариства ОСОБА_1 за власним бажанням та призначення нового директора товариства.

2. Про уповноваження осіб на проведення державної реєстрації змін щодо директора в ЄДР.

На підставі вказаного наказу учаснику Товариства направлено Повідомлення про проведення позачергових Загальних зборів Учасників Товариства від 05.06.2023, що підтверджується квитанцією та митною декларацією відправлення EA031155719UA, копії яких долучені до матеріалів справи.

Втім, 07.07.2023 Загальні збори Учасників Товариства не відбулись у зв`язку з неявкою учасників, відсутністю повноважних представників товариства; доказів протилежного суду не подано.

На підтвердження зазначеного було складено акт №1/23 «Про неявку учасників ТОВ «ЗАК ТЕХНОЛОДЖІ» на загальні збори учасників» від 07.07.2023.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

За приписами частини другої статті 5 ГПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У даному випадку суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20, а саме такого змісту:

« 8.5. Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).Частинами першою - четвертою статті 99 ЦК України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

8.6. Органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (стаття 28 Закону № 2275-VIII тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо окремо не вказано про інше).

8.7. Загальні збори учасників є вищим органом товариства (частина перша статті 29 Закону № 2275-VIII), до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII).

8.8. Разом з тим Закон № 2275-VIII також передбачає укладення з членом виконавчого органу товариства договору.

8.9. Частиною дванадцятою цієї ж статті 39 Закону № 2275-VIII передбачено, що договір, який укладається з членом виконавчого органу товариства, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

8.10. Аналіз цієї норми в сукупності з положеннями останнього речення частини сьомої статті 39, частини шостої статті 40 та частини восьмої статті 42 Закону № 2275-VIII дозволяє дійти висновку про те, що договір, про який ідеться в частині дванадцятій статті 39 цього Закону, є цивільно-правовим або трудовим договором (контрактом).

8.11. Таке розуміння узгоджується з подальшими змінами, яких зазнала ця норма. Так, у чинній редакції частина дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII передбачає, що з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

8.12. Про застосовність такого підходу свідчить також те, що Законом України від 15.07.2021 № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» статтю 39 Закону № 2275-VIII доповнено частиною чотирнадцятою, яка передбачає, що у випадках і на умовах, передбачених законом, повноваження виконавчого органу товариства може виконувати юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства України (особа, яка здійснює функції управління).

8.13. Відтак чинна редакція Закону № 2275-VIII встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.

8.14. Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

8.15. Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

8.16. Такий трудовий договір (контракт) може визначати окремі аспекти діяльності одноосібного виконавчого органу (члена колегіального виконавчого органу) як працівника товариства, зокрема, строк здійснення ним повноважень; права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальну); умови матеріального забезпечення; умови звільнення з посади (у тому числі дострокового).

8.17. Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_3 був обраний на посаду директора Товариства рішенням загальних зборів учасників, зафіксованим у протоколі № 1 від 12.09.2005 (том 1, а. с. 20), однак не встановили обставин укладення з ним трудового договору (контракту) в порядку, передбаченому частиною дванадцятою статті 39 Закону № 2275-VIII. Учасники справи не стверджували про існування таких обставин та не посилались на недослідження судами доказів, які можуть це підтвердити.

8.18. Оскільки Товариство не укладало з ОСОБА_3 трудового договору (контракту), Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що між ним та Товариством не виникав спір стосовно припинення такого правочину. Відтак неправильними є висновки судів попередніх інстанцій та доводи учасників цієї справи про необхідність застосування у спірних правовідносинах норм КЗпП України, зокрема статті 38 цього Кодексу, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.

8.19. Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.

8.20. При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

8.21. Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі №758/1861/18, від 17.03.2021 у справі №761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Необхідність такого відступу зумовлена тим, що у справах №761/40378/18, №758/1861/18 та №911/719/21 Верховний Суд застосував норми законодавства про працю та поклав їх в основу своїх висновків, зроблених у спорах за позовами директорів, які були обрані рішеннями загальних зборів учасників, за відсутності встановлених судами обставин укладення з ними трудових договорів (контрактів), що суперечить викладеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Щодо умов припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства за його ініціативою

8.22. Частиною тринадцятою статті 39 Закону № 2275-VIII передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

8.23. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України).

8.24. При цьому слід враховувати, що за змістом пункту 1 частини другої статті 36 Закону №2275-VIII рішення загальних зборів учасників товариства про обрання та припинення повноважень виконавчого органу не можуть прийматись шляхом опитування.

8.25. Суди попередніх інстанцій встановили, що за положеннями Статуту у разі якщо в Товаристві один учасник, то він виконує функції загальних зборів одноосібно (пункт 8.6.2).

8.26. Статтею 31 Закону № 2275-VIII передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 цієї статті).

8.27. Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону № 2275-VIII, частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

8.28. Суди встановили, що Статутом передбачено, що голова загальних зборів обирається загальними зборами учасників та скликає загальні збори учасників, визначає порядок, день, місце і час проведення загальних зборів учасників, забезпечує своєчасне запрошення на засідання з зазначенням порядку денного, місця і часу проведення загальних зборів учасників не пізніше, ніж за 30 днів до початку загальних зборів учасників (пункт 8.6.4). Загальні збори учасників можуть бути скликані також на вимогу директора (пункт 8.7).

8.29. Водночас голова загальних зборів не визначений Законом № 2275-VIII серед органів товариства і на час спірних правовідносин не належав до органів, які можуть бути уповноважені статутом на скликання загальних зборів учасників.

8.30. У зв`язку із цим виконанню підлягали положення частин другої - п`ятої та одинадцятої статті 32 Закону №2275-VIII, за змістом яких виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

8.31. Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників Товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 Закону № 2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (частина тринадцята статті 39 Закону № 2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII, підпункт «є» пункту 8.5 Статуту).

При цьому Директор мав дотриматись вимог статті 32 Закону № 2275-VIII та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням Товариства в робочий час».

Слід зазначити, що у даній справі позивач документально підтвердив дотримання вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а саме частини третьої статті 32, відповідно до якої виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Разом з тим, пункт 9.2 Статуту Товариства містить аналогічну вимогу щодо строку скликання, а саме не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників.

Таким чином, позовна вимога в частині припинення трудових відносин позивача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що ж до позовної вимоги про зобов`язання Відділу виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як керівника Товариства, то вона також підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом пункту з частини п`ятої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 вказано, що повноваження директора як посадової особи законодавець пов`язує з моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись внесенням відповідного запису (виключення директора) що містяться в Єдиному державно му реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, оскільки, позов в частині припинення трудових відносин задоволено, то вимога щодо зобов`язання відповідача-2 внести відповідні зміни до відомостей про керівника Товариства, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, також підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позовні вимоги слід задовольнити.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача-1.

Керуючись статтями 129, 130, 185, 191, 233, 236, 237, 238, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАК ТЕХНОЛОДЖІ», Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) та товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАК ТЕХНОЛОДЖІ» (код 42980969; 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25А, корп. 1, кв.249) з 19.06.2023 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАК ТЕХНОЛОДЖІ» (код 42980969; 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25А, корп. 1, кв.249) за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України.

3. Зобов`язати Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 24; ідентифікаційний код 37405111) виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) як керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАК ТЕХНОЛОДЖІ» (код 42980969; 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25А, корп. 1, кв.249).

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАК ТЕХНОЛОДЖІ» (код 42980969; 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25А, корп. 1, кв.249) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.11.2023.

Суддя Ігор Курдельчук