Рішення

від 08.11.2023 по справі 910/5669/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2023Справа № 910/5669/23

За позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу м. Києва

до Приватного підприємства "Тайкун" м. Києва

про відшкодування шкоди, ціна позову 479780,81 грн.

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Григоряк М.С.

Представники:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Корж М.П.

СУТЬ СПОРУ :

у квітні 2023 року Державна екологічна інспекція Столичного округу м. Києва звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що в ході перевірки дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства ним було виявлено, що протягом червня 2019-березня 2021 років відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без отримання спеціального дозволу, внаслідок чого заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 479780,81 грн.

Посилаючись на те, що заподіяну шкоду відповідач не відшкодував, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на підставі ст.ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" 479780,81 грн. шкоди, а також понесені ним по справі судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на визначення позивачем розміру шкоди без урахування фактичного часу роботи джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Також вказував, що його підприємство заздалегідь (січні 2019 року) вчиняло необхідні дії для одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Проте, йому з формальних підстав Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації було відмовлено в одержанні дозволу. Відповідний дозвіл був виданий йому у квітні 2021 року. Крім того, зазначав, що Приватне підприємство "Тайкун" сплачувало екологічний податок, об`єктом та базою оподаткування якого, згідно ст. 242 ПК України, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Подав контррозрахунок розміру збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 202 ГПК України у відсутності представника позивача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що протягом червня 2019-березня 2021 років від стаціонарних джерел № 1 труба, лінії виготовлення сітки, лінія виготовлення добавок та барвників, № 2 труба, твердопаливний котел Wichlacz GK-1 (50 кВт) ПП "Тайкун" (Київська область, сел. Бородянка, вул. Індустріальна, 3/3) здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи актом № 02-655 від 14 квітня 2021 р., протоколом про адміністративне правопорушення №№ 000229 від 8 квітня 2021 р., постановою про накладення адміністративного стягнення № 000226 від 9 квітня 2021 р.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватись на підставі дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров`я.

У відповідності до вимог ст.ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Факт викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем не заперечується.

При цьому, відповідач заперечує обсяги викидів через неврахування позивачем фактичного часу роботи належного йому обладнання.

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком розмір заподіяної відповідачем шкоди за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря становить 479780,81 грн.

Розрахунок розміру відшкодування збитків позивачем здійснено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 277 від 28 квітня 2020 р. (далі-Методика).

Згідно п.п. 2.1. Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені гранично допустимі викиди, встановлені дозволом.

За п. 4.1. тієї ж Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Відповідно до п. 3.11 Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) надає суб`єкт господарювання по кожному джерелу викиду (утворення). У разі не надання суб`єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду вважати 24 годинним на добу.

Як вбачається з розрахунку під час визначення розміру шкоди позивач вважав фактичний час роботи джерел викиду 24 годинним на добу, розрахунковий період - з 15 травня 2020 до 31 березня 2021 років (320 діб).

Проте, з наявного у матеріалах справи акту № 02-655 від 14 квітня 2021 р., складеного позивачем за результатами позапланового заходу державного нагляду (контрою) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, слідує, що на час перевірки у розпорядження позивача був наданий звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві відповідача від 21 січня 2020 р., у якому зазначений часроботи кожного із джерел викидів, а саме лінії виготовлення рукавної сітки, виготовлення добавок та барвників -7088 год/рік, котла на деревині Wichlacz CK-1-2010 год/рік.

Також для тієї ж перевірки було надано паспорт установки очистки газу джерела викидів № 1 (труба лінія виготовлення сітки, лінія виготовлення добавок та барвників), акт перевірки відповідності фактичних параметрів роботи (ефективність роботи ГОУ) на джерелі викидів № 1 від 30 вересня 2020 р., акт перевірки технічного стану установки очистки газу на джерелі викиду № 1 від 20 вересня 2020 р., протокол вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел № 30/091-1 від 30 вересня 20202 р.

Вказані обставини підтверджуються також поясненнями відповідача, наявним у матеріалах справи звітом по інвентаризацій викидів забруднюючих речовин на Приватному підприємстві "Тайкун" від 21 січня 2020 р.

За наявності у розпорядженні позивача не спростованих відомостей про час роботи джерел викидів підприємства відповідача підстави для повторного витребування такої інформації листом-запитом № 3/2/07-29/14366 від 17 квітня 2021 р. та застосування положень п. 3.11 Методики про фактичний час роботи джерел викиду 24 години на добу є безпідставним.

Тому поданий позивачем розрахунок відшкодування збитків суд оцінює критично, як такий, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, зібраних у справі доказах та встановлених обставинах.

З матеріалів справи слідує, що викиди забруднюючих речовин на Приватному підприємстві "Тайкун" протягом визначеного позивачем у розрахунку періоду (15 травня 2020-312 березня 2021 р.р.) здійснювались з двох джерел, зокрема: джерело № 1 труба - лінія виготовлення сітки, лінія виготовлення добавок та барвників (час роботи в оглядовий період 6144 год.); джерело № 2 труба - твердопаливний котел /Vichlacz OK-1 (50 кВт) (час роботи в оглядовий період 1841 год.)

Ураховуючи наведені обставини, позивач набув права вимагати від відповідача відшкодування шкоди у розмірі 292813,86 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Джерело викиду № 1

Забр. речовинаФормула 1 МетодикиФорм. 16 Метод.Оксид вуглецю3,6х10-6х((8+2)/2)х4,918х6144=0,54389145611965,61 грн.Кислота оцтова3,65х10-6х9х4,918х6144=0,9790046208107690,51 грн.Аміак3,65х10-6х((3,5+2,8)/2)х4,918х6144=0,3426516172856537,52 грн.Тверді частини3,65х10-6х((16,97+16,56)/2)х4,018х6144=1,82366805196880241,39 грн

Джерело викиду № 2

Оксид вуглецю3,6х10-6х((4002+3822)/2)х0,047х1841=1,218577126808,70 грн.Оксид азоту3,6х10-6х((126+96)/2)х0,047х1841=0,03457625705,07 грн.Діоксид сірки3,6х10-6х((78+66)/2)х0,047х1841=0,02242782960,47 грн.Тверді частинки3,6х10-6х((71,4+60,6)/2)х0,047х1841=0,0205588904,59 грн.

Загальний розмір шкоди292813,86 грн.

Доводи відповідача, викладені ним у відзиві та наданих контррозрахунках щодо меншого розміру шкоди, не грунтуються на вимогам чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, зібраним у справі доказам, тому є необґрунтованими.

Факт сплати відповідачем екологічного податку за фактичний обсяг викидів в силу вимог ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" не звільняє його від обов`язку відшкодувати завдану шкоду в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. Цими ж положеннями передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи положення наведених норм чинного законодавства України, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є стягнення шкоди з відповідача на користь позивача як органу державної виконавчої влади, що організовує і проводить контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, а не на розподільчі рахунки Бородянської селищної територіальної громади, Київської обласної ради та спеціального фонду Державного бюджету України.

Провести відповідний розподіл за напрямками позивач не позбавлений можливості після фактичного стягнення заявленої суми шкоди.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підлягає стягненню 292813,86 грн. шкоди.

Оскільки позов задоволено частково, то понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Державної екологічної інспекції Столичного округу м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Тайкун" (01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2, н/п № 43, код 24253349) на користь Державної екологічної інспекції Столичного округу м. Києва (03035, м. Київ, вул. Солом`янська, 1, код 42163667) 292813,86 грн. шкоди, 4392,21 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 9 листопада 2023 р.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар