Рішення

від 09.11.2023 по справі 911/2197/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/2197/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державного підприємства ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ (03680, м. Київ, вул. Преображенська, буд. 5/2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС ПЕТРІВСЬКИЙ ПОСАД (08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Святопетрівське, бул. Тараса Шевченка, буд. 10, прим. 108)

про стягнення 301292,99 грн. заборгованості за договором на створення і передачу науково-технічної продукції № 8147 від 29.12.2021 р., у тому числі 245831,40 грн. основного боргу, 7083,21 грн. інфляційних втрат, 45639,98 грн. пені та 2738,40 грн. 3% річних,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ (далі ДП ДНДІБК, позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС ПЕТРІВСЬКИЙ ПОСАД (далі ТОВ ЖК ПЕТРІВСЬКИЙ ПОСАД, відповідач) про стягнення 301292,99 грн. заборгованості за договором на створення і передачу науково-технічної продукції № 8147 від 29.12.2021 р., у тому числі 245831,40 грн. основного боргу, 7083,21 грн. інфляційних втрат, 45639,98 грн. пені та 2738,40 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку з позивачем за договором на створення і передачу науково-технічної продукції № 8147 від 29.12.2021 р., у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 245831,40 грн. основного боргу, 7083,21 грн. інфляційних втрат, 45639,98 грн. пені та 2738,40 грн. 3% річних, а також судовий збір.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Державним підприємством ДНДІБК позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ЖК ПЕТРІВСЬКИЙ ПОСАД про стягнення 301292,99 грн. заборгованості підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2023 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 911/2197/23 постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалу суду було направлено на адресу місцезнаходження, зокрема, відповідача, проте, вручення поштового відправлення № 0600034983230 не відбулося, і конверт повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на час направлення ухвали сторонам) судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України, ухвала є судовим рішенням.

Поряд з цим, п. 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., встановлено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до абз. 1 п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, зокрема, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (абз. 1 п. 117 Правил).

Отже, встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, а також строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас, законодавство України, в тому числі - ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема, позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Поряд з тим слід зазначити, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 р. у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 р. у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 р. у справі № 24/260-23/52-б, від 19.05.2021 р. у справі № 910/16033/20.

Суд також зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2023 р. у справі № 911/2197/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

Відзиву на позов чи інших пояснень або заперечень щодо позовних вимог відповідачем до матеріалів справи не подано.

З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

29.12.2021 р. між Державним підприємством ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС ПЕТРІВСЬКИЙ ПОСАД (замовник) було укладено договір № 8147 на створення і передачу науково-технічної продукції, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати та передати йому роботи зі створення науково-технічної продукції за темою: «Науково-технічний супровід проектування і будівництва об`єкта «Реконструкція нежилого двоповерхового будинку літ. А під багатофункціональний комплекс громадського призначення», а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу і оплатити її.

Згідно з п. 2.1 договору роботи в рамках цього договору виконуються на підставі додаткових угод до договору, які підписуються представниками сторін, і є невід`ємною частиною договору.

Терміни початку та закінчення робіт (етапів робіт) визначаються календарними планами виконання робіт у додаткових угодах (при необхідності) і встановлюються, виходячи з моменту надання замовником вихідних даних, та перерахування авансу. При недотриманні зазначених умов відповідно подовжуються терміни початку та завершення, робіт (етапів робіт), передбачених календарним планом і технічним завданням (п. 2.3 договору).

У відповідності з п. 3.1 договору склад, вартість та умови оплати робіт визначаються за додатковими угодами до договору.

Умовами п. 3.4 договору встановлено, що остаточна оплата здійснюється замовником після виконання виконавцем усіх робіт за договором упродовж 10 календарних днів з моменту підписання акту здавання-приймання, після чого остаточні результати робіт передаються замовнику.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що після завершення етапів робіт за кожною додатковою угодою виконавець надає замовнику акт здавання-приймання науково-технічної продукції (етапів робіт) у 2-х примірниках та передбачену умовами додаткової угоди продукцію за виконаними етапами.

Відповідно до п. 4.2 договору замовник упродовж 5 днів з дня одержання акту здавання-приймання науково-технічної продукції (етапів робіт) та звітних матеріалів зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт здавання-приймання і впродовж 10 днів - оплатити виконані роботи.

За змістом п. 7.2 договору, за затримку оплати за виконані роботи замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від вартості виконаних робіт за кожний день прострочення.

29.12.2021 р. між ДП ДНДІБК та ТОВ ЖК ПЕТРІВСЬКИЙ ПОСАД було підписано додаткову угоду № 2 до договору № 8147 від 29.12.2021 р. на створення і передачу науково-технічної продукції за темою: «Науково-технічний супровід проектування і будівництва об`єкта «Реконструкція нежилого двоповерхового будинку літ. А під багатофункціональний комплекс громадського призначення», за змістом п. 1 якої виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати та передати йому роботи зі створення науково-технічної продукції за темою: «Перевірочні розрахунки несучих конструкцій багатофункціонального комплексу громадського призначення», а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу і оплатити її.

Виконавець виконує роботи, визначені додатковою угодою, на підставі Технічного завдання (додаток № 1 до додаткової угоди) (п. 2 додаткової угоди № 2).

Терміни виконання робіт, визначені календарним планом виконання робіт (додаток № 2 до додаткової угоди) (п. 3 додаткової угоди № 2).

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 2 вартість робіт визначена на підставі кошторису виконання робіт (додаток № 3 до додаткової угоди) та становить 346837,20 грн.

У відповідності з п. 5 додаткової угоди № 2 протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами цієї додаткової угоди замовник зобов`язаний перерахувати на рахунок виконавця аванс у розмірі 50 % вартості робіт у розмірі 173418,60 грн.

Згідно з п. 6 додаткової угоди № 2 після завершення етапів робіт виконавець надає замовнику акт здавання-приймання продукції (робіт) на відповідні етапи у 2-х примірниках та продукцію, що передбачена за виконаними етапами. Замовник протягом 5 днів з дня одержання акта здавання-приймання та звітних матеріалів, зазначених календарним планом, зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт здавання-приймання і оплатити його протягом 10 банківських днів з урахуванням авансового платежу.

У випадку не підписання замовником протягом 10 днів акту здавання-приймання робіт без вмотивованої відмови у прийнятті робіт після закінчення строку, вказаного у договорі, акт вважається підписаним (п. 7 додаткової угоди № 2).

ДП ДНДІБК та ТОВ ЖК ПЕТРІВСЬКИЙ ПОСАД було підписано до додаткової угоди № 2 додаток № 1 «Технічне завдання на виконання науково-технічної роботи», додаток № 2 «Календарний план виконання науково-технічної роботи», а також додаток № 3 «Кошторис виконання науково-технічної роботи».

29.12.2021 р. між ДП ДНДІБК та ТОВ ЖК ПЕТРІВСЬКИЙ ПОСАД було підписано додаткову угоду № 3 до договору № 8147 від 29.12.2021 р. на створення і передачу науково-технічної продукції за темою: «Науково-технічний супровід проектування і будівництва об`єкта «Реконструкція нежилого двоповерхового будинку літ. А під багатофункціональний комплекс громадського призначення», за змістом п. 1 якої виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати та передати йому роботи зі створення науково-технічної продукції за темою: «Перевірочний розрахунок на стійкість до прогресуючого обвалення несучих конструкцій багатофункціонального комплексу громадського призначення», а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу і оплатити її.

Виконавець виконує роботи, визначені додатковою угодою, на підставі Технічного завдання (додаток № 1 до додаткової угоди) (п. 2 додаткової угоди № 3).

Терміни виконання робіт, визначені календарним планом виконання робіт (додаток № 2 до додаткової угоди) (п. 3 додаткової угоди № 3).

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 3 вартість робіт визначена на підставі кошторису виконання робіт (додаток № 3 до додаткової угоди) та становить 144825,60 грн.

У відповідності з п. 5 додаткової угоди № 3 протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами цієї додаткової угоди замовник зобов`язаний перерахувати на рахунок виконавця аванс у розмірі 50% вартості робіт у розмірі 60344,00 грн.

Згідно з п. 6 додаткової угоди № 3 після завершення етапів робіт виконавець надає замовнику акт здавання-приймання продукції (робіт) на відповідні етапи у 2-х примірниках та продукцію, що передбачена за виконаними етапами. Замовник протягом 5 днів з дня одержання акта здавання-приймання та звітних матеріалів, зазначених календарним планом, зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт здавання-приймання і оплатити його протягом 10 банківських днів, з урахуванням авансового платежу.

У випадку не підписання замовником протягом 10 днів акту здавання-приймання робіт без вмотивованої відмови у прийнятті робіт після закінчення строку, вказаного у договорі, акт вважається підписаним (п. 7 додаткової угоди № 3).

ДП ДНДІБК та ТОВ ЖК ПЕТРІВСЬКИЙ ПОСАД було підписано до додаткової угоди № 3 додаток № 1 «Технічне завдання на виконання науково-технічної роботи», додаток № 2 «Календарний план виконання науково-технічної роботи», а також додаток № 3 «Кошторис виконання науково-технічної роботи».

З наданих до матеріалів справи документів вбачається, що на виконання умов договору та вказаних додаткових угод до нього виконавець передав, а замовник прийняв роботи, що підтверджується актом від 24.10.2022 р. № 2 здавання-приймання науково-технічної продукції (етапів робіт) до додаткової угоди № 2 від 29.12.2021 р. «Перевірочні розрахунки несучих конструкцій багатофункціонального комплексу громадського призначення» до договору № 8147 від 29.12.2021 р. на суму 173418,60 грн., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, та акти № 1 від 25.05.2023 р. здавання-приймання науково-технічної продукції (етапів робіт) до додаткової угоди № 3 від 29.12.2021 р. «Перевірочний розрахунок на стійкість до прогресуючого обвалення несучих конструкцій багатофункціонального комплексу громадського призначення» до договору № 8147 від 29.12.2021 р. без суми для оплати та № 2 від 25.05.2023 р. здавання-приймання науково-технічної продукції (етапів робіт) до додаткової угоди № 3 від 29.12.2021 р. «Перевірочний розрахунок на стійкість до прогресуючого обвалення несучих конструкцій багатофункціонального комплексу громадського призначення» до договору № 8147 від 29.12.2021 р. на суму 72412,80 грн., які підписані та скріплені печаткою з боку виконавця.

Окрім того, як зазначає позивач, ДП ДНДІБК було направлено ТОВ ЖК ПЕТРІВСЬКИЙ ПОСАД лист № 220-28 від 10.01.2023 р. про направлення звітної документації за додатковою угодою № 3 до договору № 8147, а саме звіту ЗНТ-220-8312.22-301 4 прим., акт № 1 здавання-приймання виконаних робіт (етапів робіт) 2 прим., акт № 2 здавання-приймання виконаних робіт (етапів робіт) 2 прим.

У свою чергу, ТОВ ЖК ПЕТРІВСЬКИЙ ПОСАД було направлено ДП ДНДІБК лист № 03/05 від 03.05.2023 р., відповідно до якого замовник повідомляв виконавця, що у зв`язку з війною він був змушений призупинити всі роботи по об`єкту, в тому числі проектні. При цьому, ТОВ ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС ПЕТРІВСЬКИЙ ПОСАД зазначало про виконання ДП ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ своїх зобов`язань та гарантувало, що як тільки ситуація в Україні покращиться (військова і, як наслідок, інвестиційна), замовник сплатить борг у сумі 173418,60 грн. та в сумі 72412,80 грн.

ДП ДНДІБК було направлено ТОВ ЖК ПЕТРІВСЬКИЙ ПОСАД претензію № 620-560 від 25.05.2023 р., зі змісту якої слідує, що 24.10.2022 р. сторонами було підписано акт до додаткової угоди № 2, за яким у замовника виникла заборгованість у розмірі 173418,60 грн., однак станом на 25.05.2023 р. остаточної оплати робіт не відбулось, при цьому оплата мала бути здійснена до 07.11.2022 р. включно. Крім того, 10.01.2023 р. ДП ДНДІБК надало ТОВ ЖК ПЕТРІВСЬКИЙ ПОСАД результати робіт, а саме - акти № 1 та № 2 до додаткової угоди № 3 на підписання, разом із супровідним листом. Станом на 25.05.2023 р. замовник не повернув підписаних актів, як і не направив письмової вмотивованої відмови від їх прийняття. Враховуючи умови договору та додаткової угоди № 3, акти вважаються підписаними, а роботи підлягають оплаті з 25.01.2023 р. При цьому, ДП ДНДІБК отримало лист № 03/05 від 03.05.2023 р. із визнанням боргу на загальну суму 245831,40 грн. Таким чином, станом на день звернення з даною претензією, у ТОВ "ЖК "ПЕТРІВСЬКИЙ ПОСАД" перед позивачем існує заборгованість за договором № 8147, яка становить 245831,40 грн., що свідчить про невиконання замовником своїх зобов`язань. До претензії було долучено акти № 1 та № 2 до додаткової угоди № 3 по 2 екземпляри для підписання та повернення на адресу ДП ДНДІБК.

Як зазначає позивач, ТОВ ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС ПЕТРІВСЬКИЙ ПОСАД так і не розрахувалося за виконані роботи згідно додаткових угод № 2 та № 3 від 29.12.2021 р. до договору № 8147 від 29.12.2021 р. на суму 245831,40 грн., що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 331 Господарського кодексу України за договором на створення і передачу науково-технічної продукції одна сторона (виконавець) зобов`язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (далі - НДДКР), а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх.

Науково-технічною продукцією є завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються суб`єктами господарювання (науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими і технологічними установами, організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій тощо) (ч. 3 ст. 331 ГК України).

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Як слідує з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання.

При цьому, всупереч вимогам статей 13, 74 ГПК України, відповідач доводів позивача не спростував, наявності та розміру основного боргу не заперечував, доказів оплати робіт згідно договору № 8147 від 29.12.2021 р. (за додатковими угодами № 2 та № 3 від 29.12.2021 р.) у загальній сумі 245831,40 грн. та, відповідно, відсутності заборгованості суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за додатковими угодами № 2 та № 3 від 29.12.2021 р. до договору № 8147 від 29.12.2021 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 245831,40 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 45639,98 грн. пені за порушення строків оплати за виконані роботи.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Порушенням зобов`язання відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу вимог ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами п. 3 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 7.2 договору, за затримку оплати за виконані роботи замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від вартості виконаних робіт за кожний день прострочення.

Судом встановлено, що заявлений до стягнення розмір пені був визначений позивачем у сумі 45639,98 грн. за період з 25.01.2023 р. по 18.07.2023 р. на суму 173418,60 грн. та за період з 08.06.2023 р. до 18.07.2023 р. на суму 72412,80 грн.

Згідно з приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

В постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 20.08.2021 р. у справі № 910/13575/20 вказано, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців.

Умову договору, якою передбачено нарахування штрафних санкцій за весь час прострочення виконання зобов`язань, не можна визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Проаналізувавши умови укладеного сторонами договору щодо нарахування штрафної санкції у вигляді пені, суд встановив, що п. 7.2 договору не встановлює іншого строку нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована за шість місяців з простроченого платежу за відповідний період, виходячи з дня початку прострочення.

Як зазначалося вище, умовами п. 6 додаткових угод № 2 та № 3 встановлено, що після завершення етапів робіт виконавець надає замовнику акт здавання-приймання продукції (робіт) на відповідні етапи у 2-х примірниках та продукцію, що передбачена за виконаними етапами. Замовник протягом 5 днів з дня одержання акта здавання-приймання та звітних матеріалів, зазначених календарним планом, зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт здавання-приймання і оплатити його протягом 10 банківських днів, з урахуванням авансового платежу.

Як вбачається з матеріалів даної справи, акт № 2 здавання-приймання науково-технічної продукції (етапів робіт) до додаткової угоди № 2 від 29.12.2021 р. «Перевірочні розрахунки несучих конструкцій багатофункціонального комплексу громадського призначення» до договору № 8147 від 29.12.2021 р. на суму 173418,60 грн. було підписано сторонами 24.10.2022 р. (доказів протилежного матеріали справи не містять), отже, у відповідача прострочення зобов`язання з оплати за виконані роботи згідно даного акту виникло через 10 банківських днів з моменту підписання, тобто 09.11.2022 р.

Підписаних замовником актів від 25.05.2023 р. № 1 та № 2 здавання-приймання виконаних робіт (етапів робіт) до додаткової угоди № 3 від 29.12.2021 р. на суму 72412,80 грн. матеріали даної справи не містять, однак ТОВ ЖК ПЕТРІВСЬКИЙ ПОСАД у своєму листі № 03/05 від 03.05.2023 р., адресованому ДП ДНДІБК, визнавало борг в сумі 72412,80 грн.

Водночас, як слідує з п. 7 додаткової угоди 3 від 29.12.2021 р. «Перевірочний розрахунок на стійкість до прогресуючого обвалення несучих конструкцій багатофункціонального комплексу громадського призначення» до договору № 8147 від 29.12.2021 р., у випадку не підписання замовником протягом 10 днів акту здавання-приймання робіт без вмотивованої відмови у прийнятті робіт після закінчення строку, вказаного у договорі, акт вважається підписаним.

З матеріалів справи вбачається, що акти від 25.05.2023 р. № 1 та № 2 здавання-приймання науково-технічної продукції (етапів робіт) до додаткової угоди № 3 від 29.12.2021 р. «Перевірочний розрахунок на стійкість до прогресуючого обвалення несучих конструкцій багатофункціонального комплексу громадського призначення» до договору № 8147 від 29.12.2021 р. на суму 72412,80 грн. ДП ДНДІБК було направлено ТОВ ЖК ПЕТРІВСЬКИЙ ПОСАД разом з претензією № 620-560 від 25.05.2023 р.

Доказів отримання вказаних актів відповідачем матеріали даної справи не містять, однак, у відповідності до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 р., нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку), зокрема, у межах області та між обласними центрами України (у тому числі - для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день. З огляду на те, що вказані акти були направлені 25.05.2023 р., а поштовий перебіг в межах області України рекомендованої письмової кореспонденції здійснюється у 6-денний строк, то відповідач повинен був оплатити акти до 10.06.2023 р. включно (25.05.2023 р. + 6 днів поштовий перебіг + 10 банківських днів на оплату підписаного або не повернутого (без вмотивованої відмови) акту).

Отже, у відповідача прострочення оплати за виконані роботи згідно акту № 2 від 25.05.2023 р. здавання-приймання науково-технічної продукції (етапів робіт) до додаткової угоди № 3 від 29.12.2021 р. «Перевірочний розрахунок на стійкість до прогресуючого обвалення несучих конструкцій багатофункціонального комплексу громадського призначення» до договору № 8147 від 29.12.2021 р. на суму 72412,80 грн. виникло 11.06.2023 р.

Суд, враховуючи вищезазначені норми законодавства, перевіривши на відповідність їм нараховану позивачем на прострочену суму боргу пеню, із врахуванням зазначеного позивачем у позовній заяві періоду нарахування, виходячи з приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, дійшов висновку, що розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, становить 28713,20 грн., у тому числі за період з 25.01.2023 р. (як визначив позивач) (прострочення заборгованості виникло з 09.11.2022 р.) до 09.05.2023 р. (6 місяців від виникнення прострочення) на суму 173148,60 грн. в сумі 24943,77 грн. та за період з 11.06.2023 р. по 18.07.2023 р. (як визначив позивач) на суму 72412,80 грн. в сумі 3769,43 грн.

Відтак, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 2738,40 грн. 3% річних та 7083,21 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що їх розмір було визначено позивачем у сумі 2738,40 грн., нарахованій за період з 25.01.2023 р. по 18.07.2023 р. на суму 173418,60 грн. в сумі 2494,38 грн. та за період з 08.06.2023 р. до 18.07.2023 р. на суму 72412,80 грн. в сумі 244,02 грн.

Згідно з арифметичним розрахунком 3% річних, зробленим судом, 3% річних підлягають стягненню з відповідача в сумі 2720,55 грн. та нараховуються за період з 25.01.2023 р. по 18.07.2023 р. на суму 173418,60 грн. в сумі 2494,38 грн. та за період з 11.06.2023 р. до 18.07.2023 р. на суму 72412,80 грн. в сумі 226,17 грн.

Відтак, вимога про стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню.

Розмір інфляційних втрат, заявлених до стягнення позивачем, становить 7083,21 грн., нарахованих за період з 01.02.2023 р. до 30.06.2023 р. на суму 173418,60 грн. в сумі 6503,91 грн. та за період з 08.06.2023 р. до 30.06.2023 р. на суму 72412,80 грн., є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ДП ДНДІБК.

З приводу розподілу у даній справі судових витрат слід зазначити таке.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що судові витрати складаються з судового збору в розмірі 3615,52 грн., 2000,00 грн. на відшкодування вартості зв`язку та транспорту, 500,00 грн. орієнтовних витрат, пов`язаних з розглядом справи: поштові відправлення, канцелярські витрати.

Слід зазначити, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію № 7334 від 18.07.2023 р. на суму 3615,52 грн.

Отже, витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, станом на час прийняття рішення позивачем, у підтвердження понесення решти заявлених судових витрат, жодних доказів не подано, у зв`язку з чим у суду на час вирішення спору відсутні підстави для розгляду та вирішення питання щодо покладення на відповідача вказаних витрат позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС ПЕТРІВСЬКИЙ ПОСАД (08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Святопетрівське, бул. Тараса Шевченка, буд. 10, прим. 108, код 39911194) на користь Державного підприємства ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ (03680, м. Київ, вул. Преображенська (колишня Івана Клименка), буд. 5/2, код 02495431) 245831 (двісті сорок п`ять тисяч вісімсот тридцять одну) грн. 40 коп. основного боргу, 28713 (двадцять вісім тисяч сімсот тринадцять) грн. 20 коп. пені, 2720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн. 55 коп. 3% річних, 7083 (сім тисяч вісімдесят три) грн. 21 коп. інфляційних втрат, 3412 (три тисячі чотириста дванадцять) грн. 18 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09.11.2023 р.

Суддя В.М. Бабкіна