Рішення

від 01.11.2023 по справі 912/1339/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 рокуСправа № 912/1339/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу №912/1339/23

за позовом: Керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, вул. Шевченка, 3, м. Кропивницький, 25006, в інтересах держави в особі:

Міністерства оборони України, просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168

Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Р. ТРАК ШИНА", вул. Виставочна, 1В, м. Кропивницький, 25014

про визнання недійсним пункту договору, стягнення 6 968,35 грн

Представники:

від прокуратури - Гонтар А.Д., службове посвідчення №077388 від 12.04.2023;

від позивача Міністерства оборони України - Піддубний О.В., наказ №182 від 06.07.2022 (в режимі відеоконференції);

від позивача Військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_1, витяг з наказу №630 самопредставництво;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Керівник Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (Прокурор) звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивач 1) та Військової частини НОМЕР_1 (позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Р. ТРАК ШИНА" (ТОВ "В.Р. ТРАК ШИНА", відповідач) з вимогами про таке:

- визнати недійсним пункт 4.1. договору від 11.07.2022 №13 про закупівлю товарів за державні кошти (за спеціальним призначенням) з відповідними змінами в частині включення до ціни договору суми ПДВ, що укладений між військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "В.Р. ТРАК ШИНА" .

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Р. ТРАК ШИНА" на користь Міністерства оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 61 444,60 грн, з яких: 55 366,66 грн сплачене ПДВ, 1 260,54 грн 3% річних та 4 817,40 грн інфляційні втрати на указану суму боргу.

В обґрунтування підстав позову зазначено про порушення оспорюваним пунктом договору вимог Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України №178 від 02.03.2022, якими передбачено нульову ставку ПДВ за здійсненою поставкою, та про безпідставне отримання відповідачем суми ПДВ .

Ухвалою суду від 04.08.2023 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/1339/23 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

У підготовчих засіданнях оголошувалась перерва з 22.08.2023 до 05.09.2023 та з 05.09.2023 до 28.09.2023.

У підготовчому засіданні 28.09.2023 постановлено ухвалу про закриття провадження у справи за відсутності предмета спору в частині стягнення 53 366,66 грн суми ПДВ (сплата боргу). У підготовчому засіданні оголошено перерву до 11.10.2023.

У підготовчому засіданні 11.10.2023 постановлено ухвалу про прийняття заяви Прокурора від 02.10.2023 про зменшення розміру позовних вимог та про закриття провадження у справі в частині стягнення 300,00 грн (суми ПДВ) за відсутності предмета спору (сплата боргу).

Ухвалою від 11.10.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.11.2023.

01.11.2023 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні присутніми Прокурором та представниками позивачів позовні вимоги в частині визнання недійсним оспорюваного пункту договору та стягнення остаточної суми позовних вимог в розмірі 1 733,51 грн 3% річних і 5 234,84 грн інфляційних втрат згідно заяви Прокурора від 02.10.2023, прийнятої судом, підтримано повністю.

Відповідач участі представника в засідання суду не забезпечив, про причини відсутності суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується обставинами надсилання судом ухвал суду у справі згідно правил Господарського процесуального кодексу України, а також поданням відповідачем клопотання щодо часткової сплати боргу.

Відповідно до ч. 10 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На підставі викладеного, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами та за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив наступні обставини, що є предметом доказування.

11.07.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 (Покупець) і ТОВ "В.Р. ТРАК ШИНА" (Продавець) укладено договір №13 про закупівлю майна за державні кошти (за спеціальним призначенням) (далі - Договір) (а.с.46-49).

Згідно вказаного Договору передбачено постачання автомобільних шин для автомобілів спеціального призначення (Товар) за номенклатурою, асортиментом та кількістю, зазначеної у Специфікації (додатку № 1 до Договору).

За умовами Договору одержувачем товару є Військова частина НОМЕР_1 , яка здійснює розрахунок за Товар шляхом оплати поставленого та належним чином прийнятого Товару за умови наявності коштів на рахунках Покупця протягом 10-ти банківських днів після надання Продавцем Покупцю рахунки-фактури і видаткової накладної.

У пункті 4.1. Договору погоджено, що загальна вартість Товару (сума Договору) за цінами визначеними у Специфікації (Додаток № 1 до цього договору) становить 805 000,00 грн, у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 134 166,67 грн.

За пунктом 9.1. Договору строк його дії до 01.12.2022, крім гарантійних зобов`язань, які діють до повного їх виконання.

11.07.2022 сторонами Договору підписано Специфікацію Товару та протокол узгодження ціни на закупівлю (додатки №№ 1, 2) (а.с. 50-51, 59).

Згідно видаткових накладних № 1521 від 05.08.2022 та № 1387 від 18.07.2022 ТОВ "В.Р. ТРАК ШИНА" поставило, а Військова частина НОМЕР_1 отримала Товар за Договором на загальну суму 322 000,00 грн, у тому числі ПДВ 53 666,66 грн (а.с. 61, 62).

За вказаний Товар Військова частина НОМЕР_1 провела розрахунок, сплативши на користь ТОВ "В.Р. ТРАК ШИНА" такі суми:

161 000,00 грн, у тому числі ПДВ 26 833,33 грн згідно платіжного доручення № 862 від 18.07.2022;

161 000,00 грн, у тому числі ПДВ 26 833,33 грн згідно платіжного доручення № 880 від 05.08.2022 (а.с. 63, 64).

23.08.2022 між сторонами Договору підписано додаткову угоду № 1/22 про розірвання Договору за згодою двох сторін (а.с. 60).

24.02.2023 та 29.05.2023 Військова частина НОМЕР_1 звернулась до ТОВ "В.Р. ТРАК ШИНА" з претензіями про повернення грошових коштів на суму сплаченого ПДВ у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 (а.с. 55-57).

Листами від 29.06.2023 Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону повідомила Міністерство оборони України та Військову частину НОМЕР_1 про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 встановлено нульову ставку для операцій з постачання товару, яка мала місце за Договором № 13 від 11.07.2022. У листі повідомлено про відповідні правопорушення, витребувано відповідь з підтверджуючими документами та запропоновано подати інформацію про вжиті заходи або причини їх невжиття. (а.с. 29-35).

В листі від 30.06.2023 Військова частина НОМЕР_1 повідомила прокуратуру про відсутність можливості звернення до суду та просила здійснити прокурором представництво інтересів військової частини в суді (а.с. 36).

Листами від 21.07.2023 Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону повідомила Міністерство оборони України та Військову частину НОМЕР_1 в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду з позовом в інтересах держави в особі зазначених осіб з вимогами про визнання недійсним пункту 4.1. Договору та стягнення грошових коштів у вигляді безпідставно сплаченого ПДВ, інфляційних втрат і 3% річних (а.с. 37-44).

В листі від 21.07.2023 військова частина НОМЕР_1 повідомила прокуратуру про відсутність можливості звернення до суду та просила здійснити прокурором представництво інтересів військової частини в суді (а.с. 45).

Наведені вище обставини стали підставою звернення Прокурора до суду з позовом у даній справі.

Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.

1. Щодо підстав для визнання недійсним пункту 4.1. Договору.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначено ст. 203 Цивільного кодексу України, серед яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1).

При цьому, згідно ст. 4 вказаного кодексу актами цивільного законодавства України є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу, та постанови Кабінету Міністрів України.

В силу приписів ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Закон України "Про публічні закупівлі" визначає термін "договір про закупівлю", як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно визначення договору поставки, яке наведено в ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Однією з істотних умов договору поставки (договору про купівлю-продаж) є ціна товару (ціна договору).

Так, згідно ч.ч. 1-3 ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Податковий кодекс України передбачає, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України (підпункти «а» і «б» пункту 185.1 статті 185).

Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, ПДВ - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Отже, порядок та механізм нарахування і сплати податку на додану вартість чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами Податкового кодексу України та, відповідно, не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

З матеріалів справи слідує, що згідно пункту 4.1. Договору сторони включили до вартості Товару ПДВ 20% у розмірі 134 166,67 грн.

Водночас, підпунктом "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1. ст. 195 Податкового кодексу України визначено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

02.03.2022 Кабінетом Міністрів України з метою виконання мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", та відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України прийнято постанову № 178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стан", якою установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Таким чином, нульова ставка ПДВ відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1. ст. 195 Податкового кодексу України та постанови Кабінету міністрів України № 178 від 02.03.2022 застосовується з 24.02.2022 до операцій з постачання пального (товару для заправки) або будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення військового транспорту щодо суб`єкта, у тому числі, військової частини.

Отже, пункт 4.1. Договору в частині включення до ціни договору суми ПДВ суперечить положенням підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1. ст. 195 Податкового кодексу України та постанові Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022.

Зазначене в силу положень ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання Договору у відповідній частині недійсним.

При цьому, розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним, оскільки закон пов`язує визнання правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення).

Також суд зазначає, що згідно ст. 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

У даному випадку, ставка ПДВ не змінює базу оподаткування операцій з постачання товарів, якою є їх договірна вартість без врахування ПДВ. Тобто, визнання недійсним Договору в частині включення ПДВ не змінює погоджену сторонами в договорі ціну товару та не виключає можливість укладення Договору і без включення до нього умови щодо ПДВ.

2. Щодо повернення коштів та здійснення нарахувань згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як слідує з наведених вище положень Податкового кодексу України, ПДВ хоча й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 зі справи № 916/2478/20.

Отже, грошові кошти в загальному розмірі 53 666,66 грн, які сплачено Військовою частиною НОМЕР_1 як ПДВ, набуто відповідачем понад погодженою сумою вартості товару та за відсутності на те правових підстав в силу встановлених вище обставин щодо нульової ставки ПДВ за здійсненою поставкою.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

На підставі вищевикладеного, грошові кошти в розмірі 53 666,66 грн підлягають поверненню відповідачем в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набуті.

Згідно матеріалів справи, відповідач під час розгляду справи в суді сплатив грошові кошти в розмірі 53 666,66 грн, у зв`язку з чим суд закрив провадження у справі в даній частині.

Поряд з цим, окрім основного боргу у справі заявлено до стягнення 3% річних в сумі 1 733,51 грн та інфляційні в сумі 5 234,84 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. ст. 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 Цивільного кодексу України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 25.02.2020 у справі №922/748/19, актами цивільного законодавства не визначений обов`язок боржника виконати кондикційні зобов`язання тільки після пред`явлення вимоги кредитором. Положення ст. 1212 Цивільного кодексу України не визначають строк, в межах якого таке повернення має бути здійснене, і до настання якого, вимога про таке повернення не підлягає задоволенню. Це зумовлено природою правовідносин з набуття/збереження/знаходження майна без достатньої правової підстави та вказує на необхідність негайного повернення майна. Особливості правового регулювання кондикційних зобов`язань виключають існування строку для належного/непростроченого виконання таких зобов`язань у розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, у відповідача виникає обов`язок щодо повернення суми коштів, які набуті без достатньої правової підстави, разом із нарахованими на них 3 % річних та інфляційними втратами, за весь час використання таких коштів, оскільки неправомірне користувався такими коштами мало місце з моменту їх отримання.

Згідно розрахунку з урахуванням заяви Прокурора про зменшення розміру позовних вимог, нарахування згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України становлять:

за період з 07.08.2022 по 03.09.2023 на суму простроченого платежу 53 666,66 грн, що складає 1 733,51 грн 3% річних та 5 234,84 грн інфляційне збільшення.

Вказаний розрахунок є правильним та відповідає даті фактичного отримання і повернення зазначених грошових коштів.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 1 733,51 грн 3% річних та 5 234,84 грн інфляційних втрат є обґрунтованими і правомірними.

Щодо порушення інтересів держави та підстав представництва інтересів Прокурором.

Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

У зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В обґрунтування порушення інтересів держави Прокурор вказує на те, що протиправне отримання відповідачем бюджетних коштів, тривале їх неповернення, вказує на наявність порушень державних інтересів, що зобов`язує прокурора вчинити дії для їх захисту у судовому порядку. Адже указані кошти можна було б додатково використовувати для матеріально-технічного забезпечення, бойової готовності та боєздатності військової частини НОМЕР_1 , яка виконує бойові завдання, та, як наслідок, для забезпечення національної безпеки України.

Прокурор зазначає, що безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке, відповідно до ст. 10 Закону України "Про оборону України", є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.

Військова частина НОМЕР_1 є одним із структурних підрозділів Міністерства оборони України, що фінансуються за рахунок бюджету. Збитки, які йому спричиняються, - це безпосередня шкода економічним інтересам держави.

Однак, Міністерство оборони України, як орган, що уповноважений державою на здійснення контролю за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечення ефективного і цільового використання бюджетних коштів у військових частинах Збройних Сил України, а також Військова частина НОМЕР_1 , як сторона оспорюваного правочину, не вжили відповідних заходів для усунення виявленого правопорушення.

За вказаних обставин та зважаючи на необхідність належного забезпечення військової частини в умовах воєнного стану, Прокурор вказує на необхідність представництва інтересів держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 у формі звернення прокуратури до господарського суду з цим позовом.

Суд вважає обґрунтованими наведені Прокурором підстави звернення до суду у даній справі та вбачає підстави необхідності захисту інтересів держави в особі визначених Прокурором позивачів, враховуючи окрім викладеного вище також таке.

Судом встановлено невідповідність вимогам законодавства умов оспорюваного пункту Договору та підтверджено обставини безпідставного отримання відповідачем грошових коштів від військової частини, яка входить до складу Збройних Сил України.

Згідно Закону України "Про Збройні Сили України", Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України. (ст. 1).

Фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 15 Закону).

Таким чином, питання правомірного використання бюджетних коштів військових формувань є одним з пріоритетних напрямків роботи усіх органів, у тому числі прокуратури, а порушення у цій сфері є неприпустимим взагалі та особливо в умовах введеного воєнного стану.

Суд вважає слушними твердження Прокурора, що забезпечення національної безпеки українського суспільства є однією з найважливіших функцій держави, основні завдання із захисту суверенітету і територіальної цілісності якої покладаються на військові формування. Водночас, успішні дії останніх безпосередньо залежать також від рівня їх матеріального-технічного забезпечення.

За таких обставин, протиправне отримання відповідачем бюджетних коштів та їх неповернення, беззаперечно вказує на наявність порушень державних інтересів, що зобов`язує прокурора вчинити дії для їх захисту у судовому порядку. Адже указані кошти можна було б додатково використовувати для матеріально-технічного забезпечення, бойової готовності та боєздатності Військової частини НОМЕР_1 , яка виконує бойові завдання, та, як наслідок, для забезпечення національної безпеки України.

Згідно ст.10 Закону України "Про Збройні Сили України" Міністерство оборони України здійснює, зокрема, контроль за ефективним використанням Збройними Силами України, у тому числі фінансових та інших ресурсів.

Пунктом 9 статті 5 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, Міністерство оборони України з метою організації своєї діяльності забезпечує в установленому порядку самопредставництво Міноборони в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від його імені, у тому числі через посадових (службових) осіб юридичної служби Міноборони або інших уповноважених осіб, а також забезпечує представництво інтересів Міноборони в судах та інших органах через представників.

Згідно з п. 4 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1040, основним завданням юридичної служби є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, інших нормативних актів органом виконавчої влади, підприємством, їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов`язків, а також представлення інтересів органу виконавчої влади, підприємства в судах.

Також, Військова частина НОМЕР_1 , як один із структурних підрозділів Міністерства оборони України та яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету, зобов`язана дотримуватись вимог законодавства при вчинені нею правочинів та вчиняти необхідні дії на усунення будь-яких порушень.

Однак, при обставинах повідомлення Прокурором вказаних осіб про наявність виявлених порушень при укладені договору від 11.07.2022 і сплаті грошових коштів, та які підтверджено судом при розгляді справи, зазначеними особами не вжито належних заходів з метою усунення відповідних порушень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 по справі №903/129/18 висловила правову позицію про те, що сам факт не звернення до суду органу виконавчої влади (місцевого самоврядування) з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави (територіальної громади), свідчить про те, що вказані органи неналежно виконують свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, та звернення до суду з таким позовом.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Як зазначено вище, Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону листами від 29.06.2023 проінформувала Міністерство оборони України та Військову частину НОМЕР_1 про наявність підстав для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави у даних правовідносинах, у т.ч. шляхом пред`явлення позову. В подальшому на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону листами від 21.07.2023 повідомила Міністерство оборони України та Військову частину НОМЕР_1 про намір звернутися до суду з відповідною позовною заявою.

Таким чином, Прокурором дотримано порядок представництва згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Натомість зі сторони Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 наявна бездіяльність в питанні звернення до суду та/або вжиття інших ефективних заходів для усунення порушень.

У відповідності до вищевикладеного в сукупності, суд вважає підтвердженими підстави для представництва Прокурором інтересів держави в суді за поданим у даній справі позовом згідно визначених позивачів. При поданні даного позову Прокурор не замінює позивачів та не є їх альтернативою, а виконує субсидіарну роль, щоб інтереси держави, які в цьому випадку збігаються із публічним інтересом, не були незахищені.

З підстав наведеного, позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 до ТОВ "В.Р. ТРАК ШИНА" про визнання недійсним пункту 4.1. договору від 11.07.2022 №13 в частині включення до ціни договору суми ПДВ та про стягнення 733,51 грн 3% річних і 5 234,84 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача повністю та стягується з останнього на користь прокуратури, яка сплатила такий судовий збір.

При цьому, клопотання Прокурора про повернення судового збору, яке подано до суду 31.10.2023, задоволенню не підлягає, оскільки за майновою вимогою про стягнення боргу сума судового збору є мінімальною.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним пункт 4.1. договору від 11.07.2022 №13 про закупівлю майна за державні кошти (за спеціальним призначенням) в частині включення до ціни договору суми ПДВ, що укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "В.Р. ТРАК ШИНА" (вул. Виставочна, 1 В, м. Кропивницький, 25014, ідентифікаційний код 38985066).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Р. ТРАК ШИНА" (вул. Виставочна, 1 В, м. Кропивницький, 25014, ідентифікаційний код 38985066) на користь Міністерства оборони України в особі Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 1 733,51 грн 3% річних та 5 234,84 грн інфляційних втрат.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Р. ТРАК ШИНА" (вул. Виставочна, 1 В, м. Кропивницький, 25014, ідентифікаційний код 38985066) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (вул. Пироговська, 11, м. Одеса, 65012, ідентифікаційний код 38296363) 5 368,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копію рішення суду направити Керівнику Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"; Міністерству оборони України на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"; Військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ); Товариству з обмеженою відповідальністю "В.Р. ТРАК ШИНА" (вул. Виставочна, 1В, м. Кропивницький, 25014) та електронною поштою на адресу представника: polawyer@ukr.net.

Повне рішення складено 09.11.2023.

Суддя В.В.Тимошевська