Рішення

від 09.11.2023 по справі 914/2691/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2023 Справа № 914/2691/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дан-Транс Експрес», с. Тростянець, Миколаївського району, Львівської області;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Баушпар», м. Львів;

про стягнення штрафних санкцій. Ціна позову 36233,21грн.

Представники сторін не викликалися.

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дан-Транс Експрес» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баушпар» про стягнення штрафних санкцій в сумі 36233,21грн., з яких 4485,40грн. інфляційні втрати, 31747,81 грн. пеня.

Ухвалою суду від 11.09.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику представників сторін.

Відповідач письмового відзиву не подав. Причин не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок, щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, за адресою зазначеною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та оприлюднено в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 та від 04 травня 2023 року у справі № 910/12087/21 де відзначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема відповідачу надіслано ухвалу Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією на адресу, зазначену у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується трекінгом 0600044861582 та отримано відповідачем 18.09.2023р., згідно відстеження на вебсайті АТ «Укрпошта». Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників про розгляд справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позиції учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дан-Транс Експрес» (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Баушпар» (Відповідач) 22 листопада 2021 року укладено договір поставки товару №63/41001204 (Договір).

Позивач вказує, що впродовж лютого 2022 року поставив відповідачу товар згідно замовлень. Станом на 25.10.2022 року заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті за поставлений товар згідно договору склала 82 913,20 грн.

З огляду на наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором та стягнення штрафних санкцій у виді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати товару та інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2023 року у справі № 914/2914/22 за позовом ТзОВ «Дан-Транс Експрес» до ТзОВ «Баушпар» з відповідача 82 913,20 грн. основного боргу, 40 709,00 грн. пені, 16 582,64 грн. штрафу, 31 858,91 грн. інфляційних, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Вказане рішення було оскаржене ТзОВ «Баушпар» в апеляційному порядку.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 року у справі № 914/2914/22 в задоволенні апеляційних вимог ТзОВ «Баушпар» відмовлено, рішення Господарського суду Львівської області від 25.01.2023 у справі №914/2914/22 залишено без змін.

Однак наявну заборгованість за Договором відповідачем було погашено лише 01.08.2023 року, відповідно до платіжної інструкції № 31/07/23 від 01.08.2023 року на суму 179 648, 92 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань в частині оплати за поставлений товар, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 31747,81 грн. та інфляційні втрати в розмірі 4485,40 грн. за період з 25.10.2022р. (розрахунок штрафних санкцій у справі№914/2914/22 був здійснений по 24.10.2022р. включно) по 31.07.2023р. (до моменту виконання зобов`язання в повному обсязі).

З огляду на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції в сумі 36233,21грн., з яких 4485,40грн. інфляційні втрати та 31747,81 грн. пеня.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Обставини, встановлені судом.

22.11.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Дан-Транс Експрес» (Постачальник/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Баушпар» (Покупець/Відповідач) було укладено договір поставки товару № 63/41001204 (Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується проводити поставку (продаж), покупцю у власність товар, окремими партіями, відповідно до замовлень покупця, а покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

Згідно із п. 2.2 договору, датою поставки (передачі) товару постачальника у власність покупця, є дата значена у видатковій накладній на відпуск товару (кожної окремої партії товару).

Відповідно до п. 5.1. договору оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах 100% попередньої оплати за товар.

За приписами п. 6.5. договору при простроченні оплати товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням пені, нарахованої на суму заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочення платежу, за кожен день прострочення від суми заборгованості, без обмеження строків її нарахування та звернення до суду за її стягненням, а також штраф у розмірі 20 відсотків від суми простроченої заборгованості. Дана відповідальність застосовується у разі оплати за товар після його поставки, що повинно бути погоджено сторонами.

За умовами п. п. 9.1, 9.2 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Якщо після укладання даного договору з`ясується, що будь-яка із сторін не мала права його укладання і його дія має бути припинена, в такому випадку винна сторона зобов`язана відшкодувати іншій стороні всі витрати які та понесла у зв`язку з укладанням даного договору, а також спричинені такій стороні збитки. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1. цього договору та закінчується « 31» грудня 2021 року, але до повного виконання зобов`язань сторонами відповідно цього договору.

Відповідно до п. 9.3 договору у разі, якщо жодна із сторін за 15 календарних днів до закінчення терміну дії договору, вказаного у п. 9.2. договору, не заявить про його розірвання, припинення, будь-яких інших заперечень, то договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих же самих умовах, якщо сторонами не буде встановлено інше.

Згідно із п. 9.4 договору закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки товару № 63/41001204 від 22.11.2021р., позивач у листопаді 2022 звернувся із позовною заявою до Господарського суду Львівської області про стягнення з ТзОВ «Баушпар» заборгованості в сумі 220 063,75 грн., з яких 122 913,20 грн. основний борг, пеня в сумі 40 709,00 грн, штраф в сумі 24 582,64 грн, інфляційні втрати в сумі 31 858,91 грн..

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2023р. у справі № 914/2914/22, яке набрало законної сили, позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача 82 913,20 грн основного боргу, 40 709,00 грн пені, 16 582,64 грн штрафу, 31 858,91 грн інфляційних, 2 581,01 грн судового збору, 5 004,16 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Як встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2023р. у справі № 914/2914/22 на виконання умов договору поставки товару № 63/41001204, позивач передав відповідачу згідно видаткових накладних №46 від 04.02.2022, №46 від 04.02.2022, №47 від 04.02.2022, №48 від 04.02.2022 товар на загальну суму 282 913,20 грн. Як ствердив позивач, відповідач частково у розмірі 130 000,00 грн оплатив вартість товару, у зв`язку з чим розмір заборгованості станом на дату подання позову згідно його даних становив 122 913,20 грн. Також, 04.11.2022 та 10.11.2022 відповідач оплатив вартість товару в сумі 40 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №2146 від 04.11.2022 та №2175 від 10.11.2022.

Відповідачем виконано рішення Господарського суду Львівської області від 25.01.2023р. у справі № 914/2914/22 у повному обсязі 01.08.2023р. та сплачено 179 648,92грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи копією платіжної інструкції №31/07/2023 від 01.08.2023р. з призначенням платежу «Оплата на підставі рішення господарського суду Львівської області від 25.01.2023р. у справі № 914/2914/22».

У зв`язку з порушенням строків оплати вартості поставленого товару позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 31747,81 грн. та інфляційні втрати в розмірі 4485,40 грн. за період з 25.10.2022р. по 31.07.2023р. за період не охоплений рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/2914/22 по дату погашення відповідачем боргу перед позивачем в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів оплати заборгованості суду не надав.

Позиція суду.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно із ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами п. 6.5. договору при простроченні оплати товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням пені, нарахованої на суму заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочення платежу, за кожен день прострочення від суми заборгованості, без обмеження строків її нарахування та звернення до суду за її стягненням, а також штраф у розмірі 20 відсотків від суми простроченої заборгованості. Дана відповідальність застосовується у разі оплати за товар після його поставки, що повинно бути погоджено сторонами.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2023р. у справі № 914/2914/22 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача 82 913,20 грн основного боргу, 40 709,00 грн пені, 16 582,64 грн штрафу, 31 858,91 грн інфляційних, 2 581,01 грн судового збору, 5 004,16 грн витрат на професійну правничу допомогу, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023р. рішення Господарського суду Львівської області від 25.01.2023 у справі №914/2914/22 залишено без змін.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2023 у справі №914/2914/22 встановлено, що відповідач частково у розмірі 170 000,00 грн. оплатив основний борг, та за прострочення оплат, допущених відповідачем, стягнуто пеню у розмірі 40 709,00 грн. нараховану по 24.10.2022р.

Відповідачем виконано рішення Господарського суду Львівської області від 25.01.2023р. у справі № 914/2914/22 у повному обсязі 01.08.2023р. та сплачено 179 648,92грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи копією платіжної інструкції №31/07/2023 від 01.08.2023р. з призначенням платежу «Оплата на підставі рішення господарського суду Львівської області від 25.01.2023р. у справі № 914/2914/22».

У зв`язку із простроченням оплати за поставлений товар, позивач нарахував відповідачу за період з 25.10.2022р. по 31.07.2023р. пеню в сумі 31747,81 грн. та інфляційні втрати за період з 25.10.2022р. по 31.07.2023р. в сумі 4 485,40 грн. Розрахунки долучено до справи та перевірено судом. Відповідачем не оспорено порядок та розмір нарахувань позивача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати штрафних санкцій за договором поставки відповідачем не представлено.

Позивачем в позовній заяві визначено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00грн. та зазначено, що докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, крім тих які додаються до матеріалів позовної заяви, у відповідності до ч.8 ст. 129 ГПК України буде подано в подальшому. Відтак, враховуючи вимоги ст. 126,129 ГПК України, у суду відсутні правові підстави для розподілу витрат пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача про стягнення пені у сумі 31747,81 грн. та 4 485,40 грн. інфляційних нарахувань є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.74,76,77,86,129,233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баушпар»(79020, Львівська область, місто Львів, вулиця Варшавська, будинок 136, квартира 30, ідентифікаційний код 41001204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дан-Транс Експрес» (81614, Львівська область, Миколаївський район, с. Тростянець, вул. Зелена, буд. 3Б, ідентифікаційний код 43896172) 31747,81 грн. пені, 4 485,40 грн. інфляційних втрат та судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 09.11.2023р.

Суддя Іванчук С.В.