Рішення

від 09.11.2023 по справі 914/2695/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2023 Справа № 914/2695/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Західбудсервіс», м. Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галвесттрейд», м. Львів;

про стягнення заборгованості. Ціна позову 146 189,52грн.

Представники сторін не викликалися.

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Західбудсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галвесттрейд» про стягнення заборгованості в сумі 146 189,52грн., з яких 97 281,33грн. основний борг, 15245,18грн. пеня, 29105,45 грн. інфляційні втрати, 4557,56 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 11.09.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику представників сторін.

Відповідач письмового відзиву не подав. Причин не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок, щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, за адресою зазначеною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та оприлюднено в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 та від 04 травня 2023 року у справі № 910/12087/21 де відзначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема відповідачу надіслано ухвалу Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією на адресу, зазначену у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується трекінгом 0600044859596 та отримано відповідачем 18.09.2023р., згідно відстеження на вебсайті АТ «Укрпошта». Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників про розгляд справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позиції учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15 липня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Західбудсервіс» (Продавець/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галвесттрейд» (Покупець/Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 53-К (Договір).

Позивач вказує, що за період з 15.07.2021р. по 30.06.2023р. продавець передав у власність покупцю, а покупець прийняв від продавця товар на загальну суму 190 090,90 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Однак, відповідач у порушення умов договору купівлі-продажу № 53-К від 15.07.2021р. за поставлений товар оплату здійснив частково, на суму 92 809,57грн., внаслідок чого станом на 30 червня 2023 року заборгованість за одержаний товар склала 97 281,33 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань в частині оплати за поставлений товар, позивач нарахував пеню в розмірі 15 245,18 грн., інфляційні втрати в розмірі 29 105,45 грн., а також 3 % річних в розмірі 4 557,56 грн.

Як зазначає позивач, з метою досудового врегулювання спору відповідачу було надіслано письмову вимогу щодо погашення зазначеної заборгованості, однак відповіді не отримано.

З огляду на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 146 189,52грн., з яких 97 281,33грн. основний борг, 15245,18грн. пеня, 29105,45 грн. інфляційні втрати, 4557,56 грн. 3% річних.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Обставини, встановлені судом.

15.07.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Західбудсервіс» (Продавець/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галвесттрейд» (Покупець/Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 53-К (Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти товар на умовах цього договору партіями у кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в рахунках- фактурах або специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною даного договору, та оплатити його в термін, зазначений у рахунку чи в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно із п. 2.3. договору, отриманий покупцем товар, в порядку передбаченому даним договором, свідчить про те, що товар не містить явних недоліків в момент передачі. Після отримання покупцем товару продавець несе відповідальність тільки за скриті недоліки товару, які не могли бути виявлені в процесі приймання- передачі.

За приписами п. 2.4 договору у випадку виявлення недоліків щодо якості товару покупець має право: відмовитись від товару і вимагати повернення сплаченої грошової суми; вимагати заміни товару.

Пунктом 4 договору встановлено, що загальна кількість товару визначається сторонами письмовим замовленням.

За умовами п. 5.1 договору ціна товару попередньо погоджується сторонами і вказується у виставленому продавцем рахунку та відображається у видатково-прибуткових накладних на продукцію.

Відповідно до п. 5.2 договору продавець продає товар за цінами, діючими на момент підписання рахунку. У випадку неоплати товару покупцем в термін, зазначений в рахунку, продавець не несе відповідальності за наявність та ціну товару.

Згідно із п. 5.6 договору купівлі-продажу № 53-К покупець проводить оплату товару на умовах 100 % передоплати товару в термін, вказаний в рахунку.

За умовами п. п. 5.8, 5.9 договору розрахунки за товар, що постачається, здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Усі платежі, які надходять від покупця на виконання цього договору спрямовуються на погашення його заборгованості перед продавцем на підставі цього договору в хронологічній послідовності її виникнення. Тобто, спочатку кошти спрямовуються на погашення заборгованості, яка виникла раніше, після чого кошти зараховуються на погашення наступної в часі виникнення заборгованості. Цей порядок не може бути змінений стороною в односторонньому порядку та застосовується незалежно від вказаного призначення платежу коштів, які покупець перераховує продавцю на підставі цього договору.

Пунктом 6.2 договору визначено, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцю та отримання і підписання покупцем товаророзпорядчих документів.

За приписами п. 7.2 договору за протермінування оплати за поставлений товар покупець зобов`язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день протермінування.

Відповідно до п. п. 10.3, 10.4 договору купівлі-продажу № 53-К даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2021р. але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Дія цього договору автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік за умови, якщо жодна із сторін як мінімум за 14 (чотирнадцять) календарних днів до закінчення терміну дії цього договору не повідомить іншу сторону про свій намір не продовжувати цей договір.

Договір підписано обома сторонами, скріплено їх печатками та копію договору долучено до матеріалів справи.

На виконання умов договору позивач поставив а відповідач прийняв товар на загальну суму 190 090,90 грн., що підтверджується, відповідними видатковими накладними: № 7/2207 від 22.07.2021р. на суму 15 748,87 грн.; № 1/2307 від 23.07.2021р. на суму 10 833,40 грн.; № 12/2607 від 26.07.2021р. на суму 5 416,70 грн.; № 1/1608 від 16.08.2021р. на суму 398,80 грн.; № 3/2409 від 24.09.2021р. на суму 3 169,80 грн.; № 2/0610 від 06.10.2021р. на суму 2 242,00 грн.; № 8/0511 від 05.11.2021р. на суму 4 628,17 грн.; № 4/1511 від 15.11.2021р. на суму 576,40 грн.; № 11/2211 від 22.11.2021р. на суму 3 321,32 грн.; № 13/2211 від 22.11.2021р. на суму 52 911,50 грн.; № 4/2311 від 23.11.2021р. на суму 1 849,20 грн.; № 3/2911 від 29.11.2021р. на суму 161,92 грн.; № 7/3011 від 30.11.2021р. на суму 34 410,00 грн.; № 6/0212 від 02.12.2021р. на суму 29 406,92 грн.; № 3/0612 від 06.12.2021р. на суму 366,36 грн.; № 5/0712 від 07.12.2021р. на суму 1 232,48 грн.; № 4/0812 від 08.12.2021р. на суму 11 853,58 грн.; № 3/2112 від 21.12.2021р. на суму 619,44 грн.; № 3/0402 від 04.02.2022р. на суму 5 220,64 грн. та № 5/1002 від 10.02.2022р. на суму 5 723,40 грн.

Видаткові накладні підписані представниками сторін, скріплені їх печатками та копії видаткових накладних долучено до матеріалів справи.

Позивачем також було виставлено відповідачу рахунки на оплату, а саме: №2615 від 19.07.2021р. на суму 15748,87грн.; № 2693 від 23.07.2021р. на суму 10 833,40 грн.; № 2735 від 26.07.2021р. на суму 5 416,70 грн.; № 3066 від 13.08.2021р. на суму 398,80грн.; № 3627 від 23.09.2021р. на суму 3 169,80 грн.; № 3803 від 04.10.2021р. на суму 1 980,40 грн.; № 3849 від 06.10.2021р. на суму 261,60 грн.; № 4317 від 02.11.2021р. на суму 4 628,17 грн.; № 4521 від 15.11.2021р. на суму 576,40 грн.; № 4609 від 22.11.2021р. на суму 3 321,32 грн.; № 4385 від 05.11.2021р. на суму 52 911,50 грн.; № 4629 від 23.11.2021р. на суму 1 849,20 грн.; № 4708 від 29.11.2021р. на суму 161,92 грн.; № 4666 від 24.11.2021р. на суму 34 410,00 грн.; № 4768 від 02.12.2021р. на суму 29 406,92 грн.; № 4797 від 06.12.2021р. на суму 366,36 грн.; № 4767 від 02.12.2021р. на суму 1 232,48 грн.; № 4828 від 08.12.2021р. на суму 11 853,58 грн.; № 4978 від 20.12.2021р. на суму 619,44 грн.; № 251 від 04.02.2022р. на суму 5 220,64 грн. та № 305 від 10.02.2022р. на суму 5 723,40 грн., всього на суму 190 090,90 грн. Копії рахунків долучено до матеріалів справи.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару на загальну суму 92 809,57 грн., зокрема: 7 000,00 грн. 21 вересня 2021 року за платіжним документом № 1102 від 21.09.2021р. з призначенням платежу «Оплата за тмц згідно Договору №53-К від 15.07.21р. у т.ч. ПДВ 20% 1166.67 грн.», що підтверджується випискою по рахунку позивача за 21.09.2021р. в АТ «Кредобанк» від 13.06.2023р.; 1 980,40 грн. 05 жовтня 2021 року за платіжним документом № 1151 від 05.10.2021р. з призначенням платежу «Оплата за тмц згідно Договору №53-К від 15.07.21р., рах. №3803 від 04.10.21 у т.ч. ПДВ 20% 330.07 грн.», що підтверджується випискою по рахунку позивача за 05.10.2021р. в АТ «Кредобанк» від 13.06.2023р.; 8 829,17 грн. 05 листопада 2021 року за платіжним документом № 1262 від 05.11.2021р. з призначенням платежу «Оплата за тмц згідно Договору №53-К від 15.07.21р. у т.ч. ПДВ 20% 1471,53 грн.» та 20 000,00 грн. 05 листопада 2011 року за платіжним документом № 1256 від 05.11.2021р. з призначенням платежу «Оплата за тмц згідно Договору №53-К від 15.07.21р. у т.ч. ПДВ 20% 3333.33 грн.», що підтверджується випискою по рахунку позивача за 05.11.2021р. в АТ «Кредобанк» від 13.06.2023р.; 20 000,00 грн. 12 листопада 2021 року за платіжним документом № 1292 від 12.11.2021р. з призначенням платежу «Оплата за тмц згідно Договору №53-К від 15.07.21р., рах. №4385 від 05.11.21р. у т.ч. ПДВ 20% 3333.33 грн.», що підтверджується випискою по рахунку позивача за 12.11.2021р. в АТ «Кредобанк» від 13.06.2023р.; 20 000,00 грн. 24 листопада 2021 року за платіжним документом № 1370 від 24.11.2021р. з призначенням платежу «Оплата за тмц згідно Договору №53-К від 15.07.21р., рах. №4385 від 05.11.21р. у т.ч. ПДВ 20% 3333.33 грн.», що підтверджується випискою по рахунку позивача за 24.11.2021р. в АТ «Кредобанк» від 13.06.2023р. та 15 000,00 грн. 21 грудня 2021 року за платіжним документом № 1486 від 21.12.2021р. з призначенням платежу «Оплата за тмц згідно Договору №53-К від 15.07.21р. у т.ч. ПДВ 20% 2500.00 грн.», що підтверджується випискою по рахунку позивача за 21.12.2021р. в АТ «Кредобанк» від 13.06.2023р. Копії виписок по рахунку долучено позивачем до матеріалів справи.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 97281,33грн.

Позивачем було скеровано на адресу відповідача претензію за вих. № 2023/06-30 від 30.06.2023р. з вимогою сплатити заборгованість в сумі 97 281,33 грн. протягом семи днів від дати одержання вимоги. Докази надіслання претензії, а саме копія опису вкладення, поштової накладної №792206944900 та фіскального чеку долучені до матеріалів справи.

Як зазначає позивач, вказана вимога була повернута АТ «Укрпошта» за закінченням встановленого терміну зберігання, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено трекінг з вебсайту АТ «Укрпошта» за №792206944900.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо сплати товару позивач відповідно до розрахунків, долучених до матеріалів справи, нарахував на суму боргу 97 281,33 грн. пеню за період з 12.02.2022р. по 11.08.2022р. в розмірі 15245,18грн., інфляційні втрати за період з 12.02.2022р. по 04.09.2023р. в розмірі 29 105, 45грн. та 3% річних за період з 12.02.2022р. по 04.09.2023р. в розмірі 4557,56грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів оплати заборгованості суду не надав.

Позиція суду.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно із ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено пунктом 1 частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п. 5.6 договору купівлі-продажу № 53-К покупець проводить оплату товару на умовах 100 % передоплати товару в термін, вказаний в рахунку.

За умовами п. п. 5.8, 5.9 договору розрахунки за товар, що постачається, здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Усі платежі, які надходять від покупця на виконання цього договору спрямовуються на погашення його заборгованості перед продавцем на підставі цього договору в хронологічній послідовності її виникнення. Тобто, спочатку кошти спрямовуються на погашення заборгованості, яка виникла раніше, після чого кошти зараховуються на погашення наступної в часі виникнення заборгованості. Цей порядок не може бути змінений стороною в односторонньому порядку та застосовується незалежно від вказаного призначення платежу коштів, які покупець перераховує продавцю на підставі цього договору.

Як встановлено судом, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 190 090,90 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін видатковими накладними: № 7/2207 від 22.07.2021р. на суму 15 748,87 грн.; № 1/2307 від 23.07.2021р. на суму 10 833,40 грн.; № 12/2607 від 26.07.2021р. на суму 5 416,70 грн.; № 1/1608 від 16.08.2021р. на суму 398,80 грн.; № 3/2409 від 24.09.2021р. на суму 3 169,80 грн.; № 2/0610 від 06.10.2021р. на суму 2 242,00 грн.; № 8/0511 від 05.11.2021р. на суму 4 628,17 грн.; № 4/1511 від 15.11.2021р. на суму 576,40 грн.; № 11/2211 від 22.11.2021р. на суму 3 321,32 грн.; № 13/2211 від 22.11.2021р. на суму 52 911,50 грн.; № 4/2311 від 23.11.2021р. на суму 1 849,20 грн.; № 3/2911 від 29.11.2021р. на суму 161,92 грн.; № 7/3011 від 30.11.2021р. на суму 34 410,00 грн.; № 6/0212 від 02.12.2021р. на суму 29 406,92 грн.; № 3/0612 від 06.12.2021р. на суму 366,36 грн.; № 5/0712 від 07.12.2021р. на суму 1 232,48 грн.; № 4/0812 від 08.12.2021р. на суму 11 853,58 грн.; № 3/2112 від 21.12.2021р. на суму 619,44 грн.; № 3/0402 від 04.02.2022р. на суму 5 220,64 грн. та № 5/1002 від 10.02.2022р. на суму 5 723,40 грн., та виставив відповідні рахунки на оплату: №2615 від 19.07.2021р. на суму 15748,87грн.; № 2693 від 23.07.2021р. на суму 10 833,40 грн.; № 2735 від 26.07.2021р. на суму 5 416,70 грн.; № 3066 від 13.08.2021р. на суму 398,80грн.; № 3627 від 23.09.2021р. на суму 3 169,80 грн.; № 3803 від 04.10.2021р. на суму 1 980,40 грн.; № 3849 від 06.10.2021р. на суму 261,60 грн.; № 4317 від 02.11.2021р. на суму 4 628,17 грн.; № 4521 від 15.11.2021р. на суму 576,40 грн.; № 4609 від 22.11.2021р. на суму 3 321,32 грн.; № 4385 від 05.11.2021р. на суму 52 911,50 грн.; № 4629 від 23.11.2021р. на суму 1 849,20 грн.; № 4708 від 29.11.2021р. на суму 161,92 грн.; № 4666 від 24.11.2021р. на суму 34 410,00 грн.; № 4768 від 02.12.2021р. на суму 29 406,92 грн.; № 4797 від 06.12.2021р. на суму 366,36 грн.; № 4767 від 02.12.2021р. на суму 1 232,48 грн.; № 4828 від 08.12.2021р. на суму 11 853,58 грн.; № 4978 від 20.12.2021р. на суму 619,44 грн.; № 251 від 04.02.2022р. на суму 5 220,64 грн. та № 305 від 10.02.2022р. на суму 5 723,40 грн., всього на суму 190 090,90 грн., однак відповідач, в порушення умов договору оплатив поставлений товар не в повному обсязі, а саме, на суму 92 809,57 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача в АТ «Кредобанк» від 13.06.2023р. Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 97281,33грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7 Розділу IX Прикінцевих положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 7.2 договору купівлі-продажу № 53-К за протермінування оплати за поставлений товар покупець зобов`язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день протермінування.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі п. 7.2 договору № 53-К від 15.07.2021р., нарахував пеню на суму заборгованості 97281,33грн. за період з 12.02.2022р. по 11.08.2022р. в розмірі 15245,18грн. Розрахунок долучено до матеріалів справи та перевірено судом.

На підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних на суму заборгованості 97281,33грн. за період 12.02.2022р. по 04.09.2023р. в розмірі 4557,56грн.

Розрахунки долучено до матеріалів справи та перевірено судом.

Також, позивач, відповідно до ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні втрати на суму заборгованості 97281,33грн. за період з 12.02.2022р. по 04.09.2023р. в розмірі 16 835,52грн.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши проведені розрахунки, у визначений позивачем період, судом встановлено, що позивач припустився арифметичної помилки при обрахунку інфляційних втрат, не врахувавши індексу дефляції яка мала місце у цей період, відтак, в перерахунку підставними є вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 27336,03грн. Тому, врешті позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань та доказів в спростування наведених обставин суду не надано, будь-яких заперечень стороною відповідача не представлено.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача в частині стягнення 97281,33грн. основного боргу, 15245,18грн. пені, 4557,56грн. 3% річних та 27336,03грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. Врешті позовних вимог належить відмовити у зв`язку із їх необґрунтованістю.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.ч. 5-8 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

На виконання даної процесуальної норми позивачем до позовної заяви від 05.09.2023р. долучено орієнтовний розрахунок судових витрат в розмірі 16000,00грн. 20.10.2023р. позивачем подано клопотання за вх.№25498/23, в якому позивач просить стягнути з відповідача 6000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу. До заяви долучено квитанцію №1054906 від 20.10.2023р. із описом вкладення про надіслання даного клопотання відповідачу.

Клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не поступало.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження вартості послуг адвоката у сумі 6000,00грн. представник позивача надав: копію договору про надання правової допомоги № 02/06 від 15.06.2023 року, копію акту № 1 від 06.10.2023р. прийому-передачі наданих послуг в рамках договору про надання правової допомоги № 02/06 від 15 червня 2023 року, копію рахунку №1/23 від 06.10.2023р. на суму 6000,00грн. та копію платіжної інструкції № 3887 від 09.10.2023р. на суму 6000,00грн. Також, до позовної заяви було долучено ордер серія ВС №1224490 від 04.09.2023р. на надання правової допомоги адвокатом Довгань Володимиром Ігоровичем та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 845 від 05.11.1999р.

Договором про надання правової допомоги № 02/06 від 15.06.2023 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Західбудсервіс» (Клієнт), та Адвокатським бюро «Довгань та партнери» (Виконавець), передбачено надання правової допомоги щодо стягнення на користь клієнта дебіторської заборгованості та штрафних санкцій з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галвесттрейд», що виникли з Договору купівлі-продажу № 53-К від 15.07.2021р.

Згідно із п. 1.3 договору Правова допомога надається виконавцем клієнту шляхом: усного та письмового консультування; складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій, позовних заяв, мирових угод, заперечень, клопотань тощо; представлення інтересів клієнта в усіх судах передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» як позивача, відповідача, зацікавленої або третьої особи при розгляді всіх цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справ, з усіма правами та обов`язками наданими позивачу, відповідачу, зацікавленій або третій особі, визначеними відповідними процесуальними актами, а також в органах Державної виконавчої служби та приватних виконавців з усіма правами наданими стягувану, боржнику чи третім особам передбаченими Законом України «Про виконавче провадження», що пов`язані з виконанням цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 договору про надання правової допомоги № 02/06 від 15.06.2023 року за надану виконавцем клієнту правову допомогу клієнт виплачує виконавцеві гонорар (винагороду) з розрахунку 1000,00 грн. за 1 (одну) годину роботи виконавця (адвоката) та 1500,00 грн. за представництво (участь) в 1 (одному) судовому засіданні незалежно від його тривалості (в тому числі і у випадках відкладення судового засідання незалежно від причин та підстав).

За приписами п. 3.2 договору оплата за послуги здійснюється клієнтом на підставі рахунку виконавця, який підлягає оплаті протягом 3-х днів. Виконавець має право вимагати від клієнта, попередньої виплати гонорару та/або компенсації можливих витрат, пов`язаних з виконанням доручення.

За умовами п. 6.1 договору цей договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє по 31 грудня 2023р. включно. У випадку якщо за 30 (тридцять) днів до дати закінчення договору жодна із сторін не повідомить іншу про припинення договору із зв`язку із закінченням терміну (строку) його дії, то договір вважається щоразу автоматично продовженим на наступний календарний рік.

Відповідно до акту № 1 від 06.10.2023р. прийому-передачі наданих послуг в рамках договору про надання правової допомоги № 02/06 від 15 червня 2023 року виконавець надав, а клієнт прийняв наступні послуги, надані виконавцем клієнту за період з 15.06.2023р. по 06.10.2023р. включно: аналіз наявних у клієнта документів та оцінка перспективності стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галвесттрейд» дебіторської заборгованості та штрафних санкцій за договором купівлі- продажу № 53-К від 15.07.2021р. - 1 000,00 грн. (1 год. х 1 000,00 грн.); аналіз судової практики, підготовка та складання вимоги, позовної заяви і подача її до суду - 5 000,00 грн. (5 год. х 1 000,00 грн.). Всього виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято від виконавця послуги з правової допомоги на суму 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень нуль копійок). Із матеріалів справи вбачається, що адвокат Довгань Володимир Ігорович подав позовну заяву та клопотання за вх.№25498/23 від 20.10.2023р. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Платіжною інструкцією № 3887 від 09.10.2023р. підтверджується факт оплати позивачем за надану правову допомогу на суму 6000,00грн.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене вище суд дійшов висновку про обґрунтування позивачем заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00грн. Водночас, суд враховує, що судові витрати, у тому числі і на професійну правничу допомогу, у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи дані обставини витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Згідно із ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галвесттрейд» (79020, Львівська область, місто Львів, проспект В. Чорновола, будинок 59, офіс 2, ідентифікаційний код 42185497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Західбудсервіс» (79040, Львівська область, місто Львів, вулиця Данила Апостола, будинок 10 «Б», ідентифікаційний код 23953458) 97281,33грн. основного боргу, 15245,18грн. пені, 4557,56грн. 3% річних та 27336,03грн. інфляційних втрат, 5927,38 грн. витрат на професійну правничу допомогу, та судовий збір в розмірі 2 651,51 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Врешті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 09.11.2023р.

Суддя Іванчук С.В.