Рішення

від 01.11.2023 по справі 926/4194/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/4194/23

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ярошенко В.П. за участю помічника судді Шехтер Є.С., розглянувши матеріали справи за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія" "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 40121452)

до Комунальної медичної установи "Обласне бюро судово-медичної експертизи" (58003, м. Чернівці, вул. Кишинівська, 2, код ЄДРПОУ 05481470)

про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних за неналежне виконання грошового зобов`язання в сумі 71222,23 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Пронюк В. Я. - адвокат;

від відповідача: не з`явився.

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія" "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 40121452) звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Комунальної медичної установи "Обласне бюро судово-медичної експертизи" (58003, м. Чернівці, вул. Кишинівська, 2, код ЄДРПОУ 05481470) про стягнення заборгованості в сумі 71222,23 грн, яка складається з: 58986,01 грн - сума основного боргу, 9857,94 грн - пеня, 591,48 грн - три проценти річних, 1786,80 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань відповідно до публічного типового Договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", внаслідок чого у останнього виникла заборгованість на загальну суму 71222,23 грн.

2. Хід розгляду справи та короткий зміст ухвал суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2023, справу розподілено судді Ярошенко В.П.

Ухвалою суду від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 18.10.2023. Цією ж ухвалою відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву.

12.10.2023 за вх. № 4414 на електронну поштову адресу Господарського суду Чернівецької області від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідно до ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України подана заява скріплена електронним цифровим підписом представника позивача.

Ухвалою суду від 16.10.2023 постановлено провести розгляд справи призначений на 18.10.2023 в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду за участю представника позивача з використанням власних технічних засобів.

В судове засідання 18.10.2023 відповідач не з`явився, суд зазначив, що до суду не повернулося рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення чи не вручення Ухвали суду про відкриття провадження у справі від 02.10.2023, отже на день розгляду справи відповідач не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Протокольною ухвалою суду від 18.10.2023 відкладено розгляд по суті на 01.11.2023.

19.10.2023 відповідальним працівником суду з офіційної електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 було надіслано відповідачу на його офіційну електронну адресу sudmedcv@gmail.com повідомлення про дату, час і місце наступного судового засідання, що підтверджується випискою (скріншотом), яка додана до матеріалів справи.

Електронна адреса sudmedcv@gmail.com вказана на офіційному сайті відповідача.

Також, дане повідомлення було надіслане відповідачу і на поштову адресу: вул. Кишинівська, 2, м. Чернівці, 58003.

В судовому засіданні 01.11.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у встановлений строк відзив на позов не подав.

До суду до суду не повернулося жодне з направлених рекомендованих повідомлень з відміткою про вручення чи не вручення ухвали суду чи повідомлення про дату, час і місце наступного судового засідання, однак відповідно до виписки з сайту укрпошти, відправлення № 0600054211535 не вручене під час доставки з відміткою «інші причини» - 25.10.2023.

Враховуючи вищезазначене, суд констатує, що в силу частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали суду у даній справі оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також дана інформація по справі підтягується в реєстрі Опендатабот, а відтак відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цих ухвал.

Згідно частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Таким чином, судом вжито всіх належних заходів для повідомлення відповідача про заявлений до нього позов та судовий розгляд цього позову.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи у відповідності до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України здійснений за наявними матеріалами справи.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

3. Обставини встановлені судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу "постачальник" останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. №809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" (далі - Постанова КМУ № 1102).

Згідно з пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року Акціонерному товариству "Магістральні газопроводи України", Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторам газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідач є бюджетною установою (в значені Бюджетного кодексу України).

01.11.2021 Комунальну медичну установу "Обласне бюро судово-медичної експертизи" автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", а спожитий відповідачем природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого ним газу до портфелю постачальника з наведених вище підстав підтверджується: листом Оператора ГТС від 18.07.2023 № ТОВВИХ-23-9683; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10) та відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача, копії яких додані до позовної заяви.

Згідно з Формою № 10, Відповідач був зареєстрований в Реєстрі Споживачів постачальника "останньої надії".

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Договір постачання природного газу між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи та не потребує двостороннього підписання.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Так, за умовами Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором. (п. 2.1 Договору).

Відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493 (далі - Кодекс газотранспортної системи), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем) (п. 2.3 Договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Згідно п. 4.2 договору об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 4.3 договору постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (пункт 4.4 договору).

Пунктом 5.2 договору на споживача покладено обов`язок, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу.

На виконання зазначеного пункту Оператором ГРМ було надано Позивачу вказаний реєстр за Формою № 10, що погоджений листом НКРЕКІІ від 30.09.2020 № 10261/16.3.2/7-20 за зверненням ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 29.09.2020 № ТОВВИХ-20-11085 .

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102. Цією ж Постановою КМУ № 1102 на період постачання з 01.10.2021 по 30.11.2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом жовтня-листопада 2021 розрахована за формулою ціна природною газу перевищувала 16.8 грн за 1 куб. метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16.8 грн за 1 куб. метр.

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, Позивач проводив нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГTC.

На виконання пункту 4.3 Договору позивачем на адресу Відповідача були надіслані відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак, відповідь, заперечення чи контр розрахунки від нього не отримали.

Укладений між сторонами публічний типовий Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач в повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання, оскільки, відповідно до розрахунку заборгованості за період постачання з 01.01.2023 по 31.01.2023 відповідачу поставлено природний газ в об`ємі 1,83477 тис. куб. м. на загальну суму 58986,01 грн. Даний факт також підтверджується рахунком на оплату № 4955 на суму 58986,01 за період з 01.01.2023 по 31.01.2023.

05.05.2023 на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату заборгованості та повідомлено, що у разі несплати заборгованості до 18.05.2023 позивач окрім суми основної заборгованості, додатково нарахує пеню, 3% річних, інфляційні втрати та судові витрати.

Також, суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не надав доказів сплати чи часткової сплати заявленої до стягнення заборгованості за спожитий природній газ.

4. Правові норми, що підлягають застосуванню.

4.1 Щодо підстав виникнення та порядку виконання господарських зобов`язань.

Відповідно до п.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір поставки.

Так, у відповідності до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у замовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Відповідно ж до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, якщо іншого строку оплати не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.1 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

4.2 Щодо наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3%) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за ч.1 та ч.2 ст.217 Господарського кодексу України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

5. Оцінка судом встановлених обставин, з урахуванням положень правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні спору.

5.1 Щодо виконання сторонами своїх господарських зобов`язань.

Наявність Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501 свідчить на користь виникнення між позивачем та відповідачем майново-господарських зобов`язань, в силу яких, як встановлено приписами ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідачу поставлено природний газ в об`ємі 1,83477 тис. куб. м. на загальну суму 58986,01 грн, що підтверджується рахунком на оплату № 4955.

Отже, Позивач виконав всі зобов`язання щодо поставки Відповідачу природного газу, які встановлені публічним типовим Договором постачання природного газу постачальником "останньої надії".

Однак, Відповідач не виконав передбачені для нього умовами вказаного договору та нормами закону (за ч.1 ст.265 Господарського кодексу України та ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України), як для споживача, зобов`язання перед позивачем в частині здійснення оплати за поставлений природний газ.

Невиконання відповідачем положень Договору постачання природного газу та наведених приписів норм закону, є порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань перед позивачем, що виникли з зазначеного договору.

Докази іншого у справі відсутні.

5.2 Щодо нарахування та стягнення пені.

Пеня має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою пені забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; пеня стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

Так, відповідно до п. 4.5 Договору, у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової сплати Національного банку України, що діяла в період. За який сплачується пеня. Від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідач не надав контр розрахунків заявленої до стягнення пені. Розрахунок заявленої до стягнення пені за період з 01.03.2023 по 30.06.2023 в розмірі 9857,94 грн судом перевірено та встановлено, що він здійснений позивачем арифметично та методологічно вірно.

5.3 Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо іншій розмір процентів річних не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічну правову позицію містить у собі п.3.1. та п.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

Відповідач не надав контр розрахунків заявлених до стягнення річних (3%) та інфляційних втрат. Розрахунки заявлених до стягнення 591,48 грн трьох процентів річних та 1786,80 грн інфляційних втрат за період з 01.03.2023 по 30.06.2023 судом перевірено та встановлено, що вони здійснені позивачем арифметично та методологічно вірно.

6. Висновки суду.

Відповідач порушив строки оплати природного газу, який був поставлений позивачем на підставі публічного типового Договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Через невиконання відповідачем зазначених грошових зобов`язань перед позивачем, у позивача виникло право на нарахування відповідачу заявлених до стягнення грошових сум пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Враховуючи вищевикладене та у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати поставленого позивачем природного газу постачальником "останньої надії", заявлена до стягнення з відповідача грошова заборгованість на загальну суму 71222,23 грн, з яких: сума основного боргу - 58986,01 грн, пеня - 9857,94 грн, 3% річних - 591,48 грн та інфляційні втрати - 1786,80 грн нарахована правомірно та має бути стягнутою з відповідача.

7. Розподіл судових витрат.

Судовими витратами у справі є витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" по сплаті судового збору у сумі 2684,00 грн, сплачені за платіжною інструкцією № 10603 від 20.09.2023.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-241 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунальної медичної установи «Обласне бюро судово-медичної експертизи» (58003, м. Чернівці, вул. Кишинівська, 2, код ЄДРПОУ 05481470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452) заборгованість в сумі 71222,23 грн, з яких: сума основного боргу - 58986,01 грн, пеня - 9857,94 грн, 3% річних - 591,48 грн та інфляційні втрати - 1786,80 грн та 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Враховуючи перебування судді Ярошенко В.П. з 06.11.2023 по 08.11.2023 включно у відпустці, дата складання повного тексту рішення 09.11.2023.

Суддя Вікторія ЯРОШЕНКО

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.