Справа №760/24112/23 2-з/760/481/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2023 року м. Київ
Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лозової Юлії Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Столиця», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Невальонна Наталія Михайлівна, ОСОБА_5 , про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, застосування наслідків недійсного правочину,
В С Т А Н О В И В:
До Солом`янського районного суду міста Києва надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лозової Ю. А., Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Столиця», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Невальонна Н. М., ОСОБА_5 , про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, застосування наслідків недійсного правочину.
Разом з позовом ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій вона просить накласти арешт на нежитлові приміщення, що розташовані за адресами: приміщення АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2721564080000; приміщення 88 в буд. АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2721565780000; приміщення 87 в буд. АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2721566380000; приміщення 88 в буд. АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2721566680000; заборонити здійснювати будь-які будівельні роботи у вищевказаних нежитлових приміщеннях.
Заява мотивована тим, що нею подано до суду позов про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, застосування наслідків недійсного правочину. Зазначає, що ТОВ «Будівельна група «Столиця» здійснило продаж неналежних йому нежитлових приміщень, що знаходяться в підвальних поверхах багатоквартирних будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 , співвласником яких є позивач. В цих приміщеннях невстановленими особами здійснюються самочинні будівельні роботи, в результаті яких було демонтовано велику частину фасадів та несучої конструкції будинків з метою обладнання в підвальних поверхах світових вікон. Також має місце демонтаж комунікаційних життєзабезпеючих систем будинку, здійснено перепланування та перебудову зазначених приміщень. В результаті здійснення вищезазначених будівельних робіт на стінах в квартирах позивача та сусідніх квартирах з`явилися тріщини та мають місце деформації конструктивних елементів в будинках, що може призвести до руйнування багатоквартирних будинків та як наслідок численної кількості загиблих та травмованих людей.
Вказує, що вона не надавала згоди на проведення будь-яких будівельних робіт, інформація щодо отримання дозволу на проведення будівельних робіт у вищевказаних будинках в Реєстрі будівельної діяльності відсутня. Водночас, відповідно чинного законодавства зміни щодо допоміжних приміщень відбуваються тільки за згодою всіх співвласників багатоквартирного будинку та за умови отримання відповідних дозвільних документів.
З огляду на викладене, вважає, що дії щодо будівництва у підвальних приміщеннях є самочинним будівництвом.
Крім того, з боку незаконних власників спірних нежитлових приміщень здійснюється перепродаж таких приміщень. Отже, імовірне відчуження спірних нежитлових приміщень на користь третіх осіб, що призведе до неможливості виконання судового рішення, у випадку задоволення позову та до значного ускладнення в поновленні порушених прав позивача та інших мешканців будинку.
Враховуючи викладене, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до істотного ускладнення виконання рішення суду та до руйнування багатоквартирних будинків, тому просить заяву задовольнити.
Учасники в судове засідання не з`явилися, оскільки не повідомлялися про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог частини першої статті 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Суд, вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Мета забезпечення позову - це хоч і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і находяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України) та заборона вчиняти певні дії (пункт 2 частини першої статті 150 ЦПК України).
При цьому, такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується судом, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Отже, необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору між сторонами є визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів щодо реєстрації права власності на нежитлові приміщення за відповідачами та відновлення становища, яке існувало до початку проведення будівельних робіт новими власниками нежитлових приміщень.
Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власнсоті на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: № 347729600 від 22 вересня 2023 року нежитлове приміщення 87 за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_2 ; № 347729246 від 22 вересня 2023 року нежитлове приміщення 88 за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_3 ; № 347729728 від 22 вересня 2023 року нежитлове приміщення 87 за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_2 ; № 347729837 від 22 вересня 2023 року нежитлове приміщення 88 за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_4 .
З доданої до заяви копії оголошення про продаж нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_3 , розміщеного на вебсайті «ОlX» вбачається, що власник має намір відчужити його.
Ураховуючи вищевикладене, наведені у заяві про забезпечення позову факти та обґрунтування, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, з якими заявник звернувся до суду, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт на вищевказані нежитлові приміщення.
До такого висновку суд приходить, виходячи із того, що вимоги, які містяться в заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту є обґрунтованими, законними та співмірними із викладеними позовними вимогами, які заявник заявляє у позовній заяві, та з урахуванням того, що спір виник стосовно скасування рішень державних реєстраторів щодо реєстрації прав власнсоті, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, при цьому заходи забезпечення позову застосовуються судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Що стосується вимоги про заборону вчиняти будь-які будівельні дії у вищевказаних нежитлових приміщеннях, то вона задоволенню не підлягає, оскільки заявником не надано суду будь-яких належних доказів, що будівельні роботи, які вчиняються відповідачами здійснюються без відповідних дозвільних документів. Крім того, не надано доказів того, що наявні на стінах будинків тріщини та деформації настали саме внаслідок здійснення будівельних робіт відповідачами у нежитлових приміщеннях.
Сам по собі факт здійснення відповідачами будівельних робіт, які ймовірно стосуються прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що такі будівельні роботи є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Відповідна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі № 758/10187/21 (провадження № 61-19882св21).
У заяві належним чином не обґрунтовано, які існують обставини, що можуть свідчити про реальну неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позову.
До того ж, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних робіт у нежитлових приміщеннях, спрямоване на обмеження прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, у тому числі осіб, уповноважених проводити роботи для негайної локалізації аварій (аварійних ситуацій), ліквідації наслідків або відвернення їх загрози. Таким чином, заборона проведення будівельних робіт в якості забезпечення позову може призвести до виникнення небезпечних (аварійних) ситуацій.
Судом враховується, що у відповідності до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 149-154, 157 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на наступні нежитлові приміщення:
- нежитлові приміщення, що розташовані за адресами: приміщення АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2721564080000;
- приміщення 88 в буд. АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2721565780000;
- приміщення 87 в буд. АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2721566380000;
- приміщення 88 в буд. АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2721566680000.
В іншій частині заяви відмовити.
Зазначити дані заявника (позивача) - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Зазначити дані відповідачів:
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лозова Юлія Анатоліївна, місцезнаходження: АДРЕСА_5 ;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Столиця», код ЄДРПОУ 42540689, місцезнаходження: м. Київ, вул. Сумська, 3;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 .
Зазначити дані третіх осіб:
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Невальонна Наталія Михайлівна, місцезнаходження: АДРЕСА_9 ;
ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_10 .
Направити дану ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. М. Ішуніна
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2023 |
Оприлюднено | 13.11.2023 |
Номер документу | 114796772 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Ішуніна Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні