Рішення
від 07.11.2023 по справі 140/29263/23
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/29263/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП РЕСУРС» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДПП РЕСУРС» (далі ТзОВ «ДПП РЕСУРС») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2023: №0069140703 (В1) в частині завищення бюджетного відшкодування у розмірі 187258,33 грн та застосування 18725,80 грн штрафних санкцій; №0069160703 (В3) в частині відмови у наданні бюджетного відшкодування на суму 697645,39 грн; №0069190703 (В4) в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 402291,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 01.06.2023 №0069140703, №0069160703, №0069190703, оскільки виявлені в акті перевірки порушення не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, враховуючи наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення №069140703 та №0069190703 (коди УКТ ЗЕД).

ГУ ДПС у Волинській області встановлено факт включення ТзОВ «ДПП Ресурс» до складу податкового кредиту Декларації за лютий 2023 року податкових накладних, які містять розбіжності у зазначенні обов`язкових реквізитів від наступних постачальників: Філія «Любомльське лісове господарство» ДП «Ліси України» та ТОВ «ВЕРБА-ВВ» реалізувало ТзОВ «ДПП Ресурс» товари - Деревина дров`яна ПВ сосна (PINS), Деревина дров`яна сосна FSC 100%, включено до складу податкового кредиту Декларації за січень - лютий 2023 року згідно даних ЄРПН податкові накладні на загальну суму 3537 299,81 грн, крім того ПДВ 589 549,96 грн (детальний перелік податкових накладних на ст. 15-16 акта перевірки).

ТзОВ «ДПП Ресурс» включено до додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)» по контрагенту Філія «Любомльське лісове господарство» ДП «Ліси України» суму ПДВ 187 258,33 грн згідно податкових накладних зазначених на ст. 17-17 акта перевірки.

Відповідно до Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428, (далі УКТ ЗЕД) код товарів 4403 - лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані.

Однак, у вищезазначених податкових накладних, виписаних вказаними контрагентами, вказана номенклатура товарів - «Деревина дров`яна ПВ береза», «Деревина дров`яна ПВ сосна», «Деревина дров`яна ПВ дуб», «Деревина дров`яна ПВ граб», що відповідає коду УКТЗЕД 4401 «Деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків тощо». Згідно Додаткових пояснень до товарних категорій до УКТ ЗЕД, до колод і полін, які вважаються паливною деревиною, не встановлено жодних обмежень розміру. Саме стан деревини і вигляд, в якому її представляють, відрізняють її від деревини, що підпадає під товарну позицію 4403.

Крім того, згідно ТУУ-00994207-005:2018, деревина дров`яна промислового і непромислового використання - лісоматеріали круглі або колоті, непридатні (або недоцільні) для пиляння, стругання чи лущення, тобто для виробництва корисних пиломатеріалів, заготовок, шпону, сірників. Також ці лісоматеріали не можуть бути використані у якості будівельної деревини в круглому виді. Деревина дров`яна промислового використання лісоматеріали круглі хвойних та листяних порід деревини у вигляді колод, очищених від сучків, як правило, з корою, призначені для промислового використання у виробництві теплої та електроенергії, трісок, стружок, піролізу, гідролізу тощо. Також можуть бути використані, за умовами контракту, у якості сировини для деревних плит. На вимогу споживача можуть поставлятись як у круглому, так і у розколотому виді.

Відповідно до підпункту «і» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПК України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити, як, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД. При цьому платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Контролюючим органом встановлено розбіжності застосування коду УКТЗЕД, які унеможливлюють ідентифікацію товару, придбаного ТОВ «ДПП Ресурс» у постачальників Філія «Любомльське лісове господарство» ДП «Ліси України» та ТОВ «ВЕРБА-ВВ» відповідно до зареєстрованих податкових накладних.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0069160703 ГУ ДПС у Волинській області встановлено взаємовідносини з ризиковими контрагентами, а саме: ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», ТзОВ «Сервіс Канцелярія», ТзОВ «Прайм Клімат», ТзОВ «УКРРЕНТ-ІНВЕСТ», ОСОБА_1 , які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Факти відповідності контрагента постачальника критеріям ризиковості та ненаданням такими постачальником відповідей на запит щодо проведення зустрічних звірок не дають можливості підтвердити наявність права на бюджетне відшкодування станом дату закінчення перевірки та на дату підписання акту перевірки.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0069160703 (взаємовідносини з ТОВ «Форест-ОВ»)

ТОВ «ДПП РЕСУРС» в Додатку №3 (ДЗ) до декларації з ПДВ «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» за лютий 2023 року Таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» задекларовано до відшкодування ПДВ в сумі 20000,00 грн по податковій накладній складеної у січні 2023, яка станом на 28.02.2023 не оплачена.

В свою чергу у позовній заяві позивач зазначає, що платіжним дорученням від 31.01.2023 №3154 на суму 120 000 грн, у тому числі ПДВ - 20 000 грн проведена оплата за надані послуги, однак до перевірки даного платіжного доручення надано не було.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.

Таким чином, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0069160703 (взаємовідносини з ОСОБА_2 ).

ТзОВ «ДПП РЕСУРС» включено до складу бюджетного відшкодування з ПДВ в Додатку №3 (ДЗ) до декларації з ПДВ «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» за лютий 2023 року Таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» в сумі ПДВ 215 689,30 грн по придбанню щебеню базальтового та піску щільного природного від постачальників.

Станом на 28.02.2023 за даними бухгалтерського обліку по рахунку 205 «Будівельні матеріали» обліковується залишок щебеню базальтового в кількості 5849,9 т та піску щільного природного в кількості 807,4 т.

Відповідач вважає не підтвердженим використання щебеню базальтового та піску щільного природного придбаного від постачальників АТ «Українська залізниця» та ОСОБА_3 в оподаткованих операціях, по яких заявлено до бюджетного відшкодування на суму ПДВ 215 689,29 грн.

На підставі пп. «б» п. 200.4 ПК України ТзОВ «ДПП РЕСУРС» відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку у податковій декларації за лютий 2023 року на суму ПДВ 213 897,29 грн (крім того ПДВ в сумі 1 792,00 грн по ОСОБА_3 станом на 28.02.2023 не оплачено).

Щодо податкового повідомлення-рішення №0069160703 (взаємовідносини з ТОВ «КЕРБІС»).

ГУ ДПС у Волинській області встановлено відсутність придбання ТзОВ «ДПП РЕСУРС» у контрагента ТОВ «КЕРБІС» товару з номенклатурою «Пристрій регулювання генерації Solis EPM3-5G-Plus», код УКТЗЕД 8537101000 в кількості 1 шт. на загальну суму 32500 грн в т.ч. ПДВ 5500 грн.

Під час проведення інвентаризації основних засобів, які згідно даних бухгалтерського обліку наявні на балансі підприємства (по бухгалтерських рахунках 10, 11, 15) станом на 27.04.2023 та 28.04.2023 сонячна наземна електростанція відсутня в інвентаризаційному описі.

Таким чином, в ході проведення перевірки не можливо підтвердити використання сонячної наземної електростанції в оподаткованих операціях, по яких заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ .

ТзОВ «ДПП РЕСУРС»» в Додатку №3 (ДЗ) до декларації з ПДВ «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» за лютий 2023 року Таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» у графах 1-4 заповнено дані по періодах та від`ємному значенню в тому числі сплаченому постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, отримано послуг від нерезидента на митній території України, зокрема по ТОВ «КЕРБІС» із зазначеними періодами:

Період виникнення від`ємного значення - березень 2022 року, податкова накладна №2 від 22.03.2022, сума ПДВ 313 619,90 грн, податкова накладна №3 від 23.03.2022, сума ПДВ 53 338,00 грн.

Період виникнення від`ємного значення - червень 2022 року, податкова накладна №3 від 17.06.2022, сума ПДВ 61897,7 грн.

ГУ ДПС у Волинській області встановлено, що від`ємне значення з податку на додану вартість, яке заявлене до бюджетного відшкодування у лютому 2023 року, задеклароване в Додатку №3 (Д3) до декларації з ПДВ із зазначенням періодів виникнення від`ємного значення, березень 2022, виникло в інших (попередніх) звітних періодах які задекларовані в рядку 16 такої декларації та відповідно із врахуванням заявленого до відшкодування від`ємного значення переноситься до показників рядка 21 декларацій.

Перевіркою встановлено, неправомірне відображення задекларованих ТзОВ «ДПП РЕСУРС» у розрахунку бюджетного відшкодування (Додатку 3) за лютий 2022 року по ТОВ «КЕРБІС» в сумі 423 355,60 грн.

Також представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження.

Щодо клопотання про здійснення розгляду справи за правилами загального провадження.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачає підстав для розгляду справи за правилами загального провадження.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив щодо кодів УКТЗЕД ППР №069140703 та №0069190703 наступне.

ГУ ДПС у Волинській області не є уповноваженим суб`єктом, який визначає коди УКТ ЗЕД. Крім того, ним не надано жодних письмових доказів, що вказують на правильність визначення коду УКТ ЗЕД саме у товарній позиції 4401, а не 4403.

Податкові накладні складалися контрагентами, а не позивачем, а тому ТОВ «ДПП Ресурс» не вправі здійснювати виправлення у податкових накладних.

Отримані позивачем податкові накладні, складені вищезгаданими постачальниками відповідно до вимог діючого законодавства та зареєстровані в ЄРПН належним чином.

Також, наголошує, що код УКТ ЗЕД у податкових накладних є правильним, адже: «Деревина паливна» - група лісових матеріалів, що використовується як паливо у процесі приготування їжі, опалення або виробництва енергії.

Придбані товари позивачем не використовуються як паливо, а спрямовуються за призначенням. Вважає, що постачальником код УКТЗЕД був зазначений правильно.

Представник позивача наголосив, що податкова накладна була зареєстрована і сформована продавцем, а сам факт реєстрації податкової накладної вже дає платнику податків право на відшкодування ПДВ.

Вважає, що добросовісний платник податків, яким є позивач, не може і не повинен відповідати, в тому числі й нести негативні наслідки чи будь-які податкові зобов`язання, за порушення податкового та іншого законодавства його контрагентами; не зобов`язаний контролювати дотримання податкового законодавства його контрагентами, так як законом не передбачений такий обов`язок, а також через те, що платник податків не наділений повноваженнями податкового контролю.

Зазначив, що крім згадки про «ризиковість» деяких контрагентів в акті перевірки відсутні відомості, які б вказували про факти встановлення протиправності дій відповідних суб`єктів господарювання.

Щодо взаємовідносин з ТзОВ «ФОРЕСТ-ОВ» - ППР №0069160703, усі документи були наявні та надавались інспектору. Крім того, до відзиву не додано актів про ненадання документів, які б мали засвідчувати відповідну обставину ненадання певних документів. Платіжна інструкція №315 від 31.01.2023 надана суду.

Щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3 відносно придбання щебеню ППР №0069160703.

Відповідачем не заперечуються факти придбання та наявності у позивача щебеню базальтового кількості 5849,9 т та піску щільного природного в кількості 807,4 т, як і не заперечується реєстрація податкових накладних контрагентами (продавцями згаданих товарів) на адресу ТзОВ «ДПП РЕСУРС».

Положення чинного законодавства не ставлять в залежність заявлення сум ПДВ до бюджетного відшкодування з підтвердженням податковим органом використання придбаного платником податків товару в оподатковуваних операціях (такої норми не існує і відповідач ні в Акті перевірки, ні у відзиві не зміг її вказати).

Щодо взаємовідносин з ТОВ «КЕРБІС» відносно придбання обладнання та комплектуючих - сонячної наземної електростанції - ППР №0069160703.

Під час перевірки уповноважена особа податкового органу особисто пересвідчилася у реальності придбання та наявності сонячної наземної електростанції не лише за документами (знаходяться у матеріалах справи), але й наочно у місці її встановлення.

Відсутність згаданого об`єкта в інвентаризаційному описі не відповідає дійсності, оскільки він обліковується на рахунку бухгалтерського обліку 103 «Будинки та споруди» як об`єкт під назвою «Сонячна наземна електростанція», про що зазначалося у поясненнях наданих контролюючому органу та у позовній заяві, а копія інвентаризаційного опису долучена до позову.

Представник позивача просив адміністративний позов задовольнити.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що у період з 21.04.2023 по 01.05.2023 посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області проведено позапланову документальну перевірку ТзОВ «ДПП РЕСУРС» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 08.05.2023 №7347/07-03/41509915, яким встановлено порушення ТзОВ «ДПП РЕСУРС»:

- п. 198.1 п. п. 198.3, п. 198.6. ст. 198, абз. «б», п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України №2755-VI (зі змінами та доповненнями) встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на суму ПДВ 192758 грн за лютий 2023 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на рахунок платника у банку у декларації за лютий 2023 року (рядок 20.2.1) в сумі 192758 грн;

- п. 200.1, абз «б» п. 200.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI зі змінами та доповненнями внаслідок чого, встановлено відсутність у платника права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у податковій декларації за лютий 2023 року на суму ПДВ 3 300 276 грн.;

- п. 198.6 ст. 198, абз. «б», «в» п. 200.4 ст.200, п. 201.1. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI зі змінами та доповненнями завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму ПДВ 403172 грн, що призвело до завищення від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за лютий 2023 року на суму ПДВ 403172 грн.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.06.2023: №0069140703, №0069160703, №0069190703.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України ).

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За приписами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Позивач не заперечує наявність підстав для проведення перевірки.

У той же час, вирішуючи питання щодо правомірності прийнятих відповідачем за результатами проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень від 01.06.2023 №0069140703, №0069160703, №0069190703, суд враховує наступне.

Згідно з підпунктами 14.1.18, 14.1.178, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

За правилами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

Крім того, пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Пунктом 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення №88), згідно з якими первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (підпункти 2.15, 2.16 пункту 2 Положення №88).

При цьому, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року №21-1555а15 та від 22 вересня 2015 року №21-1526а15 та узгоджуються з правовим висновком у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №814/328/15.

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

У свою чергу, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Так, в ході проведеної перевірки було встановлено завищення ТзОВ «ДПП РЕСУРС» податкового кредиту з ПДВ за лютий 2023 року в сумі 192 758,00 грн, в сумі 403 172,00 грн. Такі висновки контролюючим органом зроблено у зв`язку з розбіжностями застосування коду УКТЗЕД, які унеможливлюють ідентифікацію товару, придбаного ТзОВ «ДПП Ресурс» у постачальників Філія «Любомльське лісове господарство» ДП «Ліси України» та ТОВ «ВЕРБА-ВВ» відповідно до зареєстрованих податкових накладних.

Судом встановлено, що Філія «Любомльське лісове господарство» ДП «Ліси України» та ТОВ «ВЕРБА-ВВ» реалізувало ТзОВ «ДПП РЕСУРС» товари Деревина дров`яна ПВ сосна (PINS), Деревина дров`яна сосна FSC 100%, включено до складу податкового кредиту Декларації за січень лютий 2023 року згідно даних ЄРПН податкові накладні на загальну суму 3537299,81 грн, крім того ПДВ 589549,96 грн.

ТзОВ «ДПП РЕСУРС» включено до додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» по контрагенту Філія «Любомльське лісове господарство» ДП «Ліси України» суму ПДВ 187 258,33 грн.

Відповідач стверджує, що у вищезазначених податкових накладних, виписаних вказаними контрагентами, вказана номенклатура товарів - «Деревина дров`яна ПВ береза», «Деревина дров`яна ПВ сосна», «Деревина дров`яна ПВ дуб», «Деревина дров`яна ПВ граб», що відповідає коду УКТЗЕД 4401 «Деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків тощо».

У податкових накладних, виписаних наведеними постачальниками, вказана номенклатура товарів, що відповідає коду УКТЗЕД 4403 «Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані». Згідно Додаткових пояснень до товарних категорій до УКТ ЗЕД, до колод і полін, які вважаються паливною деревиною, не встановлено жодних обмежень розміру. Саме стан деревини і вигляд, в якому її представляють, відрізняють її від деревини, що підпадає під товарну позицію 4403.

Відповідно, перевіркою встановлено розбіжності застосування коду УКТЗЕД, які унеможливлюють ідентифікацію товару, придбаного ТзОВ «ДПП Ресурс» у постачальників Філія «Любомльське лісове господарство» ДП «Ліси України» та ТОВ «ВЕРБА-ВВ», відповідно до зареєстрованих податкових накладних.

З даного приводу суд вважає, що податкові накладні складалися не позивачем, а тому ТзОВ «ДПП Ресурс» не могло здійснити виправлення у податкових накладних. Отримані позивачем податкові накладні, складені вищезгаданими постачальниками відповідно до вимог діючого законодавства та зареєстровані в ЄРПН.

Суд зазначає, що 16.01.2023 між ТзОВ «ДПП Ресурс» (Покупець) та ТзОВ «ВЕРБА-ВВ» (Продавцеь) укладено договір поставки №16/01/2023 (а.с.201-203 том 1), згідно якого Продавець передає у власність Покупця Дров`яну деревину, круглі лісоматеріали, та іншу лісо продукцію (надалі Товар), в строки та на умовах, передбачених даним Договором, а Покупець приймає, та оплачує Товар на умовах, визначених у даному Договорі. Асортимент, кількість та ціна Товару, що продається по даному Договору, визначаються у видаткових накладних або рахунках, які оформляються Сторонами при прийомі-передачі кожної партії Товару.

Також між Філія «Любомльське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (Продавець) та ТзОВ «ДПП Ресурс» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №2075/190123/41509915/1 від 19.01.2023 (а.с.31-34 том 2), згідно якого за результатами проведення аукціону із продажу необробленої деревини заготівлі 1 кварталу 2023 року, який відбувся 19.01.2023, Продавець зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах та способом, вказаними в цьому Договорі.

На виконання умов зазначених договорів, Філія «Любомльське лісове господарство» ДІІ «Ліси України» (код ЄДРПОУ 45125535) та ТОВ «ВЕРБА-ВВ» (ко ЄДРОУ 39231747) реалізувало ТзОВ «ДПП Ресурс» товари - Деревина дров`яна ПВ сосна (PINS), Деревина дров`яна сосна FSC 100%, включено до складу податкового кредиту Декларації за січень - лютий 2023 року згідно даних ЄРПН податкові накладні на загальну суму 3537 299,81 грн, крім того ПДВ 589 549,96 грн.

При цьому код товару УКТЗЕД у вказаних податкових накладних зазначено 4403.

На думку суду, подані позивачем для перевірки та до суду первинні документи, підтверджують реальність господарських операцій між ТзОВ «ДПП Ресурс» та Філія «Любомльське лісове господарство» ДП «Ліси України», ТОВ «ВЕРБА-ВВ» щодо поставки товару.

Крім того, відповідач визнає факт господарської операції й правомірність реєстрації продавцями податкових накладних (оскільки такі не зупинені, а також включені продавцями до складу податкових зобов`язань).

Тобто відповідачем не заперечується факт реєстрації у ЄРПН, поданих контрагентом позивача податкових накладних, за якими контролюючий орган не визнає право ТзОВ «ДПП Ресурс» на формування податкового кредиту. При цьому, згідно податкових накладних можливо правильно встановити покупця та продавця товару, опис (номенклатуру) товарів, дані щодо кількості та вартості товару, дату операції. Разом з тим, податковий орган не повідомляв позивача про виявлення розбіжностей між реєстром отриманих податкових накладних покупця з даними його контрагента, а реальність здійснення господарських операцій за спірними податковими накладними відповідачем не оспорюється.

Подані до суду первинні документи відповідають загальним вимогам, визначеним статтею 9 Закону №996-XIV, та відсутні підстави ставити під сумнів їх справжність та достовірність відображених у них даних.

Щодо тверджень відповідача про невірне визначення продавцем у податкових накладних коду УКТЗЕД 4403, замість, на думку контролюючого органу, коду УКТЗЕД 4401, суд зауважує, що помилки в зазначенні коду УКТЗЕД в податковій накладній не можуть бути підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулась, за умови, якщо така господарська операція підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку.

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абзац 3 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з абзацом 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту (абзац дев`ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Таким чином, факт реєстрації податкових накладних, складених Філія «Любомльське лісове господарство» ДП «Ліси України» та ТОВ «ВЕРБА-ВВ» під час реалізації в адресу позивача деревини дров`яної в ЄРПН, спростовує наявність будь яких помилок під час їх заповнення та порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 ПК України.

Надаючи оцінку прийнятності податкової накладної, у якій відсутній код УКТ ЗЕД, як підставу для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, Верховний Суд у постановах від 04.09.2020 у справі №810/657/17, від 27.02.2020 у справі №825/785/16, від 25.02.2020 у справі №818/1643/16, від 09.04.2019 у справі №815/2640/15 та від 04.09.2018 у справі №3818/1172/17, від 18.02.2021 у справі №816/1006/17, від 16.03.2021 у справі №520/3888/19 зазначив, що самого по собі неправильного зазначення коду УКТ ЗЕД або його відсутності недостатньо для висновку про безтоварність господарської операції.

Формальні недоліки в оформленні податкової накладної не є безумовною підставою для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

В постанові від 20.06.2018 у справі №819/1383/17 Верховний Суд дійшов висновку, що факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відсутність квитанцій про їх неприйняття є свідченням наявності у платника податків підстав для формування сум податкового кредиту за такими податковими накладними. Відсутність у таких податкових накладних такого реквізиту, як код УКТ ЗЕД за обставин реєстрації таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних є наслідком неналежного виконання контролюючим органом при такій реєстрації своїх обов`язків, а тому подальше виключення сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до цього платника податків штрафних санкцій є неправомірним, так як за змістом вказаних норм обов`язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10 статті 201 ПК України при їх реєстрації покладений на контролюючий орган.

Крім того, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов`язки, не передбачені чинним законодавством. Отже, позивач не повинен зазнавати негативних наслідків від імовірних порушень, допущених його контрагентом та контрагентами останнього.

Відтак позивач як покупець не може нести відповідальність за правильність заповнення податкових накладних його контрагентом у вигляді позбавлення права на податковий кредит за такими податковими накладними.

Більше того, суд погоджується з твердженнями позивача, що придбаний товар «Деревина дров`яна ПВ Сосна» має класифікуватися саме за кодом УКЗЕД 4403, а не 4401, як вважає контролюючий орган, оскільки код УКТЗЕД 4401 застосовується до товарів «Деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків або в аналогічних формах; деревна тріска або стружка; тирса та відходи деревини, агломеровані або неагломеровані, у вигляді колод, полін, брикетів, гранул або в аналогічних формах: деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків або в аналогічних формах, разом з тим, код УКТЗЕД 4403 застосовується до товарів «Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані: оброблені фарбою, протруювачами, креозотом або іншими консервантами».

Суд звертає увагу, що деревина паливна це груда лісових матеріалів, що використовується як паливо у процесі приготування їжі, опалення або виробництва енергії. У свою чергу, деревина дров`яна промислового використання лісоматеріали хвойних та листяних порід деревини у вигляді колод, очищених від сучків, як правило з корою, призначені для промислового використання у виробництві теплової та електроенергії, трісок, стружок, піролізу, гідролізу тощо.

Відповідачем не надано жодних письмових доказів, що кодом УКТЗЕД має бути саме 4401, а не 4403. Відтак, постачальником код УКТЗЕД був зазначений правильно.

Судом встановлено, що відповідач визнає факт господарської операції й правомірність реєстрації продавцем податкових накладних (оскільки такі не заблоковані, а також включені продавцем до складу податкових зобов`язань).

З урахуванням вищевказаного, позивачем не завищено суму податкового кредиту за лютий 2023 року по господарських взаємовідносинах з вищенаведеними постачальниками на суму ПДВ 589 549,96 грн, що в свою чергу не призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації за лютий 2023 року (рядок 21) на 402 291,63 грн та до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на рахунок платника у банку у декларації за лютий 2023 року (рядок 20.2.1) в розмірі 187 258,33 грн.

Щодо відображення задекларованих ТзОВ «ДПП Ресурс» у розрахунку бюджетного відшкодування (Додатку 3) за лютий 2022 року по ТОВ «КЕРБІС», в сумі 423 355,60 грн.

Між позивачем та ТОВ «КЕРБІС» (код ЄДРПОУ 43531408) був укладений Договір купівлі продажу обладнання від 22.03.2022 №5 К/П (а.с.38-39 том 5), згідно з умовами якого ТОВ «КЕРБІС» мало поставити ТзОВ «ДПП РЕСУРС» обладнання відповідно специфікацій від 18.04.2022 №1, від 21.04.2022 №2 та від 16.06.2022 №3 (а.с.40-42 том 5).

Позивач отримав матеріали та обладнання за видатковими накладними від 18.04.2022 №19, від 21.04.2022 №24 та від 28.06.2022 №40 (а.с.56, 58, 60 том 5), яке було доставлене ТзОВ «ДПП РЕСУРС» за товарно-транспортними накладними від 18.04.2022 №19, від 21.04.2022 № 24, від 28.06.2022 № 40 (а.с.57, 59, 61 том 5).

Крім цього, постачальником були зареєстровані податкові накладні, до яких у відповідача зауважень не було (а.с.43-52 том 5).

Згідно із договором на виконання робіт від 22.03.2022 №5/Р, укладеним з ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обладнання було змонтовано та підготовлено до роботи згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.04.2022 №24, від 25.04.2022 №25, від 30.06.2022 №30/06 (а.с.66-68 том 5).

Наказом від 01.07.2022 №23-OC сонячна наземна електростанція (інв. 010308) введена в експлуатацію (а.с.69 том 5).

Відтак, позивачем суду надані первинні документи щодо реальності придбання та наявності сонячної наземної електростанції. При цьому, відповідач не спростував невідповідність вказаних вище документів.

Суд вважає такі висновки контролюючого органу протиправними у зв`язку з відсутністю порушень зазначених контролюючим органом.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №069140703 та №0069190703 є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Щодо відсутності права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 40 392,50 грн у зв`язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ по придбаним ТМЦ у ОСОБА_1 (2690801718), ТОВ «ПРАЙМ КЛІМАТ» (413838526588), ТОВ «СЕРВІС КАНЦЕЛЯРІЯ» (418833003080), ТОВ «УКРРЕНТ-ІНВЕСТ» (430672406020), ДП «ВОЛИНСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВАТ «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ» (320351303171), які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд вважає, що такий висновок контролюючого органу не може свідчити про відсутність вчинення господарської операції.

Щодо безпідставного на думку відповідача задекларованого бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (р. 20.2. 1 Декларації) в розмірі 1 290 грн, чим порушено п. 200.1, абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) та Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за №159/28289 ( зі змінами і доповненнями).

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, відповідачем не доведено, що неточність у зазначені податкового номеру контрагента позивача ставить під сумнів реальність здійснення позивачем господарської операції.

Відтак, відповідачем протиправно відмовлено позивачу в отриманні бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку Декларації податку на додану вартість за лютий 2023 року в сумі ПДВ 1 290,00 грн.

Стосовно відмови в отриманні бюджетного відшкодування на суму 69 469,20 грн по наступних контрагентах: ТОВ «ФОРЕСТ ОВ» на суму ПДВ 20 000,00 грн, Ковельське СЛАТ «ТУР» на суму ПДВ 12 650,00 грн, ОСОБА_3 на суму ПДВ 1 792,00 грн, ПП «ІОЛА» на суму ПДВ 7 305,20 грн, ТОВ «СІЛЬВЕСТРІС» на суму ПДВ 10 432,00 грн, ПП «СМЕРЕКА» на суму ПДВ 17 290,00 грн, за лютий 2023 року, у зв`язку з тим, що податкові накладні отримані від постачальників товарів/робіт (послуг) станом на 28.02.2023 не оплачені.

При цьому, позивач вказує, що заборгованість про яку вказує податковий орган сформована на кінець періоду у взаємовідносинах з ТОВ «ФОРЕСТ-ОВ» на основі договору оренди транспортних засобів від 01.12.2022 №0112/2022 та додатків до нього і складається з сум по кількох операціях, що підтверджується актами приймання-передачі транспортних засобів, а суми відносно яких заявлений податковий кредит до бюджетного відшкодування були сплачені орендодавцеві (а.с.31-45 том 3).

До бюджетного відшкодування заявлено суму ПДВ в розмірі 20 000,00 грн, що була сплачена позивачем ТОВ «ФОРЕСТ-ОВ» на виконання згаданого вище договору за послуги надані згідно актів від 02.01.2023 №1 та від 31.01.2023 №25 (а.с.51-52 том 3). Оплата за надані послуги підтверджується платіжною інструкцією від 31.01.2023 №315 на суму 120 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 20 000, 00 грн (а.с.50 том 3). Таким чином, бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 20 000,00 грн, що було сплачено позивачем ТОВ «ФОРЕСТ-ОВ» підтверджується первинними документами, тому податкове повідомлення-рішення від 01.06.2023 №0069160703 в цій частині підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що ТзОВ «ДПП РЕСУРС» оплату сум ПДВ відносно яких заявлений податковий кредит до бюджетного відшкодування по контрагентах: Ковельське СЛАТ «ТУР» на суму ПДВ 12650,00 грн, ОСОБА_3 на суму ПДВ 1792,00 грн, ПП «ІОЛА» на суму ПДВ 7305,20 грн, ТОВ «СІЛЬВЕСТРІС» на суму ПДВ 10432,00 грн, ПП «СМЕРЕКА» на суму ПДВ 17290,00 грн, за лютий 2023 року не підтверджено. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 01.06.2023 №0069160703 в цій частині прийнято правомірно.

Стосовно відмови у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку у податковій декларації за лютий 2023 року на суму ПДВ 213 897,29 грн, з підстав не підтвердження використання Щебеню базальтового та піску щільного природного придбаного від постачальників АТ «Українська залізниця» та ОСОБА_3 в оподаткованих операціях, по яких заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ 213 897,29 грн.

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_3 (Постачальник) та ТзОВ «ДПП РЕСУРС» (Покупець) укладено договір поставки від 13.06.2022 №15/06/22, згідно з яким Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця щебенева продукція в асортименті (надалі іменовані за текстом «Товар»), а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його вартість на умовах даного Договору. Асортимент Товару, його кількість та ціна визначається у специфікації, що складається на підставі письмового замовлення Покупця, і є невід`ємною частиною Договору (а.с.54-57 том 3).

Також між АТ «Українська залізниця» (Постачальник) та ТзОВ «ДПП РЕСУРС» (Покупець) укладено договір поставки від 21.02.2023 №12/022/23, згідно з яким Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а Покупець оплатити і прийняти Продукцію, найменування, кількість та ціни якої узгоджені у відповідних Специфікаціях. Належним чином оформлена Специфікація з моменту її підписання повноважними представниками Сторін вважається невід`ємною частиною Договору. Найменування Продукції: пісок щільний природний (а.с.151-157 том 4).

За наслідками придбання відповідного товару постачальниками складені податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечується податковим органом, тому реальність господарських операцій є підтвердженою та відповідачем безпідставно відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку у податковій декларації за лютий 2023 року на суму ПДВ 213 897,29 грн.

Податкова накладна, отримана з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту та не потребує іншого додаткового підтвердження.

У постанові Верховного Суду від 22.11.2022 у справі №820/6199/16 суд не прийняв до уваги посилання податкового органу на окремі недоліки в оформленні первинних документів платника податків, зокрема у актах виконаних робіт, оскільки формальні недоліки в первинних документах повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. При цьому, сама собою наявність, або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Щодо встановлення відсутності права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 2 917 082,29 грн та 423 355,60 грн у зв`язку з неправомірним відображенням задекларованих ТзОВ «ДПП РЕСУРС» періодів виникнення від`ємного значення з ПДВ у розрахунку бюджетного відшкодування (Додатку 3) за лютий 2023 року, суд зазначає наступне.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ТзОВ «ДПП РЕСУРС» має право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 2 917 082,29 грн та 423 355,60 грн, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Крім того, контролюючий орган перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, встановлено її завищення на 1 747,35 грн, внаслідок порушення пп. б п. 200.4 ст. 200 ПК України, оскільки допущено перевищення над сумою податку, фактично сплаченою у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, а саме: ТзОВ «ДПП РЕСУРС» включено до розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації за лютий 2023 року) наступних постачальників, за відповідні періоди, а саме: ТзОВ «АБЛ-СУРСУМ-УА» сума ПДВ 47,51 грн; Міщук Юрій Валерійович сума ПДВ 53,34 грн; ТзОВ «Виробниче підприємство «Електросервіс» сума ПДВ 678,53 та 967,97 грн; всього 1747,35 грн.

Згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди (квітень 2022, травень 2022, липень 2022, січень 2023), а саме, додатків 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» ТОВ «ДПП РЕСУРС» не включало до податкового кредиту вище зазначених постачальників на загальну суму ПДВ 1 747,35 грн.

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено відсутність реєстрації податкових накладних для ТзОВ «ДПП РЕСУРС» від вищезазначених постачальників у відповідних податкових періодах.

ТзОВ «ДПП РЕСУРС» у Декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року з додатками та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку безпідставно задекларовано бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку (р. 20.2. 1 Декларації) в розмірі 1 747,35 грн, чим порушено п. 200.1, абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями.

Відповідно, платнику відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку Декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року в сумі ПДВ 1747,55 грн.

Таким чином, позивачем не підтверджено фактично сплату товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг та реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, не включало до податкового кредиту вище зазначених постачальників на загальну суму ПДВ 1 747,35 грн.

Відтак, відповідачем правомірно відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку Декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року в сумі ПДВ 1 747,55 грн, тому податкове повідомлення-рішення від 01.06.2023 №0069160703 в цій частині прийнято правомірно.

Суд зазначає, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Більше того, платник податку на додану вартість (покупець товару, послуг) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, платник податків, який придбав товар та або/послуги в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності.

На думку суду, подані позивачем для перевірки та до суду зазначені вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між ТзОВ «ДПП РЕСУРС» та його контрагентами щодо поставки товару, а щодо податкового повідомлення-рішення від 01.06.2023 №0069160703 в частині. Вказані первинні документи відповідають загальним вимогам, визначеним статтею 9 Закону №996-XIV, та відсутні підстави ставити під сумнів їх справжність та достовірність відображених у них даних.

Суд вважає, що контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Суд зазначає, що покупець позбавлений можливості відслідковувати придбання товару постачальником та цей момент перебуває поза межами його обізнаності, якщо тільки сторонами не було узгоджено інше у договорі. З іншого боку постачальник самостійно несе відповідальність за дотримання ним податкової дисципліни, виборі контрагентів та він не має обов`язку звітувати перед покупцем про особливості придбання товару у своїх контрагентів. Відсутність відомостей у базах даних ДПС про походження товару по ланцюгу придбання не може бути доказом неправомірного придбання товару позивачем чи мати наслідком позбавлення його права на податковий кредит, адже такі вимоги ПК України не містить. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на податковий кредит та бюджетне відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій. У разі невиконання іншими особами - учасниками господарських операцій в ланцюгу постачання товарів (послуг) податкових зобов`язань, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для них, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У постанові від 07.04.2021 у справі №580/567/19 Верховний Суд висловив позицію, що платник податків (позивач) не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

При цьому, доказів, на які відповідач покликається в акті перевірки та які використав для формування висновків про сумнівність господарських операцій позивача та його контрагентів, суду не надано. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій ТзОВ «ДПП РЕСУРС» цілям та завданням статутної діяльності товариства, незвичності цих господарських операцій для її учасників, збитковості цих операцій, інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їх фіктивність, а також те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, цілями ділового характеру, а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Верховний Суд у постановах від 16.01.2018 у справах №820/4648/13-а, №826/1398/14, №2а-3404/12/1370, та від 18.01.2018 у справі №2а-13944/12/2670 зазначив, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента - платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод. Також Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі 804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом у постановах від 27.01.2022 у справі №120/712/20-а, від 13.07.2022 у справі № 826/8414/18, від 15.03.2023 у справі №640/7791/19.

При цьому, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Відповідач не надав доказів на підтвердження об`єктивної відсутності можливостей в контрагентів позивача здійснення господарських операцій, або ж відсутності у них можливостей залучити третіх осіб до виконання взятих на себе зобов`язань перед позивачем.

Крім того, суду не надано доказів того, що податковий орган відповідно до положень пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірки позивача, здійснював зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків чи хоча б робив спробу здійснити таку звірку.

Суд звертає увагу, що контролюючий орган висновки акту перевірки побудував на інформації з баз даних ДПС.

У свою чергу, згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №805/5017/15-а зроблено висновок, що будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти їх визначення.

У розглядуваному випадку відповідач використовував інформацію, наявну в автоматизованих інформаційних системах ДПС щодо господарської діяльності контрагента позивача без аналізу первинних документів. Оскільки зустрічні звірки контрагента позивача фактично не проводились, тому аналітична інформація автоматизованих інформаційних систем ДПС не може бути підставою для висновку щодо здійснення позивачем безтоварних операцій, та, відповідно, однією з підстав для висновку про завищення сум податкового кредиту з ПДВ і в результаті прийняття податкового повідомлення-рішення про збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість. Такі висновки є лише припущенням контролюючого органу, що не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до принципу допустимості доказів, закріпленого статтею 74 КАС України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами як підставами формування податкового та бухгалтерського обліку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №804/887/17.

У даній справі відповідач не надав доказів, які б беззаперечно спростовували зафіксовані в первинних документах господарські операції; фактично його висновки ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах, встановлених допустимими доказами; відповідачем не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів, укладених з позивачем.

Разом з тим, відповідно податкове повідомлення-рішення від 01.06.2023 №0069160703, яким виявлено відсутність права позивача на отримання бюджетного відшкодування за лютий 2023 року в сумі 51216,55 грн винесено правомірно і позовна заява окрім власне позовної вимоги про скасування такого податкового повідомлення-рішення жодних обґрунтувань його протиправності не містить.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольняє позов частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений ним судовий збір у сумі 19 333,82 грн пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській від 01 червня 2023 року: №0069160703 в частині відмови у бюджетному відшкодуванні на суму 3249059,45 грн та №0069140703, №0069190703.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП РЕСУРС» (45005, Волинська область, Ковельський район, село Бахів, вулиця Залізнична, 1Ф, код ЄДРПОУ 41509915) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679) судовий збір у розмірі 19 333 (дев`ятнадцять тисяч триста тридцять три) гривень 82 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Дмитрук


Суд	Волинський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	07.11.2023
Оприлюднено	13.11.2023
Номер документу	114797826
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Шинкар Тетяна Ігорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 07.11.2023 по справі 140/29263/23ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —140/29263/23

Рішення
від 07.11.2023 по справі 140/29263/23
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД