Рішення

від 24.07.2023 по справі 160/6036/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року Справа № 160/6036/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «БІЧКРАФТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

28.03.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БІЧКРАФТ.» до Дніпровської митниці, поданий представником позивача - адвокатом Базарною Іриною Олександрівною, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА110110/2022/300036/1 від 27.12.2022 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110110/2022/000313.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ані спірна картка відмови, ані спірне рішення не містять застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 МК України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема непідтвердження позивачем документально відомостей про митну вартість товару, їх належне правове обґрунтування, поряд з цим, відповідачем також не наведено інформацію, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними. Тобто, з наведеного вбачається, що відповідач не виконав обов`язку щодо доведення того, що митна вартість, визначена ним за резервним методом, ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях, як це передбачено частиною 2 статті 64 МК України. Позивач вважає, що резервний метод визначення митної вартості застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України. Наведене, на думку позивача, не дає підстав вважати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2022/300036/1 від 27.12.2022 року обґрунтованим та мотивованим у контексті вимог частини 2 статті 55 МК України. Відтак, на думку позивача, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товару, рішення про коригування митної вартості товарів № UA110110/2022/300036/1 від 27.12.2022 року є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, тобто є протиправним і підлягає скасуванню.

Позивач посилається на те, що зважаючи на те, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UА110110/2022/300036/1 від 27.12.2022 року є протиправним, тож сформована на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110110/2022/000313 від 27.12.2022 року є незаконною, то, на думку позивача, позовна вимога про визнання її протиправною та скасування підлягає задоволенню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від відповідача для залучення до матеріалів справи додаткові докази та встановлено строк для їх подання.

За даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження 21.04.2023 надіслано одержувачу - Базарній І.О. (представнику позивача) за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи. Копію зазначеної ухвали разом із копією адміністративного позову, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, 24.04.2023 та 26.04.2023 відповідно направлено засобами телекомунікаційного зв`язку на адресу електронної пошти відповідача, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву на позов до 09.05.2023.

08.05.2023 через систему «Електронний суд» від Дніпровської митниці надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні.

В обґрунтування заявленої правової позиції відповідачем зазначено, що посадовою особою Дніпровської митниці відповідно до п. 4.1 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності і неточності. З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно п.6 ст. 53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. 26.12.2022 декларантом додано: прайс-лист від 02.09.2022, інвойс - з супровідною титульною сторінкою від 23.12.2022, QR код не зчитується, переклад - відсутній, статус такого документу не підтверджено спосіб отримання - не відомий, Договір на транспортно-експедиційне обслуговування №25/01/2022 від 25.01.2022 між ТОВ «АДР Логістик» та ТОВ «БІЧКРАФТ».

Відповідач вказує, що за результатами розгляду додаткового наданих документів посадові особи митниці при прийнятті спірного Рішення про коригування митної вартості, заявленого Позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. З урахуванням вищезазначеного, митна вартість товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного, прийнято Рішення про коригування митної вартості від 26.12.2022 №UA110110/2022/300036/1.

За правилами ст.262 КАС України розгляд адміністративної справи мав відбутись до 09.06.2023, проте головуючий суддя Юхно І.В. у період з 05.06.2023 по 23.07.2023 перебувала у відпустці та на лікарняному, суд на підстави положень ч.6 ст.120 КАС України розглядає справу по суті в перший робочий день - 24.07.2023.

Сторони в ході судового розгляду правом на подання відповіді на відзив та заперечень не скористались.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЧКРАФТ» (код ЄДРПОУ 44434628) зареєстроване в якості юридичної особи з 15.12.2021, про що внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1005221020000044635.

Видами діяльності позивача є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Між SHANDONG HIKING INTERNATIONAL COMMERCE GROUP CO., LTD, CHINA (Продавець) та TOB «Бічкрафт» (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 02.09.2022 №1-020922-Ch-Ukr, за умовами п.1.1 якого «Продавець» зобов`язується продати та поставити Покупцеві підшипники та інші запчастини (Товар) відповідно до виставлених інвойсів. «Покупець» зобов`язується прийняти ці товари та оплатити їх на умовах, визначених цим Контрактом.

За умовами пунктів 1.2, 1.3 та 1.4 Контракту ціна, кількість, асортимент товарів та технічні вимоги до товарів можуть змінюватися згідно взаємної домовленості сторін, що має бути відображено у інвойсах та технічних специфікаціях «Продавця». Кількість товарів в (тонах, кілограмах, одиницях та таке інше) відображається в інвойсах та технічних специфікаціях «Продавця», що супроводжують кожну поставку «Продавця» в залежності від наявної в його розпорядженні номенклатури товару. Докладний опис товару (номенклатура) надається в інвойсах та технічних специфікаціях «Продавця», які є невід`ємною частиною контракту.

Ціна та загальна вартість Контракту врегульована у розділі 5 Контакту. Так, загальна вартість контракту обумовлюється сторонами в залежності від сум виставлених інвойсів. Ціна за одиницю товару зазначається в інвойсах (проформах-інвойсів) «Продавця» доданих до кожної поставки. Валюта контракту: долар США. В ціну товару включаються витрати згідно базисних умов поставки (Інкотермс-2010).

Покупець перераховує Продавцю оплату за кожну поставлену партію Товару відповідно до умов, зазначених в інвойсах (проформах-інвойсів) та специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього контракту. Форма оплати: 100% передоплата, яка здійснюються частинами (п.6.1 та 6.2 Контракту).

Сторонами укладено інвойс від 02.09.2022 №OTE20220902-Ukraine на поставку підшийників та інших запчастин у кількості 135146 шт на загальну суму 57247,26 доларів США (детальний опис номенклатури, її кількості та вартості наведений у інвойсті та технічній специфікації). За умовами проформи-інвойсу умови оплати: 30 % - передплата, 40% - після виробництва перед відправкою в порт Циндао + фрахт, 30% - оплата за 10 днів до прибуття корабля у порт призначення, а умови доставки: CFR порт Гданськ (Польща).

22.12.2022 ТОВ «БІЧКРАФТ» через митного брокера ПП «Індевер» подано митну декларацію №22UА110110007778 U0 з метою розмитнення наступних товарів:

«Товар №1. Підшипники кочення кулькові, зовнішній діаметр яких понад 30 мм, в асортименті різних видів та розмірів, для сільськогосподарської техніки: арт.1206-50 шт, зовнішній діаметр 62 мм; арт.1308-20шт, зовнішній діаметр 90 мм; арт.6003-2RS-2000 шт, 35 мм; арт.6007-2RS-500 шт., зовнішній діаметр 62 мм; арт.6014-2RS-400 шт., зовнішній діаметр 110 мм; арт.6201-2RS-20000 шт, зовнішній діаметр 32 мм; арт.6206-2RS-32300 шт, зовнішній діаметр 62 мм; арт.6207-2RS-1000 шт, зовнішній діаметр 72 мм; арт.6210-2RS- 400 шт, зовнішній діаметр 90 мм; арт.6212-2RS-250 шт, зовнішній діаметр 110 мм; арт.6303-2RS-19000 шт, зовнішній діаметр 47 мм; арт.6307-2RS-10000 шт, зовнішній діаметр 80 мм; арт.62207-2RS-20 шт, зовнішній діаметр 72 мм; арт.6201ZZ-2000 шт, зовнішній діаметр 32 мм; арт.6204ZZ-2000 шт, зовнішній діаметр 47 мм; арт.51315-30 шт, зовнішній діаметр 135 мм. Загальноцивільного не військового призначення. Виробник: SHANDONG HIKING INTERNATIONAL COMMERCE GROUP CO., LTD. Країна виробництва СN;

Товар №2. Підшипники кочення кулькові радіальні з зовнішнім діаметром не більш як 30 мм, для сільськогосподарської та побутової техніки: арт.607-ZZ-500шт, зовнішній діаметр 19мм; арт.624ZZ-1000 шт, зовнішній діаметр 13 мм; арт.625ZZ-3000шт, зовнішній діаметр 16 мм; арт.626-ZZ-3000шт, зовнішній діаметр 19 мм; арт.629ZZ-500шт, зовнішній діаметр 26 мм; арт.607-2RS-2000шт, зовнішній діаметр 19 мм; арт.608-2RS-20000шт, зовнішній діаметр 22 мм; арт.627-2RS-3000 шт, зовнішній діаметр 22 мм; арт.628-2RS- 2000 шт., зовнішній діаметр 24 мм. Загальноцивільного не військового призначення. Виробник: SHANDONG HIKING INTERNATIONAL COMMERCE GROUP CO., LTD. Країна виробництва СN;

Товар №3. Підшипники кочення роликові радіально-упорні, конічні, для автомобілів та сільськогосподарської техніки: арт.30313-200 шт; арт.32209-100 шт; арт.32210-100 шт; арт.32307-500 шт арт.32303-100 шт. Загальноцивільного не військового призначення. Виробник: SHANDONG HIKING INTERNATIONAL COMMERCE GROUP CO., LTD. Країна виробництва СN;

Товар №4. Підшипники ковзання для валів: apт.GE17ES-30mm - 500шт. Загальноцивільного не військового призначення. Виробник: SHANDONG HIKING INTERNATIONAL COMMERCE GROUP CO., LTD. Країна виробництва СN;

Товар №5. Підшипники кочення роликові сферичні в асортименті, для автомобілів: арт.22220 CAW33-30 шт; арт.22226 CAW33-10 шт; арт.22234 CAW33-6 шт; арт.22256 CAW33-5 шт; арт.22340 CAW33-5 шт. Загальноцивільного не військового призначення. Виробник: SHANDONG HIKING INTERNATIONAL COMMERCE GROUP CO., LTD. Країна виробництва СN;

Товар №6. Корпуси підшипників без вмонтованих кулькових підшипників: арт. F206-2200 шт; apт.F207-400 шт; apт.FL205-800 шт; apт.FL206-800 шт; арт.Р204-800 шт; apт.F204-500 шт; арт.Р209-20 шт; apт.FC205-50 шт; арт.FС206-50 шт. Загальноцивільного не військового призначення. Виробник: SHANDONG HIKING INTERNATIONAL COMMERCE GROUP CO., LTD. Країна виробництва СN» на загальну суму 57247,26 USD на умовах поставки CFR Гданськ (Польща) (графа 20), до якої на підтвердження митної вартості товару позивачем надано (графа 44): «0003* сертифікат якості 222000003567918001 02/11/22; 0271* ОТЕ20220902-Ukraine 20/10/22; OTE20220902-Ukraine 02/09/22; d0380* OTE20220902/1-Ukraine 20/10/22; 0705* 14020216229b 04/11/22; 0730* 1/transcom 16/12/22; 0821* 22PL322010NS5KJDY1 16/12/22; 0861* 22С3702АВ127/00666 22/11/22; 0862* ОТЕ20220902/1-Ukraine 20/10/22; 3000* 0912 09/12/22; d3000* Certificate N9224415B0/003761 00060201 23/12/22; 3002* swift 02/12/22; 3002* swift 09/09/22; 3002* swift 19/10/22; 3004* 55 19/12/22; 3004* 304 12/12/22; 3007* 10241 19/12/22; 3007* 191222_01 19/12/22; d3014* прайс-лист 02/09/22; 3530* BCO5A535012200007689 01/11/22; 4103* Технічна специфікація №OTE20220902(1)/1 Ukraine 02/09/22; 4104* 1-020922-Ch-Ukr 02/09/22; 4207* 012022/IH 05/01/22; 4301* 09022022 09/12/22; d4301* 25/01/2022 25/01/22; 9000* Каталог виробника 20/12/22; 9000* технічний заказ OTE20220902/1-Ukraine 02/09/22; 9000* Лист 6/н 29/12/22; 9000* №1 23/12/22; 9000* №2 26/12/22; 9610* 422720220000939501 27/10/22».

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення, відповідно до якого зазначено про виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- відповідно до відомостей графи 44 ЕМД (4104 - угода з виробником). Відповідно до доданого листа «Лист б/н» від 29.12.2021 SHANDONG HIKING INTERNATIONAL COMMERCE GROUP CO., LTD, Китай є офіційним експортним агентом Liaocheng ОТЕ Bearing Co. Зазначене ставить під сумнів тип Контракту - «угода з виробником». Інформація щодо виробника торгівельних марок оцінюваних товарів - Benefit, AGRO, PLK не підтверджена документами, а у наданому сертифікаті якості №2220000035679J 8001 від 02.11.2022 та копії митної декларації країни відправлення зазначена торгівельна марка Benefit. У наданому інвойсі від 20.10.2022 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт;

- згідно пункту 4.1 Контракту, доставка товару здійснюється на умовах зазначених у інвойс-проформі. У доданому інвойс-проформі. крім іншого, детально розписані умови оплати та інші вимоги до поставки оцінюваної партії товару. а саме: після виробництва, перед відправкою в порт Циндао покупець оплачує 24 428.00 $ + фрахт. Вартість фрахту не заявлена декларантом. Числове значення такої складової митної вартості - відсутнє, що унеможливлює перевірку визначеної декларантом митної вартості. Крім того, Технічна специфікація №ОТЕ20220902(1)/1-Ukraine від 02.09.2022 відрізняється в частині таких умов. Відповідно до заявлених умов поставки CFR Gdansk PL. Тобто, на Продавця покладено виконання митних формальностей у країні експорту. Витрати понесені покупцем декларантом не заявлені. Зазначене дає підстави вважати, що декларантом при визначені митної вартості оцінюваної партії товару, ймовірно не враховані витрати на доставку товару в порт відправлення, вартість фрахту;

- відповідно до наданого сертифікату страхування ВС05А5350І22000076Н9 від 01.11.2022 страхувальником є ТОВ «БІЧКРАФТ», тобто витрати на страхування сплачені покупцем, але такі витрати не враховані у складові митної вартості;

- у підтвердження транспортних витрат декларантом надано: транспортно-експедиційний договір від 09.12.2022 09022022 з ТОВ «Єврофорвард Сервіс», Заявка до договору від 09.12.2022 (витрати до кордону з Україною - 44 539,09 грн. загальна сума - 64350.0 грн.), Лист експедитора ТОВ «Єврофорвард Сервіс» від 19.12.2022 № 1024 (у якому зазначено суму витрат до кордону з Україною - 44 539,09 грн), Довідка про транспортні витрати від ТОВ «АДР Логістік» (витрати до кордону з Україною - 47 000,00 грн. загальна сума - 89 000.00 грн.), копія рахунку на сплату транспортних витрат від ТОВ «АДР Логістік» (на суму - 89 000,00 грн.). Вантаж доставлено ТОВ «АДР Логістік». Відповідно до наданих документів, відсутнє розуміння договірних відносин в частині надання транспортно-експедиційних послуг.

З огляду на викладене, а також за результатами здійснення митного контролю з урахуванням ризиковості операції з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ. використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у відповідності вимог п.2-3 ст. 53 МКУ протягом 10 календарних днів декларанту запропоновано додатково необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи:

- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, шо підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, шо .містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- страхові документи, а також документи, шо містять відомості про вартість страхування;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також у електронному повідомленні зазначено, що згідно ч.6 ст.53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В рамках проведення консультації: 26.12.2022 декларантом додатково надано до митного органу прас-лист від 02.09.2022; інвойс - з супровідною титульною сторінкою від 23.12.2022; Договір на транспортно-експедиційне обслуговування №25/01/2022 від 25.01.2022 між ТОВ «АДР Логістик» та ТОВ «БІЧКРАФТ».

В подальшому, Декларант електронним листом від 23.12.2022 повідомив митний орган про неможливість подання позивачем митному органу інших додаткових документів у 10-денний термін. Вказані обставини визнаються сторонами та в силу вимог ч.1 ст.78 КАС України не підлягає доказуванню.

27.12.2022 відповідач рішенням №UА110110/2022/300036/1 скоригував заявлений декларантом рівень митної вартості товару за резервним методом наступним чином:

- товар №1 - 3,8826 дол.США/кг - 25.12.2022 ЕМД №22UA209190053688U3;

- товар №3 - 3.1568 дол.США/кг - 25.12.2022 ЕМД №22UA209190053688U3;

- товар №5 - 3.4787 дол.США/кг - 25.12.2022 ЕМД №22UA209190053688U3;

- товар №6 - 2,8463 дол.США/кг - 19.11.2022 ЕМД № 22UA205140083043U5.

Оскаржуване рішення мотивовано тим, що враховуючи зазначені в повідомленнях митниці та результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМЦ від 22.12.2022 N°UA110110/2022/007778, відсутність документального підтвердження відомостей, що піддаються обчисленню та підтверджують числові значення митної вартості товарів, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. cт. 58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ. У митного органу відсутня інформація щодо митної вартості ідентичних товарів, з урахуванням вищевказаних положень, із застереженнями передбаченими cт. 61 МКУ. У митного органу відсутня інформація щодо митної вартості подібних (аналогічних) товарів, з урахуванням вищевказаних положень, із застереженнями передбаченими cт. 61 МКУ. У митниці відсутні дані, щодо застосування методів визначення митної вартості, передбачених статями 62-63 МКУ. У відповідності до п.3 cт.337 МКУ проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів.

Враховуючи відсутність документів щодо якісних характеристик товару, ненадання витребуваних митницею документів, декларантом не спростовано наведені у повідомленнях розбіжності/невідповідності, відповідно до основної одиниці виміру згідно ТНЗЕД Митна вартість, визначена митницею, згідно з положеннями ст.64 МКУ, ґрунтується на ціновій інформації відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваних товарів.

Крім того, Дніпровською митницею було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2022/000313 від 27.12.2022.

Не погодившись із прийнятим рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України; далі - МК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 7 МК України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене ч.5 ст.54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

При цьому, суд звертає увагу, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Викладена правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 25.06.2020 у справі № 805/2380/16-а, від 20.10.2020 у справі №809/1056/16, від 02.03.2021 у справі № 809/857/17.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, суд звертає увагу, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а, від 10.06.2020 у справі № 1.380.2019.004752, від 25.06.2020 у справі № 805/2380/16-а.

В ході судового розгляду справи з`ясовано, що підставою для витребування додаткових документів слугувало спрацювання форми контролю системи управління ризиками, а також наявність в інформаційній базі митного органу рішень про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству за вищою митною вартістю.

Так, при проведенні перевірки документів, які надані декларантом у підтвердження заявленої митної вартості товарів, посадовою особою митниці відносно спірної ЕМД встановлені наступні розбіжності:

1) відповідно до відомостей графи 44 ЕМД (4104 - угода з виробником). Відповідно до доданого листа «Лист б/н» від 29.12.2021 SHANDONG HIKING INTERNATIONAL COMMERCE GROUP CO., LTD, Китай є офіційним експортним агентом Liaocheng ОТЕ Bearing Co. Зазначене ставить під сумнів тип Контракту - «угода з виробником». Інформація щодо виробника торгівельних марок оцінюваних товарів - Benefit, AGRO, PLK не підтверджена документами, а у наданому сертифікаті якості №2220000035679J від 02.11.2022 та копії митної декларації країни відправлення зазначена торгівельна марка Benefit. У наданому інвойсі від 20.10.2022 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт;

2) згідно пункту 4.1 Контракту, доставка товару здійснюється на умовах зазначених у інвойс-проформі. У доданому інвойс-проформі. крім іншого, детально розписані умови оплати та інші вимоги до поставки оцінюваної партії товару. а саме: після виробництва, перед відправкою в порт Циндао покупець оплачує 24 428.00 $ + фрахт. Вартість фрахту не заявлена декларантом. Числове значення такої складової митної вартості - відсутнє, що унеможливлює перевірку визначеної декларантом митної вартості. Крім того, Технічна специфікація №ОТЕ20220902(1)/1-Ukraine від 02.09.2022 відрізняється в частині таких умов. Відповідно до заявлених умов поставки CFR Gdansk PL. Тобто, на Продавця покладено виконання митних формальностей у країні експорту. Витрати понесені покупцем декларантом не заявлені. Зазначене дає підстави вважати, що декларантом при визначені митної вартості оцінюваної партії товару, ймовірно не враховані витрати на доставку товару в порт відправлення, вартість фрахту;

3) відповідно до наданого сертифікату страхування ВС05А5350І22000076Н9 від 01.11.2022 страхувальником є ТОВ «БІЧКРАФТ», тобто витрати на страхування сплачені покупцем, але такі витрати не враховані у складові митної вартості;

4) у підтвердження транспортних витрат декларантом надано: транспортно-експедиційний договір від 09.12.2022 09022022 з ТОВ «Єврофорвард Сервіс», Заявка до договору від 09.12.2022 (витрати до кордону з Україною - 44 539,09 грн. загальна сума - 64350.0 грн.), Лист експедитора ТОВ «Єврофорвард Сервіс» від 19.12.2022 № 1024 (у якому зазначено суму витрат до кордону з Україною - 44 539,09 грн), Довідка про транспортні витрати від ТОВ «АДР Логістік» (витрати до кордону з Україною - 47 000,00 грн. загальна сума - 89 000.00 грн.), копія рахунку на сплату транспортних витрат від ТОВ «АДР Логістік» (на суму - 89 000,00 грн.). Вантаж доставлено ТОВ «АДР Логістік». Відповідно до наданих документів, відсутнє розуміння договірних відносин в частині надання транспортно-експедиційних послуг.

Щодо наведених зауважень митного органу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стосовно тверджень митниці про ненадання до митного оформлення документів на підтвердження виробника товару, суд звертає увагу на таке.

Так, відповідно до Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа «4104» - це зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.

Проте, суд вважає за необхідне звернути увагу, що в силу ч.2 ст.53 МК України документи на підтвердження виробника товарів, що декларуються, не є документом, який підтверджує митну вартість товару та митним органом в ході судового розгляду жодним чином не було обґрунтовано яким чином наведені обставини вплинули чи могли вплинути на складові митної вартості.

При цьому, суд наголошує, що затвердженої форми зовнішньоекономічного контракту та інвойсу, а також вимог щодо її заповнення, в тому числі й зазначення виробника товару, законодавством України не передбачено.

Водночас, відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну №651 від 30.05.12, виробник зазначається у електронному інвойсі за наявності у товаросупровідних та комерційних документах.

Водночас, щодо посиланням митниці на зазначення у наданому сертифікаті якості та копії митної декларації країни відправлення торгівельної марки Benefit та відстуність посилання на зовнішньоекономічний контракт у наданому інвойсі від 20.10.2022, суд звертає увагу, що вказані документи складені контрагентом-продавцем товару, а не декларантом-покупцем, то такі аргументи митного органу суперечать принципу індивідуальної відповідальності платника податків, який сформований Європейським Судом з прав людини, зокрема у справах, справа ВАТ «Нефтяная компания ЮКОС» проти РФ (Заява №14092/04); справи «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява №3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії» (2010 рік, заява №6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява №38812/97).

Стосовно посилання митного органу про ненадання до митного оформлення документів на підтвердження включення до митної вартості витрати на доставку товару в порт відправлення, вартість фрахту, суд звертає увагу на таке.

Як вже зазначено судом вище, сторони погодили умови постачання товару - CFR Gdansk PL.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CFR (вартість та фрахт) означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт, однак ризик втрати чи ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна у порту відвантаження. За умовами CFR на продавця лягає відповідальність з очищення товару від стягнень для його вивозу.

Отже такі складові митної вартості товару як витрати на транспортуванні навантаження/вивантаження та страхування, витрати на доставку товару в порт відправлення, вартість фрахту не потребували додаткового підтвердження декларантом. Тобто, додаткових витрат, які б могли вплинути на митну вартість товару, позивач в даному випадку не поніс, оскільки всі зазначені витрати відповідно до умов поставки CFR (вартість та фрахт) включаються до ціни товару, що буде сплачена ним на умовах визначених контрактом, що свідчить про безпідставність вказаних аргументів митного органу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 04.09.2020 у справі № 825/573/17 та від 09.11.2022 у справі № 820/585/17.

З огляду на вищевикладене, суд також відхиляє як безпідставні аргументи митниці про неврахування витрат на страхування у складові митної вартості.

Стосовно зауважень митного органу до транспортування товару та непідтвердження витрат, включений до митної вартості та пов`язаних з доставкою товару, суд звертає увагу на наступне.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 по справі №804/16553/14 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Відповідачем не заперечується, що на підтвердження транспортних витрат декларантом до митного органу було надано: транспортно-експедиційний договір від 09.12.2022 09022022 з ТОВ «Єврофорвард Сервіс», заявку до договору від 09.12.2022, Лист експедитора ТОВ «Єврофорвард Сервіс» від 19.12.2022 № 1024, Довідку про транспортні витрати від ТОВ «АДР Логістік», копію рахунку на сплату транспортних витрат від ТОВ «АДР Логістік».

Матеріали справи свідчать про те, що між ТОВ «БІЧКРАФТ» (Клієнт) та ТОВ «ЄВРОФОРВАРД СЕРВІС» (Експедитор) укладено договір від 09.12.2022 №09022022 про транспортно-експедиторське обслуговування, згідно з яким Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язався організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги Клієнту за згодою Сторін. Умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг Експедитора, а також інші умови, пов`язані з виконанням цього договору, встановлюються за угодою Сторін.

При цьому, у п.2.2.4 вказаного Договору визначено, що відповідно до цього договору Експедитор має право Доручити виконання цього договору третій особі.

Відповідно до заявки від 09.12.2022 №0912 на організацію транспортування і експедирування вантажу до Договору на ТЕО №09122022 від 09.12.2022 р. ТОВ «ЄВРОФОРВАРД СЕРВІС» має надати ТОВ «БІЧКРАФТ» послуги з транспортування вантажу «Підшипники код 8482, 8483» у кількості 18 палет, 21782 кг з порту Гданськ до складу Гданськ на загальну суму 44 539,09 грн.

ТОВ «ЄВРОФОРВАРД СЕРВІС» виставлено ТОВ «БІЧКРАФТ» рахунок на оплату №304 від 12.12.2022 послуг, в тому числі Компенсації вартості перевезень виконання нерезидентом за межами України (ПРР в порту Гданськ) на суму 44 539,09 грн. без ПДВ.

Крім того, до митного органу декларантом бьуло надано дві довідки про транспортні витрати:

- довідка ТОВ «ЄВРОФОРВАРД СЕРВІС» від 19.12.2022 №10241, згідно з якою транспортні витрати на організацію по вивантаженню контейнера в порту Гданьск з борту судна, втрати на оформлення в порту, доставку до складу в Гданську та послуги з перевантаження товару в автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , а також витрати па оформлення транзитної польської декларації на 1*20-DV контейнера № ЕITU0595617, к/с №140202162296, вантаж «згідно коносаменту», складають 44 539,09 грн без ПДВ. Винагорода експедитора за межами України включено. Вантаж не страхувався;

- довідка ТОВ «АДР ЛОГІСТІК» від 19.12.2022 №191222_01, згідно з якою транспортні витрати по перевезенню вантажу згідно договору № 25/01/2022 від 25.01.2022 автомобілем VOLVO державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом Гданськ (Польща) - Дніпро (Україна), складають: Гданськ (Польща) - «Краківець» (митний кордон України) - 47000 грн; «Краківець» (митний кордон України)-Дніпро (Україна) - 42000 грн.

Зазначене, враховуючи правову позицію Верховного Суду щодо належності довідки про транспортні витрати як доказу на підтвердження витрат на перевезення товарів, свідчить про те, що Позивачем належним чином було підтверджено як витрати на перевезення за межами території України, в тому числі витрати на вивантаження контейнера в порту Гданськ з борту судна, витрати на оформлення вантажу в порту, доставку до складу в Гданськ та послуги з перевантаження товару в автомобільний транспорт.

Крім того, суд звертає увагу, що у графі 33 рішення про коригування митно вартості та у відзиві відповідачем вказано, що декларантом було додатково надано Договір на транспортно-експедиційне обслуговування №25/01/2022 від 25.01.2022 між ТОВ «АДР Логістик» та ТОВ «БІЧКРАФТ», проте, копію означеного до договору до суду надано не було. При цьому, суд наголошує, що відповідачем у оспорюваному рішенні не було надано жодної оцінки вказаному договору, а митний орган у відзиві обмежився твердженням про те, що договір №25/01/2022 від 25.01.2022 та довідки 191222-01 та 10241 від 19.12.202 не є документами, що підтверджують транспортні витрати без наведення жодних зауважень до вказаних документів.

Суд також вважає необґрунтованими зауваження митниці до додатково наданого декларантом прайс-листа, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.

Щодо інших запитуваних митницею додаткових документів, суд вважає за необхідне зазначити, виписка з бухгалтерської документації, каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів в силу положень ч.3 ст. 53 МК України є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте, митним органом у повідомленні про необхідність надання додаткових документів жодним чином не обґрунтовано які саме розбіжності можуть усунути саме вказані митним органом документи.

Стосовно аргументів відповідно до цінової бази даних митних органів наявні митні оформлення подібних товарів за ціною за одиницю вище ніж заявлена, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Наведений висновок узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, яка викладена зокрема у постановах від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 та від 02.03.2021 у справі № 380/842/20.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Необхідність дотримання наведеного правила неодноразово наголошувалось Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13.10.2020 у справі № 826/13139/15, від 22.07.2021 у справі № 540/1918/20.

Проте, суд наголошує, що в графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів міститься лише посилання на цінову інформацію, обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів за певними митними деклараціями без посилання комерційні умови тощо.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем в ході судового розгляду не було обґрунтовано взаємозв`язок між встановленими митним органом під час митного оформлення спірної ЕМД розбіжностями із складовими митної вартості заявленого до митного оформлення ТОВ «Бічкрафт».

При цьому, слід зазначити, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.

Отже, з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи, проте не надання додаткових документів не є підставою для здійснення коригування митної вартості.

Водночас, суд наголошує, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Проте, відповідачем під час судового розгляду не надано жодних доказів недостовірності заявленої ТОВ «Бічкрафт» вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Наведений висновок корелюється з правовою позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 по справі №810/1175/16.

Отже, з огляду на фактичні обставини справи та, враховуючи правові позиції Верховного Суду, суд приходить до висновку, що в заявленому розгляду спорі розбіжності, на які посилається відповідача, не могли свідчили про наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

Судом також враховано, що в спірному рішення митним органом не було підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар; не спростована правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом; не доведена наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем.

Також, суд звертає увагу, що митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Наведена позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 09.04.2020 по справі №826/4827/16.

Таким чином, суд приходить до висновку, що митний орган в ході судового розгляду не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Суд також звертає увагу, що Європейським Судом з прав людини неодноразово підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування», зокрема, у справі «Рисовський проти України» (рішення від 20.10.2011 заява №29979/04). Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

В рішенні «Щокін проти України» від 14.10.2010 (заяви №23759/03 та №37943/06) ЄСПЛ вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.03.2006 №3477-ІV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Більш того, суд звертає увагу, що Верховний Суд у справі №815/1670/17 зазначив, що в силу частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства. Крім того, якщо у спірних рішеннях не наведено обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості, що є самостійною підставою для їх скасування.

Вказана правова позиція застосована також у постанові Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 1.380.2019.004752

З огляду на викладене, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд приходить до висновку про неправомірність спірного рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару вартості від 27.12.2022 №UА110110/2022/300036/1 та наявність підстав для його скасування.

Водночас, згідно з частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими митним органом витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.

Оскільки прийняття оскаржуваних карток відмови обґрунтовано митним органом як наслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, то суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправною та скасування прийнятої Дніпровською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.12.2022 №UА110110/2022/000313.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у загальному розмірі 5368,00 грн, сплачений ТОВ «Бічкрафт» при поданні до суду адміністративного позову відповідно до платіжних інструкцій від 06.03.2023 №32 та №33, підлягає стягненню з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БІЧКРАФТ» (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Журналістів, буд. 7, офіс 215; код ЄДРПОУ 43971371) до Дніпровської митниці (місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22; код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 27.12.2022 №UА110110/2022/300036/1 та картку відмови картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.12.2022 №UА110110/2022/000313, прийняті Дніпропетровською митницею.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЧКРАФТ» за рахунок бюджетних асигнувань з Дніпровської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривні 37 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно