Ухвала

від 08.11.2023 по справі 320/37882/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

08 листопада 2023 року м. Київ № 320/37882/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи

за позовом Громадянина України ОСОБА_1

Громадянина Латвії ОСОБА_2

Громадянина Болгарії ОСОБА_3

доМіністерства юстиції України

провизнання протиправними дій та скасування реєстраційних записів,-

В С Т А Н О В И В:

Громадянин України ОСОБА_1 , громадянин Латвії ОСОБА_4 , громадянин Болгарії ОСОБА_3 звернулись до Київського окружного адміністартивного суду з позовом до Міністерства юстиції України , в якому просять суд:

- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо прийняття до розгляду скарги Офісу Генерального прокурора від 11.09.2023 №10/1/3-2108вих-23, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.09.2023 №СК-3610-23 щодо товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОКОРКИ-7» (ідентифікаційний код юридичної особи 40600426); щодо товариства з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМ-КЛУБ» (ідентифікаційний код юридичної особи 33098121); щодо Приватного підприємства «ОРЄСТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 23736152), та призначення засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції із розгляду даної скарги;

- визнати протиправними та скасувати реєстраційні записи внесені 04.10.2023 державним реєстратором Міністерства юстиції України Лугченко А.Г.:

Щодо товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОКОРКИ-7» (ідентифікаційний код юридичної особи 40600426)»:

- №1000659950039022853, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника);

- №1000659950038022853, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи);

- №1000659950037022853, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи);

- №1000659950036022853, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи);

- №1000659950035022853, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи);

- №1000659950034022853, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи);

Щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМ-КЛУБ» (ідентифікаційний код юридичної особи 33098121):

- №1004159950078057859, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна відомостей про органи управління юридичної особи, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, Зміна установчих документів);

- №1004159950077057859, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;

- №1004159950076057859, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи);

- №1004159950075057859, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи);

- №1004159950074057859, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи);

- №1004159950073057859, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи);

Щодо Приватного підприємства «ОРЄСТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 23736152):

- №1000689950039060749, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, Зміна установчих документів).

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну, суд доходить висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на таке.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1650 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Відтак, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.

Зокрема у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 19.02.2020 у справі №1340/3580/18 та інших Велика Палата дійшла наступних висновків:

«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (п. 3);

вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (п. 13).

Спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи (ч. 6 ст. 30 ГПК України).

Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань» визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань» передбачено повноваження державного реєстратора, згідно з якими він, зокрема, проводить реєстраційну дію за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи.

Разом з тим, суд зазначає, що особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

При цьому, суд наголошує, що спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в ЄДР є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.

З урахуванням змісту позовних вимог та їх обґрунтування слід дійти висновку, що характер спірних правовідносин не пов`язаний безпосередньо з реалізацією суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, оскільки в основі цього правового спору лежить приватний інтерес - інтерес учасника (засновника) господарського товариства щодо питання управління відповідним товариством.

Зазначений спір, що виник між сторонами, належить до розгляду за правилами господарського судочинства.

Право особи на доступ до правосуддя гарантоване статтею 55 Основного Закону, положення якого є нормами прямої дії. Відповідно до наведеної статті Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об`єднань і посадових осіб.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відповідно до частин 1 і 3 статті 124 Основного Закону України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Згідно з ч. 1 та 5 ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації, відповідно до якого з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 28 36).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак, зважаючи на викладене, а також беручи до уваги суб`єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин, суд дійшов до висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Вказана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та відповідно до частини 6 статті 170 КАС України зазначений спір віднесено до юрисдикції господарських судів, а спірні правовідносини підлягають розгляду за нормами, визначеними ГПК України.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 240, 243, 248 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом громадянина України ОСОБА_1 , громадянина Латвії ОСОБА_2 , громадянина Болгарії ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та скасування реєстраційних записів.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Колеснікова І.С.