Рішення

від 09.11.2023 по справі 320/28445/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2023 року №320/28445/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського Р.В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» (далі ТОВ «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон», ТОВ «АВК «Скаетон», позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення без номеру, без дати ГУ ДПС у м. Києві за актом перевірки від 22.12.2022 №49787/26-15-07-02-04-03-34181079.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ТОВ «Авіаційна виробнича Компанія «Скаетон» 20.02.2023 отримало від ГУ ДПС України у м. Києві податкове повідомлення рішення без номеру та без дати за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 28.04.2021 №SC-CRT-20210428.00, що викладені у Акті перевірки від 22.12.2022 №49787/26-15-07-02-04-03/34181079 (далі Акт перевірки).

Стверджує, що з Акту перевірки вбачається, що відповідач прийшов до помилкового висновку, а саме зазначив, що перевіркою п.3.1. плану перевірки на порушення частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, встановлено ненадходження товару на суму 75186 євро (еквів. 2926787,98 грн.) за імпортним контрактом від 28.04.2021 №SC-CRT-20210428.00 з компанією Centum ResearchTechnology, S.L. (Королівство Іспанія).

Вказав, що у подальшому на підставі висновків викладених у Акті перевірки відповідачем винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтоване, винесене з порушенням норм чинного законодавства України, а тому безпідставно застосовано щодо позивача фінансові санкції.

Стверджує, що при складані оскаржуваного рішення відповідачем безпідставно зроблено висновок про порушення строків здійснення операцій в іноземній валюті, шо на його думку виявилося у ненадходженні товару на суму 75186 євро (еквів. 2926787,98 грн.) за імпортним контрактом від 28.04.2021 №SC-CRT-20210428.00 з компанією Centum ResearchTechnoIogy, S.L. (Королівство Іспанія), та необґрунтовано застосовано штрафні (фінансових) санкцій, пов`язаних з таким порушенням. Позивач вважає, що будь-яких порушень валютного законодавства (а фактично строків повернення валютної виручки) з його боку не було.

Зазначив, що під час перевірки контролюючим органом не взято до уваги фактичні дані, пояснення та документи позивача, що підтверджують обставини використання позивачем GSM трекера (оплаченого позивачем та імпортованого на митну територію України за контрактом від 28.04.2021 №SC-CRT-20210428.00 з компанією Centum ResearchTechnologv, S.L., Королівство Іспанія і в послідуючому здійснено реекспорт) за межами України на підставі інших договорів - Договору комісії та Зовнішньоекономічного договору.

Таким чином позивач вважає, що наведене вище податкове повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладені в Акті перевірки, а відтак, суперечать ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов`язок по оплаті грошового зобов`язання.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про незгоду з позовними вимогами, цитуючи положення Податкового кодексу України та підтримавши висновки Акту перевірки.

Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно, а позовні вимоги є безпідставними, оскільки перевіркою своєчасності розрахунків за операціями з імпорту товарів встановлено порушення частини 3 статті 13 Закону України №2473-VIII та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, а саме, ненадходження товару на суму 75186 євро (еквів. 2 415 620,92 гривень) за імпортним контрактом від 28.04.2021 № SC-CRT-20210428.00 з компанією Centum Research Technology, S.L. (Іспанія).

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що письмові докази, які надавались під час перевірки посадовим особам відповідача, свідчать про фактичне надходження товару на митну територію України, крім того вказані письмові докази підтверджують факт використання оплаченого товару за межами України, як складової проданого товару, кошти за який отримав позивач на свій валютний рахунок в Україні, а тому відсутні порушення і відповідно відсутні підстави покладання відповідачем на позивача фінансових зобов`язання зі сплати пені за нібито факт не надходження товару.

Також, позивач наголосив на тому, що він є єдиним вітчизняним виробником/постачальником безпілотного авіаційного комплексу ACS-3 (за власними технічними умовами), власником об`єктів інтелектуальної власності, конструкторської і нормативно-технічної документації на безпілотні авіаційні комплекси. Ця інформація є загальновідомим фактом, а факт співпраці із державними установами може бути додатково підтверджено, зокрема, Наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України №25-ДР від 29.09.2021 про внесення ТОВ «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів).

Вказав, що позивач попри усі наявні (постійно або час від часу) перешкоди, спричинені військовою агресією російської федерації, станом на сьогодні є стратегічно важливим підприємством, яке підтримує співпрацю із державними установами України, завданням яких є забезпечення національної безпеки нашої держави, і функціонування якого в Україні очевидно є вкрай необхідним.

Крім того, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву клопотав про розгляд даної адміністративної справи у порядку загального позовного провадження

Розглянувши вказане клопотання відповідача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення підготовчого засідання чи заслуховування пояснень сторін. Більш того, вимоги позивача не підпадають під визначення щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, будь-яких доказів з приводу того, що дану справу, з огляду на характер спірних правовідносин, обсяг доказів чи з інших підстав недоцільно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не надав.

Суд звертає увагу відповідача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина 1 статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, запереченнях, додаткових поясненнях та подавати докази.

Також, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

У відповідності до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження або у судовому засіданні з викликом сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити.

Крім того, суд зауважує, що подане відповідачем клопотання є клопотанням з процесуальних питань.

Відповідно до частини першої статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною першою статті 167 КАС України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення)

Однак, відповідачем не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у загальному проваджені, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що даний адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №527/26-15-07-02-04-09 від 10.11.2022 виданої Головним управлінням ДПС у м. Києві та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 08.11.2022 №4971-й, виданого на підставі пп. 75.1 ст. 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України (далі ПК України), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АВК«СКАЕТОН» (код ЄДРПОУ 34181079) з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним контрактом від 28.04.2021 №SC-CRT-20210428.00 у зв`язку із повідомленням ДПС України від 12.07.2022 №7028/7/99-00-07-05-02-07 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 12.07.2022 №2903/8) щодо інформації наданої Національним банком України уповноваженими банками за період з 28.04.2021 по 15.12.2022 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до Акта перевірки, який є його невід`ємною частиною).

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 22.12.2022 №49787/26-15-07-02-04-03/34181079 та встановлено наступні порушення: частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, встановлено ненадходження товару на суму 75186 євро (еквів. 2926787,98 грн.) за імпортним контрактом від 28.04.2021 №SC-CRT-20210428.00 з компанією Centum Research Technology, S.L. (Іспанія).

Не погодившись з висновками Акту перевірки позивач, надав відповідачу заперечення на Акт перевірки та додаткові пояснення з додатками до заперечення.

Відповідачем розглянуто заперечення позивача від 20.01.2023 №30 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 23.01.2023 №5975/6) та додаткові пояснення з додатками до заперечення від 01.02.2023 №45 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 01.02.2023 №9544/6) на акт перевірки від 22.12.2022 №49787/26-15-07-02-04-03/34181079.

За результатами розгляду заперечень позивача, відповідач залишив акт перевірки без змін, а заперечення без задоволення. Мотиви свого рішення відповідач виклав у відповіді про розгляд заперечень від 06.02.2023 №3360/1/26-15-07-02-04-09.

Порушення, встановлені Актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 13.02.2023 №00108370702 форма «С», яким до позивача застосована сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 836429,80 грн.

03.03.2023 позивач звернувся до Державної податкової служби України з скаргою на вказане податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України в м. Києві на підставі акту перевірки від 22.12.2022 №49787/26-15-07-02-04-03/34181079.

Позивач стверджував, що рішення Державної податкової служби України, на скаргу позивача від 03.03.2023 на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в м. Києві, яке винесене на підставі акту від 22.12.2022 №49787/26-15-07-02-04-03/34181079, не отримав, у зв`язку з чим 10.07.2023 звернувся з листом до ГУ ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України щодо результату розгляду скарги позивача на податкового повідомлення-рішення без ГУ ДПС у м. Києві, яке винесене на підставі Акту перевірки.

20.07.2023 позивач від Державної податкової служби України отримав електронний лист-відповідь в електронний кабінет платника податків з додатком «Рішення про результати розгляду скарги 6 арк.» (вих.№19831/6/99-00-06-02-02-06 від 20.07.2023), у якому повідомлено, що за результатами розгляду скарги позивача, ДПС України було прийнято рішення від 04.05.2023 №11183/6/99-00-06-01-02-06, яким податкове повідомлення-рішення від 13.02.2023 №00108370702 ГУ ДПС у м. Києві, залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Приписами статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ (далі Закон №959-ХІІ) встановлено, що господарська діяльність будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі Закон № 2473-VIII в редакції на час спірних відносин).

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

За визначенням понять, наведених у статті 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;

Валютне регулювання діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті «б» пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами статті 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.

За змістом частини 5 статті 11 Закону № 2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина 2 статті 13 Закону № 2473-VIII).

Згідно із частиною 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» №679-XIV від 20.05.1999 визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до пункту 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 (далі Постанова №5), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7 (далі Інструкція №7).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Відповідно до пункту 7 ІІ Інструкції Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

За змістом частини 8 статті 13 Закону № 2473-VIII Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Отже, порушення резидентами строку розрахунків за операціями з експорту товарів тягне за собою нарахування пені.

Судом встановлено, що позивач 15.02.2021 уклав з Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» (далі ДП СЗТФ «Прогрес») договір комісії №Д-21-03/2021/П (далі Договір комісії).

Предметом Договору комісії є те, що позивач, як комітент доручає ДП СЗТФ «Прогрес» як комісіонеру, а комісіонер бере на себе зобов`язання за комісійну плату укласти на умовах цього Договору від свого імені в інтересах і за рахунок Комітента зовнішньоекономічний контракт із замовником нерезидентом (Замовником) (п. 1.1. Договору комісії).

Кінцевим користувачем (Замовником) є Національна служба розвідки та безпеки Федеративної Демократичної Республіки Ефіопія (п.1.3. Договору комісії).

Позивач (як комітент) доручає ДП СЗТФ «Прогрес» (як комісіонеру) передбачити в контракті такі умови постачання: «СІР Міжнародний аеропорт Боле у м. Аддис-Абеба, Федеративної Демократичної Республіки Ефіопія» відповідно до офіційних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС-2020» Міжнародної торгової палати України (п. 3.1. Договору комісії).

Датою поставки буде вважатись дата передачі виробу (комплексу) Національній службі розвідки та безпеки Федеративної Демократичної Республіки Ефіопія як Замовнику в місці поставки буде дата зазначена у Акті приймання передачі між ДП СЗТФ «Прогрес» (як комісіонером) та Національною службою розвідки та безпеки Федеративної Демократичної Республіки Ефіопія (як Замовником) відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту, (п. 3.4. Договору комісії).

Право власності на виріб (комплекс) переходить від Позивача (як комітента) до Національної служби розвідки та безпеки Федеративної Демократичної Республіки Ефіопія (як Замовника) в дату підписання зазначеного акту приймання передачі (п. 3.4. Договору комісії).

Загальна ціна Договору комісії складає 996 527 (дев`ятсот дев`яносто шість тисяч п`ятсот двадцять сім) дол. США (п. 5.2. Договору комісії).

Кошти, що надходять на рахунок ДП СЗТФ «Прогрес» (як комісіонера) від Національної служби розвідки та безпеки Федеративної Демократичної Республіки Ефіопія (як Замовника) за зовнішньоекономічним контрактом, перераховуються позивачу (як комітенту) за вирахуванням сум витрат, понесених Комісіонером у зв`язку з виконанням Договору комісії, упродовж 5 (п`яти) робочих днів з дня надходження на рахунок ДП СЗТФ «Прогрес» (як комісіонера) відповідного платежу від Національної служби розвідки та безпеки Федеративної Демократичної Республіки Ефіопія (як Замовника).

Специфікація виробів, що поставляються Національній службі розвідки та безпеки Федеративної Демократичної Республіки Ефіопія визначено у Додатку 1 до Договору комісії. Під №10 Специфікації як складова частина зазначений GSM трекер.

Додатковим договором №1 до Договору комісії від 22.03.2021 зафіксовано банківські реквізити ТОВ «АВК «Скаетон» (комітента):

Банківські реквізити:

Назва банку: ПАТ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК «АВАЛЬ»

Адреса банку: Україна, 01011, м. Київ, вул. Лескова, 9

IBAN: НОМЕР_1

SWIFT: AVALUAUK

Також, Додатковим договором №4 до Договору комісії від 25.06.2021 зафіксовано банківські реквізити ТОВ «АВК «Скаетон» (комітента):

Банківські реквізити:

Назва банку: ПАТ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «ПІВДЕННИЙ»

Адреса банку: Україна, 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1

IBAN: НОМЕР_2

SWIFT: PIVDUA22XXX

На виконання Договору комісії, ДП СЗТФ «Прогрес» (як комісіонером в інтересах комітента ТОВ «АВК «Скаетон») укладено зовнішньоекономічний контракт на поставку БПАК №C-6-03/2021/PR від 17.02.2021 (далі Зовнішньоекономічний договір).

Судом встановлено, що відповідно до умов Зовнішньоекономічного договору ДП СЗТФ «Прогрес» (як Постачальник) буде постачати Національній службі розвідки та безпеки Федеративної Демократичної Республіки Ефіопія (як Замовнику) Товари та Послуги, як визначено нижче, а Замовник погоджується оплачувати Товари та Послуги в порядку та на умовах, визначених Зовнішньоекономічним договором (п.1.1 Зовнішньоекономічного договору).

Умовами поставки є «СІР - Міжнародний аеропорт Боле, Аддис-Абеба, Ефіопія згідно ІНКОТЕРМС-2020, якщо інше не погоджено Сторонами у відповідному Додатку (Специфікації) до цього Контракту» (п. 3.1. Зовнішньоекономічного договору).

Ціна за Товар та Послуги встановлюється в доларах США (п. 8.1. Зовнішньоекономічного договору)

Загальна ціна Контракту складає 996 527 (дев`ятсот дев`яносто шість тисяч п`ятсот двадцять сім) дол. США (п. 8.5. Зовнішньоекономічного договору)

Валюта платежів за цим Контрактом - долар США (п. 9.3. Зовнішньоекономічного договору)

Додаток А до Зовнішньоекономічного договору містить детальний опис Товару, що необхідно поставити. Додаток А1 містить посилання на допоміжне обладнання - GSM трекера.

З матеріалів справи вбачається, що оскільки до специфікації основного товару-головної речі повинен застосовуватися GSM трекер, який позивач не виробляє, у виконання умов Договору комісії та Зовнішньоекономічного контракту, позивач уклав зовнішньоекономічний контракт від 28.04.2021 №SC-CRT-20210428.00 (далі Контракт) з компанією Centum ResearchTechnology, S.L. (Королівство Іспанія) на поставку GSM трекера Lifeseeker Mini S10 (далі - GSM трекера), на загальну вартість товару 75186 євро.

Сума 75186 євро за цим Контрактом входить у сукупну вартість зазначеному у Договорі Комісії та Зовнішньоекономічного договору - 996527 доларів США,

Судом встановлено, що на виконання вимог Контракту позивач:

- 07.05.2021 оплатив 50% вартості GSM трекера - 37593 Євро;

- 29.06.2021 GSM трекера надійшов на митний склад перевізника (DHL);

- 23.07.2021 GSM трекера переміщено на митний склад та знаходився під митним контролем Київської обласної митниці.

Розмитнення GSM трекера не проводилось. Відповідно до умов доставки DAP (згідно Incoterms 2010) ризики і право власності на товар переходить від продавця до покупця відразу після доставки товару до пункту призначення.

В процесі поставки GSM трекера позивач отримало інформацію, що відповідний товар може використовувати лише при наявності спеціальної ліцензії, яка на момент поставки була відсутня у позивача.

Відсутність спеціальної ліцензії у позивач могла призвести до невиконання зобов`язань за Договором комісії перед кінцевим користувачем (Замовником), яким є Національна служба розвідки та безпеки Федеративної Демократичної Республіки Ефіопія.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку із вказаним позивач прийняв рішення про пересилання з переадресуванням товару від постачальника Centum ResearchTechnology, S.L. (Іспанія), безпосередньо Замовнику-нерезиденту до Ефіопії за (на підставі Додаткової угоди №2 до Контракту) за якою внесені наступні зміни:

- передплата за GSM трекера складає 100%. Покупець має право вносити оплату частинами;

- умови поставки GSM трекера - СІР - Міжнародний аеропорт Боле, Аддис-Абеба, Ефіопія згідно ІНКОТЕРМС-2020, про що Позивачем було повідомлено відповідним листом перевізника - компанію ЮПС (UPS) про необхідність перенаправлення GSM трекера та оформлення відповідну відправку.

Судом встановлено, що 21.10.2021 позивачем подано до митних органів, митну декларацію та Проформу- інвойс №2010/1 від 20.10.2021.

01.11.2021, предмет Контракту GSM трекера, розмитнено на території Федеративної Демократичної Республіки Ефіопія.

08.11.2021 компанія Centum ResearchTechnology, S.L. (Королівство Іспанія) виставлено позивачу інвойс FV/2021/0040 на оплату інших 50% вартості GSM трекера - 37593 (тридцять сім тисяч п`ятсот дев`яносто три) євро. Дата оплати до 08.12.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в ході перевірки встановив та підтвердив вищевикладені обставини в п.3.1.(Описова частина) акту від 22.12.2022 №49787/26-15-07-02-04-03/34181079 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авіаційна Виробнича Компанія «СКАЕТОП» та в своєї відповіді на заперечення позивача від 06.02.2023 за №3360/1/26-15-0 7-09, зокрема:

- «На виконання умов Контракту, ТОВ «АВК «СКАЕТОН» перераховано валютні кошти нерезиденту Centum ResearchTechnology, S.L. в загальній сумі 75186 євро.»;

- «Товар за «Контрактом» на митну територію України не надходив, знаходився в режимі митного складу та в режимі реекспорту 21.10.2021 було повернуто нерезиденту- продавцю. Додатковою угодою №2 від 22.10.2021 змінено умови постачання «Товару» по «Контракту» на «DAP Addiss Ababa. Згідно акту Прийому-передачі №1 від 17.11.2021 підтверджено факт поставки «Товару» по Контракту третій особі-нерезиденту у місті Аддіс Абеба (Ефіопія)».;

- «TOB «АВК «СКАЕТОН» - комітент укладено договір комісії №Д-21-03/2021/П від 15.02.2021 р. з Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» ДП СЗТФ «Прогрес» комісіонер, згідно з якого комітент доручає комісіонеру укласти зовнішньоекономічну контракт із замовником -нерезидентом за комісійну винагороду;

- На виконання договору комісії, комісіонер уклав контракт БПАК №С-6-03/2021/PR від 17.02.2021 з Національній службою розвідки та безпеки Федеративної Демократичної Республіки Ефіопія на поставку БПАК. Згідно пункту 10 Специфікації (додаток А до контракту від 17.02.2021 №C-6-03/2021/PR) складовою частиною товару, що поставляється є GSM трекер. Ціна контракту складає - 996527 дол. США»;

- Згідно з наданими позивачем документами до заперечення №30 від 20.01.2023, валютна виручка по зовнішньоекономічному, контракту від 17.02.2021 №C-6-03/2021/PR надійшла в повному обсязі на валютний рахунок комісіонера ДП СЗТФ «Прогрес» в сумі 996527 дол. США та в подальшому перерахована на рахунок позивача».

Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою Постановою Національного банку України від 02.01.2019 №7 (далі Постанова №7), банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Суд наголошує, що відповідно до п.21 Постанови №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становить 365 календарних днів.

Згідно п.7 Постанови №7 банк розпочинає відлік установлених014 Національним банком граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку клієнта резидента - банку).

Судом встановлено, що під час перевірки контролюючим органом не взято до уваги фактичні дані, пояснення та документи позивача, що підтверджують обставини використання позивачем GSM трекера (оплаченого позивачем та імпортованого на митну територію України за контрактом від 28.04.2021 №SC-CRT-20210428.00 з компанією Centum ResearchTechnologv, S.L., Королівство Іспанія і в послідуючому здійснено реекспорт) за межами України на підставі інших договорів - Договору комісії та Зовнішньоекономічного договору.

Підтверджувальним документом відносно використання позивачем GSM трекера у інших договорах є Акт приймання-передачі товару від 05.11.2021, що підписаний Національною службою розвідки та безпеки Федеративної Демократичної Республіки Ефіопія (як Замовником), ДП СЗТФ «Прогрес» (як Постачальником) та позивачем про те, що на виконання Контракту на поставку БПАК №С-6-03/2021 від 17.02.2021, згідно з Договором Комісії №Д-21-03/2021/П від 15.02.2021 та згідно з запитом Постачальника, GSM трекера надав, а Замовник прийняв його, а саме Лайфсікер Міні S10.

Судом також враховується правову природа Договору комісії, що був укладений між ТОВ «АВК «Скаетон» та ДП СЗТФ «Прогрес».

Відповідно до ч. 1 ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно з ч. 3 ст. 1012 ЦК України, істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Відповідно з ч. 1 ст. 1016 ЦК України, комітент зобов`язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов`язку перед третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1018 ЦК України, майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Таким чином, Зовнішньоекономічний контракт (на поставку БПАК №C-6-03/2021/PR від 17.02.2021), що був укладений ДП СЗТФ «Прогрес» з Національною службою розвідки та безпеки Федеративної Демократичної Республіки Ефіопія, укладався на виконання Договору комісії (Д-21-03/2021/П від 15.02.2021)

Відповідно до умов Договору комісії №Д-21-03/2021/П від 15.02.2021 позивач був зобов`язаний забезпечити ДП СЗТФ «Прогрес» усім необхідним для виконання обов`язків ДП СЗТФ «Прогрес» перед Національною службою розвідки та безпеки Федеративної Демократичної Республіки Ефіопії за зовнішньоекономічним контрактом на поставку БПАК №С-6-03/2021/PR від 17.02.2021.

Саме у зв`язку з цим, позивач замовляв GSM трекер (Lifeseeker Mini S10) та використовував цей товар у іншому зовнішньоекономічному контракті БПАК №С-6-03/2021/PR від 17.02.2021, що був укладений від імені ДП СЗТФ «Прогрес» в інтересах позивача.

Судом встановлено, що 31.08.2021 ДП СЗТФ «Прогрес» експортував за зовнішньоекономічним договором Безпілотний авіаційний комплекс (БПАК) Reybird-З в кількості - 1 шт. Експорт оформлено митною декларацією №UA100380/2021/044969. Відповідно до Аркушу коригування митної декларації від 31.08.2021 №UA100380/2021/044969 до складу безпілотного авіаційного комплексу (БПАК) Reybird-З в кількості - 1 шт. не входить GSM трекер.

Відповідно до п.п. 6.2. п. 6. Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 не визнаються доходами надходження від інших осіб - сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.

Таким чином, платежі, що надходили до ДП СЗТФ «Прогрес» від Національної служби розвідки та безпеки Федеративної Демократичної Республіки Ефіопії не є доходом ДП СЗТФ «Прогрес», а належать ТОВ «АВК «Скаетон» як комітенту за Договором комісії.

В рамках розрахунків ДП СЗТФ «Прогрес» з позивачем за Договором комісії при виконанні Зовнішньоекономічного контракту БПАК №C-6-03/2021/PR від 17.02.2021, здійснювались перерахування ДП СЗТФ «Прогрес» на користь позивача.

Кошти від ДП СЗТФ «Прогрес» на користь позивача зараховувались на валютні рахунки останнього у валюті - долар США.

Відтак, відповідно Договору комісії і Контракту, згідно cт.cт.186, 1011 ЦК України та cт.ст. 6, 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» позивач здійснив виробництво та реалізацію на експорт власної продукції (БпАк «Rainbird-З» з використанням допоміжного обладнання GSM трекер (Lifeseeker Mini S10) і отримав плату за неї.

Наведене підтверджуються наявним в матеріалах справи доказами, а саме:

- Звіт Комісіонера №1 від 31.03.2021 за Договором комісії №Д-21-03/2021/П від 15.02.2021;

- SWIFT повідомлення від 17.03.2021 про переказ від Національної служби розвідки та безпеки Федеративної Демократичної Республіки Ефіопії [NATIONAL INTELLIGENCE AND SECURITY SERVICE] грошових коштів у сумі 398590,8 дол. США (з комісією банку - 398610,8) на користь ДП СЗТФ «Прогрес» [ТНЕ SUBSIDIARY OF THE STATE COMPANY UKRSPECEXPORT];

- SWIFT повідомлення від 25.03.2021 про переказ від ДП СЗТФ «Прогрес» [STATE FIRM PROGRESS] грошових коштів у сумі 398590,8 дол. США на користь ТОВ «АВК «Скаетон» [LLC АРС SKYETON];

- Звіт Комісіонера №4 від 31.08.2021 за Договором комісії №Д-21-03/2021/П від 15.02.2021;

- SWIFT повідомлення від 13.08.2021 про переказ від Національної служби розвідки та безпеки Федеративної Демократичної Республіки Ефіопії [NATIONAL INTELLIGENCE AND SECURITY SERVICE] грошових коштів у сумі 398590,8 дол. США (з комісією банку - 398610,8) на користь ДП СЗТФ «Прогрес» [ТНЕ SUBSIDIARY OF THE STATE COMPANY UKRSPECEXPORT THE STATE SPECIALIZED FOREIGN TRADE FIRM PROGRESS];

- SWIFT повідомлення від 20.08.2021 про переказ від ДП СЗТФ «Прогрес» [STATE FIRM PROGRESS] грошових коштів у сумі 398527,6 дол. США на користь ТОВ «АВК «Скаетон» [LLC АРС SKYETON];

- Звіт Комісіонера №7 від 30.11.2021 за Договором комісії №Д-21-03/2021/П від 15.02.2021;

- SWIFT повідомлення від 05.11.2021 про переказ від ДП СЗТФ «Прогрес» [STATE FIRM PROGRESS] грошових коштів у сумі 198728.73 дол. США на користь ТОВ «АВК «Скаетон» [LLC АРС SKYETON];

- Реєстр платежів ДП СЗТФ «Прогрес» з ТОВ «АВК «Скаетон».

Таким чином, наведені вище письмові докази, свідчать про фактичне надходження товару на митну територію України, крім того вказані письмові докази підтверджують факт використання оплаченого товару за межами України, як складової проданого товару, кошти за який отримав позивач на свій валютний рахунок в Україні, а тому відсутні порушення і відповідно відсутні підстави покладання відповідачем на позивача фінансових зобов`язання зі сплати пені за нібито факт не надходження товару.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про безпідставне нарахування позивачу пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми вартості недопоставленого товару у іноземній валюті, перерахованого у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості згідно з п. 3 ст. 13 Закону №2473-VIII.

Таким чином, суд зазначає, що викладені в Акті перевірки дані є достовірними, однак висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам встановленим самим відповідачем, тому зроблені на підставі Акту перевірки висновки є безпідставними та необґрунтованими, а тому прийняте на підставі вказаного Акту перевірки податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення, натомість позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 12546,00 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255, 291 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2023 №00108370702, яке винесене Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.

3. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 12546 (дванадцять тисяч п`ятсот сорок шість) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» (код ЄДРПОУ 34181079) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.