Рішення

від 09.11.2023 по справі 360/1031/23

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/1031/23

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 01.08.2023 №122950002466 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 09.02.2023 у відповідності до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період його роботи з 05.04.1984 по 04.05.1994 ковалем ручного кування та з 01.11.2019 по 30.11.2019 і з 01.02.2022 по 31.03.2022 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею.

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

09.02.2023 позивач звернувся через веб портал ПФУ з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, так як набув право на призначення пенсії у відповідності до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», адже набув понад 25 років страхового стажу з них не менше 10 років пільгового стажу за Списком №1.

Вищевказану заяву було опрацьовано за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та винесено рішення від 16.02.2023 №122950002466 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу за визначеного нормами п.1 ч.2 ст.114 Закону.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 у справі №360/497/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області від 16.02.2023 №12295000246 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.02.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п.1 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням правових висновків суду.

На виконання зазначеного вище рішення суду відповідач повторно розглянув заяву позивача про призначення пенсії та виніс рішення про відмову у призначенні пенсії від 01.08.2023№122950002466. При цьому в рішенні відповідач конкретизував періоди, які не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача з наведенням правових підстав для їх не зарахування щодо кожного періоду та, відповідно мотивів відмови у призначенні пенсії.

Підставою для відмови у призначенні пенсії стало те, що відповідач не врахував до пільгового стажу за Списком №1 період роботи позивача з 05.04.1984 по 04.05.1994 на шахті Карбоніт виробничого об`єднання Первомайськвугулля в якості коваля ручного кування у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки підприємства та з 01.11.2019 по 30.11.2019 і з 01.02.2022 по 31.03.2022 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею, так як нібито дані про роботу відсутні у Реєстрі застрахованих осіб, що спростовується довідкою за ф.ОК-5.

Позивач зазначив, що вказані періоди роботи повністю підтверджено трудовою книжкою позивача.

Зарахування спірних періодів стажу до Списку №1 має ключове, визначальне значення у цій справі адже зарахування цього стажу до пільгового за Списком №1 впливає на можливість додаткового зарахування до страхового стажу по 1 року за кожен рік роботи в шкідливих умовах за Списком №1 на підставі абз.10 ч.3 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії він набув як необхідного пільгового стажу за Списком №1 (понад 10 років) так і необхідно страхового стажу (понад 25 років).

Позивач вважає рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав, просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву від 06.10.2023 №0200-0902-7/99141, в якому зазначив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії 09.02.2023.

Вік позивача на момент звернення - 57 років 8 місяців.

За принципом екстериторіальності, заява ОСОБА_1 розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж позивача склав 17 років 09 місяців 01 день та пільговий стаж за Списком №1 03 роки 02 місяці 04 дні.

Як зазначив відповідач, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №122950002466 від 16.02.2023 про відмову у призначенні пенсії є правомірним та обґрунтованим у зв`язку з відсутністю необхідного стажу, що визначений п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058.

ОСОБА_1 оскаржив наведене рішення №122950002466 від 16.02.2023 та рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 у справі №360/497/23 Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.02.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п.1 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням правових висновків суду.

На виконання рішення суду Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 09.02.2023. За результатами її розгляду встановлено, що згідно поданих документів та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб, страховий стаж заявника складає 17 років 09 місяців 01 день. З урахуванням кратності, страховий стаж складає 20 років 9 місяців 1 день. Відповідач зазначив, що підприємство ВП Шахта Золоте ДП «Первомайськвугілля» розташоване на території Первомайської міськради, що передбачена Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який затверджено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, пільговий стаж розраховано, згідно даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що становить 3 років 01 місяць 04 дні за Списком №1 за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 у справі №360/497/23, повторно переглянуто заяву від 09.02.2023. Однак не зараховано до пільгового стажу період роботи згідно записів трудової книжки з 05.04.1984 по 04.05.1994 на посаді ковалем ручного кування, оскільки за записами трудової книжки неможливо визначити відповідні умови праці (повний робочий день з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці). Також не зараховано період роботи на посаді гірника очисного забою з 01.02.2022 по 31.03.2022, та з 01.11.2019 по 30.11.2019, оскільки згідно п.20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 спеціальний стаж за період роботи на території, що є окупованою, обчислюється згідно наявних даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу, при цьому звертаємо увагу, що такі дані за вище зазначений період відсутні.

Відповідач вказав, що розглянувши повторно звернення ОСОБА_1 про призначення пенсії від 09.02.2022, з урахуванням висновків рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 у справі №360/497/23, відмовив в призначенні пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного стажу на роботах за списком №1 (5 років).

Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що професія «коваль ручної ковки» відноситься до Списку №1 відповідно до Постанови Ради міністрів України від 22.08.1956 №1173 (пункт «а» частина 2 розділ ХІ), яка діяла в період трудової діяльності позивача, а професія гірник очисного забою з повним робочим днем під землею передбачено Списком №1 відповідно до Постанови КМУ від 24.06.2016 №461. Так як весь спірний стаж позивача підтверджено трудовою книжкою вимоги відповідача про надання уточнюючих довідок є протиправними та, окрім іншого, їх виконати неможливо, так як архів підприємства перебуває на тимчасово окупованій території, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 01.09.2022 №3247-5002079348.

Даними КП «ДСС» підтверджено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 у справі №360/497/23 позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 16.02.2023 № 12295000246 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.02.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту 1 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням правових висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 858,88 грн (вісімсот п`ятдесят вісім гривень 88 коп).

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 у справі №360/497/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області винесено рішення № 122950002466 від 01.08.2023 про відмову у призначенні пенсії за вікомна пільгових умовах ОСОБА_1 .

В оскаржуваному рішенні зазначено, що згідно поданих документів та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб, страховий стаж заявника складає 17 років 9 місяців 1 день та з урахуванням кратності, страховий стаж складає 20 років 9 місяців 1 день. Також зазначено, що підприємство ВП Шахта Золоте ДП «Первомайськвугілля» розташоване на території Первомайської міськради, що передбачена Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який затверджено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, пільговий стаж розраховано, згідно даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що становить 3р. 1м. 4д. За Списком №1 за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. З урахуванням, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 у справі №360/497/23, повторно переглянуто заяву від 09.02.2023, однак не зараховано до пільгового стажу період роботи згідно записів трудової книжки з 05.04.1984 по 04.05.1994 на посаді ковалем ручного кування, оскільки за записами трудової книжки не можливо визначити відповідні умови праці (повний робочий день з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці). Також не зараховано період роботи на посаді гірника очисного забою з 01.02.2022 по 31.03.2022, та з 01.11.2019 по 30.11.2019, оскільки спеціальний стаж за період роботи на території, що є окупованою, обчислюється згідно наявних даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу, при цьому такі дані за вище зазначений період відсутні. Враховуючи зазначене, розглянувши повторно звернення ОСОБА_1 про призначення пенсії від 09.02.2022, з урахуванням висновків рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 у справі №360/497/23, відмовлено в призначенні пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України

З форми РС-право вбачається, що страховий стаж становить 17 років 09 місяців 1 день; пільговий 3 роки, 0 місяців 0 днів.

В матеріалах справи наявні: трудова книжка серії НОМЕР_2 від 20.09.1982 та індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5).

Дослідженням трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 28.09.1992 судом встановлено, що, зокрема:

-з 05.04.1984 по 04.05.1994 працював ковалем ручного кування ІІ розряду на шахті «Карбоніт» (записи №4,5).

- з 05.11.2018 прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею ВП Шахта Золоте ДП «Первомайськвугілля» (запис №10) ;

- з 10.09.2019 переведений учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею ВП Шахта Золоте ДП «Первомайськвугілля» (запис №14);

- з 05.02.2021 переведений гірником очисного забою з повним робочим днем під землею (запис №17).

- за результатами атестування робочих місць професії гірник підземний та гірник очисного забою вважати пільговими для пенсійного забезпечення за Списком №1 накази №276 від 18.05.2015 та №439 від 15.05.2020 (записи №18 та 19).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Абзацами 9, 10 частини 3 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно з частинами першою, другою статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1) в редакції, що діяла на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

За приписами пункту 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Частина перша статті 114 Закону № 1058-IV визначає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Отже, стаття 114 Закону №1058-IV передбачає право громадян на пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому частина друга статті 114 Закону №1058-IV визначає умови для набуття такої пенсії працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць за умови досягнення певного пенсійного віку.

Позивач станом на день звернення з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах досяг 57 років.

Відповідач на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 у справі №360/497/23 відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку з відсутністю права, оскільки пільговий стаж позивача за Списком №1 складає лише 03 роки 10 місяць 04 дні.

Між тим, з такими висновками відповідача суд погодитись не може.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Таким чином, страховий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, а страховий стаж, набутий після 01 січня 2004 року, підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд зазначає, що записи в трудовій книжці чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди. Також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Так, якщо пільгова робота мала місце до 31.12.1991, застосовуються Списки №1, №2 затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 за № 1173; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, - застосовуються Списки №1, 2, затверджені Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 за №10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, - застосовуються Списки №1, №2, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 за № 162.

Позивач у період з 05.04.1984 по 04.05.1994 працював ковалем ручного кування ІІ розряду.

Професія «коваль ручного кування» відноситься до Списку №1 відповідно до: Постанови Ради Міністрів України від 22.08.1956 №1173 (пункт «а» частина друга розділ ХІ), Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 (пункт "а" підрозділ 2 розділу XI), Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (пункт "а" підрозділ 2 розділу XI), - які діяли в період трудової діяльності позивача.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

При цьому Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а зазначила, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Підсумовуючи вище викладене, суд дійшов висновку про те, що період роботи позивача з 05.04.1984 по 04.05.1994 ковалем ручного кування ІІ розряду має бути зараховано до пільгового стажу за Списком №1, оскільки повністю підтверджуються записами трудової книжки позивача.

Що стосується спірних періодів роботи позивача з 01.11.2019 по 30.11.2019 і з 01.02.2022 по 31.03.2022 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею, суд зазначає наступне.

Професія гірник очисного забою з повним робочим днем під землею передбачена Списком 1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.

Робоче місце за професією гірник очисного забою атестоване згідно наказів по підприємству №276 від 18.05.2015 та №439 від 15.05.2020.

Зі змісту частини другої статті 24 Закону № 1058-ІV слідує, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01 січня 2004 року) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, а після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01 січня 2004 року) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

В Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового страхування наявні відомості про роботу позивача на ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» (код ЄДРПОУ 26402753) в період з 01.11.2019 по 30.11.2019 та з 01.02.2022 по 31.03.2022, яка облікована як спецстаж за кодом ЗПЗ013А1.

Згідно Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (Додаток 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску органам Пенсійного фонду України) за кодом ЗПЗ013А1 звітують щодо працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

При цьому у листопаді 2019 року ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» прозвітувала лише щодо страхового стажу позивача і не звітувала за цей місяць за роботу по спецстажу.

Відповідач при розрахунку стажу позивача зарахував період з 01.11.2019 по 30.11.2019 саме до страхового і не зарахував до пільгового.

Отже, судом не встановлено порушень в діях відповідача при незарахуванні до пільгового стажу позивача періоду з 01.11.2019 по 30.11.2019. Як наслідок, цей період не підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Що стосується періоду роботи з 01.02.2022 по 31.03.2022, то відповідач не зарахував його до пільгового стажу у зв`язку із відсутністю даних за цей період по спецстажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

При цьому в індивідуальних відомостях про застраховану особу наявні дані про те, що ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» прозвітувала за роботу позивача по спецстажу у лютому 2022 року за 28 днів та у березні 2022 року за 31 день.

Таким чином, вся інформація щодо пільгового стажу позивача в оскаржуваний період є в системі персоніфікованого обліку, а тому цей період роботи має бути зарахований до пільгового стажу позивача без будь-якого додаткового підтвердження.

Крім того, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» також прозвітувала за роботу позивача по спецстажу у квітні 2022 року за 30 днів, відповідач цей період також не зарахував до пільгового стажу позивача.

З метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зарахувати і цей період до пільгового стажу позивача.

Отже, оскільки відповідач вже зарахував позивачу до пільгового стажу за Списком №1 3 роки 01 місяць 04 дні, а суд дійшов висновку про необхідність зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1 також періоди його роботи з 05.04.1984 по 04.05.1994 та з 01.02.2022 по 30.04.2022, тому у сукупності пільговий стаж позивача за Списком №1 буде складати понад 10 років, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону 1058.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про невідповідність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 01.08.2023 №122950002466 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті частини другої статті 2 КАС України, а отже, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 № 21-87а13.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки відповідач допустив порушення прав позивача при розгляді його заяви, проте саме Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсію, тому суд дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту, який в повній мірі відновить порушені права позивача, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії із зарахуванням вказаних вище періодів до пільгового стажу за Списком №1.

Отже, позов слід задовольнити частково з виходом за межі позовних вимог з обранням належного способу захисту.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "РуїзТорія проти Іспанії" (RuizToriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (частина перша статті 133 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 133 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Ухвалою суду від 11.09.2023 з метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя, відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 858,88 грн на підставі пункту 3 частини 1 та 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, тому судовий збір у розмірі 858,88 грн належить стягнути до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який з 15 грудня 2017 року позбавлений пільг щодо сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, Вінницька область, м.Вінниця, вул.Хмельницьке Шосе, буд.7, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 01.08.2023 №122950002466 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 05.04.1984 по 04.05.1994 та з 01.02.2022 по 30.04.2022.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 лютого 2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір у розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 88 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова